Регіональні вибори в Німеччині 20 вересня засвідчили послаблення позицій традиційних партій та подальшу фрагментацію німецького електорату: «Альтернатива для Німеччини» (АдН) перемогла у Мекленбурзі-Передній Померанії, тоді як у Берліні перше місце посіли Ліві, йдеться в аналізі аналітичного центру Experts Club.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН отримала 38,2% голосів проти 16,7% на попередніх виборах 2021 року. Соціал-демократична партія Німеччини набрала 35,5%, Ліві – 6,5%, «Зелені» – 5,7%. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца отримав 4,9% і вперше в історії не подолав п’ятивідсотковий бар’єр на земельних виборах.
ХДС на попередніх виборах у цій землі мав 13,3%, тобто втратив понад 8 процентних пунктів підтримки. За попереднім розподілом мандатів АдН отримує 32 місця, СДПН – 29, Ліві та «Зелені» – по п’ять. Оскільки інші парламентські сили виключають коаліцію з АдН, результат голосування сам по собі не визначає склад майбутнього земельного уряду.
У Берліні результати продемонстрували іншу політичну конфігурацію. Ліві отримали 25,7% голосів проти 12,2% на попередніх виборах. ХДС посів друге місце з 18,8%, АдН отримала 16,3%, «Зелені» – 14,3%, СДПН – 12,1%. Чинна коаліція ХДС і соціал-демократів втратила парламентську більшість.
В Experts Club звертають увагу, що результати 20 вересня продовжили тенденцію, яка проявилася на початку місяця. 6 вересня АдН посіла перше місце на виборах у Саксонії-Ангальт із 43,8%, тоді як ХДС отримав 17,2%. У 2021 році ХДС у цій землі мав 37,1%, а АдН – 20,8%.
Таким чином, за оцінкою Experts Club, результати вересневих виборів не варто зводити виключно до руху німецького електорату в одному ідеологічному напрямку. У двох східних землях найбільшу підтримку отримала АдН, тоді як у Берліні значно посилилися Ліві. Це свідчить про перехід частини виборців традиційних партій до різних альтернативних політичних сил залежно від регіону та структури місцевих проблем.
За даними Infratest dimap, у Мекленбурзі-Передній Померанії АдН змогла мобілізувати близько 66 тис. громадян, які раніше не голосували, а також залучити близько 48 тис. колишніх виборців СДПН та приблизно 32 тис. колишніх прихильників ХДС.
Водночас результат СДПН у цій землі значною мірою пов’язують із персональною підтримкою прем’єр-міністра Мануели Швезіг. Майже половина виборців соціал-демократів, опитаних після голосування, заявили, що без неї не підтримали б партію. Це демонструє значення персонального рейтингу земельних політиків навіть за слабших позицій їхніх партій на федеральному рівні.
Окремою проблемою для ХДС стало сприйняття виборцями економічної компетентності партії. Лише 13% опитаних у Мекленбурзі-Передній Померанії назвали ХДС політичною силою, яка найкраще здатна вирішувати економічні проблеми. 89% опитаних також погодилися з твердженням, що перед федеральними виборами партія багато обіцяла, але мало реалізувала. Ці результати характеризують конкретну федеральну землю і не можуть автоматично переноситися на всю Німеччину.
У Берліні одним із центральних факторів кампанії стало житлове питання. Ліві акцентували увагу на вартості оренди, дефіциті доступного житла та регулюванні діяльності великих власників нерухомості. Водночас для виборців АдН серед важливих тем залишалися міграція та безпека.
«Ці вибори показують не лінійний рух німецького суспільства в один ідеологічний бік, а фрагментацію електорату. У Мекленбурзі-Передній Померанії протест концентрується навколо АдН, у Берліні головним отримувачем протестного та молодого міського голосу стали Ліві. Тобто спільний знаменник – не ідеологія, а зниження здатності традиційних партій утримувати різні групи виборців у межах колишньої моделі політичного центру», – зазначив соціолог, співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
За його словами, особливо показовою є мобілізація громадян, які раніше не брали участі у виборах. Це може свідчити не лише про перерозподіл уже сформованого електорату, а й про розширення бази окремих політичних сил.
Позній також звернув увагу на зниження довіри частини виборців до традиційної економічної компетентності ХДС. На його думку, для центристських партій найближчі місяці будуть пов’язані насамперед із необхідністю відновлення довіри різних груп виборців, а не лише з кадровими дискусіями.
Федеральна динаміка також демонструє зміни в підтримці партій. У вересневому ARD-DeutschlandTrend, проведеному Infratest dimap 31 серпня – 2 вересня серед 1 319 виборців, АдН підтримували 27% опитаних, ХДС/ХСС – 21%, «Зелених» – 15%, СДПН – 13%, Лівих – 12%.
При цьому земельні вибори безпосередньо не змінюють склад федерального уряду Німеччини або зовнішню політику Берліна. Однак вони впливають на внутрішньополітичну дискусію щодо економіки, бюджетних витрат, енергетики, міграції та інших питань.
