Список провідних експортерів пива до Китаю в першому кварталі цього року очолювала Німеччина (на $23,258 млн), повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
За нею йдуть Нідерланди (на $11,799 млн), Бельгія (на $11,239 млн), Іспанія (на $10,028 млн). З азійських країн найбільше пива до Китаю поставила Японія – на $5,276 млн.
Загалом у січні-березні 2025 року Китай імпортував пиво з 52 країн, експортував – у 89.
Індекс економічних очікувань інвесторів та аналітиків у Німеччині на найближчі шість місяців, який розраховує дослідницький інститут ZEW, у квітні впав до мінімальних з липня 2023 року мінус 14 пунктів з максимальних з лютого 2022 року 51,6 пункту місяцем раніше. Це найзначніше падіння показника з березня 2022 року. Аналітики в середньому очікували його зниження у квітні до 9,5 пункту, за даними Trading Economics.
“Глобальна невизначеність сильно зросла не тільки через можливі наслідки оголошених [США] дзеркальних мит для світової торгівлі, а й через динамічний характер їхньої зміни, – зазначив президент ZEW Ахім Вамбах. – Особливо це зачіпає експортомісткі галузі, такі як автомобільна та хімічна промисловість, а також виробництво металів, техніки та сталі, де останнім часом спостерігалися значні поліпшення”.
Тим часом індикатор ставлення до поточної ситуації в Німеччині цього місяця збільшився до мінус 81,2 пункту з мінус 87,6 пункту в березні.
У єврозоні індекс економічних очікувань у квітні впав до мінімальних з грудня 2022 року мінус 18,5 пункту з 39,8 пункту місяцем раніше. Прогноз експертів для цього показника становив 14,2 пункту.
Індикатор оцінки поточної економічної ситуації у валютному блоці знизився на 5,7 відсоткового пункту, до мінус 50,9 пункту.
Джерело: http://relocation.com.ua/index-ekonomichnyh-ochikuvan-investoriv/
Представники ХДС висловлюють стурбованість безпекою перебування золотого запасу ФРН на зберіганні у Федеральній резервній системі США, повідомляють Bild. Зокрема видання наводить думку депутата від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Марко Вандервіца, який, за інформацією Bild, ще 2012 року безуспішно намагався провести перевірку золотих запасів, намагаючись змусити Бундесбанк або взяти на себе активнішу роль зберігача, або репатріювати їх у Німеччину.
Депутат Європарламенту Маркус Фербер (ХДС), також закликав до більш ретельних перевірок німецького золота, що зберігається в США.
«Офіційні представники Бундесбанку повинні особисто перерахувати злитки і задокументувати свої результати», – цитує його слова Bild.
Німеччина володіє другим за величиною золотим запасом у світі, і зберігає 37% з них – близько 1236 метричних тонн на суму 113 мільярдів євро – у сховищах Федеральної резервної системи Нью-Йорка. Ці запаси дорогоцінного металу гарантують, що в разі потреби Бундесбанк матиме доступ до того, що він зможе обміняти на долари США (або будь-яку іншу тверду валюту).
Занепокоєння німецьких політиків викликає як тарифна політика Трампа, так і спроби розширити межі своїх повноважень і стати над судовою системою США.
Президент Бундесбанку Йоахім Нагель у лютому переконував Bild: «Ми не маємо (…) жодних сумнівів, що в особі ФРС Нью-Йорка ми маємо надійного партнера для зберігання наших золотовалютних резервів».
Видання звертає увагу, що занепокоєння долею золота посилив «не хто інший, як мільярдер і високопоставлений представник адміністрації Трампа Ілон Маск, який закликав до перевірки власних золотовалютних резервів США».
У 2024 році ринок житлової нерухомості Німеччини зіткнувся з низкою викликів, включно зі зниженням цін, уповільненням темпів будівництва та зростанням вартості запозичень. Розглянемо ключові тенденції та прогнози на 2025 рік, приділяючи увагу найбільшим містам країни.
