У Німеччині знову загострилася дискусія щодо підвищення пенсійного віку на тлі старіння населення, дефіциту робочої сили та зростання навантаження на державну пенсійну систему. За даними німецьких ЗМІ, експертна комісія, створена при федеральному уряді, може обговорити сценарій поступового підвищення пенсійного віку до 70 років.
Зараз у Німеччині вже діє поступове підвищення пенсійного віку. Згідно з раніше прийнятою реформою, для людей, народжених у 1964 році та пізніше, стандартний вік виходу на пенсію має становити 67 років. Цей перехід реалізується поетапно і має завершитися до 2029-2031 років.
Нова дискусія пов’язана з тим, що чинних заходів може виявитися недостатньо. Пенсійна система Німеччини працює за розподільчим принципом: поточні внески працівників йдуть на виплати нинішнім пенсіонерам. Зі старінням населення та скороченням кількості зайнятих навантаження на бюджет і працюючих громадян зростає.
Бундесбанк раніше попереджав, що нинішні пропозиції уряду не вирішують пенсійну проблему в повній мірі. Серед можливих заходів німецький центробанк називав прив’язку пенсійного віку до очікуваної тривалості життя та посилення обмежень для дострокового виходу на пенсію.
Для економіки Німеччини питання пенсій стає одним із ключових структурних викликів. Reuters раніше писав, що до 2030 року робоча сила країни може скоротитися на 6,3 млн осіб порівняно з рівнем 2010 року, що тиснутиме на економічне зростання та співвідношення працюючих і пенсіонерів.
Однак підвищення пенсійного віку до 70 років залишається політично вкрай чутливою темою. Профспілки та частина політиків вказують, що не всі професії дозволяють людям працювати до такого віку, особливо якщо йдеться про фізичну працю, промисловість, медицину, догляд, транспорт і будівництво. Критики також попереджають, що формальне підвищення пенсійного віку може призвести до зростання прихованої бідності серед людей похилого віку, якщо вони не зможуть продовжувати працювати, але будуть змушені раніше виходити на пенсію зі зниженими виплатами.
Прихильники реформи вважають, що без збільшення тривалості трудового життя Німеччина ризикує зіткнутися зі зростанням пенсійних дефіцитів, збільшенням бюджетних субсидій та більшим навантаженням на молоді покоління. На їхню думку, країні потрібні не тільки податкові стимули для пізнішого виходу на пенсію, а й глибока перебудова ринку праці для працівників старшого віку.
Для ринку праці це означає, що пенсійна реформа не може обмежитися лише зміною віку. Німеччині доведеться розвивати перенавчання, гнучку зайнятість, часткову зайнятість для літніх працівників, профілактику професійного вигорання та адаптацію робочих місць до віку співробітників.
Німеччина на тлі спаду в промисловості та проблем в автомобільному секторі дійсно прискорює переорієнтацію частини виробничих потужностей на оборонну продукцію, однак мова йде не про повну відмову від автопрому, а про помітне посилення військово-промислового напрямку. Про це пише The Wall Street Journal, а окремі приклади такого переходу раніше підтверджували й інші міжнародні ЗМІ.
За даними WSJ, Берлін намагається використовувати простоюючі потужності, інженерні компетенції та робочу силу традиційної промисловості, насамперед автомобільної, для розширення випуску продукції оборонного призначення. Газета пов’язує цей розворот з промисловим спадом, зростанням оборонних витрат у Німеччині та Європі, а також із посиленням загроз безпеці на тлі війни РФ проти України та зниження впевненості Європи у довгострокових гарантіях США.
Частина цієї тенденції вже підтверджувалася на рівні конкретних компаній. Так, Reuters раніше повідомляло, що Rheinmetall мала намір перепрофілювати два своїх автомобільних заводи в Німеччині під переважно оборонне виробництво, зберігши лише частину цивільного випуску. Крім того, Volkswagen вивчає можливість використання майданчика в Оснабрюку для випуску військової техніки, хоча підкреслювала, що остаточних виробничих рішень поки немає.
Ще один приклад — переговори про можливий випуск компонентів для системи ППО Iron Dome на одному з німецьких заводів Volkswagen. При цьому Reuters окремо зазначало, що сам автоконцерн виключав виробництво зброї як такого і говорив лише про пошук варіантів завантаження майданчика та випуск компонентів.
