Латвія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 68,3% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак країна й надалі належить до групи держав із найвищим рівнем суспільної прихильності, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Латвії ставляться 39,7% українців, здебільшого позитивно — 28,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 1,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Латвії більш ніж у 17 разів переважає негативне. Загалом країни Північної Європи та Балтії у серпневій хвилі дослідження зберегли одні з найвищих показників позитивного ставлення українців.
У березні 2026 року позитивно до Латвії ставилися 71,6% респондентів: 42,4% — повністю позитивно та 29,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,5% опитаних, негативні оцінки становили близько 2,6%, ще 1,4% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,3 в.п. — з 71,6% до 68,3%. Негативний сегмент збільшився приблизно на 1,3 в.п., а нейтральний — на 2,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно знизився з приблизно плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
При цьому найбільша зміна відбулася серед респондентів із найбільш вираженою позитивною позицією: частка повністю позитивних оцінок зменшилася з 42,4% до 39,7%, тоді як здебільшого позитивних залишилася близькою до попереднього рівня — 29,1% у березні та 28,6% у серпні.
У річному вимірі загальна картина також залишається стабільною. У серпні 2025 року позитивно Латвію оцінювали 72,7% українців, а негативно — 5,3%. Тобто нинішня частка позитивних відповідей дещо нижча, ніж рік тому, однак негативний сегмент також залишається меншим.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі щодо Латвії, пов’язував високий рівень суспільної прихильності з послідовністю взаємодії країни з Україною.
«Українці в цілому дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, але й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження демонструє певне пом’якшення позитивних оцінок Латвії, але не принципову зміну громадського сприйняття. Більше двох третин українців продовжують ставитися до країни позитивно, тоді як частка негативних відповідей не досягає 4%.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛАТВИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.
Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».
Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛИТВА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
До 2100 року чисельність населення скоротиться у 18 країнах Євросоюзу, а найсильніше зниження очікується в Латвії, Литві та Польщі, свідчать дані Eurostat.
За базовим сценарієм Eurostat, населення Латвії до кінця століття зменшиться на 33,9%, Литви – на 33,4%, Польщі – на 31,6% порівняно з 2025 роком. Також помітне зниження очікується в Німеччині, Словенії, Фінляндії та Чехії, де спад становитиме близько 10%.
Водночас зростання населення до 2100 року прогнозується лише в дев’яти країнах ЄС. Більш ніж на 25% чисельність населення збільшиться тільки в Люксембурзі та на Мальті — на 36,4% і 26% відповідно. Зростання на 10–20% очікується у Швеції та Ірландії.
Незважаючи на загальне скорочення населення, Німеччина, за оцінкою Eurostat, залишиться найбільш населеною країною ЄС у 2100 році з 74,7 млн жителів. Слідом за нею будуть Франція з 67,2 млн та Іспанія з 49,8 млн осіб.
Статистичне відомство зазначає, що відмінності між країнами будуть значними як за термінами досягнення пікового населення, так і за масштабами подальшого спаду або зростання.
Верх рейтингу ITCI-2025 знову формують країни з максимально «нейтральною» конструкцією податків: Естонія – 1-а, Латвія – 2-а, Литва – 5-а (плюс Угорщина – 9-а і Чехія – 10-а).
Tax Foundation відзначає, що лідерство Естонії підтримують чотири елементи: корпоративний податок 20% стягується тільки з розподіленого прибутку; плоский податок на прибуток 20% (без оподаткування персональних дивідендів у тому ж форматі); податок на майно орієнтований на вартість землі; діє територіальний принцип оподаткування прибутку за кордоном.
Латвія «підтягнулася» завдяки впровадженню близької до естонської моделі оподаткування корпоративного прибутку і відносно ефективному оподаткуванню праці. Литва виділяється низькою ставкою корпоративного податку (17%) і сильними правилами відрахування інвестиційних витрат (capital cost recovery).
Переважна більшість українців позитивно ставляться до Латвії, що свідчить про стабільно високий рівень симпатії до цієї країни. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з результатами, 72,7% опитаних оцінили Латвію позитивно (41,0% — повністю позитивно, 31,7% — здебільшого позитивно). Нейтральне ставлення висловили 21,3% респондентів, тоді як негативну позицію задекларували лише 5,3% (2,3% — повністю негативно, 3,0% — здебільшого негативно). Лише 0,7% опитаних зазначили, що не мають інформації про цю країну.
«Результати опитування свідчать про надзвичайно високий рівень довіри й симпатії українців до Латвії. Ця країна сприймається не лише як політичний союзник, а й як партнер, що послідовно підтримує Україну на міжнародній арені», — наголосив керівник Active Group Олександр Позній.
В свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічні показники двосторонньої торгівлі.
«За підсумками 6 місяців 2025 року товарообіг між Україною та Латвією сягнув 263,9 млн доларів США. Український експорт склав 154,2 млн доларів, імпорт — 109,7 млн доларів. Позитивне сальдо становило понад 44,5 млн доларів, що вигідно вирізняє Латвію серед інших торговельних партнерів України в ЄС», – підкреслив експерт.
Таким чином, Україна та Латвія не лише зберігають високий рівень взаємних симпатій, але й демонструють збалансовану й взаємовигідну торговельно-економічну співпрацю.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Балтія, ЛАТВИЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, після двох років роботи в Литві та відкриття понад 650 точок сервісу в країні відкрила новий сортувальний хаб у Каунасі, йдеться у пресрелізі в понеділок.
“Каунас – це один з ключових логістичних вузлів у ЄС. Вигідне розташування міста на перетині головних транспортних коридорів дозволяє нам будувати ефективні маршрути як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень”, — наводяться у релізі слова CEO Nova Post у Литві Світлани Книжки.
Зазначається, що хаб щодня обробляє понад 1000 відправлень, працює 24/7 та забезпечує доставку по всій Литві, а також в Україну чи інші країни Європейського Союзу. Його запуск дав можливість пришвидшити доставку в Латвію на один день, в Естонію – на два дні.
На території логістичного хабу також розташовано вантажне відділення “Нової пошти”, де можна відправити та отримати документи, посилки й вантажі до 1000 кг.
“Цього року ми плануємо також запустити фулфілмент на базі хабу в Каунасі. Це відкриє нові можливості для наших бізнес-клієнтів: вони зможуть зберігати товари, оперативно обробляти замовлення і швидко доставляти їх як по Литві, так і по Європі, зокрема й в Україну”, – повідомила Книжка.
Вона додала, що компанія також активно працює над інтеграцією з платформами на кшталт Kamenskaya Ink, Multiparcel, Swotzy.
Як повідомлялося, консолідований дохід групи компаній NOVA, до якої входять материнська компанія ТОВ “Нова пошта” та її дочірні підприємства, зокрема “НоваПей”, NovaPay PL, “НП Діджитал”, NOVA Digital Sp. z o.o. (Польща ), “Нова-Енерджi”, “Новобокс”, “Нова Плейс”, “Нова Пост Європа”, дочірні підприємства в Литві, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Естонії, Латвії, Чехії, Канаді, Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, в 2024 році зріс на 24% – до 54,2 млрд грн. Консолідований прибуток скоротився на 10,8% – до 3,81 млрд грн.
