171 підприємство та громада з 14 областей України скористались спрощеною процедурою зміни цільового призначення земельної ділянки с\г призначення на землі промисловості та енергетики для будівництва нових підприємств і електростанцій. Про це на Київському міжнародному економічному форумі повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він є автором закону, який скоротив тривалість зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяців.
Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об’єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об’єктів (28 ділянок). Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення з с\г земель на землі промисловості та енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1050 га. З них:
“Купівля землі і подальша зміна її цільового призначення тривалий час була одним з найбільш довготривалих і корупціоногенних етапів здійснення інвестицій в промисловість та енергетику. В середньому 2-3 роки бюрократії, корупції та приниження підприємців займала ця проста за своєю суттю процедура. Тепер ситуація змінилась. Спрощена процедура займає 1,5 – 2 місяці, дозволяє зекономити час та гроші на запуск нових виробництв. Але головне, інвестори, які наважуються будувати промислові чи енергетичні обʼєкти під час війни, відчувають краще ставлення з боку держави”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок застосовується для земель с\г призначення за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації, для розміщення визначених законом об’єктів промисловості та енергетики:
Федеральний міністр економіки Катерина Райхе пообіцяла Україні додаткову допомогу в розмірі 30 млн євро для енергетичного сектора, ця сума ще може бути збільшена, повідомляє в п’ятницю Tagesspiegel
Райхе під час візиту до Києва заявила журналістам, що на початку жовтня близько 60% газопостачання України було знищено російськими атаками.
«Мета Росії, очевидно, полягає в тому, щоб виснажити Україну. Ми допоможемо відновити енергетичну інфраструктуру», – сказала вона.
Німеччина вже виділила третину від загальної суми EUR 390 млн для Фонду енергетичної допомоги Україні, було обіцяно інвестувати в Україну ще EUR 30 млн євро, і ця сума може бути ще збільшена.
Як повідомлялося, Райхе в п’ятницю прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після масштабних атак Росії, які серйозно пошкодили електромережі, повідомляє Reuters. Крім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-українського оборонного співробітництва.
Кабінет Міністрів України встановив терміни опалювального періоду з 1 листопада по 31 березня замість попередніх строків з 15 жовтня по 15 квітня.
Уряд закріпив своє рішення постановою від 8 жовтня 2025 року №1267 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року №812 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам”».
Джерело: https://interfax.com.ua/
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія висловила готовність розглянути можливість купівлі сербської нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), якщо це допоможе врегулювати наслідки американських санкцій проти компанії, заявив міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
«Наша рука простягнута – якщо це рішення, ми готові і до такого варіанту», – сказав міністр, коментуючи ситуацію після набуття чинності санкцій США проти NIS.
За словами Шушняра, у разі реалізації такого сценарію Хорватія гарантує стабільність роботи нафтопроводу Jadranski naftovod (JANAF), який уже понад 40 років співпрацює з NIS, водночас без втручання в роздрібний ринок палива Сербії.
«Це спростило б ситуацію і для нас, і для Сербії», – наголосив міністр, який представляє партію Domovinski pokret, що входить до коаліції з правлячою партією HDZ прем’єр-міністра Андрея Пленковича.
Міністр зазначив, що панчевський нафтопереробний завод NIS забезпечує до 20% ринку нафтопродуктів Боснії і Герцеговини, а нинішня ситуація із санкціями створює додаткові виклики для всього регіону.
«До кінця місяця ми завершимо модернізацію НПЗ у Рієці, що дасть нам змогу збільшити переробні потужності й у такий спосіб допомогти Боснії і Герцеговині, а частково й Сербії», – заявив Шушняр.
Він також наголосив, що санкції проти NIS не вплинуть на позицію Хорватії в переговорах з угорською MOL про постачання нафти. За його словами, країна готова забезпечити достатні обсяги палива для Угорщини, Словаччини та Сербії, коли це буде можливо з точки зору геополітичних умов.
