Експорт пшениці з України в майбутньому 2023/24 маркетинговому році (МР) становитиме 10 млн тонн порівняно з 15 млн тонн у поточному 2022/23 МР, тоді як кукурудзи – 16,5 млн тонн порівняно з 25,5 млн тонн, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
У його звіті вказується, що причиною тому – менший урожай і скорочення експортних запасів.
Крім того USDA очікує зменшення експорту ячменю з України на 0,1 млн тонн у майбутньому МР – до 2,3 млн тонн.
Порівняно з прогнозом місячної давності Мінсільгосп США поліпшив оцінку експорту пшениці на цей рік на 0,5 млн тонн – до 15 млн тонн, пояснивши це кращою, ніж очікувалося, роботою “зернового коридору” і “ліній солідарності”.
Щодо майбутнього врожаю, то USDA очікує цьогоріч зниження виробництва пшениці в Україні до 16,5 млн тонн із 20,9 млн тонн торік і 33,01 млн тонн 2021 року.
За його оцінками, врожай інших зернових знизиться до 28,67 млн тонн із 34,06 млн тонн торік і 53,51 – позаторік.
Зокрема, кукурудзи буде зібрано 22 млн тонн порівняно з 27 млн тонн рік тому і 42,13 млн тонн 2021 року, ячменю – відповідно 5,9 млн тонн проти 6,18 млн тонн і 9,92 млн тонн, вівса – 350 тис. тонн проти 390 тис. тонн і 478 тис. тонн.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Порти “Чорноморськ” і “Південний” у рамках “зернової ініціативи” в понеділок відправили 150 тис. тонн агропродукції трьома суднами до країн Азії, повідомило Мінвідновлення в понеділок.
“Зокрема, балкер ASL Ileana з 54,6 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – вказало міністерство.
У відомстві повідомили, що Бангладеш залишається ключовим споживачем української пшениці: з початку роботи “зернової ініціативи” країна отримала понад 710 тис. тонн пшениці з України.
“Ці обсяги могли б бути вищими, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекцію суден у Туреччині”, – підкреслили в міністерстві.
За даними Мінвідновлення, за добу відбувається в середньому шість інспекцій як на вхід у порти, так і на вихід, або половина від затвердженого плану. У Босфорі своєї черги на інспекцію Спільного координаційного центру (СКЦ) очікують 94 судна.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
“Зернову угоду” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив на термін 120 днів із можливістю продовження.
В ООН 18 березня, коли дія ініціативи закінчувалася повторно, повідомили про її продовження. При цьому не уточнювали будь-яких термінів, проте турецька преса з посиланням на твердження української сторони повідомила, що йдеться “про продовження на 120 днів”, тоді як російська наполягає, що ініціативу продовжено лише на 60 днів.
Ціни на пшеницю в понеділок впали до мінімального рівня з вересня 2021 року на ослабленні побоювань щодо поставок у короткостроковій перспективі.
Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго завершили торги напередодні зниженням на 1,6% – до $7,1 за бушель. З початку лютого контракт упав у ціні приблизно на 6%, рекордними темпами з листопада.
Як зазначає агентство Bloomberg, на тлі розв’язаної Росією війни Україна прагне продовжити “Чорноморську зернову ініціативу” ще на один рік.
Трейдери вважають, що угоду буде успішно продовжено, і очікування активних поставок зерна з регіону чинить тиск на ф’ючерси, зазначає старший аналітик із сировинного ринку в Futures International LLC Террі Райлі.
