Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ
Німеччина передала 5 пікапів та 5 вантажних фургонів для колійників, зв’язківців та енергетиків, задля якомога швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури та руху поїздів після російських атак на залізницю – повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у себе в Телеграм.
“Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт.
Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється”, – зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.
Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомляє Еxperts.news, іноземні фахівці, які закінчили університет або професійне навчання в Німеччині, можуть отримати безстроковий дозвіл на проживання після двох років кваліфікованої роботи в країні.
Чинна редакція §18c Aufenthaltsgesetz передбачає спеціальний скорочений термін для тих, хто успішно завершив професійну підготовку або навчання у закладі вищої освіти безпосередньо в Німеччині. Для таких фахівців необхідний період перебування з дозволом на кваліфіковану роботу становить два роки, а необхідний період сплати внесків до пенсійного страхування – 24 місяці.
Водночас офіційний німецький портал для іноземних фахівців Make it in Germany уточнює, що ця пільгова норма не є абсолютно новою: вона вже діяла в межах спеціального режиму для випускників німецьких університетів та закладів професійної освіти і була збережена після реформи імміграційного законодавства. Для інших кваліфікованих працівників стандартний термін до отримання постійного статусу становить три роки, а не п’ять.
Щоб скористатися дворічним шляхом до постійного проживання, іноземець повинен щонайменше два роки мати дозвіл на проживання як кваліфікований працівник, дослідник або власник EU Blue Card за відповідними статтями закону. Також необхідно працювати на посаді, яка відповідає умовам дозволу на проживання, сплачувати внески до державного пенсійного страхування не менше 24 місяців, володіти німецькою мовою на рівні B1, мати базові знання правової та суспільної системи Німеччини та достатню житлову площу.
Для власників EU Blue Card діють окремі ще швидші правила. Постійний дозвіл на проживання можна отримати після 27 місяців кваліфікованої роботи, а за знання німецької мови на рівні B1 – після 21 місяця.
Німеччина протягом останніх років поступово спрощує залучення та утримання іноземних спеціалістів на тлі дефіциту кадрів. Зокрема, реформа Skilled Immigration Act розширила можливості в’їзду для кваліфікованих працівників, запровадила Opportunity Card для пошуку роботи та полегшила низку процедур для власників Blue Card і членів їхніх сімей.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини Destatis, на кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців було зареєстровано 14,07 млн громадян інших держав, які проживали в Німеччині. Приблизно 5 млн із них були громадянами країн ЄС, ще близько 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав.
Найбільшою окремою групою іноземних громадян залишалися громадяни Туреччини – 1,520 млн осіб. На другому місці перебували громадяни України – 1,410 млн, далі йшли громадяни Сирії – 936 тис., Румунії – 904 тис., Польщі – 840 тис. та Італії – 629 тис. У Німеччині також проживали близько 450 тис. громадян Афганістану, 422 тис. громадян Болгарії, 413 тис. громадян Хорватії та понад 311 тис. громадян Індії.
При цьому кількість громадян України за 2025 рік збільшилася приблизно на 76 тис. осіб, що стало одним із найбільших приростів серед окремих національностей. Кількість громадян Індії зросла на 34 тис. Водночас число громадян Сирії зменшилося на 39 тис., Польщі та Туреччини – приблизно на 25 тис. у кожному випадку, Росії – на 18 тис.
Якщо рахувати не за громадянством, а за країною народження, картина дещо інша. У 2025 році в Німеччині проживали 16,4 млн людей, які самі іммігрували до країни. Найбільші групи народилися в Польщі та Туреччині – приблизно по 1,5 млн осіб, в Україні – 1,3 млн, у Росії та Сирії – приблизно по 1 млн.
На ці п’ять країн припадало близько 39% усіх іммігрантів, які проживали в Німеччині. Загалом близько 21,8 млн жителів країни мали власний міграційний досвід або були прямими нащадками іммігрантів.
Таким чином, українці сьогодні є другою за чисельністю групою іноземних громадян у Німеччині після громадян Туреччини та однією з трьох найбільших груп іммігрантів за країною народження.
Німеччина залишається країною з однією з найнижчих часток власників житла в Європі за оцінкою Pestel-Institut, у 2025 році лише 43,5% приватних домогосподарств країни жили у власній квартирі або будинку. Це мінімальний показник приблизно за два десятиліття.
