Пасажиропотік через український західний кордон з настанням нового навчального року у тиждень з 29 серпня по 4 вересня впав на 9,3% – до 685,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою стежить агентство “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня зменшилася до 344 тис. з 364 тис. тижнем раніше, а на в’їзд впала до 341 тис. з 391 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 137 тис. зі 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами – до 416 з 433.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (56 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (68 тис.), тоді як найменший на виїзд – у вівторок (42 тис.), на в’їзд – у вівторок-четвер (по 39 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 50. Менші черги були в ПП “Угринів” – 20 машин та ПП “Краківець” – 10, де також накопичилося 4 автобуси.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, у ПП “Ужгород” – 30.
Найбільше легкових машин очікували на виїзд на кордоні з Угорщиною: в ПП “Лужанка” – 40, ПП “Тиса” – 25, “Косино” – 20, ПП “Дзвінкове” та “Вілок” – по 10.
На кордоні із Румунією 15 авто накопичилося у ПП “Порубне”, тоді як на кордоні із Молдовою черги були відсутні.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень впав на 10%, але був трохи більшим – 692 тис., втім потік на виїзд суттєво перевищував потік на в’їзд – на 32 тис. порівняно із 3 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав ще на 12,4%, а потім два тижні тримався на рівні біля 600 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.
Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.
На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.
На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА, КОРДОН, Міграція, ПАСАЖИРОПОТІК, УКРАЇНА
Житлова криза в Іспанії продовжує поглиблюватися на тлі багаторічного дефіциту нового будівництва, зростання кількості домогосподарств та рекордного збільшення чисельності населення, значну частину якого становить міграція. Структурний дефіцит житла в країні оцінюється приблизно в 700–750 тис. об’єктів, свідчать дані аналітичного центру Funcas.
Нинішню ситуацію не слід порівнювати з житловою бульбашкою 2000-х років. Тоді в Іспанії будувалося значно більше житла, а зростання ринку підживлювалося кредитуванням. Зараз проблема протилежна — пропозиція систематично відстає від попиту.
В останні роки в Іспанії щорічно завершувалося будівництво приблизно 100 тис. нових будинків при формуванні близько 230 тис. нових домогосподарств. Накопичений з 2020 року розрив наблизився до 700 тис. об’єктів.
У результаті зростають як вартість купівлі житла, так і орендні ставки. Особливо гостро проблема відчувається в Мадриді, Барселоні, на Балеарських островах, у Валенсії та популярних прибережних районах. При цьому дефіцит поступово поширюється з найбільших міст на їхні передмістя та середні міста. Funcas зазначає, що орендна плата в останні роки зростає швидше за зарплати, а молоді орендарі витрачають на житло та комунальні послуги в середньому близько 35 % бюджету.
Експерти вважають, що частина заходів, які вживають власті, здатна лише тимчасово обмежити ціни, але не усунути головну причину кризи. Контроль орендних ставок може знизити вартість житла для частини діючих орендарів, але водночас зменшити кількість квартир, які власники готові виводити на ринок. Субсидії покупцям за умови обмеженої пропозиції також можуть призвести до додаткового зростання цін.
Серед довгострокових рішень Funcas називає збільшення пропозиції земельних ділянок, прискорення отримання дозволів на будівництво, підвищення юридичної визначеності для девелоперів і власників, а також розширення фонду доступного орендного житла. Частка соціального орендного житла в Іспанії становить лише близько 2–3 % житлового фонду, що суттєво нижче за середній показник ЄС.
Додатковим фактором тиску на ринок стає швидке зростання населення Іспанії. Станом на 1 липня 2026 року в країні проживало рекордні 49,80 млн осіб, що на 444,2 тис. більше, ніж роком раніше. При цьому Національний інститут статистики Іспанії (INE) прямо вказує, що збільшення чисельності населення забезпечується людьми, які народилися за кордоном, тоді як кількість мешканців, що народилися в Іспанії, скорочується.
Кількість мешканців Іспанії, які народилися за кордоном, до середини року сягнула 10,29 млн осіб, тобто перевищує п’яту частину населення країни. Кількість мешканців з іноземним громадянством становила 7,44 млн, збільшившись лише за другий квартал на 87,2 тис. осіб.
Найбільшими іноземними громадами за останньою повною розбивкою INE є громадяни Марокко — близько 969 тис.,
Колумбії — 677 тис., Румунії — 609 тис., Венесуели — 378 тис., Італії — 346 тис. та Великої Британії — 266 тис. Значними є також спільноти вихідців із Перу, Китаю, України та країн Латинської Америки.
Приплив триває й у 2026 році. Тільки у другому кварталі до Іспанії прибули близько 34 тис. громадян Колумбії, 23,3 тис. венесуельців та 21,1 тис. марокканців. У першому кварталі однією з найбільших груп новоприбулих були українці — близько 25,7 тис. осіб.
Окрема статистика Міністерства міграції Іспанії показує, що на кінець червня 2026 року діючі документи на проживання мали вже 353 тис. громадян України, в основному завдяки механізму тимчасового захисту.
Зростання іноземного населення не можна вважати єдиною причиною житлової кризи, експерти пов’язують її насамперед із десятиліттям недостатнього будівництва. Однак міграція суттєво збільшує кількість домогосподарств і попит на оренду, особливо у великих містах та економічно активних прибережних регіонах. За умови будівництва близько 100 тис. об’єктів на рік додатковий приріст населення на сотні тисяч осіб стає помітним чинником подальшого зростання вартості житла.
Таким чином, житлова криза в Іспанії зумовлена одразу кількома факторами: хронічним дефіцитом будівництва, зростанням кількості домогосподарств, обмеженим фондом доступної оренди, внутрішньою міграцією до великих міст, іноземними покупцями та туристичним сектором. Швидке збільшення населення за рахунок імміграції посилює вже існуючий дефіцит, але не є його першопричиною.
