Чехія зберігає позитивний імідж серед українців, демонструючи баланс підтримки, симпатії та стабільності в суспільному сприйнятті. Такі дані були отримані за результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Active Group у травні 2024 року в партнерстві з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, 61,7% українців висловили позитивне ставлення до Чехії: 42,4% — здебільшого позитивне, ще 19,3% — повністю позитивне. Негативне ставлення зафіксовано лише у 3,9% респондентів (3,4% — здебільшого негативне, 0,6% — повністю негативне). 32,1% опитаних займають нейтральну позицію, а ще 2,2% не змогли дати відповідь.
«Чехія послідовно надає підтримку Україні у політичному, гуманітарному й побутовому вимірах. Водночас її образ не є надміру емоційним або поляризованим, звідси і значна частка нейтрального сприйняття», — пояснив Олександр Позній, співзасновник Active Group.
Це свідчить про високий рівень довіри з боку українців, що може стати базою для подальшого зміцнення стратегічного партнерства.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) завершив 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Від операційної діяльності товариство отримало 100,9 млн грн прибутку (у 6,2 раза менше), а валовий прибуток зменшився втричі – до 235,3 млн грн.
Основною продукцією компанії є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%.
Осяг виробництва становив 360,449 млн штук (64,44 тис. тонн) на 1млрд 458,8 млн грн, середньореалiзацiйнi ціни продуктів – 22,63 тис. грн. без ПДВ/ 1 тонну
За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема в Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
Основними споживачами були компанії Trade pol (20% загальної суми виручки), Varda drink (7%), Group AWW Spolka (5%), а також “Юрiя-фарм” (7%), “Алко-трейдинг” (5%).
Основними постачальниками сировини, матеріалів та товарів для склозаводу були “Папернянський кар’єр скляних пiскiв”, “Юг-Трейдинг-групп”, “Гласс-Альянс”, ЕК “Сiленд”, “УкрЮгiмпекс”, “Нафтахiм”, “Луцьккартон”, Київський картонно-паперовий комбінат. Соду постачала польська Ciech S.F, польовий шпат – турецька Sankar Global.
У звіті нагадується, що “Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні.
Серерд конкурентів в Україні завод вказує “Вiльногiрськ скло” та “Ветропак Гостомельский склозавод”.
“З метою утримання своїх конкурентних позицій на ринку склотари України та за її межами, завод інвестує значні кошти у розвиток. Зокрема, для мiнiмiзацiї власного енергоспоживання в червні 2023 року введено в експлуатацію дахову сонячну електростанцію вартістю 34,2 млн грн”, – зазначається у звіті.
КЗС повідомляє, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї.
Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому.
Нідерланди впевнено закріплюються у топі країн, до яких українці виявляють стабільну підтримку та позитивне сприйняття. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Active Group у квітні 2025 року спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Згідно з даними дослідження, 70,5% українців мають позитивне ставлення до Нідерландів (41,3% — здебільшого позитивне, 29,2% — повністю позитивне). Негативну оцінку надали лише 2,2% опитаних (2,1% — здебільшого негативне, 0,2% — повністю негативне). Ще 24,9% респондентів обрали нейтральну позицію, а 2,4% не змогли відповісти.
«Нідерланди зберігають імідж демократичної, відкритої та прогресивної країни, яка послідовно підтримує Україну в європейських і міжнародних інституціях. Це й формує таке позитивне ставлення», — зазначив Максим Уракін, засновник Experts Club.
Таким чином, Нідерланди сприймаються українським суспільством як надійний партнер і приклад успішної європейської моделі розвитку.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
ДП “Ліси України” запланувало на 2025 рік централізовану закупівлю палива, електроенергії, спеціалізованої техніки для лісової охорони, послуг із будівництва інфраструктури понад 3,1 млрд грн, повідомила пресслужба держпідприємства.
У “Лісах України” уточнили, що 2025 року на закупівлю спеціального автотранспорту для лісової охорони та IT обладнання і програмне забезпечення передбачили по 207 млн грн, спецтехніку та компоненти до неї – 590 млн грн, будівництво та облаштування інфраструктури – 872 млн грн, пальне та енергоресурси – 1,15 млрд грн, інші видатки – 174 млн грн.
Держпідприємство розповіло, що цьогоріч вдосконалило систему закупівель, запровадило аналіз показників ефективності та внутрішнє рейтингування.
Крім того, з березня в ДП “Ліси України” оновлено команду, що відповідає за закупівлі. Її керівник — Михайло Стаєцький — раніше працював в “Укрпошті”. Мета нової команди – підвищити ефективність та прозорість закупівель, оптимізувати витрати компанії, забезпечити виконання інвестиційної програми та ключових ініціатив.
“Категорійні менеджери вивчають та стикують між собою внутрішні потреби підприємства та зовнішні ринкові умови, в яких вони можуть бути задоволені. Для цього вони проводять ринкові дотендерні консультації з виробниками, імпортерами, офіційними дилерами та найбільшими гравцями ринків товарів та послуг. Формують умови закупівель, які дозволяються залучити на торги більш широке коло учасників для вчасного та якісного задоволення потреб підприємства за оптимальною ціною та без додаткових ризиків”, – пояснили в ДП “Ліси України”.