Експерти зазначають, що можлива участь Хорватії в долі NIS може стати компромісним варіантом для стабілізації енергетичного ринку Балкан і забезпечення безперебійної роботи нафтопроводу JANAF, який є ключовою ланкою постачання нафти в регіон.
Сербська ElevenEs (м. Суботіца) продовжує розвивати проєкт промислового виробництва літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторів: чинна лінія в Суботіці працює як перший у Європі майданчик із випуску LFP-осередку, а компанія фіналізує плани щодо будівництва «мегафабрики» із цільовою потужністю 1 ГВт-год на рік та опрацьовує подальше розширення до 8 ГВт-год на рік. Про це свідчать заяви компанії та керівництва у 2023-2025 рр., а також останні галузеві повідомлення.
Про запуск повідомлялося у квітні 2023 року: підприємство спеціалізується на призматичних LFP-комірках і стало «першим» діючим індустріальним майданчиком такого типу в ЄС. На старті компанія декларувала вихід на 300-500 МВт-год/рік, з нарощуванням у 2024-25 рр.
На корпоративному сайті зазначено, що команда налічує 100+ співробітників; у травні 2025 р. презентовано новий тип призматичної «blade»-комірки EDGE574 для транспорту і промислових застосувань.
В інтерв’ю 11 лютого 2025 р. CEO ElevenEs Неманя Мікач повідомив, що компанія «фіналізує проєкт» будівництва заводу на 1 ГВт-год/рік; 2026 рік названо «ключовим» для масштабування. Наприкінці травня 2025 р. компанія підтвердила цільовий орієнтир щодо «мега-фабрики» (1 ГВт-год) і плани будівництва гігафабрики на 8 ГВт-год у Сербії. Терміни та джерела фінансування не розкриваються.
Рециркуляція/утилізація. У червні 2025 р. ElevenEs оголосила про угоду зі створення СП для переробки LFP-відходів/відпрацьованих осередків, прив’язавши ініціативу до майбутнього масштабування виробництва.
LFP-хімія без нікелю і кобальту цінується за безпеку, ресурс і вартість циклу – саме на ці ніші орієнтується ElevenEs (енергосховища, комерційний транспорт, «індустріальні» застосування). Для Сербії проєкт означає формування ланки європейського ланцюжка поставок акумуляторів, а для ЄС – диверсифікацію виробництва LFP у регіоні.
Низка стратегічних цифр у публічному просторі (напр., можливий перехід до десятків ГВт-год до 2030 р.) мають орієнтовний характер і залежать від фінансування і підписаних офтейків; галузеві дослідження окремо наголошують на ризик-факторах європейських акумуляторних проєктів. Ми спираємося на підтверджені найближчі цілі (1 і 8 ГВт-год) і фактично діючий майданчик у Суботіце.
https://t.me/relocationrs/1395
Додаткові 591 МВт нової генерації створено за шість місяців 2025 року у регіонах України, найбільше – 320,2 МВт прийшлося на приєднану потужність завдяки когенерації, повідомив заступник голови Офісу президента Віктор Микита.
“Громади й області впевнено тримають курс на енергетичну децентралізацію… Інноваційні проєкти унеможливлять знищення ворогом нової децентралізованої енергетичної системи”, – написав він у телеграм у неділю.
Микита уточнив, що у загальному обсязі йдеться також про 84 МВт приєднаної потужності з вітрових електростанцій, 101,4 МВт – з сонячних електростанцій (СЕС) та 84 МВт – з СЕС, встановлених у приватних домогосподарствах, а ще 1,2 МВт – з міні-ТЕС.
Як повідомлялося, Міністерство енергетики у кінці 2024 року прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
За даними словами голови правління Асоціації сонячної енергетики України Владислава Соколовського, у 2024 році в Україні побудовано приблизно 800-850 МВт сонячних електростанцій коштом бізнесу і домогосподарств, тоді як ВЕС у минулому році додали всього 20,6 МВт нових потужностей, повідомляв голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