Як повідомляє сайт rebuild.news, зараз власне житло в Німеччині є радше винятком, ніж стандартною моделлю проживання: більшість домогосподарств продовжує орендувати нерухомість.
Офіційна статистика Німеччини підтверджує цю особливість ринку. За даними Федерального статистичного відомства Destatis і Eurostat, у 2025 році 52,8% населення Німеччини проживали в орендованому житлі. Це найвища частка орендарів серед усіх країн Європейського Союзу. Для порівняння, у Франції вона становила 38,6%, в Іспанії – 26,4%, Польщі – 12,8%, а у Словаччині – лише 6,2%.
Цифри Pestel-Institut і Destatis дещо відрізняються через методологію. Pestel оцінює частку домогосподарств, які живуть у власному житлі, тоді як дані Eurostat, які наводить Destatis, розраховуються на рівні населення. Саме німецьке статистичне відомство також публікує показник власності на житло на рівні 41,9% для іншої вибірки домогосподарств.
Дослідження Pestel-Institut показує, що проблема особливо помітна серед молодих німців. Майже три чверті жителів віком 25-45 років живуть в оренду. Основними причинами дослідники називають зростання вартості будівництва, іпотечних ставок і недостатню доступність купівлі житла для сімей із середніми доходами.
З 2000 року вартість будівництва багатоквартирних будинків у Німеччині, згідно з дослідженням, зросла приблизно на 160%, тоді як споживчі ціни збільшувалися значно повільніше. Навіть сім’ї з двома середніми доходами в багатьох регіонах зазнають труднощів із придбанням власного житла.
Водночас ситуація ускладнюється недостатньою пропозицією нових квартир. У 2025 році в Німеччині було завершено будівництво близько 206,6 тис. житлових одиниць – на 18% менше, ніж роком раніше, і це мінімальний показник із 2012 року.
Висока частка орендарів є давньою особливістю німецької моделі ринку нерухомості. Розвинений ринок довгострокової оренди, сильний захист орендарів та історично відносно невисока частка власників відрізняють Німеччину від більшості країн Центральної та Східної Європи, де власним житлом володіє переважна частина населення.
При цьому вартість оренди за новими договорами також швидко зростає. За даними Єврокомісії, у Німеччині нові орендні ставки у 2013-2024 роках зросли приблизно на 50,8%, а в семи найбільших містах – на 76,3%.
Десятки тисяч працівників автомобільної промисловості Німеччини беруть участь у акціях протесту з вимогою до влади та керівництва зберегти робочі місця, повідомляє в понеділок The Guardian.
У протестах беруть участь працівники Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz та низки інших торгових компаній.
Раніше у Volkswagen оголосили про плани скоротити протягом найближчих трьох років 100 тис. робочих місць. BMW та Mercedes також скорочують штат співробітників.
Протестувальники закликають владу підтримати галузь, зокрема, через субсидії.
The Guardian зазначає, що криза німецького автопрому пов’язана, зокрема, з розвитком китайської індустрії електромобілів, які дешевші й часто оснащені більш сучасними функціями порівняно з німецькими аналогами.
Регіональні вибори в Німеччині 20 вересня засвідчили послаблення позицій традиційних партій та подальшу фрагментацію німецького електорату: «Альтернатива для Німеччини» (АдН) перемогла у Мекленбурзі-Передній Померанії, тоді як у Берліні перше місце посіли Ліві, йдеться в аналізі аналітичного центру Experts Club.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН отримала 38,2% голосів проти 16,7% на попередніх виборах 2021 року. Соціал-демократична партія Німеччини набрала 35,5%, Ліві – 6,5%, «Зелені» – 5,7%. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца отримав 4,9% і вперше в історії не подолав п’ятивідсотковий бар’єр на земельних виборах.
ХДС на попередніх виборах у цій землі мав 13,3%, тобто втратив понад 8 процентних пунктів підтримки. За попереднім розподілом мандатів АдН отримує 32 місця, СДПН – 29, Ліві та «Зелені» – по п’ять. Оскільки інші парламентські сили виключають коаліцію з АдН, результат голосування сам по собі не визначає склад майбутнього земельного уряду.
