Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. На території Норвегії планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike, перші поставки прийдуть до літа, повідомляється на сайті Міноборони.
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
“Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство”, – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.
В свою чергу Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що “підтримка боротьби України – це найважливіше, що ми робимо для безпеки Норвегії. Це співпраця, яка вигідна обом країнам”.
За його словами, досвід, отриманий у межах цього проєкту, дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
Міноборони зазначає, що взаємовигідна технологічна та промислова співпраця з партнерами є одним із пріоритетних напрямків для України.
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що Норвегія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців. Загалом 72,7% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, хоча у порівнянні з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився з 77,7%. Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — 1,9% проти 1,3% раніше.
Структура відповідей демонструє стабільно високий рівень позитиву. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Норвегії, становить 37,1%, а ще 35,7% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, домінування позитивного сприйняття є беззаперечним. Водночас 24,2% респондентів займають нейтральну позицію, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом сприятливий імідж.
Негативні оцінки залишаються маргінальними: 1,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», ще 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура відповідей підтверджує, що Норвегія практично не викликає відторгнення у суспільній свідомості українців.
Зниження позитивного показника на кілька процентних пунктів супроводжується не стільки зростанням негативу, скільки збільшенням нейтральних оцінок. Це означає, що зміни мають скоріше характер перерозподілу відповідей, ніж принципового перегляду ставлення. Українці продовжують сприймати Норвегію як стабільного та дружнього партнера, хоча інтенсивність цього сприйняття дещо зменшилася.
У ширшому контексті дослідження Норвегія входить до групи країн Північної та Західної Європи, які демонструють найвищі показники позитивного ставлення. Це відображає загальну тенденцію орієнтації українського суспільства на держави з високим рівнем розвитку, стабільною політичною системою та послідовною підтримкою України.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Норвегія зберігає стійкі позиції у позитивному сприйнятті українців. Незначна динаміка зниження не має системного характеру і не супроводжується зростанням негативу. Це свідчить про сформований і стабільний імідж країни, який не залежить від короткострокових факторів і залишається одним із найсильніших у європейському напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Норвегія посідає 37-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $502,5 млн. Водночас імпорт норвезьких товарів суттєво перевищує експорт української продукції, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $430,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НОРВЕГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Уряд Норвегії посилює правила щодо біженців з України: чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в країні; ця зміна набуде чинності найближчим часом, повідомляє портал Relocation.
“З осені 2025 року до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Скандинавії, і норвезькі муніципалітети повідомляють про навантаження на систему надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження», — зазначила міністр юстиції та з питань надзвичайних ситуацій Астрі Гансен. «Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишилися в Україні, щоб долучитися до оборонної боротьби та підтримувати функціонування українського суспільства», — додала вона.
Зміна в нормативних актах означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не підпадатимуть під дію механізму тимчасового колективного захисту, за яким надається тимчасовий дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Ті, хто подає заявку на надання притулку, отримають розгляд своєї заявки в звичайному порядку.
Уряд країни передбачає деякі винятки з цього посилення вимог.
“По-перше, вони стосуватимуться лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення вимог також не стосуватиметься неповнолітніх або чоловіків старше 60 років, чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від військової служби або явно не здатні її виконувати, або осіб, які евакуюються за програмою medevac. Виняток також робиться для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що їх супроводжують, або дітей у Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї», — зазначено в заяві уряду.
Уряд Норвегії схвалив рішення виділити на підтримку України в 2026 році 85 млрд норвезьких крон (1 крона = $0,1), з них 70 млрд крон – на військову допомогу, 15 млрд крон – на підтримку громадянського суспільства, повідомила у вівторок пресслужба уряду.
“У тісному діалозі з українською владою уряд тепер визначив основний напрям військової підтримки України в 2026 році. Ми будемо використовувати кошти там, де вони матимуть найбільший ефект для українців”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Пріоритетна увага в сфері військової підтримки буде приділена дронам, ППО, артилерійським боєприпасам і роботі з навчання та оснащення українських військовослужбовців, зазначається в повідомленні.
Так, на дрони та їх автономність (обладнання, здатне працювати самостійно) виділяється понад 12 млрд крон, на ППО та винищувачі F-16 – близько 9 млрд крон, на морську безпеку – близько 6 млрд крон, на механізми міжнародного співробітництва та стратегічні проєкти – понад 8 млрд крон тощо.
Крім того, на військові потреби в 2026 році буде реалізовано 11,5 млрд крон, виділених у 2025 році.
Як зазначив прем’єр-міністр, якщо протягом року може виникнути необхідність змінити напрями підтримки, “вони будуть здійснюватися в тісній співпраці з українцями”.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
Українська мережа пекарень Lviv Croissants виходить на ринок Норвегії, повідомляється на сторінці мережі в Інстаграм.
Уточнюється, що перший перший заклад відкриється в Осло (Arbeidersamfunnets Plass,1) 16 листопада 2025 року.
За даними сайту компанії, на європейський ринок бренд вийшов у вересні 2022 року.
Наразі у мережі 178 закладів по всій Україні, 11 – у Польщі та по одному – у Словаччині та Чехії. У квітні 2025-го мережа Lviv Croissants відкрила перший заклад у Південній Кореї. Корейські франчайзі інвестували в пекарню близько $250 тис, а загальні вкладення у відкриття становили близько $500 тис.