Паралельно тиск на німецький автопром посилюється. Reuters повідомляло в лютому, що майже половина опитаних автопостачальників скорочує робочі місця в Німеччині, а галузеве об’єднання VDA називало ситуацію кризовою. На цьому тлі оборонний сектор для частини виробників стає одним з небагатьох ринків, що зростають, з довгим горизонтом замовлень.
Додатковим фактором стала різка активізація оборонної політики самої Німеччини. Після зміни бюджетних правил і розширення можливостей запозичень Берлін отримав простір для істотного збільшення військових витрат у найближчі роки. Reuters раніше повідомляв, що сукупні оборонні витрати Німеччини можуть зрости з 95,1 млрд євро у проекті бюджету на 2025 рік до 161,8 млрд євро до 2029 року, а загальний обсяг можливих запозичень на оборону у 2025-2029 роках оцінювався у 380 млрд євро.
автопрому, ВИРОБНИЦТВО, криза, НІМЕЧЧИНА, оборонний сектор, переорієнтація
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стійко високий рівень позитивного ставлення українців до Німеччини. Загалом 77,4% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення зафіксовано лише у 3,5% опитаних. Порівняно з серпнем 2025 року показники практично не змінилися: позитивні оцінки зросли незначно (з 76,7%), а негативні навіть дещо знизилися (з 4,0%).
Структура відповідей демонструє домінування саме стійкого позитивного сприйняття. Частка тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», становить 32,9%, тоді як «здебільшого позитивне» — 44,5%. Це означає, що переважна більшість респондентів не просто схильна оцінювати Німеччину позитивно, а робить це впевнено і без суттєвих застережень.
Водночас частка нейтральних оцінок становить 18,4%, що є помірним показником і свідчить про достатньо сформоване ставлення до країни. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,8% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,7% — «повністю негативне». Такий рівень негативу є одним із найнижчих серед ключових міжнародних партнерів України.
Стабільність показників у динаміці підтверджує, що ставлення до Німеччини має довгостроковий характер і не піддається суттєвим коливанням під впливом короткострокових факторів. На відміну від деяких інших країн, де спостерігається зростання поляризації або зміщення оцінок, у випадку Німеччини громадська думка залишається консолідованою.
З аналітичної точки зору це свідчить про високий рівень довіри та стабільний імідж країни в українському суспільстві. Поєднання значної частки «повністю позитивних» і «здебільшого позитивних» відповідей вказує на те, що Німеччина сприймається не лише як важливий партнер, а й як надійний і передбачуваний учасник міжнародних процесів.
«У випадку Німеччини ми бачимо один із найвищих рівнів стабільного позитивного сприйняття серед усіх країн. Це означає, що оцінка формується не ситуативно, а на основі довготривалого досвіду взаємодії та чітких уявлень про роль цієї держави. Саме такі показники свідчать про високий рівень довіри в суспільстві», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що Німеччина займає особливе місце в уявленнях українців про міжнародних партнерів. Поєднання високого рівня позитиву, мінімального негативу та стабільної динаміки свідчить про сформований і стійкий позитивний образ, який, на відміну від інших країн, майже не піддається коливанням у короткостроковій перспективі.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України із загальним обсягом торгівлі понад $9 млрд. Значний обсяг імпорту німецьких товарів формує від’ємне сальдо, що свідчить про високий попит на продукцію німецької промисловості.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НІМЕЧЧИНА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Україна за останні роки помітно зміцнила присутність на ринку замороженої малини Німеччини, який разом з Польщею залишається ключовим напрямком збуту українських ягід і формує експортні тренди для галузі, повідомляє асоціація «Ягідництво України».
За даними асоціації, зростання української пропозиції раніше призводило до зниження середніх імпортних цін у Німеччині майже вдвічі.
Водночас у 2025 році через скорочення врожаїв в Україні, Польщі та Сербії на європейському ринку сформувався дефіцит, що підштовхнув ціни в Німеччині вгору – до рівнів 2022 року, зазначають в асоціації, підкреслюючи чутливість ринку до збоїв виробництва у трьох ключових постачальників, включаючи Україну.
Обсяг імпорту тракторів в Україну в січні 2026 року становив $33,3 млн, що на 24,2% менше, ніж за той самий місяць 2025 року ($43,9 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, порівняно з груднем минулого року ввіз тракторів скоротився у 2,5 раза.