Попередні результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні були оприлюднені в ніч на 21 вересня. Остаточні результати мають бути затверджені після перевірки виборчих протоколів.
Матеріал підготовлено на основі дослідження аналітичного центру Experts Club «АдН перемогла в Мекленбурзі, Ліві – у Берліні: регіональні вибори посилили тиск на традиційні партії Німеччини», опублікованого 21 вересня 2026 року. Дослідження Experts Club на Experts.news
Як повідомляє Fixygen, Міністерство фінансів Німеччини підготувало проєкт реформи оподаткування криптоактивів, який передбачає запровадження з 2027 року 25%-вої ставки податку на прибуток від продажу Bitcoin, Ethereum та інших криптовалют незалежно від терміну володіння активом.
Відповідний референтний проєкт перебуває на стадії попереднього узгодження в рамках федерального уряду, повідомив Handelsblatt 9 вересня з посиланням на документ, який є у розпорядженні видання. Наразі Німеччина залишається однією з найпривабливіших великих європейських юрисдикцій для довгострокових приватних інвесторів у криптовалюти. Згідно з чинними правилами, прибуток від продажу криптоактивів, що перебували у власності понад один рік, як правило, не оподатковується податком на доходи. Якщо актив продається протягом 12 місяців після купівлі, прибуток відноситься до приватних угод з продажу майна й оподатковується за індивідуальною ставкою платника податків. Такий порядок підтверджено офіційними роз’ясненнями Мінфіну Німеччини від 6 березня 2025 року.
Нова модель має принципово змінити цей підхід. Криптоактиви пропонується перевести з категорії приватних угод з майном до категорії доходів від капіталу та оподатковувати за аналогією з прибутком від операцій з акціями. Базова ставка Abgeltungsteuer становитиме 25%. З урахуванням солідарного збору фактичне оподаткування може сягати 26,375% без урахування можливого церковного податку.
Запропоновані правила мають поширюватися лише на криптовалюту, придбану після 31 грудня 2026 року. Для Bitcoin, Ethereum та інших активів, придбаних раніше, передбачається зберегти чинний податковий режим.
Законопроект передбачає набрання чинності новими правилами з 1 січня 2027 року. При цьому автоматичне утримання податку німецькими криптовалютними сервісами планується запровадити лише з 1 січня 2028 року, щоб дати платформам час на переналагодження систем обліку.
Мінфін розраховує, що зміна правил принесе бюджету близько 160 млн євро додаткових податкових надходжень у 2028 році. У наступні роки ця сума має зростати і, за розрахунками відомства, сягнути близько 350 млн євро у 2030 році.
Реформа фактично ліквідує головну податкову перевагу довгострокового володіння криптовалютою в Німеччині. Інвестору більше не вистачатиме утримувати Bitcoin або Ethereum понад рік для повного звільнення отриманого під час продажу прибутку від оподаткування.
При цьому остаточне рішення поки що не ухвалено. Проєкт Мінфіну перебуває на ранній стадії міжвідомчого узгодження, після якої документ має пройти подальший розгляд урядом, Бундестагом та Бундесратом.
Окремо Німеччина вже посилює податкову прозорість операцій з цифровими активами. У листопаді 2025 року Бундестаг схвалив імплементацію європейської директиви DAC8, яка зобов’язує постачальників криптопослуг передавати податковим органам відомості про певні операції клієнтів.
Рекордна перемога «Альтернативи для Німеччини» (AfD) на земельних виборах у Саксонії-Анхальт не дає партії можливості самостійно змінити зовнішню політику ФРН або зупинити військову підтримку України, однак здатна посилити політичний тиск на федеральну владу, йдеться в аналізі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На виборах 6 вересня AfD отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у ландтазі. Для абсолютної більшості необхідні 42 депутати. Найпростіший арифметичний варіант створення більшості — союз AfD із п’ятьма депутатами «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW), який дав би 44 голоси. Водночас домовленості про таку коаліцію наразі немає. ХДС, СДПН, «Зелені» та «Ліві» співпрацю з AfD відкидають.
Навіть у разі формування земельного уряду AfD його компетенція буде зосереджена насамперед на освіті, культурі, поліції, регіональній адміністрації, інфраструктурі та бюджеті землі. Зовнішня політика й оборона відповідно до Основного закону ФРН належать до компетенції федерації.
«Уряд Саксонії-Анхальт не отримує окремого голосу в НАТО і не може самостійно скасувати федеральне фінансування допомоги Україні», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.
Саксонія-Анхальт має чотири з 69 голосів у Бундесраті. Це дозволяє земельному уряду впливати на частину федерального законодавства, особливо у питаннях, що зачіпають компетенції земель, однак для блокування рішень йому необхідні союзники серед інших регіонів.
Не зможе Магдебург і запровадити політичну заборону на транзит військових вантажів для України. Разом із тим земельні органи беруть участь у погодженні окремих транспортних і адміністративних процедур, тому конфронтаційна позиція регіональної влади теоретично може призводити до затримок та додаткових бюрократичних труднощів.
