Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Реалізація проекту з розробки літієвого родовища «Добра» в Кіровоградській області дасть економіці України робочі місця і бюджетні надходження, проте максимальний ефект для економіки можливий при локалізації переробки і випуску кінцевої продукції в країні. Про це повідомляє експертно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на вченого секретаря Інституту економіки і прогнозування НАН України Володимира Хаустова.
Хаустов зазначив, що при експорті сировини або концентрату основна додана вартість буде формуватися за межами України, тоді як виробництво акумуляторів та інших продуктів на базі літію дозволило б істотно збільшити внесок проекту в розвиток економіки.
При цьому він вказав на ризики зміни кон’юнктури та технологічного переходу на альтернативні рішення для накопичувачів енергії. За його оцінкою, шлях від початку розробки родовища до випуску кінцевої продукції може зайняти близько 15 років, при цьому на ринку можуть з’явитися інші типи акумуляторів, такі як, наприклад, алюмінієво-іонні або натрієві або взагалі інші види накопичувачів енергії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України визначив переможця конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра» за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП) – ним стала Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є Techmet і The Rock Holdings. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомляла, що проект передбачає залучення мінімум $179 млн інвестицій, включаючи $12 млн на геологорозвідку і міжнародний аудит запасів і $167 млн – на організацію видобутку і збагачення при підтвердженні промислових запасів.
Конкурс СРП по ділянці «Ділянка Добра» був оголошений у вересні 2025 року. За даними Держслужби геології та надр, ділянка площею 17,07 кв. км розташована в Кіровоградській області, спецдозвіл переможцю передбачається терміном на 50 років, а крім літію проект охоплює ряд супутніх металів.
Додатковими викликами для інвестора джерела називають структуру землеволодіння в районі родовища та екологічні процедури, включаючи необхідність нової оцінки впливу на навколишнє середовище та публічного обговорення.
Як повідомляє Сербський Економіст, Економіка Іспанії в другому кварталі 2025 року збільшилася на 0,8% щодо попередніх трьох місяців, згідно з остаточними даними національного статистичного агентства INE. Підвищення ВВП стосовно аналогічного періоду минулого року становить 3,1%.
Споживчі витрати в Іспанії у квітні-червні зросли на 0,8% щодо попереднього кварталу, капіталовкладення бізнесу – на 1,8%, державні видатки – на 0,1%.
Експорт товарів і послуг підвищився на 1,3%, імпорт – на 1,6%.
Промислове виробництво збільшилося на 0,9%, сектор послуг продемонстрував підвищення на 1%, будівельна галузь – на 2,3%.
У першому кварталі ВВП країни зріс на 0,6% у поквартальному порівнянні та на 2,8% – у річному.
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