У держпідприємстві привернули увагу, що мають оновлену сторінку закупівель. Тут будуть розміщатися анонси відкритих зустрічей та консультацій з потенційними учасниками найбільш складних і нетипових закупівель, де їхня зовнішня експертиза постачальників буде визначати остаточні умови торгів.
В електронній системі закупівель впроваджено окрему роль для внутрішнього моніторингу закупівель регіональних офісів, надання їм практичної та методичної допомоги для підвищення рівня ефективності.
Це дозволить швидше виявляти слабкі місця, впроваджувати єдині підходи до формування тендерних документацій та застосовувати кращі практики з питань запобігання порушення законодавства в сфері публічних закупівель”, – переконані в “Лісах України”.
При цьому держпідприємство сформує порядок і критерії для внутрішнього рейтингування закупівельників у регіональних офісах. Це дозволить мотивувати сильну частину команди та підтримувати і розвивати тих, хто тягнеться за лідерами.
“Така практика чудово зарекомендувала себе в “Укрпошті”, її наслідком стала централізація команди закупівель, яка з року в рік стабільно показувала чудові результати в закупівлях (2 місце за індексом замовника 2024)”, – резюмував Стаєцький.
Німеччина залишається серед країн, до яких українці ставляться з глибокою симпатією, попри певну критику на ранніх етапах війни. Про це свідчать результати дослідження громадської думки, проведеного Active Group у квітні 2025 року спільно з Experts Club.
Згідно з даними, 68,8% опитаних мають позитивне ставлення до Німеччини (45,0% — здебільшого позитивне, 23,7% — повністю позитивне). Негативну оцінку надали 6,7% українців (5,8% — здебільшого негативну, 0,9% — повністю негативну). Ще 22,4% респондентів висловили нейтральне ставлення, а 2,1% утримались від відповіді.
«Ставлення до Німеччини демонструє трансформацію громадської думки: від скепсису до вдячності за військову та фінансову допомогу, а також прийняття найбільшої кількості біженців. Ці процеси значно активізувались у 2023–2024 роках», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження також підкреслює зростання довіри до партнерів, які з часом підтвердили реальними діями свою підтримку.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Можливості збільшення експорту українських мінеральних добрив та контроль їх імпорту, зокрема недопущення ввезення добрив країни-агресора через інші країни, обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на робочій зустрічі з представниками вітчизняних виробників мінеральних добрив в міністерстві, йдеться у релізі мінагрополітики на його сайті.
“Ця нарада мала дати відповідь на питання – як збільшити експорт українських добрив до країн Африки, Азії і далі до ЄС. Представники (найбільшого виробника азотних добрив) Ostchem та Союзу хіміків України були одноголосні на цій нараді: ключовою проблемою залишається імпорт”, – в свою чергу заявив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, саме імпорт заважає українським підприємствам розширювати виробництво та збільшувати експорт, насамперед, йдеться про імпорт із країн колишнього Радянського Союзу, у яких з Росією єдиний ринок: це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, на які припадає майже половина (300 тис. тонн) всього імпорту азотних добрив.
“У них доступ до дешевого газу, вони можуть демпінгувати. Загальний імпорт азотних добрив за 4 місяці 2025 року становив 1,2 млн тонн, з них азотних – 689,3 тис тонн. Для порівняння, українське виробництво за підсумками чотирьох місяців буде близько 500 тис. тонн”, – зазначив Арестархов.
Він додав, що Україною втрачається ринок карбаміду, а новим трендом є те, що Китай почав активно постачати неякісний дешевий сульфат амонію.
Як стверджує представник Ostchem, через зростаючий імпорт українські підприємства працюють на межі рентабельності, що стримує обсяг капітальних інвестицій у проммайданчики та вимушує скорочувати людей.
Додатковою проблемою українських виробників є також російські обстріли, після яких Ostchem в першому кварталі кілька разів зупиняв цехи через руйнування зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури.
“Логічно, що ми чекаємо на підтримку Уряду, ми про це відверто говорили на нараді, ми їм дали всю статистику. Засилля імпорту – одна з причин падіння в галузі. Це ж причина, через яку не можуть запустити виробництво “Дніпроазот” та державний ОПЗ (Одеський припортовий завод”. Якщо уряд підставить плече, він побачить збільшення експорту”, – сказав президент Союзу хіміків України Олексій Голубов агентству “Інтерфакс-Україна“.
В свою чергу міністр Коваль наголосив на дорученні президента України Володимира Зеленського щодо розширення географії експорту, зокрема на країни Близького Сходу та Африки, а також відкриття хабу мінеральних добрив у ПАР і розвитку торгівлі між двома країнами.
“Україна має всі передумови, щоб мінеральні добрива стали не лише засобом зміцнення продовольчої безпеки всередині країни, а й стратегічним експортним товаром”, – вважає голова Мінагрополітики.
Згідно із пресрелізом, в нараді також взяли участь представники інвесткомпаній, у тому числі umgi.
