Як повідомляє Сербський Економіст, у Сербії невідомі пошкодили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку в Нові-Саді.
За наявною інформацією, монумент облили чорною фарбою, також були пошкоджені літери прізвища на пам’ятнику.
Посольство України в Республіці Сербія заявило, що з глибоким обуренням отримало інформацію про інцидент і назвало його «ганебним актом», закликавши сербські правоохоронні органи розслідувати подію і притягнути винних до відповідальності. У дипустанові також зазначили, що подібні дії спрямовані на підрив українсько-сербських відносин.
Посольство Сербії в Україні також засудило дії вандалів і заявило, що з глибоким обуренням отримало інформацію про цей інцидент і після повернення в Україну в 2025 році активно працює для відновлення взаємовигідної співпраці між двома країнами.
Пам’ятник Шевченку в Нові-Саді встановили в лютому 2021 року з ініціативи українсько-русинської громади Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, сукупний обсяг інвестицій в офісну нерухомість Белграда в 2025 році зріс до 131 млн євро проти 14 млн євро роком раніше, на тлі стійкого попиту на об’єкти прайм-класу і помірного введення нових площ, повідомляє Serbia Business.
Загальний обсяг сучасного офісного фонду Белграда на кінець 2025 року досяг 1,46 млн кв. м, при цьому за рік було введено понад 65 тис. кв. м нових площ (близько +5% р-р-р). Річний обсяг орендного попиту (take-up) склав 180 тис. кв. м, що на 9% нижче 2024 року.
Вакантність на ринку на кінець 2025 року оцінена в 5,67% (в межах «здорового» діапазону 5-10%), тоді як в прайм-сегменті вона знизилася до 2,5%, що відображає дефіцит якісних площ. У структурі угод 43% припало на продовження договорів, 40% – на нові оренди.
Орендні ставки залишилися стабільними: прайм-офіси – EUR 16-18 за кв. м на місяць, при цьому в топ-об’єктах ставки перевищували EUR 19, а клас B зберігався в діапазоні EUR 12-14.
Профільні консультанти в цілому підтверджують тренд на стабільне введення і стійкий попит у високій якості. Так, CBRE вказувала, що в 2025 році офісний фонд Белграда збільшився за рахунок понад 72 тис. кв. м спекулятивних введень, а IO Partners фіксувала стабільність прайм-ставок на рівні EUR 18-19 і зростання фонду на 86,9 тис. кв. м за рік.
https://t.me/relocationrs/2308
Як повідомляє Сербський Економіст, у Нові-Саді сьогодні відкривається виставка української художньої школи
У суботу, 21 лютого, о 19:30 в Нові-Саді відбудеться відкриття виставки української художньої школи. На гостей чекає сімейний формат: можна приходити з дітьми, а на місці буде тепло і можна зігрітися чаєм. За анонсом організаторів, на відкритті також можна буде взяти стікери та значки за донати — збір направляють на генератори для України та на підтримку Ковельської дитячої художньої школи.
Що буде на події
Відкриття виставки робіт української художньої школи.
Творчий майстер-клас з ляльки-мотанці (такі ляльки планують робити разом з учасниками).
Благодійний мерч (стікери/значки) за донати на генератори та підтримку школи.
Місце: Нові-Сад, вулиця Масарикова, 18. У цій же будівлі за відкритими джерелами вказано чайний будинок і культурний простір Seal&Tea, що збігається з форматом «тепло і чай».
Що таке лялька-мотанка
«Мотанка» — це вузликова (намотана) лялька з тканини; назву пов’язують з дієсловом «мотати/мотати».
У популярній культурі мотанку часто описують як «оберіг», але в дослідницькому середовищі зустрічається і критика таких трактувань: частина етнографів вважає, що багато «сакральних» пояснень і навіть саме слово «мотанка» в нинішньому значенні могли закріпитися порівняно пізно.
Потреба в резервному електроживленні (включаючи генератори) залишається актуальною для України: міжнародні організації продовжують постачання генераторів для підтримки критичної інфраструктури.
Геомітка (Google Maps): https://maps.app.goo.gl/1fTxSS6M2DsRk95u8
Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, президенти Сербії Александр Вучич і Азербайджану Ільхам Алієв провели першу сесію Ради зі стратегічного партнерства та окреслили пріоритети економічного блоку – від енергетики та інвестицій до торгівлі, сільського господарства і туризму.
Ключовим практичним підсумком стало оформлення пакета двосторонніх документів. У Белграді відбулася церемонія обміну сімома угодами та меморандумами, включно з домовленостями щодо проєктування, будівництва та експлуатації газотурбінної електростанції в Сербії, співробітництва у сфері продовольчої безпеки, меморандумом між міністерствами економіки, а також документами щодо медіа та комунікацій, культури (на 2026-2030 роки), спорту та взаємодії систем медичного страхування.
Енергетичне співробітництво лідери прямо називають базою для наступного кроку – виробництва електроенергії на основі азербайджанського газу. Алієв заявив, що Баку ухвалив рішення збільшити обсяги експорту природного газу до Сербії, пов’язавши це з планами з вироблення електроенергії та потенційним експортом у майбутньому.
У сербській інтерпретації проєкт газової електростанції вже прив’язаний до параметрів: Вучич повідомив, що обговорення ведуть Srbijagas і SOCAR, а мета – вийти на запуск станції встановленою потужністю 500 МВт до 2029 року (локації розглядають у районі Ніша).
На тлі політичного підвищення рівня відносин сторони знову повертаються до питання товарообігу. За даними Республіканського управління статистики Сербії, зовнішньоторговельний обіг з Азербайджаном 2024 року становив $512,6 млн (зростання в 5 разів), при цьому основний внесок забезпечили закупівлі сирої нафти і нафтопродуктів.
У Баку, зі свого боку, оцінюють товарообіг 2025 року в $135 млн і відзначають зростання імпорту сербських товарів на 55% – ці дані напередодні візиту наводив міністр фінансів Азербайджану Сахіль Бабаєв.
Також на засіданні Ради зазначалося, що прямі рейси Баку – Белград мають стартувати в травні 2026 року, що, за очікуваннями, посилить туризм і ділові контакти.
Найближчими місяцями уряди та профільні міністри мають «приземлити» політичні домовленості у вигляді конкретних проєктів. Вучич і Алієв публічно фіксують, що очікують на швидкі результати до чергового візиту сербського президента до Азербайджану протягом цього року.
https://t.me/relocationrs/2271