Минулого місяця трактори ввозили переважно з Китаю (31,2% загального імпорту цієї техніки, або $10,4 млн), США (13,3%, або $4,4 млн) та Німеччини (11,8%, або $3,9 млн), тоді як торік лідером також був Китай ($9,34 млн), другою – Німеччина ($5,5 млн), а третє місце посідали США ($3,7 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, минулого місяця на експорт було поставлено тракторів на $0,4 млн, здебільшого до Бельгії (31,8%), а торік експорт становив $0,56 млн, переважно постачання були до Замбії (41,4%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році сягнув $845,7 млн, на 7,9% перевершивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн). Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Посол Німеччини в Україні з липня 2019 року по липень 2023 року Анка Фельдгузен з 1 лютого 2026 року вступить на посаду бізнес-омбудсмена замість екс-посла Канади в Україні Романа Ващука, який був затверджений Кабінетом Міністрів України на цю посаду 9 грудня 2021 року, повідомила Рада бізнес-омбудсмена у Facebook у четвер.
Відповідне рішення наглядової ради Ради бізнес-омбудсмена від 25 листопада 2025 року про призначення Фельдгузен Кабінет Міністрів затвердив розпорядженням №9 від 7 січня, яке опубліковано на урядовому порталі.
“Кращої наступниці, ніж Анка Фельдгузен, я не міг би собі уявити. Особиста зануреність в Україну ще з середини «лихих дев’яностих», цілісне ознайомлення зі структурами влади та бізнесу, емпатія до щоденних військових (і не тільки…) викликів українського життя: залишається тільки побажати їй і знаменитій команді Ради бізнес-омбудсмена подальших успіхів!”, – написав Ващук у Facebook у четвер.
Рада бізнес-омбудсмена нагадала, що Фельдгузен має значний досвід дипломатичної роботи в Україні, тому що до призначення послом у 2010-2015 роках була заступником глави місії в Києві, а в 1994-1997 роках керувала відділом преси та протоколу посольства.
В цілому вона має більш ніж тридцятирічний досвід роботи у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини, у 2016-2019 роках працювала головою департаменту в Адміністрації федерального президента Німеччини. У 2015-2016 роках очолювала регіональний департамент Східної Африки, Африканського Рогу та Судану в МЗС Німеччини. У 2002-2005 роках була заступником глави місії в столиці Куби Гавані.
Фельдгузен володіє німецькою (рідною), англійською, українською, французькою мовами, а також іспанською та російською.
“Для мене велика честь повернутися в Україну в ролі захисниці прав підприємців, стійкість і цілеспрямованість яких підтримує економіку і обороноздатність країни в ці складні часи. Вірю, що робота над усуненням бар’єрів і недобросовісних практик з боку державних органів є основою для розвитку бізнесу і залучення інвесторів, незважаючи на триваючу повномасштабну війну”, – прокоментувала майбутня бізнес-омбудсмен своє призначення.
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) створена відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо Української антикорупційної ініціативи, підписаного в 2014 році урядом України, п’ятьма бізнес-асоціаціями, ЄБРР та ОЕСР. З 2015 року СБО діє як незалежний постійний консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів, до складу ради входять понад 30 фахівців.
Місія ради полягає у сприянні створенню прозорого бізнес-середовища шляхом розгляду скарг компаній на порушення або корупцію з боку посадових осіб. СБО на чолі з бізнес-омбудсменом виступає нейтральним, позасудовим механізмом і сприяє конструктивному діалогу між бізнесом і владою.
Фінансування СБО забезпечує Багатосторонній донорський рахунок, яким керує Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Серед донорів: Австрія, Данія, ЄС, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія та США.
До Ващука бізнес-омбудсменом був екс-мер Варшави Марчин Свенчицький, призначений у 2019 році, а першим цю посаду обійняв у 2014 році Альгірдас Шемета – колишній міністр фінансів Литви, європейський комісар з питань бюджету та фінансового планування (2009-2010) та з питань оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством (2010-2014).
Як раніше повідомляв Олексій Долгих – керуючий партнер компанії Boyden Ukraine, яка спеціалізується на пошуку керівників вищої ланки і була відібрана ЄБРР для проведення відбору нового бізнес-омбудсмена, серед претендентів були відсутні українці. «Нуль кандидатів на бізнес-омбудсмена українців. Вони не вірять», – сказав Долгих на Міжнародному форумі корпоративних директорів, що проводився Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ) на початку грудня 2025 року в Києві.
Долгих уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що було відібрано три сильні кандидатури, серед яких Рада бізнес-омбудсмена зробила остаточний вибір.
