Державний Ощадбанк з початку 2025 року для реалізації енергопроєктів уклав кредитні угоди з підприємствами великого корпоративного бізнесу на EUR87 млн, що майже удвічі більше, ніж за весь минулий рік, йдеться у пресрелізі банку у п’ятницю.
“Якщо у 2024 році 70% профінансованих нами проєктів становила газопоршнева генерація, то у 2025 році 50% проєктів – це установки зберігання енергії, а 40% — вітрогенерація”, – повідомив директор департаменту розвитку і підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин на форумі Energy Club “Енергосистема імені споживача” днями у Києві.
За його словами, стабілізація роботи енергосистеми, зміна ціни на газ та обсяги його запасів стимулювали бізнес переорієнтуватись на технології, які виглядають більш цікавими у довгостроковій перспективі.
Ощадбанк оцінює свою частку на ринку енергокредитів в Україні у 30% згідно зі статистикою НБУ, за якою з 1 червня 2024 року по 25 травня 2025 року банками було надано кредитів та відкрито лімітів для реалізації енергетичних проєктів на суму 18,2 млрд грн, або понад 705 МВт потужностей генерації.
“Ощадбанк також продовжує зберігати лідерські позиції у фінансуванні підприємств власне енергетичної галузі. За підсумками чотирьох місяців 2025 року частка Ощадбанку становить 32%”, – наголошує державна фінансова установа.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Інвестиційна група Concorde Capital планує інвестувати в проєкти в енергетиці до кінця цього року EUR120 млн та очікує, що за “пару років” зможе побудувати енергетичну компанію вартістю більше $1 млрд, повідомив засновник та власник Ігор Мазепа.
“До кінця року ми проінвестуємо EUR120 млн. Ринок – “блакитний океан”, немає жодної конкуренції, просто бери й роби. IRR в такій історії 35% – те, що за 2,5-3 роки повертається”, – сказав Мазепа на форумі Forbes Money в Києві.
За його словами, ринок очікує зростання цін на газ, можливо, зниження цін на електроенергію, проте за прогнозованого терміну окупності в 2–3 роки інвестори вже відчуватимуть себе впевненіше.
Мазепа зазначив, що вперше інвестував в енергетичний сектор у серпні 2024 року, вклавши в пілотний проєкт EUR32 млн, і вже бачить перші результати цієї інвестиції, які підтверджують правильність цієї стратегії.
На його думку, такі перспективі пов’язані з тим, що 10 ГВт енергопотужностей зруйновано агресором, й це переважно маневрові потужності, які найдорожчі і за які ринок платить преміальну ціну.
“Такої ціни не було жодного разу, жодного року з того, що я пам’ятаю за останні 25 років. Вона навіть вища, ніж в деяких країнах Східної Європи. Афігенний ринок, величезний, мільярди доларів!” – підкреслив власник Concorde Capital, та додав, що очікується ще зростання цін на газ та електроенергію.
“Я думаю, що за пару років ми побудуємо саме таку мільярдну компанію в енергетиці”, – підсумував він.
Як повідомлялось, Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів на початку 2025 року придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн та планує потім законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
Член ради директорів BGV Group Management Олексій Тимофєєв, який виступав разом із Мазепою, погодився із існуванням таких привабливих інвестиційних можливостей в секторі енергетики, де група також акцептувала п’ять проєктів – вітер, батареї, газова когенерація і інвестиції в енергоефективність комунальних мереж через енергосервісну компанію. В той же час він підкреслив, що мова про короткострокову перспективу й відносно невеликі проєкти, що цей “гарячий” ринок не про мільярди інвестицій.
“Це просто ілюстрація того підходу, який існує, який не працює довгостроково. Тому що робити довгострокові прогнози на пікових цінах, не враховуючи факторів повернення/не повернення Запорізької АЕС, відновлення або невідновлення вугільної генерації… В цілому, коли ти вискакуєш за три роки вище нуля, ти можеш собі дозволити такі штуки, але ніякі мільярди сюди не зайдуть – нема куди”, – вважає експерт.
Він додав, що Україні не потрібно відновлювати 10 ГВт зруйнованої енергетики, тому що в неї немає такого дефіциту. “Енергетика України була профіцитною до початку війни, і все то, що зруйнували, воно ще дзеркалиться тим, що в нас є деіндустріалізація, втрата територій, втрата населення”, – зазначив Тимофєєв.
