Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ
Як повідомляє Relocation, Сьєрра-Леоне розширила програму отримання громадянства для іноземних інвесторів, додавши два нових варіанти — прискорене отримання громадянства за 1 млн доларів та натуралізацію через проживання в країні з інвестиціями від 90 тис. доларів.
Як повідомляється в матеріалах програми Go-FOR-GOLD Sierra Leone, перший новий механізм передбачає отримання громадянства в прискореному порядку за умови внесення 1 млн доларів.
Цей варіант орієнтований на заможних заявників, яким потрібний максимально швидкий процес оформлення громадянства. При цьому програма передбачає перевірку походження коштів та благонадійності заявника.
Другий маршрут значно дешевший, однак передбачає фактичний зв’язок інвестора з країною. Для участі необхідно інвестувати не менше 90 тис. доларів у затверджений бізнес або підприємство в Сьєрра-Леоне.
Після цього заявнику необхідно прожити в країні щонайменше 90 днів на рік протягом п’яти років. Після виконання умов він отримує можливість претендувати на громадянство шляхом натуралізації.
Таким чином, мінімальний термін фізичної присутності за п’ять років становить 450 днів.
Нові варіанти доповнюють уже існуючу програму інвестиційного громадянства Сьєрра-Леоне, запущену під брендом Go-FOR-GOLD.
Базовий інвестиційний маршрут передбачає безповоротний внесок у розмірі $140 тис. для основного заявника. За включення до заяви чоловіка або дружини потрібно сплатити додатковий внесок, а для інших утриманців встановлено окремі платежі.
Однією з особливостей програми є можливість отримати громадянство без постійного проживання в Сьєрра-Леоне для учасників основного інвестиційного маршруту.
Уряд країни позиціонує Go-FOR-GOLD не лише як механізм залучення іноземних інвесторів, а й як інструмент фінансування екологічних та економічних проєктів.
Сьєрра-Леоне стала одним із нових учасників ринку програм отримання громадянства за інвестиції, що швидко зростає. Подібні механізми найпоширеніші в країнах Карибського басейну, де такі програми діють в Антигуа і Барбуді, Домініці, Гренаді, Сент-Кітсі та Невісі та Сент-Люсії.
Офіційне джерело: Go-FOR-GOLD Sierra Leone — офіційна програма громадянства.
США запровадили нові візові обмеження щодо іноземців, які свідомо беруть участь в організації так званого «пологового туризму» або сприяють таким поїздкам, повідомив держсекретар США Марко Рубіо.
Нова політика Держдепартаменту діє з 23 вересня 2026 року і застосовується на підставі статті 212(a)(3)(C) Закону США про імміграцію та громадянство. Під обмеження можуть підпадати особи, які беруть участь, раніше брали участь або допомагають організовувати поїздки до США з основною метою народження дитини та отримання нею американського громадянства.
Зокрема, заходи можуть торкнутися власників, керівників та управителів компаній, що спеціалізуються на «пологовому туризмі», візових посередників, які навчають клієнтів надавати неправдиві відомості під час оформлення віз, а також іноземних медичних працівників, які свідомо сприяють таким поїздкам або шахрайському використанню програми Medicaid. Обмеження можуть поширюватися й на інших осіб, які надають підтримку комерційним схемам, а в окремих випадках — на членів їхніх сімей.
За словами Рубіо, комерційні мережі «пологового туризму» рекламують свої послуги за кордоном, допомагають заявникам приховувати справжню мету поїздки та можуть стягувати десятки тисяч доларів за організацію пологів на території США.
При цьому сама заборона використовувати гостьову візу категорії B для поїздки, основною метою якої є народження дитини з метою отримання нею громадянства США, діє не вперше. Ще з 24 січня 2020 року американські консульські співробітники повинні відмовляти у видачі B-візи, якщо мають підстави вважати, що саме це є основною метою поїздки.
Нова політика 2026 року розширює акцент з самих заявників на організаторів, посередників та інфраструктуру таких схем. Юристи з імміграційного права зазначають, що Держдепартамент поки що не розкрив детально, які докази будуть використовуватися, як саме визначатимуться особи, що підпадають під обмеження, та чи вплинуть нові заходи на вже видані візи.
Вагітність сама по собі не є автоматичною підставою для відмови у видачі візи. Держдепартамент, як і раніше, дозволяє поїздки до США з метою медичного лікування, включаючи медичну допомогу під час вагітності, якщо заявник відповідає вимогам щодо відповідної візи та може підтвердити мету поїздки й оплату медичних витрат. Однак «пологовий туризм», коли основною метою є отримання американського громадянства для дитини, офіційно не вважається допустимою підставою для видачі гостьової візи.
Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання