Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у червні імпорт легкових авто скоротився на 6,8% порівняно з червнем минулого року, однак порівняно з травнем-2026 зріс на 16,9%– до $468,12 млн.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень-червень стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія.
Зокрема, поставки авто зі США скоротились незначно – до $417,9 млн, з Німеччини зменшились на 26,7% – до $347,6 млн, тоді як з Японії зросли на 3,4% – до $302,5 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,11 млрд – на 18,7% менше за показник торік.
Водночас за шість місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $1,38 млн, тоді як торік сумарно на $3,49 млн були поставки до ОАЕ, Польщі та Чехії.
В загальному імпорті товарів в Україну в першому півріччі частка легкових авто склала 4,43%, тоді як торік за цей період – 6,67%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
IMPORT, АВТОМОБІЛЬ, ДМС, НІМЕЧЧИНА, США
Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала від Німеччини 10 комплектів оснащення для проведення аварійно-рятувальних робіт, повідомляє ДСНС у вівторок.
“Обладнання дозволяє фахівцям ДСНС швидше деблокувати людей з-під завалів, розрізати металеві конструкції та транспортні засоби. Це обладнання суттєво посилить спроможності наших підрозділів та допоможе врятувати ще не одне людське життя”, – зазначив заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук.
Оснащення було закуплено Урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
“Це приклад ефективної співпраці і свідчення справжнього партнерства й дружби між Німеччиною та Україною”, – підкреслила тимчасова повірена у справах Німеччини Катрін Бухгольц.
Обладнання передане у рамках проєкту “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні”, який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і є частиною програми допомоги для розвитку в перехідний період.
Це не перша допомога ДСНС в межах проєкту, коли українські рятувальники отримують сучасну техніку та спеціалізоване обладнання і проходять навчання.
Як повідомляє Relocation, ціни на житлову нерухомість у Німеччині в першому кварталі в середньому зросли на 1,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року, йдеться у звіті статистичного управління.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зросла на 0,3%, в інших великих містах – на 2,9%. У густонаселених сільських районах ціни знизилися на 0,4%, тоді як у малонаселених – зросли на 3,6%.
Будинки на одну-дві сім’ї в мегаполісах подорожчали на 1,4%, в інших великих містах – на 1,2%. У малонаселених сільських районах покупці в середньому платили на 0,8% менше, ніж рік тому.
Ціни на житлову нерухомість загалом у січні-березні зросли на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями.
Як повідомляє Experts.news, уряд канцлера Фрідріха Мерца представив пакет із 34 реформ, який має повернути найбільшій економіці Європи конкурентоспроможність після кількох років слабкого зростання, високої вартості енергії, зниження темпів розвитку промисловості та тиску на експортну модель.
За даними Reuters, ключові заходи охоплюють пенсії, податки, ринок праці, промислову політику, енергетику, інфраструктуру, житло, торговельний захист та скорочення бюрократії. Уряд розраховує ухвалити основні елементи пакету в парламенті до кінця 2026 року.
Один із центральних блоків — податкові пільги для домогосподарств приблизно на 10 млрд євро на рік. Для працюючої сім’ї з двома дітьми ефект може становити понад 600 євро завдяки підвищенню податкових відрахувань та пом’якшенню прогресії для середніх доходів. Частково це планується профінансувати за рахунок підвищення верхньої ставки податку на доходи з 45% до 47% для найвищих доходів — від 280 тис. євро на рік.
Ринок праці також хочуть зробити більш гнучким. Серед заходів — відмова від оформлення лікарняного по телефону, вимога медичного підтвердження з першого дня хвороби, розширення можливостей строкових контрактів до 48 місяців для нових працівників до 2030 року та більш гнучкі механізми компенсаційного звільнення для високооплачуваних співробітників.
Промисловий блок орієнтований на підтримку автомобільної галузі, хімії, фармацевтики, машинобудування, чистих технологій, батарей, напівпровідників та штучного інтелекту. Також планується розширити інвестиційний механізм Deutschlandfonds, прискорити підключення промислових об’єктів до електромереж та скоротити терміни реалізації мережевих проєктів приблизно вдвічі.
Для Німеччини це спроба виправити одразу кілька системних проблем. Єврокомісія у травневому прогнозі зазначала, що після двох років рецесії та зростання лише на 0,2% у 2025 році економіка Німеччини у 2026 році може зрости лише на 0,6%, а у 2027 році — на 0,9%. Серед причин слабкості вказувалися високі енерговитрати, слабкий експорт, конкуренція з боку Китаю, тарифні ризики та затримка відновлення інвестицій.
Пакет може надати Німеччині новий імпульс, але не стане швидким ліком. За оцінкою економістів, наведеною Reuters, за умови повної та швидкої реалізації реформи можна підвищити довгостроковий темп зростання економіки приблизно з 0,4% до 0,7% на рік. Це покращення, але не повернення до старої моделі сильного промислового зростання.
Головний ефект для німецької економіки може проявитися через три канали: зниження адміністративних витрат для бізнесу, зростання внутрішнього попиту за рахунок податкових пільг та прискорення інвестицій в інфраструктуру, енергетику та технологічні галузі. Але слабке місце залишається тим самим — Німеччина залежить від експорту та глобальних промислових ланцюгів, а вони зараз перебувають під тиском геополітики, тарифів та конкуренції з боку Китаю.
