Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
Норвегія в партнерстві з Програмою розвитку ООН (ПРООН) виділила фінансову підтримку на загальну суму 1,1 млрд норвезьких крон ($105 млн) на відновлення енергетичної інфраструктури України, створення резервних потужностей і прискорення переходу України до більш диверсифікованого і стійкого енергетичного балансу.
“Це партнерство забезпечить відновлення енергогенерувальних потужностей в Україні, надаючи пряму підтримку важливим регіонам України. Цей внесок значно пом’якшить вплив безперервних обстрілів енергетичної інфраструктури України. В рамках такого посиленого партнерства будуть встановлені сонячні панелі для забезпечення резервного живлення шкіл і лікарень, а нещодавня угода забезпечить постачання додаткових 80 МВт потужності в національну електромережу цієї зими”, – повідомляє пресслужба ООН.
Зазначається, що завдяки Програмі енергетичного відновлення ПРООН забезпечення теплом і водою задовольнить потреби понад мільйона людей і промислових споживачів.
“Постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України призвели до гострої потреби у збільшенні виробництва електроенергії. На ринку відчувається дефіцит обладнання такого типу. Тому угода з ПРООН дуже важлива для підтримки України цієї зими”, – заявив у пресрелізі уряду міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Виробництво, транспортування та встановлення енергетичного обладнання – це складні та ризиковані процеси, які здійснюють надійні партнери, адже це життєво важлива допомога, що дасть змогу Україні пережити прийдешню зиму.
“Ми віддані підтримці України в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи через відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури та генерувальних потужностей, а також просування стратегічних ініціатив, спрямованих на прискорення переходу до “зеленої” енергетики. Ми прагнемо підтримати Україну в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи. Відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури вкрай необхідне, оскільки люди, які живуть у багатоповерхових будинках у великих містах, не мають альтернативних засобів опалення та водопостачання. Програма ПРООН з відновлюваної енергетики, через яку ми надаємо підтримку у відновленні енергетики України, є свідченням нашої відданості справі сприяння “зеленому” відновленню та забезпеченню енергетичної безпеки для всіх українців. Ми вдячні нашим партнерам за їхню постійну підтримку”, – зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.
Міністерство оборони Норвегії заснувало посаду військового аташе в Києві, яка сприятиме співробітництву між норвезькими та українськими професійними співтовариствами і промисловістю у сфері оборонних інновацій та промислового розвитку, повідомив міністр оборони Бйорн Арильд Грам.
Як пише Forsvarets forum, міністр вважає, що норвезьким компаніям необхідно інвестувати в Україну.
«Для задоволення величезних потреб України необхідні значні інвестиції та участь приватного сектора. Норвезькі компанії хочуть поділитися знаннями, досвідом і рішеннями як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Про це просить і українська сторона», – зазначив Грам.
Він також підкреслив, що в довгостроковій перспективі для норвезьких компаній може стати актуальним налагодження виробництва в Україні.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1020160.html
Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.
17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.
У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».
Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.
Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.
Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
Уряд Норвегії виділив кошти на придбання безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України в межах спільного проєкту Великої Британії, Нідерландів, Литви та Норвегії.
“Норвегія внесла 570 мільйонів норвезьких крон (48,2 млн євро – ІФ-У) у цю пожертву. Придбання здійснюється через очолюваний Великою Британією Міжнародний фонд для України”, – повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Зазначається, що метою фонду, очолюваного Великою Британією, є надання Україні військових матеріалів шляхом закупівель у промисловості. Норвегія раніше внесла до фонду загалом 1,8 млрд норвезьких крон із 2022 року. Разом із Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією було виділено загалом понад 12,5 млрд норвезьких крон.
“Україна гостро потребує більшої кількості військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Разом із іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, задля внеску”, – прокоментував міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам.
Раніше Норвегія зробила свій внесок у закупівлю, серед іншого, засобів ППО, обладнання для розмінування, артилерійських боєприпасів, транспортних машин, інженерних машин, асфальтоукладальників, запасних частин та обладнання для обслуговування українських платформ і малих катерів.
Підтримка фінансується через програму Нансена.