На території Саксонії-Анхальт розташовані важливі об’єкти Бундесверу, зокрема Центр бойової підготовки сухопутних військ у районі Гарделеген—Летцлінген, полігон Кліц, де проходили підготовку українські екіпажі Leopard 1A5, а також логістичні підрозділи в Бурзі. Водночас ці структури підпорядковуються федеральному оборонному відомству, а не земельному уряду.
Більш оперативними можуть стати наслідки для українців, які проживають у самій землі. AfD виступає за скорочення соціальної підтримки українців, зміну підходів до інтеграційних програм та посилення політики повернення. Скасувати встановлений на рівні ЄС режим тимчасового захисту земля не може, проте здатна впливати на додаткові регіональні програми та адміністративну практику.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-липні 2026 року становив $2,62 млрд, що на 17% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($3,16 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у липні імпорт легкових авто скоротився на 27,2% порівняно з липнем минулого року – до $443,2 млн, що також на 5,3% менше за червень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за сім місяців стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були Німеччина, США та Китай. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 3,2% – до $508,3 млн, з Німеччини зменшились на 26% – до $416,2 млн, а імпорт з Японії склав $371,2 млн, тоді як торік з Китаю були ввезені авто на $407,7 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,33 млрд – на 20,4% менше за показник торік.
Водночас за сім місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $2 млн, переважно в Грузію, Чехію та Казахстан, тоді як торік сумарно на $4,54 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Польщі.
У загальному імпорті товарів в Україну у січні-липні частка легкових авто склала 4,52%, тоді як торік за цей період – 6,89%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто починаючи з літа 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, і вже з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли обсяг поставок становив $497,8 млн, свідчать дані Державної митної служби.
При цьому безпосередньо в липні імпорт тракторів знизився на 5% порівняно з липнем 2025 року та на 3% порівняно з червнем поточного року — до $70,6 млн.
Найбільшим постачальником тракторів в Україну за підсумками семи місяців стала Німеччина, на яку припало 19,4% імпорту, або $98,3 млн.
Практично такий самий обсяг забезпечив Китай — $98 млн, або 19,3% загального імпорту. США посіли третє місце з поставками на $89,6 млн, що становить майже 17,7%.
Таким чином, на три найбільші країни припало близько 56,4% усього імпорту тракторів в Україну за січень-липень.
Порівняно з минулим роком структура постачальників змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим постачальником були США з обсягом $94,1 млн, друге місце посідав Китай — $87,3 млн, третє — Німеччина — $83,9 млн.
За рік поставки з Німеччини зросли приблизно на 17 %, з Китаю — більш ніж на 12 %, тоді як імпорт із США скоротився приблизно на 5 %.
За підсумками всього 2025 року Україна імпортувала тракторів на суму $845,7 млн, що на 7,9% перевищувало показник 2024 року. Основними постачальниками тоді також були США — $179,7 млн, Німеччина — $145 млн і Китай — $142,8 млн.
Таким чином, у 2026 році зростання імпорту тракторів зберігається, проте його темпи помітно сповільнилися: за підсумками семи місяців показник збільшився лише на 2%, а в липні вже було зафіксовано від’ємну річну динаміку.
Як повідомляє Dw.com, правоохоронні органи Німеччини затримали 33-річного громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації про оборонне підприємство в Баварії для підготовки можливих диверсій.
Як повідомили 6 серпня Генеральна прокуратура Мюнхена та Земельне управління кримінальної поліції Баварії, чоловіка затримали 2 серпня в федеральній землі Тюрингія за участю місцевої поліції. Наступного дня дільничний суд Мюнхена видав ордер на його арешт, після чого підозрюваного помістили до слідчого ізолятора в Баварії.
За даними слідства, у червні 2026 року чоловік нібито фотографував територію оборонного підприємства на півдні Німеччини та передавав зображення своєму замовнику. Німецькі правоохоронці припускають, що ці матеріали могли використовуватися для підготовки диверсійних дій.
Підозрюваного вважають так званим агентом низького рівня. Цим терміном німецькі органи безпеки позначають осіб, яких іноземні спецслужби можуть залучати для виконання окремих нескладних завдань, зокрема фотографування об’єктів, спостереження або збору загальнодоступної інформації.
Прокуратура не повідомила, розвідувальна служба якої держави могла завербувати чоловіка. Назва оборонного підприємства також не розголошується у зв’язку з розслідуванням.
У Німеччині підозра в агентурній діяльності з метою підготовки диверсій передбачає кримінальну відповідальність. Наразі слідство продовжується, а вина затриманого не встановлена судом.
Німецькі органи безпеки раніше попереджали про збільшення кількості спроб іноземних спецслужб вербувати виконавців через соціальні мережі та месенджери. Серед потенційних цілей таких операцій називали оборонні підприємства, військові об’єкти, транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас правоохоронці поки що офіційно не пов’язували нове затримання з конкретною країною або іншими розслідуваннями.