Зниження цін на житло
У першому півріччі 2024 року середні запитувані ціни на нові та наявні квартири знизилися приблизно на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Це зниження менш виражене, ніж у попередні періоди, коли падіння сягало 7,3% і 7,4% відповідно. Найбільше річне зниження зафіксовано у Франкфурті-на-Майні – на 6,5%, тоді як у Гамбурзі спад становив лише 0,6%.
Ситуація у великих містах
Мюнхен: Найдорожче місто Німеччини із середньою ціною близько 11 000 євро за квадратний метр. У 2024 році спостерігалося зниження цін на новобудови на 5,2%.
Берлін: Середня вартість житла становила близько 7 920 євро за квадратний метр.
Гамбург: Зниження цін на новобудови на 5%, що є одним із найменших спадів серед великих міст.
Франкфурт-на-Майні: Найбільше зниження цін у річному обчисленні – на 6,5%.
Дюссельдорф і Лейпциг: У цих містах, навпаки, відзначено зростання цін на новобудови на 4,1% і 8,7% відповідно.
Дефіцит житла і будівельна активність
Згідно з дослідженням Федерального інституту досліджень у галузі будівництва, міських і просторових розробок (BBSR), Німеччині необхідно будувати 320 000 нових квартир щороку до 2030 року для задоволення зростаючого попиту, посиленого припливом іммігрантів з України та Сирії. Однак у 2024 році було видано дозволів лише на 216 000 квартир, що є найнижчим показником з 2010 року і відображає кризу у сфері нерухомості.
Фінансові показники та інвестиції
Найбільша німецька група нерухомості Vonovia повідомила про третій поспіль річний збиток у 2024 році, що склав 962,3 мільйона євро, внаслідок значних списань вартості нерухомості. Незважаючи на це, генеральний директор Рольф Бух прогнозує повернення до прибутковості у 2025 році за умови стабілізації цін на нерухомість.
Прогноз на 2025 рік
Очікується, що 2025 року ціни на житло в Німеччині зростуть на 3,5%, хоча існує значний ризик слабшого зростання. Ринок продовжує зазнавати труднощів через високі витрати на запозичення і будівництва. Прогнозується, що зростання орендних ставок перевищить зростання цін на житло, що ускладнить накопичення початкового внеску для потенційних покупців.
Загалом, ринок житлової нерухомості Німеччини у 2024 році характеризувався зниженням цін і уповільненням будівельної активності. Прогнози на 2025 рік передбачають помірне зростання цін, проте ринок залишається чутливим до економічних і політичних чинників.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-residential-real-estate-market-in-germany/
Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.
Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.
З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).
При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.
Джерело: http://relocation.com.ua/bilshe-polovyny-ukrainskykh-bizhentsi/
Екзит-поли, проведені після завершення парламентських виборів у Німеччині, свідчать про перемогу опозиційного блоку ХДС-ХСС, повідомляє Bild у неділю в Телеграм-каналі. Лідером перегонів стала партія CDU/CSU на чолі з Фрідріхом Мерцем, яка набрала, згідно з екзит-полами, 29% голосів. Це означає, що саме Мерц стане новим канцлером.
«Порівняно з виборами 2021 року християнські демократи значно посилили свої позиції», – пише Bild.
Друге місце, за даними опитувань, посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько понад 19%.
«Однак, незважаючи на успіх, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не готові співпрацювати з нею», – зазначає Bild.
Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів – це найгірший результат за 135 років. Також серйозних втрат зазнали «Зелені» (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), що балансує на межі проходження в парламент.
Bild називає «несподіваним» повернення партії «Ліві», яка, незважаючи на ослаблення після відходу Сари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас заснований Вагенкнехт рух BSW зупинився на позначці близько 5%: потрапить партія до Бундестагу чи ні, поки що неясно.
Тепер головне питання – хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом виглядає союз CDU/CSU з SPD, оскільки консерваторам і «Зеленим» може не вистачити голосів.
«Визначеності можна чекати найближчими тижнями, коли почнуться переговори про формування нового уряду», – зазначають оглядачі Bild. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
