У 2024 році ринок праці Німеччини зіткнувся з помітними викликами, відображаючи загальні економічні труднощі країни. Рівень безробіття, скоригований з урахуванням сезонних коливань, збільшився до 6,1% у жовтні, що є найвищим показником з лютого 2021 року. Кількість безробітних сягнула 2,856 мільйона осіб, збільшившись на 27 тисяч порівняно з попереднім місяцем.
Попри високий попит на робочу силу в низці галузей, можливості для безробітних знайти роботу відновлюються повільно. Очікується, що промисловість продовжить скорочувати робочі місця, тоді як попит на фахівців в інших секторах залишається високим.
У 2024 році в Німеччині було запроваджено нову допомогу з безробіття – Bürgergeld, яка замінила колишню Arbeitslosengeld II. У 2024 році суму допомоги було збільшено до €563.
Таким чином, 2024 рік став для Німеччини періодом значних випробувань на ринку праці, зумовлених як внутрішніми економічними чинниками, так і зовнішніми викликами. Уряду та бізнесу належить спільно шукати рішення для стабілізації зайнятості та підтримки безробітних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/riven-bezrobittia-v-nimechchyni-zbilshyvsia-do-6-1-u-zhovtni/
Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.
Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.
Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.
Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).
Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).
Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
Німеччина у вересні збільшила експорт товарів до Росії на 3,6% порівняно із серпнем, повідомляє Федеральне статистичне управління ФРН (Destatis). При цьому імпорт із Росії зріс на 20,1%.
У річному порівнянні вересневий експорт у Росію зріс на 5,6%, проте імпорт з Росії знизився на 34,4%. Загалом за період із січня до вересня експорт із Німеччини в Росію зменшився на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а імпорт – на 53,6%.
Сукупний обсяг німецького експорту з урахуванням сезонних коливань знизився на 1,7% у вересні і становив 128,2 млрд євро, що стало першим спадом з червня. Обсяг імпорту, навпаки, зріс на 2,1% і становив 111,3 млрд євро.
Експорт до країн Євросоюзу у вересні скоротився на 1,8% порівняно із серпнем, а поставки до країн поза ЄС зменшилися на 1,6%. Експорт до США збільшився на 4,8%, до Китаю знизився на 3,7%, а до Великої Британії – на 4,9%. Імпорт з країн ЄС зріс на 1,6%, з країн поза ЄС – на 2,6%. Зокрема, імпорт із Китаю збільшився на 5,6%, зі США знизився на 0,3%, а з Великої Британії – на 0,6%.
Профіцит балансу зовнішньої торгівлі Німеччини у вересні скоротився до 17 млрд євро з 21,4 млрд євро в серпні.
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні 2024 року збільшилися на 2,4% у річному вираженні після зростання на 1,8% місяцем раніше, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis). Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни збільшилися на 0,4%.
У вересні в щомісячному вираженні було відзначено падіння на 0,1%. Аналітики в середньому прогнозували підйом на 2,1% у річному вираженні та підйом на 0,2% у помісячному.
Споживчі ціни, розраховані за німецькими стандартами, у жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні. Щодо вересня вони піднялися на 0,4%. Експерти очікували підйому на 1,8% у річному вираженні та підйому на 0,2% у помісячному.
http://relocation.com.ua/spozhyvchi-tsiny-v-nimechchyni-v-zhovtni-zrosly-na-2-4/
Федеральний уряд Німеччини підтвердив збільшення обсягів імпорту українських зернових останніми роками і водночас спростував негативний вплив їх на свій ринок, повідомило баварське галузеве видання Wochenblatt.
“Імпорт зерна зростав із 2022 року, коли почалася російська війна проти України. Імпорт фуражного та продовольчого зерна з України до ФРН досяг свого піку за останні роки – близько 741 тис. тонн. За перші півроку 2024 року обсяги наблизилися до 490 тис. тонн”, – пише видання.
Найбільшу частку в імпорті займає кукурудза. У січні-червні 2024 року Німеччина імпортувала близько 447 тис. тонн кукурудзи, тоді як у 2023 році це було 619 тис. тонн. Водночас у 2023 році імпорт пшениці сягав майже 106 тис. тонн, але від початку 2024 року до липня 2024 року було зареєстровано лише близько 16,5 тис. тонн. До вторгнення РФ в Україну імпорт пшениці коливався в межах 6000-2000 тонн.
У федеральному уряді також наголосили, що не мають інформації про будь-які відхилення від вимог і нормативів під час перевірок українського зерна офіційною інспекцією харчових продуктів і кормів ФРН. Як зазначають у федеральному уряді, харчові продукти та корми, імпортовані до ЄС із третіх країн, таких як Україна, мають відповідати вимогам законодавства про харчові продукти та корми, що діють у ЄС.
Наведені дані містяться у відповіді федерального уряду на запитання парламентської фракції “Альтернатива для Німеччини”.
