Іноземні працівники, підприємці та цифрові кочівники, які легально проживають у Португалії, можуть отримати державну фінансову підтримку в розмірі понад 5 тис. євро при переїзді у внутрішні райони країни в рамках програми Emprego Interior MAIS, як випливає з даних Інституту зайнятості та професійної підготовки Португалії (IEFP).
Програма діє для працівників, які переїжджають до певних внутрішніх муніципалітетів Португалії для роботи за наймом, переносять туди вже існуючу професійну діяльність, створюють власний бізнес або продовжують працювати дистанційно.
Розмір базової виплати у 2026 році становить 3 759,91 євро для працівників із безстроковим трудовим договором, а також для тих, хто створює власне робоче місце або компанію. У разі строкового трудового договору тривалістю не менше 12 місяців розмір базової допомоги становить 2 685,65 євро.
Додатково держава виплачує 20 % базової суми за кожного члена сім’ї, який переїжджає разом з отримувачем, а також до 805,70 євро на перевезення майна.
Наприклад, працівник з безстроковим договором, який переїжджає разом з одним членом сім’ї, може отримати 5 317,59 євро: 3 759,91 євро основної допомоги, 751,98 євро сімейної надбавки та 805,70 євро на перевезення речей. Тому фактична сума допомоги може перевищувати 5 тис. євро, а для більшої сім’ї — бути ще вищою.
Претендувати на допомогу можуть громадяни ЄС, Європейської економічної зони та Швейцарії, а також громадяни третіх країн, які легально проживають у Португалії. IEFP окремо зазначає, що програма поширюється, зокрема, на іноземців зі статусом тимчасового захисту. Таким чином, за умови виконання решти вимог скористатися програмою можуть і українці, які перебувають у Португалії та мають відповідний легальний статус.
Для отримання підтримки необхідно перенести постійне місце проживання у внутрішній регіон Португалії щонайменше на 12 місяців. У разі нового працевлаштування переїзд має відбутися протягом 180 днів до або після початку роботи чи створення власного бізнесу. Заробітна плата за трудовим договором має бути не нижчою за національну мінімальну зарплату.
У разі укладення строкового договору його тривалість має становити не менше 12 місяців. Програма також дозволяє відкрити невелику компанію з кількістю робочих місць до 10 або створити власне робоче місце. Якщо заявник створює комерційну компанію, він повинен володіти понад 50% її капіталу та голосуючих прав.
Окрема категорія передбачена для іноземних цифрових кочівників. Отримати допомогу можуть іноземці, які легально проживають у Португалії, працюють дистанційно на роботодавця або замовника за межами країни та переїжджають у внутрішній регіон. Для них професійна діяльність має бути розпочата після 1 січня 2022 року, а дохід — не нижчий за мінімальну заробітну плату в Португалії.
Виплата здійснюється у два етапи. Перші 60 % затвердженої суми перераховуються після прийняття заяви та подання необхідних документів, решта 40 % — на 13-му місяці після початку роботи, створення бізнесу або перенесення робочого місця.
Заявки подаються через державний портал iefponline. Станом на серпень 2026 року прийом заявок відкрито і триватиме до вичерпання передбаченого програмою фінансування. Заявку необхідно подати не пізніше ніж через 180 днів після початку дії трудового договору, створення власного бізнесу або перенесення робочого місця.
Програма Emprego Interior MAIS є частиною політики Португалії щодо залучення працівників і підприємців у внутрішні райони країни, які стикаються з відтоком населення та дефіцитом робочої сили. Вона не поширюється автоматично на будь-який переїзд до Португалії — нове місце проживання та, залежно від ситуації, місце роботи повинні знаходитися на території муніципалітету або парафії, включеної IEFP до переліку внутрішніх територій.
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 15 по 21 серпня зріс на 1,8% — до 791,0 тис. – це рекордний показник від початку повномасштабної російської агресії, якщо не враховувати перші дні агресії, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Попередній рекорд було встановлено в середині серпня 2025 року і становив 778 тис., але минулого року на цьому тижні пасажиропотік уже почав поступово скорочуватися.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня збільшилася до 391 тис. з 383 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 400 тис. з 394 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, також дещо збільшилася – до 145 тис. з 143 тис. минулого тижня, як і кількість машин з гуманітарними вантажами – до 466 з 459, але ці показники не є рекордними.
Найбільший потік на виїзд було зафіксовано в суботу (61 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (65 тис.), тоді як найменший потік на виїзд – у вівторок (50 тис.), на в’їзд – у четвер (45 тис.).
За даними Державної прикордонної служби, станом на 21:00 суботи найбільше легкових автомобілів очікувало на проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 100, «Устилуг» – 60 та «Шегіни» – 50. Менші черги спостерігалися в ПП «Грушев» – 40 машин, ПП «Нижанковичі» – 20 та ПП «Рава-Руська» – 15.
Крім того, у ПП «Краковець» накопичилося 15 автобусів, у ПП «Смельниця» – 5, а у ПП «Шегині» у черзі стояли ще й 90 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Малий Березний» черга становила 25 автомобілів, на ПП «Ужгород» — 10.
