Норвегія виділить загалом NOK25 млн (близько $2,62 млн) на підтримку українських дітей, які повернулися з депортації, а також на розшук зниклих дітей та допомогу незаконно утримуваним цивільним і військовополоненим через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це йдеться у пресрелізі, поширеному на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зокрема, NOK15 млн буде виділено на роботу ЮНІСЕФ із підтримки реінтеграції дітей, які повернулися в Україну, та розшуку зниклих дітей. Це фінансування є частиною ширшого внеску Норвегії у розмірі NOK132 млн у гуманітарну програму ЮНІСЕФ в Україні.
Ще NOK10 млн спрямують до Центрального бюро розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (CTA).
Пакет підтримки оголошено на міжнародній конференції “Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War”, яка проходить у Торонто 28-29 вересня. Норвегія є співорганізатором конференції разом із Канадою та Україною.
“Незаконна агресивна війна Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні й надалі привертати увагу до цих порушень і робити все можливе, щоб підтримати українців, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За його словами, кошти допоможуть розшукувати зниклих безвісти, підтримувати зусилля з повернення додому більшої кількості людей, а також сприятимуть реабілітації та реінтеграції постраждалих від війни.
У рамках конференції прозвучать свідчення людей, які повернулися після перебування в полоні або депортації. Перед її відкриттям державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон візьме участь у тристоронній зустрічі з міністром закордонних справ Канади Анітою Ананд та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Крім того, Норвегія виділяє NOK90 млн на підтримку ширшої гуманітарної діяльності МКЧХ в Україні.
Уряд Норвегії запропонує Стортингу (парламенту) продовжити надзвичайну підтримку України у розмірі 85 мільярдів норвезьких крон (близько $9,1 млрд) також у 2027 році, повідомила пресслужба уряду.
“Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україна переживає важку зиму. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія продовжуватиме підтримувати її, як цивільну, так і військову підтримку” – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Як зазначається, пропозицію уряду передано президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі Стере з ним у Києві в неділю.
Прем’єр-міністр Норвегії зазначив, що підтримка та відбудова України важливі також для європейської безпеки. Норвезька підтримка надається через Програму Нансена для України та спрямована як на цивільні, так і на військові цілі.
“Основна частина піде на військову підтримку, зокрема закупівлі в української оборонної промисловості. Уряд повернеться до розмежування між військовими та цивільними службами пізніше”, – йдеться у пресрелізі.
Програма Нансена для України – це довгострокова державна програма Норвегії з підтримки України, започаткована у лютому 2023 року за широкої міжпартійної підтримки норвезького парламенту – Стортингу. Спочатку вона передбачала 75 млрд NOK на 2023-2027 рр., але згодом програму розширили й продовжили до 2030 року.
Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила пресслужба норвезького уряду.
“Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України”, – йдеться у повідомленні пресслужби уряду на сайті.
Повідомляється, що Норвегія разом з Данією, Німеччиною та Канадою замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в рамках програми PURL.
“Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають для якнайшвидшого постачання Україні”, – наголосили в уряді Норвегії.
Норвегія також виділяє кошти, щоб долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. “Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу”, – йдеться у повідомленні.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив, що ключовою темою обговорень з партнерами буде постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, які критично важливі для спроможності України збивати російську балістику – та зауважив, що ці ракети є не лише у США.
Як повідомлялося, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Європейської комісії з вимогою якомога швидше дати дозвіл на закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в рамках “оборонної” частини з 90 млрд євро, що ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
Влада Норвегії запропонувала посилити умови отримання громадянства, змінивши вимоги щодо терміну проживання в країні та знання норвезької мови для окремих категорій заявників.
Згідно з ініціативою уряду, для отримання норвезького паспорта заявник повинен буде безперервно прожити в країні вісім років. Наразі для більшості претендентів діє правило проживання в Норвегії загалом вісім років протягом останніх 11 років за умови наявності постійного дозволу на проживання. Нова модель має спростити порядок розрахунку терміну проживання та скоротити кількість різних вимог для окремих груп заявників.
Міністр праці та соціальної інтеграції Норвегії К’єрсті Стенсенг заявила, що отримання громадянства має розглядатися як привілей, а діючі правила є надто складними, особливо в частині вимог до термінів проживання.
Окремо уряд пропонує збільшити термін проживання для осіб без громадянства з трьох до семи років. Для заявників цієї категорії, які народилися в Норвегії або прибули до країни до 18 років, планується встановити вимогу проживання протягом п’яти років.
Зміни також торкнуться іноземців, які перебувають у шлюбі, партнерстві або фактичному співжитті з громадянином Норвегії. Для них термін, необхідний для отримання громадянства, пропонується збільшити з не менше п’яти років проживання та шлюбу до шести років безперервного проживання в країні.
Крім того, влада хоче підвищити вимоги до володіння норвезькою мовою для осіб без громадянства віком від 18 до 67 років — з рівня A2 до B1. Проживання на архіпелазі Шпіцберген більше не розглядатиметься як підстава для подання заяви на отримання громадянства Норвегії.
Уряд пояснює зміни необхідністю зробити правила більш єдиними та зрозумілими, а також пришвидшити опрацювання заяв. При цьому посилення вимог фактично робить шлях до норвезького паспорта довшим для низки категорій іноземців.
Загалом на початок 2026 року в Норвегії налічувалося 987,120 тис. іммігрантів, що становило 17,5 % населення країни. Ще 238 507 тис. осіб народилися в Норвегії в сім’ях іммігрантів, що становило 4,2 % населення. У сукупності люди з іммігрантським походженням становлять понад п’яту частину населення країни.
Найбільшою групою іммігрантів у Норвегії залишаються вихідці з Польщі — 111 740 тис. осіб. Далі йдуть Україна — 85 461 тис., Литва — 43 065 тис., Сирія — 42 040 тис., Швеція — 37 732 тис., Німеччина — 28 145 тис., Сомалі — 27 769 тис., Еритрея — 25 819 тис., Філіппіни — 25 673 тис. та Пакистан — 24 821 тис. осіб.
Структура імміграції в Норвегії демонструє поєднання кількох хвиль: трудової міграції з країн ЄС та Східної Європи, міграції біженців із Сирії, Сомалі, Еритреї та України, а також давніших діаспор із Пакистану, Іраку, Туреччини та інших країн. Українська міграція відрізняється швидким зростанням за короткий період та високою часткою жінок і дітей серед тих, хто прибув після 2022 року.
Норвегія залишається однією з країн із найпотужнішими паспортами світу. За даними Henley Passport Index, норвезький паспорт входить до числа найпрестижніших і дає можливість безвізового або спрощеного в’їзду до понад 180 країн. З 2020 року Норвегія дозволяє подвійне громадянство.
Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником, повідомило посольство Норвегії в Україні.
“Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (близько 9,1 млн євро – ІФ-У) на ремонт захисної конструкції, що накриває 4-й реактор на закритій атомній електростанції в Чорнобилі. Конструкція була пошкоджена внаслідок російського удару безпілотником у лютому 2025 року”.
Допомога буде надаватися через фонд Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) International Chornobyl Cooperation Account (ICCA).
Про надання підтримки оголосив державний секретар Ейвінд Вад Петерссон під час візиту до Києва, згадавши також про інцидент 7 червня, коли під російський удар потрапило сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
“Ці атаки також становлять загрозу для європейської та міжнародної безпеки. Норвегія докладе зусиль, щоб зменшити ризик радіоактивних викидів та забезпечити, щоб Чорнобильська АЕС і надалі експлуатувалася безпечно”, – заявив Петерссон.
США у квітні висловили готовність надати до $100 млн у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС. ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.