Чернівецька та Закарпатська області забезпечили 67 % усіх протоколів за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України у першому півріччі 2026 року.
За даними Державної прикордонної служби, які наводить Опендатабот, на Буковині за шість місяців було складено 2 834 протоколи, або 38% від загальної кількості. Ще 2 170 протоколів, або 29%, припало на Закарпатську область.
Третє місце посідає Одеська область — 997 протоколів, або 13%.
Таким чином, лише на Чернівецьку, Закарпатську та Одеську області припадає 80% усіх зафіксованих порушень.
Особливо суттєво ситуація змінилася у Чернівецькій області. Кількість протоколів тут зараз приблизно у 30 разів вища, ніж до початку повномасштабної війни. Останні два роки саме Буковина посідає перше місце в країні за кількістю таких порушень.
До 2022 року лідерами були переважно Одеська та Закарпатська області.
Значне зростання фіксується також в Івано-Франківській області. До повномасштабної війни там не було складено жодного подібного протоколу, у 2022 році їх було всього п’ять, проте у 2024 році показник зріс до 1 209.
У 2025 році на Івано-Франківщині було складено 1 109 протоколів, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 377.
Загалом по Україні прикордонники склали в січні–червні 7 523 протоколи, що приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Незважаючи на зниження, інтенсивність таких порушень залишається майже вдесятеро вищою за довоєнний рівень. До повномасштабної війни в Україні щорічно оформлялося близько 2,7 тис. протоколів, тоді як зараз у середньому складається приблизно 1,25 тис. на місяць.
Складання протоколу при цьому не означає автоматичного визнання особи винною. Такі справи розглядають суди.
У 2025 році суди розглянули 24 519 справ за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи було призначено 12 628 особам, тоді як 10 493 справи, або 43 %, було закрито через відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
Загальна сума призначених штрафів склала 85,97 млн грн, але добровільно було сплачено лише 24 млн грн, або 28%.
Першоджерело — OpenDataBot на основі даних Державної прикордонної служби та Державної судової адміністрації, публікація від 28 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
Адміністрація президента США Дональда Трампа готується анулювати до 200 тис. ділових і туристичних віз іноземців, які після в’їзду в країну звернулися з проханням надати притулок. Якщо рішення буде реалізовано в заявленому масштабі, воно стане найбільшим одноразовим масовим анулюванням віз в історії США.
Про це 24 серпня повідомило Associated Press з посиланням на документи Державного департаменту США та двох американських чиновників.
Йдеться про неімміграційні візи категорій B1 і B2, призначені відповідно переважно для ділових і туристичних поїздок, відвідування родичів та отримання медичної допомоги.
Під дію нового заходу можуть потрапити візи, видані з 2016 по 2026 рік, якщо їхні власники після прибуття до Сполучених Штатів подали заяву на надання притулку або продовжують відповідний процес.
Представник Держдепартаменту Томмі Піготт підтвердив саму підготовку процедури, однак не назвав її остаточний масштаб.
«Ми координуємо дії з Міністерством внутрішньої безпеки, щоб виявляти та анулювати неімміграційні візи іноземців, які прибули до Сполучених Штатів як короткострокові відвідувачі, а потім подали заяву про надання притулку, щоб залишитися тут на постійній основі», — заявив представник Держдепу.
За його словами, процес відбуватиметься поступово, тому кількість анульованих віз поки що залишається змінною величиною.
Таким чином, цифра до 200 тис. віз наразі є оцінкою AP на основі внутрішніх документів та інформації американських чиновників, а не офіційно оголошеною Державним департаментом квотою.
Анулювання візи не означатиме негайного вислання всіх іноземців, яких це стосується, зі США.
За даними AP, більшість людей, чиї заяви про надання притулку перебувають на розгляді, будуть переведені до відповідної імміграційної категорії, однак більше не зможуть вважатися такими, що перебувають у країні як ділові або туристичні відвідувачі.
Головний аргумент адміністрації полягає в тому, що візи B1/B2 видаються особам, які заявляють про тимчасовий характер поїздки та намір покинути США. Подання заяви про надання притулку після в’їзду влада розглядає як можливе свідчення того, що початкова мета поїздки могла не відповідати заявленій.
Очікується, що масштабне анулювання віз може зіткнутися з судовими позовами. AP зазначає, що рішення поки що може бути переглянуте або оскаржене до його повної реалізації.
Новий захід стане продовженням суттєвого посилення американської візової та міграційної політики.
Державний департамент повідомив 10 серпня 2026 року, що з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому було анульовано вже понад 175 тис. віз іноземних громадян.
За даними відомства, підставами для цього були порушення візового режиму, кримінальні злочини, шахрайство, загрози національній безпеці та інші порушення. Серед найпоширеніших причин Держдеп називав напади, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, крадіжки та злочини, пов’язані з наркотиками.
Однак заплановане анулювання до 200 тис. віз відрізняється тим, що йдеться про одну конкретну категорію власників і єдину адміністративну кампанію. Саме тому AP характеризує її як потенційно найбільше одноразове масове скасування віз в історії США.
Адміністрація Трампа у 2025–2026 роках також розширила перевірку соціальних мереж заявників, посилила вимоги до низки категорій іноземців, запровадила або розширила візові обмеження для громадян десятків держав та посилила перевірки вже виданих віз.
Новий захід стосується іноземців незалежно від конкретного громадянства, якщо вони відповідають зазначеним критеріям. Тому теоретично він може торкнутися й громадян України, які в’їхали до США саме за чинними візами B1/B2 і згодом звернулися за притулком. При цьому інші механізми перебування українців у
США самі по собі не є предметом оголошеної кампанії.
