Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
Найбільшими постачальниками пива до Китаю у першому півріччі 2026 року були Німеччина (на 53,2 млн доларів), Нідерланди (на $45,8 млн), Іспанія (на $41,5 млн), як повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
У січні-червні Китай закуповував пиво у 54 країнах, при цьому експортував своє пиво до понад 100 країн світу.
Обсяг імпорту тракторів в Україну у січні-червні 2026 року становив $434,7 млн, що на 3,2% більше показника аналогічного періоду 2025 року ($421 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, зокрема, у червні ввіз тракторів зріс на 14,4% порівняно з червнем минулого року, і на 11% порівняно з травнем поточного – до $72,7 млн.
У січні-червні 2026 року трактори ввозили переважно з Німеччини (19,4%, або $84,3 млн), Китаю (19,16%, або $83,3 млн) та США (майже 18,4%, або $79,9 млн), тоді як торік лідером були США ($79,7,1 млн), другим – Китай ($73,8 млн), а третє місце посідала Німеччина ($73,1 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, за перше півріччя на експорт було поставлено тракторів на $4,93 млн, здебільшого до Бельгії (25,3%), а торік експорт становив $2,93 млн, переважно постачання були до Румунії (38%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році склав $845,7 млн, на 7,9% перевищивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн).
Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у червні імпорт легкових авто скоротився на 6,8% порівняно з червнем минулого року, однак порівняно з травнем-2026 зріс на 16,9%– до $468,12 млн.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень-червень стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія.
Зокрема, поставки авто зі США скоротились незначно – до $417,9 млн, з Німеччини зменшились на 26,7% – до $347,6 млн, тоді як з Японії зросли на 3,4% – до $302,5 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,11 млрд – на 18,7% менше за показник торік.
Водночас за шість місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $1,38 млн, тоді як торік сумарно на $3,49 млн були поставки до ОАЕ, Польщі та Чехії.
В загальному імпорті товарів в Україну в першому півріччі частка легкових авто склала 4,43%, тоді як торік за цей період – 6,67%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
IMPORT, АВТОМОБІЛЬ, ДМС, НІМЕЧЧИНА, США
Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала від Німеччини 10 комплектів оснащення для проведення аварійно-рятувальних робіт, повідомляє ДСНС у вівторок.
“Обладнання дозволяє фахівцям ДСНС швидше деблокувати людей з-під завалів, розрізати металеві конструкції та транспортні засоби. Це обладнання суттєво посилить спроможності наших підрозділів та допоможе врятувати ще не одне людське життя”, – зазначив заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук.
Оснащення було закуплено Урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
“Це приклад ефективної співпраці і свідчення справжнього партнерства й дружби між Німеччиною та Україною”, – підкреслила тимчасова повірена у справах Німеччини Катрін Бухгольц.
Обладнання передане у рамках проєкту “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні”, який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і є частиною програми допомоги для розвитку в перехідний період.
Це не перша допомога ДСНС в межах проєкту, коли українські рятувальники отримують сучасну техніку та спеціалізоване обладнання і проходять навчання.