На кордоні з Угорщиною 30 легкових автомобілів очікували на проходження кордону на ПП «Лужанка», 25 – на ПП «Тиса» та ще 20 – на ПП «Вилок».
На кордоні з Румунією 20 автомобілів скупчилися на ПП «Дяківці» та ще 10 – на ПП «Порубне».
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня вже скоротився порівняно з піковим показником на 1,3% – до 768 тис., причому потік на виїзд був на 2 тис. більшим, ніж потік на в’їзд.
На цьому рівні він утримувався останній тиждень серпня, а потім різко скоротився в першій половині вересня з початком нового навчального року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій — на 187 тис., за четвертий — на 221 тис., з початку п’ятого — на 77 тис., з яких 64 тис. — з початку літа.
Нацбанк у липневому звіті про інфляцію зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,3 млн осіб через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі — 5,687 млн порівняно з 5,213 млн та 5,687 млн відповідно станом на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, налічується 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Перетини західного кордону України, тис.:
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик звернув увагу на внесок українців у функціонування польської економіки. Про це він заявив в ефірі Polsat News.
Polsat News пише, що Дущик вважає, що в багатьох випадках відсутність участі України відчувається. «Якби не громадяни України, ми б чекали на автобус 10 хвилин, а не п’ять. Адже вони заповнюють прогалини на польському ринку праці. Тому певна частина польської економіки залежить від біженців з України. Загалом це українці, які живуть у Польщі, і нам потрібно повторювати це дедалі частіше, бо якби у нас склалася така ситуація, коли одного дня всі українці об’єднаються й не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», – сказав він.
Він також розкритикував ідею партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації безробітних чоловіків призовного віку з України. У цьому контексті в суспільних дискусіях пролунала цифра в 3 тисячі осіб. «Три тисячі – це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тому це зовсім не допомога. Насправді ті, хто не працює в Польщі, – це ті, хто доглядає за своїми дітьми-інвалідами, або ті, хто отримав поранення на передовій і проходить реабілітацію в Польщі», – сказав він.
На запитання, чи почнуть біженці повертатися в Україну після закінчення війни, Дущик відповів, що «це процес, який ми спостерігали в інших країнах, і його дуже легко передбачити».
«Буває, що ті, хто заявляє: «Я залишаюся», — виїжджають, бо щось трапляється. А ті, хто каже: «Я поїду, щойно закінчиться війна», – залишаються. Звісно, ці тенденції змінюються з кожним місяцем, оскільки коріння, яке вони пускають у приймаючому суспільстві, в даному випадку польському, стають дедалі глибшими. Якщо хтось віддав своїх дітей до школи, вони вивчають польську мову; якщо людина працює на ринку праці, то ймовірність того, що вона повернеться в Україну без сильного стимулу до повернення, практично дуже низька», – зазначив він.
Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 8,4 млн громадян України перебувають за кордоном.
«Понад 8,4 мільйона наших громадян на сьогодні перебувають за межами України. Наш обов’язок – зробити так, щоб кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає і готова захищати його права», – написав Лубінець у Telegram у вівторок.
У січні-червні 2026 року Парагвай видав іноземцям 29 765 тис. дозволів на проживання, що на 81% перевищує показник аналогічного періоду минулого року — 16 456 тис., повідомило Національне управління з питань міграції країни. Кількість поданих заяв зросла на 62% — до 33 243 тис. проти 20 567 тис. у першому півріччі 2025 року. Міграційна служба назвала обсяг звернень безпрецедентним і запровадила додаткові робочі зміни, зокрема у вихідні дні.
З загальної кількості виданих документів 23,833 тис. припадало на тимчасовий дозвіл на проживання, ще 5,932 тис. — на постійний статус. Заявники подали 27,024 тис. заяв про тимчасове проживання та 6,219 тис. — про постійне.
Головним джерелом міграції залишається сусідня Бразилія. Її громадянам було видано 22 628 тис. дозволів, або 76 % від загальної кількості.
Друге місце посіли громадяни Аргентини з 2 210 тис. дозволів. Далі йдуть Німеччина — 1 132 тис., Іспанія — 821, Венесуела — 495, США — 450, Нідерланди — 426, Франція — 358 та Болівія — 357.
Росія посіла десяте місце. У першому півріччі посвідку на проживання в Парагваї отримали 345 громадян РФ, або близько 1,2% усіх іноземців, яким було надано статус проживання.
Україна до опублікованої десятки провідних країн не увійшла. Національне управління з питань міграції не навело у відкритому прес-релізі окрему цифру щодо українських громадян. Точну кількість українців за доступною статистикою встановити не вдалося.
За весь 2025 рік Парагвай отримав рекордні 47 687 тис. заяв і видав 40,6 тис. дозволів на проживання. Таким чином, лише за перші шість місяців 2026 року країна видала вже 73% від загальної кількості дозволів на проживання та постійного проживання за минулий рік.
Громадяни України можуть в’їжджати до Парагваю без туристичної візи на строк до 90 днів. Однак для продовження терміну перебування, оформлення статусу резидента або здійснення оплачуваної діяльності необхідно дотримуватися окремих міграційних вимог.
