Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за січень-липень 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club та директор з розвитку бізнесу та маркетингу Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Економіка України в перші вісім місяців 2024 року демонструвала стійку позитивну динаміку на тлі відновлення після кризи. Національний банк України оцінив зростання реального ВВП у другому кварталі на рівні 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що відповідає квітневому прогнозу. У липні цей показник прискорився до 4,4% (порівняно з 3,1% у червні та 3,5% у травні), що стало результатом більш раннього і швидкого збирання врожаю.
«Економічні успіхи України у 2024 році показують, що країна починає долати наслідки кризи. Проте на тлі цих показників важливо враховувати зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Це сигнал про необхідність зміцнення внутрішнього виробництва і нарощування експортного потенціалу, щоб уникнути дисбалансів у майбутньому», – зазначив Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Згідно з даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України за січень-серпень 2024 року збільшилося на 6,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $17,613 млрд. Основною причиною збільшення стало зниження темпів зростання експорту на тлі прискореного імпорту. Водночас міжнародні резерви України зросли на 13,7%, досягнувши $42,33 млрд завдяки залученню довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
«Зростання резервів до рекордних рівнів – це важливий сигнал довіри міжнародних партнерів. Однак важливо розуміти, що інфляція залишається викликом. У серпні вона становила 7,5% у річному вимірі після 5,4% у липні та 4,8% у червні. Висока інфляція може істотно знизити купівельну спроможність населення», – підкреслив Уракін.
Інфляція в серпні становила 0,6% порівняно з липнем, коли рівень цін не змінився. Водночас серпневе зростання цін контрастує з показниками за аналогічний місяць минулого року, коли спостерігалося зниження на 1,4%.
Державний борг України за другий квартал 2024 року також зазнав змін. Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу в гривневому еквіваленті збільшився на 243,7 млрд грн, а в доларовому еквіваленті – на $1,1 млрд. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася з 6,24% до 5,6% річних, що свідчить про підвищення ефективності управління боргом.
«Ефективне управління державним боргом, включаючи зниження ставок за позиками, є важливим кроком для фінансової стабільності України. Це дає можливість країні зосередитися на стратегічних інвестиціях у розвиток інфраструктури та соціальної сфери», – додав експерт.
Глобальна економіка
На світовому рівні Міжнародний валютний фонд (МВФ) залишив без змін прогноз зростання світової економіки на 2024 рік на рівні 3,2%, але поліпшив очікування на 2025 рік до 3,3%. Основними драйверами глобального зростання залишаються країни з ринком, що формується, включно з Китаєм та Індією, чиї економіки, за прогнозами, зростуть на 5% і 7% відповідно.
«Глобальна економіка продовжує рух уперед, але стикається з ключовими викликами, включно з інфляцією та високими процентними ставками. Цікаво, що МВФ скоригував свої очікування щодо цін на нафту – очікується їхнє невелике зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році. Це підкреслює важливість стабільності сировинних ринків для країн, що розвиваються», – зазначив Максим Уракін.
Європейська економіка демонструє більш скромні результати. ВВП Єврозони, за прогнозами МВФ, зросте лише на 0,9% у 2024 році, при цьому економіка Німеччини збільшиться лише на 0,2%.
«Європа стикається з безліччю викликів – від енергетичної кризи до уповільнення промислового зростання. Для України це можливість зміцнити свої позиції в торговельних відносинах з ЄС, забезпечивши експорт конкурентоспроможних товарів і послуг», – наголосив експерт.
Висновок
Економічні показники України та світу за січень-серпень 2024 року демонструють змішані результати. Стійке зростання ВВП і зміцнення резервів супроводжуються інфляційними ризиками та негативним торговельним балансом. Глобальна економіка, хоча й рухається вперед, стримується інфляцією та геополітичними чинниками.
«Для України критично важливо зосередитися на створенні привабливого інвестиційного клімату, підвищенні продуктивності праці та розвитку експортних можливостей. Це стане запорукою стійкого економічного зростання та фінансової стабільності в майбутньому», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проєкту «Економічний Моніторинг» кандидат економічних наук Максим Уракін
Детальніше аналіз економічних індикаторів України доступний в щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна “Економічний Мониторинг”.
Економісти ООН поліпшили прогноз зростання світової економіки у 2024 році до 2,7% з очікуваних у січні 2,4%.
У 2025 році вона збільшиться на 2,8%, тоді як раніше передбачалося 2,7%.
Середні темпи підйому глобальної економіки найближчими роками, як очікується, залишатимуться нижчими за 3,2%, зафіксованих у середньому в 2010-2019 рр.
Перегляд оцінки на поточний рік зумовлений здебільшого позитивнішими змінами в економіках низки великих розвинених країн і країн, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії, РФ і США, йдеться у звіті організації.
За оцінками ООН, економіка США цього року збільшиться на 2,3% (у січні очікувалося 1,4%), Великої Британії – на 0,8% (на 0,4%), Китаю – на 4,8% (на 4,7%), Бразилії – на 2,1% (на 1,6%), Індії – на 6,9% (на 6,2%), Японії – на 1,2% (без зміни).
Водночас прогнози для Європейського союзу і єврозони були переглянуті в бік погіршення – до 1% з 1,2% і до 0,8% з 1,1% відповідно.
“І для Євросоюзу загалом, і для єврозони ми очікуємо на поступове відновлення економічної активності у 2024-2025 роках, після помітної стагнації в багатьох європейських країнах упродовж минулого року”, – зазначає співробітник Департаменту ООН з економічних і соціальних питань Григорій Агабекян.