Для основних торговельних партнерів Німеччини наслідки будуть різними. Китай у 2025 році знову став найбільшим торговельним партнером Німеччини з оборотом 251,8 млрд євро. США посіли друге місце з 240,5 млрд євро, Нідерланди — третє з 209,1 млрд євро. При цьому США залишилися головним ринком для німецького експорту, хоча поставки автомобілів, причепів та напівпричепів до США скоротилися на 17,8%.
Для Китаю реформи Німеччини означають посилення конкуренції в промисловості, особливо в секторах електромобілів, акумуляторів, машинобудування та clean tech. Берлін окремо заявляє про намір зміцнювати антидемпінгові та антисубсидійні інструменти ЄС і розглядати вимоги щодо трансферу технологій у стратегічних секторах для неєвропейських інвестицій. Це може зробити німецько-китайські економічні відносини більш жорсткими.
Для США ефект є двояким. З одного боку, сильніша Німеччина — це більший попит на американські технології, енергію, фінансові послуги та промислове обладнання. З іншого боку, Німеччина намагатиметься зберегти власну промислову базу та зменшити залежність від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах, зокрема у сфері напівпровідників, акумуляторів та інфраструктури штучного інтелекту.
Для Нідерландів та інших країн ЄС пакет реформ може бути скоріше позитивним. Якщо німецька промисловість і споживання почнуть відновлюватися, виграють європейські логістичні хаби, постачальники комплектуючих, машинобудівні компанії, хімічні виробники та країни, інтегровані в німецькі виробничі ланцюги.
Головний ризик реформ — політичний і часовий. Частина заходів може зіткнутися з опором профспілок, медичної спільноти та регіонів, а економічний ефект проявиться не відразу. Reuters зазначає, що бізнес та економісти загалом схвально оцінили пакет як необхідний, але наголошували, що все залежатиме від швидкості та якості реалізації.
У підсумку пакет Мерца можна розглядати як спробу перебудувати німецьку модель зростання: менше бюрократії, більше інвестицій, більше гнучкості на ринку праці та більше захисту стратегічних галузей. Але Німеччина не зможе повернутися до колишньої ролі європейського локомотива лише за рахунок одного пакету реформ. Для цього їй доведеться одночасно вирішити проблеми дорогої енергії, демографії, технологічного відставання, слабкого внутрішнього попиту та залежності від зовнішніх ринків.
Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
США, Китай і Німеччина залишилися найдорожчими країновими брендами у світі, згідно з даними щорічного дослідження Brand Finance.
Компанія оцінила вартість бренду США майже в $34,72 трлн, що на 7% нижче торішнього рівня. Оцінка охоплює найрізноманітніші показники, зокрема ВВП, інвестиційну та туристичну привабливість, політику і торговельні правила, соціальні аспекти тощо.
Водночас вартість бренду КНР зросла на 7% (до $22,02 трлн), що призвело до скорочення відставання від першого місця.
Третю сходинку з великим відставанням посідає Німеччина (-8%, до $4,61 трлн), четверту – Велика Британія (-5%, до $4,23 трлн).
На п’яту позицію вийшла Франція (-7%, до $3,63 трлн), відтіснивши на шосту сходинку Японію (-14%, до $3,62 трлн). Канада (-12%, до $2,41 трлн) перемістилася на сьоме місце з восьмого минулого року, Італія (-4%, до $2,3 трлн) – на восьме з дев’ятого, Іспанія (-4%, до $2,12 трлн) – на дев’яте з десятого.
На десяту сходинку з сьомої впала Індія (-30%, до $1,94 трлн).
Сукупна вартість брендів країн G7 за рік впала на $4,5 трлн через геополітичну напруженість, тарифи та економічну невизначеність.
“Ослаблення згуртованості західного альянсу в поєднанні зі збереженим інфляційним тиском і високими цінами на енергоносії сприяло погіршенню настроїв щодо низки авторитетних економічних держав”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з дослідженням Brand Finance, Росія, вартість бренду якої знизилася на 11%, перемістилася на 25-те місце з 23-го торік, Казахстан (-26%) – на 45-те з 43-го місця, Узбекистан – на 53-тє з 55-го місця, Азербайджан – на 74-тє з 82-го місця, Білорусь – на 86-тє з 88-го місця, Туркменістан – на 87-тє з 80-го місця, Грузія – на 91-тє з 97-го місця, Вірменія – на 105-тє з 103-го місця, Киргизстан – на 120-тє з 127-го місця. Таджикистан залишився на 136-й позиції.
Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, Іран – до 63-го з 50-го рядка, Кенія – до 90-го з 70-го рядка, Ангола – до 94-го з 76-го рядка. Тим часом Коста-Ріка злетіла на 70-ту позицію з 81-ї, Демократична Республіка Конго – до 72-ї з 87-ї, Ісландія – до 80-ї з 90-ї.
Загалом у рейтингу зазначено 192 держави. Загальна вартість брендів цих країн за минулий рік скоротилася на 6%.
