Аналітики NASA Harvest (Програма з продовольчої безпеки та сільського господарства), ґрунтуючись на супутниковому аналізі, прогнозують загальне виробництво пшениці в Україні у 2023 маркетинговому році на рівні 25-26,5 млн тонн, з яких 21-22 млн тонн буде зібрано на підконтрольній Києву території, ще 4,1-4,4 млн тонн – на тимчасово окупованих територіях, повідомляє офіційний сайт NASA Harvest. Згідно з даними супутникового аналізу, врожайність пшениці в середньому становитиме 4,27 тонна/га для всієї України, зокрема 4,53 тонна/га на підконтрольній території, 3,3 тонна/га на – окупованій.
За інформацією NASA Harvest, посівні площі під пшеницею по всій країні оцінюються в межах 5,8-6,2 млн га, з яких 4,6-4,9 млн га на контрольованих територіях, 1,2-1,3 млн га – на тимчасово окупованих територіях.
“Загалом оцінка виробництва пшениці цього року близька до минулорічної, що зумовлено меншою посівною площею та вищою врожайністю порівняно з минулим роком, яка буде трохи нижчою за середній показник за п’ять років (до війни) у 27,9 млн тонн. Це передбачає, що вся посіяна пшениця буде зібрана і що супутники не можуть надати інформацію про те, хто збирав пшеницю і чи отримає Україна економічні вигоди від своїх родючих сільгоспугідь”, – резюмували в NASA Harvest.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розпочав збирання пшениці та ріпаку в Полтавській області, у Західному регіоні жнива розпочнеться в середині липня, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, у 2023 році “Астарта” планує зібрати ранні зернові з площі майже 57 тис. га, зокрема озиму пшеницю – з 43 тис. га.
“Незважаючи на наявні виклики: понад 400 мобілізованих працівників, серйозне здорожчання виробничих ресурсів, робота в режимі постійних повітряних тривог, вірогідність накладення жнив озимих ріпаку та пшениці, – ми якісно та вчасно підготувались до збирання врожаю. Провели ремонти, готова необхідна кількість сільгосптехніки, маємо гарний стан посівів і гарний потенціал урожайності. І, найголовніше, люди – маємо збережені та добре підготовлені колективи”, – зазначив директор із сільськогосподарського виробництва Вадим Скрипник.
В “Астарті” зазначили, що змогли реалізувати практично весь торішній урожай, тож елеватори агрохолдингу готові до прийому нового врожаю. У сезоні-2023 жнива супроводжуватимуться впровадженням цифрових продуктів AgriChain, зокрема нового модуля AgriChain Logistics, спрямованого на автоматизацію та ефективне управління всіма процесами.
“Спільно з агрономічною, логістичною, елеваторною, комерційною службами “Астарти” ми розробили математичну модель, яка комплексно розв’язує транспортну задачу та дає змогу зробити найоптимальніший план розміщення продукції на власних і сторонніх елеваторах компанії або за необхідності задіяти резервні варіанти зберігання”, – пояснила директорка AgriChain Наталя Богачева, наголосивши на актуальності цього питання під час збиральної кампанії.
За її інформацією, IT-підрозділ посилив систему контролю за збором, вивезенням і доставкою в місце розвантаження врожаю, вивів на якісно новий рівень маршрутизацію перевезень, систему допуску авто на навантаження через NFC технології, цифрову систему контролю “Свій-чужий”, систему сповіщень та оперативного реагування на не штатні ситуації на маршрутах.
Під час нинішньої збиральної кампанії також заплановано впровадження погодинної диспетчеризації вивезення продукції з поля до місць зберігання через систему нарядів, що дасть змогу уникати черг, простоїв, збільшити оборотність авто та обрати оптимальний маршрут.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
Експорт пшениці з України в майбутньому 2023/24 маркетинговому році (МР) становитиме 10 млн тонн порівняно з 15 млн тонн у поточному 2022/23 МР, тоді як кукурудзи – 16,5 млн тонн порівняно з 25,5 млн тонн, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
У його звіті вказується, що причиною тому – менший урожай і скорочення експортних запасів.
Крім того USDA очікує зменшення експорту ячменю з України на 0,1 млн тонн у майбутньому МР – до 2,3 млн тонн.
Порівняно з прогнозом місячної давності Мінсільгосп США поліпшив оцінку експорту пшениці на цей рік на 0,5 млн тонн – до 15 млн тонн, пояснивши це кращою, ніж очікувалося, роботою “зернового коридору” і “ліній солідарності”.
Щодо майбутнього врожаю, то USDA очікує цьогоріч зниження виробництва пшениці в Україні до 16,5 млн тонн із 20,9 млн тонн торік і 33,01 млн тонн 2021 року.
За його оцінками, врожай інших зернових знизиться до 28,67 млн тонн із 34,06 млн тонн торік і 53,51 – позаторік.
Зокрема, кукурудзи буде зібрано 22 млн тонн порівняно з 27 млн тонн рік тому і 42,13 млн тонн 2021 року, ячменю – відповідно 5,9 млн тонн проти 6,18 млн тонн і 9,92 млн тонн, вівса – 350 тис. тонн проти 390 тис. тонн і 478 тис. тонн.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