Українські банки з червня-2024 по березень-2025 розпочали фінансування проєктів зі встановлення енергетичного обладнання загальною потужністю понад 639 МВт на суму 17 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ) у четвер на сайті за даними опитування 20 банків.
“Банки отримали 4 086 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 83,9 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 16,7 млрд грн”, – зазначив центробанк.
За його даними, загальна кількість поданих заявок у березні зросла до 207 зі 194 у лютому. Проте їх обсяг знизився майже втричі – з 6,7 млрд грн до 2,27 млрд грн, хоча схвалено було 95 заявок на суму 2,28 млрд грн проти 70 заявок у лютому на суму 0,75 млрд грн.
Кількість фактично наданих кредитів у березні також зросла – зі 94 у лютому до 118 у березні, а загальний обсяг виданого фінансування зріс з 0,91 млрд грн до 2,6 млрд грн.
Нацбанк уточнив, що з червня 2024 року найбільше коштів спрямовано на придбання та встановлення газопоршневих когенераційних установок (260МВт), будівництво сонячних електростанцій (190 МВт) та закупівлю дизельних і бензинових генераторів (128 МВт).
За його даними, банки також кредитують і населення: з червня 2024 року було надано 6 799 кредитів на суму 936 млн грн, а обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 7189млн грн.
Як повідомлялося, у червні 2024 року за сприяння НБУ 20 банків, що контролюють понад 85% чистих активів сектору, підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Програми кредитування враховують потреби МСП та великого бізнесу, а також домогосподарств. Підприємства можуть отримати фінансування на будівництво сонячних, вітрових і біогазових станцій, створення газотурбінних і газопоршневих електростанцій, а також придбання промислових акумуляторів та накопичувачів.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала інтеграцію енергетичних ринків України та Молдови в європейський ринок до кінця наступного року.
«Єврокомісія підготувала амбітний пакет з енергобезпеки. Мета – гарантувати стійку, безпечну та конкурентну енергосистему для України», – сказала вона в понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами фон дер Ляєн, під час цієї зими Європа надала Україні 1,8 ГВт електроенергії. «Але зараз ми повністю інтегруємо український і молдовський електричні ринки в наш європейський до кінця наступного року. І ми використаємо потенційний обсяг 80% всіх запасів усього газу, це допоможе створити і прибутковість. Усе це збільшить енергобезпеку і Європейського Союзу, і України», – зазначила президентка Єврокомісії.
MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, європейський ринок, Урсула фон дер Ляєн
За дорученням міністра закордонних справ Антоніо Таяні Італія виділила EUR13 млн до Фонду підтримки енергетики України.
“У той час, коли атаки на енергетичну інфраструктуру України посилюються, це рішення є важливим кроком у зусиллях із відновлення енергетичних систем, пошкоджених конфліктом. Внесок Італії – один із найбільших для однієї країни – допоможе стабілізувати постачання електроенергії мільйонам українців, які постраждали від війни, у цей важкий час”, – повідомляється на сайті МЗС Італії.
Наголошується, що цим внеском Італія підтверджує свою постійну підтримку стійкості енергетичного сектору України, зокрема у зв’язку з конференцією з відновлення України, що відбудеться в Римі в липні наступного року.
Під час візиту президента Володимира Зеленського до США представники ПАТ «Укрнафта», державного енерготрейдера «Енергетична компанія України» (ЕКУ) та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) зустрілися з американськими компаніями, щоб обговорити підготовку до майбутнього опалювального сезону 2024/2025 років, повідомив Олександр Камишин, стратегічний радник президента.
«Ми разом з президентом провели зустріч з американськими компаніями щодо підготовки нашого енергетичного сектору до зими. Були присутні три українські компанії: «Укрнафта», ЕКУ та ОГТСУ. Кожна з них працює над важливими проектами в енергогенерації», – написав Камишин у своєму Telegram-каналі.
За його словами, українські компанії мали на меті налагодити бізнес-зв’язки з американською промисловістю.
Камишин зазначив, що відбувся «продуктивний діалог» з американськими енергетичними корпораціями, фінансовими установами, заступником держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Пайєттом і заступником держсекретаря Річардом Вермою.
Пізніше Пайєтт написав у Твіттері, що мав дуже плідну окрему зустріч з Камишиним після круглого столу з питань енергетики із Зеленським.
«США та міжнародні партнери віддані забезпеченню енергетичної безпеки України, особливо цієї зими», – написав він.
Раніше Верма повідомляв, що обговорив з Камишиним інвестиції приватного сектору в обороноздатність України.
