В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Незважаючи на наявність у Реєстрі арештованих активів десятків тисяч об’єктів, кількість активів із реальним економічним потенціалом становить лише невелику частину портфеля, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, значна частина майна існує фактично лише в реєстрі або перебуває в такому стані, що комерційне управління ним є недоцільним.
Серед таких об’єктів Великоречанин назвав зруйновані ферми, старі непридатні автомобілі, неліквідні підвальні приміщення, майно без необхідних документів, а також об’єкти, знищені вже після початку повномасштабної війни.
Окрему категорію становлять сільськогосподарські активи, які фактично вже давно не існують, наприклад записи про незібрані посіви попередніх років.
На думку Великоречанина, АРМА необхідно провести повну ідентифікацію портфеля та відокремити дійсно економічно привабливі бізнес-активи.
Неліквідне або таке, що швидко втрачає вартість, майно доцільно оперативно реалізовувати через аукціони, а не роками зберігати в реєстрі.
Він також запропонував переглядати судові рішення щодо активів, для яких протягом кількох місяців не вдається обрати керуючого. В іншому разі держава продовжує фінансувати зберігання та охорону майна, яке поступово втрачає вартість.
АКТИВ, АРМА, АУКЦІОН, Великоречанин, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, управління
Продаж арештованої яхти «Royal Romance», яку пов’язують із Віктором Медведчуком, фактично заблоковано через зміну порядку реалізації українських активів, що знаходяться за кордоном, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, розроблений у 2023 році механізм дозволяв продавати арештовані активи через систему «Прозорро.Продажі», включаючи активи, що фізично перебувають за межами України.
Однак новий урядовий порядок передбачає, що реалізація арештованого майна за кордоном має відбуватися на підставі угоди про розподіл активів між державами.
Згідно з міжнародною практикою такий розподіл, як правило, стає можливим лише після остаточного обвинувального вироку суду.
У результаті, за оцінкою Великоречанина, Royal Romance може залишатися замороженою за кордоном протягом кількох років, доки тривають судові процеси за основними кримінальними справами.
«Реалізація тієї самої яхти Медведчука зайшла в глухий кут — ці активи просто будуть заморожені за кордоном на довгі роки», — заявив він.
Royal Romance раніше була арештована в Хорватії. Україна робила спроби організувати її продаж із подальшим перерахуванням отриманих коштів державі.
Печерський районний суд Києва дозволив Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) реалізувати понад 8,3 млн USDT вартістю близько 372 млн грн, оскільки чинне законодавство фактично не дозволяє агентству управляти такими активами в інший спосіб, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанін в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Рішення про зміну способу управління арештованими віртуальними активами Печерський райсуд ухвалив 14 серпня 2026 року. Кошти належали організованій транснаціональній групі хакерів і зберігаються на біржі WhiteBIT.
За словами Великоречаніна, після продажу USDT отримані кошти можуть бути розміщені на депозитному рахунку. Такий підхід дозволяє знизити ризики держави, пов’язані з можливою зміною вартості віртуальних активів.
Він зазначив, що з 2025 року АРМА має право відкривати гаманець віртуального активу та рахунки на спеціалізованих криптовалютних майданчиках для реалізації переданої агентству криптовалюти. Однак повноцінного механізму класичного управління такими активами в Україні поки немає.
На його думку, юридично можливим шляхом залишається реалізація криптоактивів на ринкових умовах із подальшим розміщенням отриманих коштів на депозиті або їх використанням для придбання військових облігацій.
Великоречанін також звернув увагу, що в низці країн арештована криптовалюта або зберігається до рішення суду, або конвертується в традиційну валюту для зниження ризиків волатильності. При цьому вивчений Європолом міжнародний досвід практично не передбачає передачу криптовалюти зовнішньому керуючому для збільшення її вартості.
Проведення нового конкурсу щодо обрання керуючого активами IDS Ukraine, виробника мінеральних вод «Моршинська» та «Миргородська», до ухвалення рішення Вищого антикорупційного суду може мати обмежені перспективи, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
АРМА раніше оголосило черговий конкурс з вибору керуючого активами IDS Ukraine і розраховує провести його у вересні.
Однак, за словами Великоречанина, існують юридичні перешкоди, здатні істотно знизити інтерес потенційних учасників.
Зокрема, в окремих судових рішеннях відсутня чітка заборона діючим операторам користуватися майном компаній. Це може ускладнити фактичну передачу контролю новому керуючому.
Крім того, частка осіб, що перебувають під санкціями, в IDS Ukraine, за даними самої компанії, становить 49,7%, тобто менше 100%. Згідно з новим законодавством, у такій ситуації для управління потрібна або згода інших співвласників, або рішення про стягнення відповідної частки до бюджету держави.
У ВАКС зараз розглядається справа про стягнення активу на користь держави, рішення очікується восени.
«Доки ВАКС не винесе рішення про стягнення на користь держави цієї частки і вона не перейде до Фонду державного майна, проведення будь-яких конкурсів АРМА щодо IDS має дуже сумнівні перспективи», — зазначив Великоречанин.
Раніше було зроблено кілька спроб передати активи IDS Ukraine в управління. Зокрема, було підписано договір із компанією «Карпатська джерельна», однак процедура узгодження концентрації в Антимонопольному комітеті тривала близько півтора року і не була завершена, після чого договір розірвали.
