Норвегія виділить 2,7 млрд крон ($242,38 млн) на зміцнення українського флоту і допомогу в стримуванні російських військово-морських сил у Чорному морі, заявив прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре, передає Reuters.
“Необхідно захистити населення та інфраструктуру України від атак Чорноморського флоту Росії”, – наводить Reuters висловлювання прем’єра Норвегії в понеділок.
“Важливо також захистити експорт морем зерна та інших продуктів, які приносять Україні найважливіші доходи”, – додав він.
Норвегія виділяє додатково NOK50 млн ($4,5 млн) на ініціативу “Зерно з України”.
Як повідомляють на сайті норвезького уряду, новий внесок підкреслює прихильність Норвегії підтримці глобальної продовольчої безпеки й наданню допомоги країнам, які найбільше постраждали від голоду й високих цін на продовольство.
“Розширення підтримки з боку Норвегії підкреслює її прихильність запобіганню голоду й зміцненню стабільності в регіонах, які найбільше постраждали від світових криз. Ми підтримуємо цю ініціативу, а також підтримуємо збільшення місцевого виробництва продуктів харчування в країнах Близького Сходу та Африки”, – заявила міністр з розвитку співробітництва Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм.
Ініціатива “Зерно з України”, запущена президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року, забезпечує безпечне транспортування українського зерна до країн, що розвиваються, особливо країн Глобального Півдня. Ця програма стала особливо важливою після виходу Росії з Чорноморської угоди щодо зерна в липні 2023 року, що викликало негайне зростання світових цін на продовольство.
У рамках ініціативи було поставлено понад 170 тис. тонн українського зерна до таких країн, як Сомалі, Ефіопія, Кенія, Ємен і Сектор Гази. Завдяки цим життєво важливим поставкам такі регіони, як Сектор Гази, де понад 90% населення стикаються з гострою нестачею продовольства, отримали таку необхідну допомогу.
Останній внесок Норвегії в розмірі NOK50 млн відбувся після більш раннього виділення NOK100 млн на цю ініціативу. Загалом програма отримала зобов’язання на суму понад $250 млн від більш ніж 25 країн. Це фінансування сприяло експорту українського зерна й олії, на частку якого до війни припадало понад 15% світового експорту зерна й понад 50% експорту соняшникової олії.
Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
Норвегія в партнерстві з Програмою розвитку ООН (ПРООН) виділила фінансову підтримку на загальну суму 1,1 млрд норвезьких крон ($105 млн) на відновлення енергетичної інфраструктури України, створення резервних потужностей і прискорення переходу України до більш диверсифікованого і стійкого енергетичного балансу.
“Це партнерство забезпечить відновлення енергогенерувальних потужностей в Україні, надаючи пряму підтримку важливим регіонам України. Цей внесок значно пом’якшить вплив безперервних обстрілів енергетичної інфраструктури України. В рамках такого посиленого партнерства будуть встановлені сонячні панелі для забезпечення резервного живлення шкіл і лікарень, а нещодавня угода забезпечить постачання додаткових 80 МВт потужності в національну електромережу цієї зими”, – повідомляє пресслужба ООН.
Зазначається, що завдяки Програмі енергетичного відновлення ПРООН забезпечення теплом і водою задовольнить потреби понад мільйона людей і промислових споживачів.
“Постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України призвели до гострої потреби у збільшенні виробництва електроенергії. На ринку відчувається дефіцит обладнання такого типу. Тому угода з ПРООН дуже важлива для підтримки України цієї зими”, – заявив у пресрелізі уряду міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Виробництво, транспортування та встановлення енергетичного обладнання – це складні та ризиковані процеси, які здійснюють надійні партнери, адже це життєво важлива допомога, що дасть змогу Україні пережити прийдешню зиму.
“Ми віддані підтримці України в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи через відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури та генерувальних потужностей, а також просування стратегічних ініціатив, спрямованих на прискорення переходу до “зеленої” енергетики. Ми прагнемо підтримати Україну в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи. Відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури вкрай необхідне, оскільки люди, які живуть у багатоповерхових будинках у великих містах, не мають альтернативних засобів опалення та водопостачання. Програма ПРООН з відновлюваної енергетики, через яку ми надаємо підтримку у відновленні енергетики України, є свідченням нашої відданості справі сприяння “зеленому” відновленню та забезпеченню енергетичної безпеки для всіх українців. Ми вдячні нашим партнерам за їхню постійну підтримку”, – зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.
Міністерство оборони Норвегії заснувало посаду військового аташе в Києві, яка сприятиме співробітництву між норвезькими та українськими професійними співтовариствами і промисловістю у сфері оборонних інновацій та промислового розвитку, повідомив міністр оборони Бйорн Арильд Грам.
Як пише Forsvarets forum, міністр вважає, що норвезьким компаніям необхідно інвестувати в Україну.
«Для задоволення величезних потреб України необхідні значні інвестиції та участь приватного сектора. Норвезькі компанії хочуть поділитися знаннями, досвідом і рішеннями як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Про це просить і українська сторона», – зазначив Грам.
Він також підкреслив, що в довгостроковій перспективі для норвезьких компаній може стати актуальним налагодження виробництва в Україні.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1020160.html
Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.
17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.
У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».
Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.
Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.