У Берліні результати продемонстрували іншу політичну конфігурацію. Ліві отримали 25,7% голосів проти 12,2% на попередніх виборах. ХДС посів друге місце з 18,8%, АдН отримала 16,3%, «Зелені» – 14,3%, СДПН – 12,1%. Чинна коаліція ХДС і соціал-демократів втратила парламентську більшість.
В Experts Club звертають увагу, що результати 20 вересня продовжили тенденцію, яка проявилася на початку місяця. 6 вересня АдН посіла перше місце на виборах у Саксонії-Ангальт із 43,8%, тоді як ХДС отримав 17,2%. У 2021 році ХДС у цій землі мав 37,1%, а АдН – 20,8%.
Таким чином, за оцінкою Experts Club, результати вересневих виборів не варто зводити виключно до руху німецького електорату в одному ідеологічному напрямку. У двох східних землях найбільшу підтримку отримала АдН, тоді як у Берліні значно посилилися Ліві. Це свідчить про перехід частини виборців традиційних партій до різних альтернативних політичних сил залежно від регіону та структури місцевих проблем.
За даними Infratest dimap, у Мекленбурзі-Передній Померанії АдН змогла мобілізувати близько 66 тис. громадян, які раніше не голосували, а також залучити близько 48 тис. колишніх виборців СДПН та приблизно 32 тис. колишніх прихильників ХДС.
Водночас результат СДПН у цій землі значною мірою пов’язують із персональною підтримкою прем’єр-міністра Мануели Швезіг. Майже половина виборців соціал-демократів, опитаних після голосування, заявили, що без неї не підтримали б партію. Це демонструє значення персонального рейтингу земельних політиків навіть за слабших позицій їхніх партій на федеральному рівні.
Окремою проблемою для ХДС стало сприйняття виборцями економічної компетентності партії. Лише 13% опитаних у Мекленбурзі-Передній Померанії назвали ХДС політичною силою, яка найкраще здатна вирішувати економічні проблеми. 89% опитаних також погодилися з твердженням, що перед федеральними виборами партія багато обіцяла, але мало реалізувала. Ці результати характеризують конкретну федеральну землю і не можуть автоматично переноситися на всю Німеччину.
У Берліні одним із центральних факторів кампанії стало житлове питання. Ліві акцентували увагу на вартості оренди, дефіциті доступного житла та регулюванні діяльності великих власників нерухомості. Водночас для виборців АдН серед важливих тем залишалися міграція та безпека.
«Ці вибори показують не лінійний рух німецького суспільства в один ідеологічний бік, а фрагментацію електорату. У Мекленбурзі-Передній Померанії протест концентрується навколо АдН, у Берліні головним отримувачем протестного та молодого міського голосу стали Ліві. Тобто спільний знаменник – не ідеологія, а зниження здатності традиційних партій утримувати різні групи виборців у межах колишньої моделі політичного центру», – зазначив соціолог, співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
За його словами, особливо показовою є мобілізація громадян, які раніше не брали участі у виборах. Це може свідчити не лише про перерозподіл уже сформованого електорату, а й про розширення бази окремих політичних сил.
Позній також звернув увагу на зниження довіри частини виборців до традиційної економічної компетентності ХДС. На його думку, для центристських партій найближчі місяці будуть пов’язані насамперед із необхідністю відновлення довіри різних груп виборців, а не лише з кадровими дискусіями.
Федеральна динаміка також демонструє зміни в підтримці партій. У вересневому ARD-DeutschlandTrend, проведеному Infratest dimap 31 серпня – 2 вересня серед 1 319 виборців, АдН підтримували 27% опитаних, ХДС/ХСС – 21%, «Зелених» – 15%, СДПН – 13%, Лівих – 12%.
При цьому земельні вибори безпосередньо не змінюють склад федерального уряду Німеччини або зовнішню політику Берліна. Однак вони впливають на внутрішньополітичну дискусію щодо економіки, бюджетних витрат, енергетики, міграції та інших питань.
Попередні результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні були оприлюднені в ніч на 21 вересня. Остаточні результати мають бути затверджені після перевірки виборчих протоколів.
Матеріал підготовлено на основі дослідження аналітичного центру Experts Club «АдН перемогла в Мекленбурзі, Ліві – у Берліні: регіональні вибори посилили тиск на традиційні партії Німеччини», опублікованого 21 вересня 2026 року. Дослідження Experts Club на Experts.news