Цьому має сприяти уповільнення інфляції (вона падає в Європі швидше, ніж очікувалося, завдяки різкому зниженню вартості енергоносіїв), зростання доходів у реальному вираженні та очікуване пом’якшення грошово-кредитної політики.
“До речі, низка центральних банків у Східній Європі та центральний банк Швейцарії вже знизили ключову відсоткову ставку, і, оскільки інфляція повертається до свого цільового рівня, очікується, що Європейський центральний банк і Банк Англії також розпочнуть цикл пом’якшення в поточному році. Також очікується, що в міру відновлення світової торгівлі експорт з європейських країн збільшиться”, – заявив експерт.
“Що стосується дещо скромніших прогнозів для Євросоюзу порівняно з тими, що були представлені в січні, цей перегляд пояснюється тим, що на тлі триваючої млявості промислового виробництва прогнози зростання економіки для низки країн континенту, що залежать від обробної промисловості, знижено. Цей список включає, зокрема, Австрію, Угорщину, Німеччину, Фінляндію та Чехію. Водночас економіка Німеччини, яка є провідною в Євросоюзі, скоротилася на 0,3% 2023 року, і 2024 року ми припускаємо відновлення лише на рівні 0,3%”, – сказав Агабекян.
ООН прогнозує зростання світової торгівлі 2024 року на 3,2%, наступного року – на 3,6%.
Зростання ВВП розвинених країн світу 2024 року і 2025 року очікується на рівні 1,6%, держав, що розвиваються, – відповідно на 4,1% і 4,3%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.
“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.
“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.
За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.
“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.
За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.
З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АНДРІЙ ЄРЕМЕНКО, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ЦЕНТРАЛЬНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Економіка Іспанії у другому кварталі 2023 року зросла на 0,5% порівняно з попереднім кварталом, згідно з переглянутими даними статистичного агентства INE.
Раніше було оголошено про підвищення на 0,4%. При цьому аналітики не очікували перегляду, повідомляє Trading Economics.
Інвестиції бізнесу збільшилися на 1,9%, зокрема в будівельному секторі – на 3,6%. Споживчі витрати підвищилися на 0,9%, державні – на 1,6%.
Тим часом експорт скоротився на 3,1%, імпорт зменшився на 2%.
Дані за перший квартал також були поліпшені: зростання ВВП становило 0,6%, а не 0,5%.
Іспанська економіка у квітні-червні відносно аналогічного періоду минулого року зросла на 2,2%, а не на 1,8%, як повідомлялося раніше. У першому кварталі підйом становив 4,2%.
Банк Іспанії прогнозує подальше уповільнення темпів зростання економіки країни в третьому кварталі до 0,3%. За підсумками всього 2023 року очікується збільшення ВВП на 2,3%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
12 жовтня 2023 року відбудеться девʼятий Київський міжнародний економічний форум — щорічна подія, яка обʼєднує представників української влади, бізнесу та суспільства для відкритого діалогу, обміну досвідом, створення простору довіри та ефективних стратегій розвитку економіки.
Вже вдруге форум пройде в Києві в умовах воєнного стану. Тема цьогорічного КМЕФ — «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Ключові теми КМЕФ 2023:
та інші.
“В часи найскладнішого історичного випробування для країни, її економіки, бізнесу, суспільства та особисто для кожного з нас, маємо згуртуватись, обʼєднати зусилля та досвід, аби приймати складні, сміливі та прагматичні рішення. Мета — стати співавторами не тільки Перемоги, а й такого майбутнього незалежної, інноваційної та заможної України, якою пишатимуться нащадки. Все залежать від нас”, — прокоментував Василь Хмельницький, ініціатор форуму та засновник холдингу UFuture.
Своїм досвідом та баченням поділяться:
“Минулого року ми обговорювали тему відновлення української економіки після перемоги. Та життя виявилось значно складнішим, а виклики — набагато серйознішими. КМЕФ-2023 присвячений пошуку рішень на найбільш актуальні з них, які треба вирішувати тут і зараз. Надвисока ціна свободи та незалежності України має бути виправдана. Це завдання для кожного з нас”, — зазначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
“Попри війну український бізнес продовжує працювати, підтримує армію та гуманітарні ініціативи. Цьогорічний КМЕФ — це можливість обговорити проблеми, рішення та інструменти інтеграції ветеранів в цивільне життя. Можливість обміну досвідом ведення бізнесу під час війни та обʼєднання зусиль на шляху до перемоги. Можливість зафіксувати наші досягнення та спланувати подальші кроки. Надважлива подія, на якій Superhumans Center має платформу для спільної дискусії — як нам побудувати новий соціальний договір між людьми, які повертаються з війни та бізнесом”, — зазначила Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center.
В рамках події кожен учасник зможе долучитися до підтримки центру реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії Superhumans Center — кошти від реєстраційних внесків будуть спрямовані на реабілітацію українців, що постраждали від війни.
В день проведення заходу відбудеться онлайн-трансляція на YouTube-каналі КМЕФ за посиланням.
Інноваційний партнер події та Ексклюзивний партнер онлайн-трансляції – Mastercard.
Генеральний медіапартнер: ICTV.
Титульний медіапартнер: 1+1 Медіа.
Офіційний інформаційний партнер Форуму: Інтерфакс-Україна.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AJAX, Biopharma.
Партнери: Київстар, Aequo, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Долучайтеся до змін уже 12 жовтня.
Детальніше про подію та умови участі за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
