Профіцит рахунку поточних операцій Китаю у другому кварталі 2026 року склав $195,1 млрд (1,33 трлн юанів), за попередніми даними Державного управління валютного контролю (SAFE).
Це рекордно високий показник для цього періоду. У квітні–червні минулого року позитивне сальдо становило $128,7 млрд.
Профіцит у торгівлі товарами зріс на 27,3% — до $278,9 млрд, тоді як дефіцит у сфері послуг збільшився на 11,3% — до $52,4 млрд. Дефіцит первинних доходів зменшився на 20,7% і склав $37,6 млрд, профіцит вторинних доходів зріс на 53,7% і досяг $6,3 млрд.
У першому півріччі позитивне сальдо рахунку поточних операцій КНР становило 2,62 трлн юанів.
Український школяр Тарас Симак із Коломиї став бронзовим призером 22-ї Міжнародної географічної олімпіади International Geography Olympiad (iGeo 2026), яка відбулася 11-17 серпня у Стамбулі.
Тарас Симак навчається у Коломийському ліцеї №1 імені Василя Стефаника. Раніше він неодноразово ставав призером учнівських олімпіад, а навесні 2026 року переміг на обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії.
У цьогорічній iGeo взяли участь 184 старшокласники з 50 країн світу. Кожна національна команда могла складатися максимум із чотирьох учасників, відібраних за результатами національних олімпіад.
Серед країн, представники яких здобули нагороди у Стамбулі, були також Сербія, Білорусь, Румунія, Монголія, Туреччина та Іран.
Зокрема, сербський школяр Петар Толимир із Белграда отримав золоту медаль. Білоруські учасники завоювали золоту, срібну та бронзову нагороди. Румунська команда завершила олімпіаду з двома срібними та двома бронзовими медалями.
Історичного результату досягла Монголія – Аміна Аянбек здобула перше в історії країни золото на Міжнародній географічній олімпіаді. Ще один монгольський учасник отримав бронзову нагороду. Представник країни-господаря Туреччини став срібним призером, Іран отримав бронзу.
International Geography Olympiad вважається головним міжнародним змаганням з географії для школярів віком 16-19 років і проводиться під егідою Міжнародного географічного союзу.
На відміну від традиційних предметних тестів, учасники мають не просто демонструвати знання географічних фактів, а аналізувати карти, статистичні дані, економічні й демографічні процеси та працювати безпосередньо на місцевості.
Підсумковий результат формується з трьох частин: 40% становить письмове випробування, 40% – польове дослідження і 20% – мультимедійний тест із використанням карт, фотографій, графіків та статистики.
Перша iGeo відбулася у 1996 році в Гаазі за участі лише п’яти країн. За три десятиліття олімпіада перетворилася на одне з провідних міжнародних інтелектуальних змагань для старшокласників поряд з олімпіадами з математики, фізики, хімії, біології та інформатики.
Наступну, 23-тю Міжнародну географічну олімпіаду, планують провести у 2027 році в Єлгаві, Латвія.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
АТ «ОТП БАНК» надає своїм клієнтам можливість виграти кешбек за покупки.
Учасниками акції можуть стати власники кредитних карток ОТП БАНК. Для цього в період з 17 серпня по 13 вересня 2026 року необхідно оплачувати товари або послуги кредитними коштами в торговельних мережах чи онлайн та здійснити покупки на загальну суму від 5 000 грн у межах одного з етапів акції:
1-й етап: 17.08.2026 – 23.08.2026;
2-й етап: 24.08.2026 – 30.08.2026;
3-й етап: 31.08.2026 – 06.09.2026;
4-й етап: 07.09.2026 – 13.09.2026.
Брати участь можна в одному, кількох або в усіх етапах акції.
Щотижня визначатимуться по три переможці, а за весь період акції загалом 12 клієнтів Банку отримають кешбек у розмірі 5 000 грн.
Деталі акції доступні за посиланням.
АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за січень-липень 2026 року на 141,448 млрд грн (з ПДВ), повідомили у компанії у вівторок.
“Товариство продовжує нести ключове фінансове навантаження у системі підтримки соціального тарифу. Завдяки внескам НАЕК держава утримує тариф на електроенергію для мільйонів українських родин на рівні, нижчому за ринковий”, – зазначили в “Енергоатомі”.
Наразі заборгованість “Енергоатома” перед АТ “Гарантований покупець” за послугу ПСО відсутня.
Загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Посольство Індії в Україні провело в Києві урочистий захід з нагоди 80-го Дня незалежності Індії. Святкування відбулося в India House за участю представників індійської громади, українських державних органів, бізнесу, культури та громадських організацій.
На церемонії нещодавно призначений посол Індії в Україні Анджані Кумар (Anjani Kumar) підняв національний прапор і зачитав присутнім звернення президента Індії Драупаді Мурму з нагоди свята.
У заході взяли участь представники індійської громади, що проживає в Україні, зокрема студенти та підприємці, представники українських органів влади, політики, індологи, письменники, танцюристи, представники культурних та духовних організацій, а також українські друзі Індії. Посольство охарактеризувало склад гостей як широке представництво людей, пов’язаних з індійсько-українськими культурними та громадськими відносинами.
Анджані Кумар був призначений новим послом Індії в Україні рішенням МЗС Індії 8 липня 2026 року. 10 серпня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв у нього копії вірчих грамот.
У зверненні напередодні Дня незалежності президент Драупаді Мурму наголосила, що Індія рухається до мети стати розвиненою країною до сторіччя незалежності, а розвиток має надавати можливості всім верствам населення. Вона особливо відзначила внесок студентів, науковців, інженерів, лікарів, працівників, фермерів, підприємців та індійської діаспори у розвиток держави.
«Справжній сенс свободи полягає у забезпеченні того, щоб усі громадяни могли використовувати можливості для реалізації своїх прагнень», — заявила президент Індії у зверненні до нації.
Мурму також підкреслила роль індійців, які мешкають за кордоном, та співробітників дипломатичних представництв у зміцненні міжнародного авторитету країни. Серед пріоритетів подальшого розвитку вона назвала цифровізацію, економічне зростання, розширення можливостей для жінок та молоді, розвиток сучасної інфраструктури та збереження культурної спадщини.
Індія здобула незалежність від Великої Британії 15 серпня 1947 року. Тому у 2026 році країна відзначає 80-й День незалежності, хоча з моменту здобуття незалежності минуло 79 років: святкування 1947 року вважається першим Днем незалежності. Офіційні власті Індії називають цьогорічне святкування саме 80th Independence Day.
Свято є одним із головних державних днів Індії. Центральна церемонія традиційно проводиться в Делі, де прем’єр-міністр піднімає національний прапор біля Червоного форту та виступає із зверненням до країни.
Індія однією з перших визнала незалежність України після розпаду СРСР. Дипломатичні відносини між країнами були офіційно встановлені 17 січня 1992 року.
Посольство Індії в Києві розпочало роботу в травні 1992 року. До цього Індія мала генеральне консульство в Одесі, яке працювало ще з 1962 року і було закрите в 1999 році.
Посольство України в Нью-Делі було відкрито в лютому 1993 року і стало однією з перших дипломатичних місій незалежної України в Азії. Воно продовжує представляти інтереси України в Індії та розвивати політичні, економічні, культурні та гуманітарні зв’язки між країнами.
