Загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у січні-червні 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58% більше, ніж у першому півріччі 2024-го.
Про це повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн з посиланням на дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради.
“Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із “тіні” є динаміка сплати “зарплатних” податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів”, – написав він у “ДТ” 20 жовтня.
Загалом, за інформацією експерта, у топ-40 мереж АЗС відрахування “зарплатних” податків зросли на 82% – з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.
“Такі цифри свідчать про те, що ще два роки тому ця галузь переважно платила в “конвертах”. Були такі, хто офіційно нараховував навіть менше за встановлену державою мінімалку. Проте дещо відбулося”, – зазначив Куюн.
За його словами, ринок був змушений переглянути “зарплатну” дисципліну у 2025 році, коли почалося “економічне” бронювання працівників, зокрема, для компаній ПЕК. Один із критеріїв – офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн, який з 1 вересня цього року був підвищений урядом до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.
Як пояснив експерт, ще одним цікавим маркером паливного ринку є податок на прибуток (ПнП), який до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС взагалі не платили або робили це символічно. Саме з цієї причини уряд із парламентом встановили фіксовану плату – авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж – 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.
“Результат більш ніж красномовний: у першому півріччі 2026 року топ-40 мереж сплатили 1,72 млрд грн податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024-го, тобто до запровадження авансового ПнП”, – наголосив директор “А-95”.
За його словами, наразі ситуація у галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. Як свідчить статистика, попри зростання витрат, націнка АЗС на дизпальне й бензин у 2024-2026 роках лишається стабільною.
“Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації”, – вважає Куюн.
Кабінет міністрів України поки що відкидає ідею пересувних АЗС, щоб захистити споживачів від неякісного палива та уникнути ризиків, пов’язаних зі сплатою податків, але графіки роботи АЗК будуть переглянуті, вважає директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн.
«Ідею пересувних АЗС відклали, щоб не зіткнутися з тим, що зараз відбувається в РФ, де через дозвіл на реалізацію палива низької якості багато хто вже нікуди не їздить. Крім того, нікуди не зникла потреба держави в податках на пальне, які в цій вакханалії буде знайти ще складніше», – написав Куюн у своєму Facebook у п’ятницю.
При цьому, як він зазначив, на нещодавній нараді у прем’єра обговорювалися певні заходи щодо роботи АЗК в умовах обстрілів.
«На нараді представники мережі АЗС запевнили, що продовжать роботу, адже поступово адаптувалися до нових реалій. Але графік роботи, очевидно, буде змінено (скорочено), а сервісна складова в небезпечних зонах тимчасово зникне… Чим рідше і чим менше часу ви будете перебувати на АЗС, тим краще», – зазначив Куюн.
Він також зазначив, що актуальним залишається питання доставки, оскільки ворог розпочав полювання на бензовози.
Директор «А-95» зазначив, що, за оцінками, вже постраждало до 200 АЗК та нафтобаз, зокрема чотири нафтобази та дев’ять АЗК «ОККО», 22 об’єкти – «WOG», 12 – «Укрнафти».
Як повідомлялося, 7 липня у прем’єр-міністра України відбулася нарада з нафтотрейдерами щодо необхідних рішень для подальшого забезпечення паливом прифронтових регіонів в умовах постійних атак РФ на автозаправні станції та комплекси.
Тоді голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев за підсумками наради зазначив, що у влади та представників ринку є чіткий план взаємодії щодо забезпечення безперебійних поставок та запобігання втратам. Він також анонсував ухвалення найближчим часом необхідних рішень.
АЗС, КУЮН, нафтотрейдер, обстріл, ПАЛЬНЕ
Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.
Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.
Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.
За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.
Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.
Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.
Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.
“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.
Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.
“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.
Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.
Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.
При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.
Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.
За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.
Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.
“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.
Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.
Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.
Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.
Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.