Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-вересні 2025 року зріс у 2,1 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – майже до $777 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $649,5 млн (83,6% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $239,5 млн (64,1%).
Крім того трансформатори ввозилися з Німеччини (на $40,4 млн) та Туреччини (на $17,9 млн), тоді як в січні-вересні-2024 імпорт з Туреччини складав $46,1 млн, а з Німеччини – $9,9 млн.
Зокрема, у вересні постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 42,6% відносно вересня-2024 – до $95,9 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив вже 2,6 раза порівняно із січняем-червнем-2024.
За даними Держмитслужби, Україна за дев’ять місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $23,8 мн проти $24,8 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Бундестаг більшістю голосів ухвалив рішення скасувати так звану «прискорену» (турбо) процедуру отримання громадянства, запроваджену в червні 2024 року. За скасування проголосували 450 депутатів, 134 – проти, 2 – утрималися.
За умовами колишньої схеми, іноземці могли подавати на натуралізацію лише через три роки проживання за умови демонстрації «особливої інтеграції» – володіння німецькою мовою на рівні C1, визначні досягнення в навчанні, волонтерстві або професійній діяльності. Однак скористатися схемою вдалося лише одиницям: у 2024 році за нею було натуралізовано десятки осіб у землях Німеччина, таких як Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберг, де зареєстровано по 20 і 16 випадків відповідно.
Спочатку «турбогромадянство» було ініційоване лівоцентристською коаліцією СДПН-Зелені-СвДП («світлофор»), але після її розпаду і приходу до влади коаліції ХДС/ХСС за участю СДПН новий канцлер Фрідріх Мерц домігся скасування цієї частини реформ. У коаліційній угоді було збережено іншу частину реформи – наприклад, право на подвійне громадянство для негромадян ЄС і скорочення терміну натуралізації з восьми до п’яти років – але прискорену схему виключили.
Незважаючи на зміни в громадянській політиці, Німеччина залишається однією з ключових країн, що приймають мігрантів та осіб, які шукають притулок. За даними Федерального управління міграції та біженців (BAMF), 2024 року Німеччина отримала 230 000 первинних заяв на притулок.
За даними UNHCR (на кінець 2023 року), у Німеччині налічувалося майже 3 млн біженців, з яких понад 1,2 млн українців, які отримали статус тимчасового захисту.
Скасування прискореної натуралізації може стати відповіддю уряду на стурбованість суспільства зростанням міграції та тиском на соціальні служби, особливо в контексті змін міграційної політики та посилення вимог до інтеграції.
http://relocation.com.ua/germany-withdraws-accelerated-naturalization-of-foreigners/
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-вересні 2025 року склав $629,41 млн, що на 6,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($582,56 млн), свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими статистичними даними, переважно трактори ввозили з США (20,7% загального імпорту цієї техніки, або $130,2 млн), Китаю (майже 18% або $113 млн) і Німеччини (16,7% або $105,3 млн), тоді як рік тому це були Німеччина (майже $90 млн), Китай ($82,3 млн) і Нідерланди ($78 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-вересні скоротився на 17,9% – до $280,9 млн, а його частка в загальному обсязі імпорту тракторів зменшилася до 44,6% з 57,8%.
У вересні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 23,6% до вересня-2024 – до $73,7 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували негативну динаміку – в січні вони були меншими на третину в порівнянні з січнем-2024 року, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з торішніми.
Згідно зі статистикою Держмитниці, цього року на експорт у січні-вересні було поставлено тракторів на $4,5 млн, в основному до Румунії (28%), Бельгії та Німеччини, тоді як минулого року за цей період експорт становив $4,1 млн, переважно до Молдови (28%), Казахстану та Чехії.
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2024 році склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
ТОВ “ЮМ Ліквід Газ” у вересні 2025 року вперше експортувало автоцистернами зріджений біометан (bio-LNG) українського виробництва до Німеччини, повідомило галузеве аналітичне агентство ExPro Daily Gas.
За оцінкою агентства, компанія у вересні-жовтні експортувала майже 60 тонн зрідженого біометану. Його покупцем виступила кіпрська Preture Liquid Gas. За даними YouControl, вона є засновником “ЮМ Біогазова компанія”. Відтак обидві компанії зі спільної групи компаній.
ТОВ “ЮМ Ліквід Газ” виробляє біометан з біогазу на власному “Юзефо-Миколаївському біогазовому заводі” (Вінницька область). Біогаз виробляється з жому цукрового буряка та посліду від курчат-бройлерів.
Відтак, “ЮМ Ліквід Газ” стала другою українською компанією, що експортує bio-LNG та четвертою компанією, яка експортує біометан з України.
Як повідомлялося, “Оріль Лідер” із агрохолдингу МХП також експортує до Німеччини bio-LNG, якого з травня 2025 року поставила майже 2,8 тис. тонн.
VITAGRO 7 лютого 2025 року вперше експортувала біометан з України. Вже 11 лютого до неї приєдналася МХП, а у червні “Галс Агро” здійснила перший експорт газоподібного біометану.
За інформацією “Оператора ГТС України”, станом на середину 2025 року в Україні працювало чотири біометанові установки потужністю 41 млн куб. м біометану на рік, з них три вже комерційно подають біометан до ГТС. До кінця 2025 року виробники біометану планують ввести в експлуатацію додаткові біометанові установки потужністю до 70 млн куб. м біометану на рік і довести загальну потужність до 111 млн куб. м на рік.
Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.
Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.
“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.
