Швеція, Фінляндія та Естонія планують прокласти між державами телекомунікаційний кабель дном Балтійського моря, повідомив у середу естонський телерадіомовник ERR.
“Розробником проєкту й власником майбутньої інфраструктури є зареєстроване у Швеції телекомунікаційне підприємство GlobalConnect AB. Ця ж компанія організовує проведення досліджень, необхідних для підготовки проєкту”, – йдеться в повідомленні.
Кабель пролягатиме дном моря від шведського острова Готланд до естонських островів Сааремаа та Гіюмаа, потім вийде на материкову частину Естонії, після чого морським дном – до Гельсінкі.
“В Естонії проєкт передбачає як підводні, так і наземні волоконно-оптичні кабелі зв’язку”, – сказав ERR керівник відділу ринків зв’язку Міністерства юстиції та цифрових технологій Тину Нірк. Загалом довжина траси наземного кабелю в Естонії має становити 250 км; морські з’єднання з Фінляндією, Швецією та великими островами додадуть ще 300 км.
Будівництво кабелю обійдеться приблизно в EUR40 млн, з яких EUR15,7 млн виділить Фонд єднання Європи.
Наразі між Естонією та Швецією є дві лінії зв’язку, а між Естонією та Фінляндією – шість. Однак останніми роками в морі неодноразово зазнавали пошкодження різні кабелі й труби, тому нове альтернативне з’єднання потрібне, заявив Нірк.
За його словами, постійно зростає попит на обсяги передачі даних, і нове з’єднання збільшить пропускну спроможність передачі даних мережами в регіоні Балтійського моря.
Підготовка до проєкту розпочалася 2025 року. Прокладання кабелів заплановано на цей і наступний роки, а введення з’єднання в експлуатацію – на 2027 рік.
Швеція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття українцями: у серпні 2026 року позитивне ставлення до неї висловили 71,4% респондентів, тоді як негативне — лише 0,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо зменшилася, однак негативне ставлення також скоротилося, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Швеції ставляться 31,9% українців, здебільшого позитивно — 39,5%. Нейтральну позицію займають 26,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативних оцінок у таблиці не зафіксовано, ще 1,6% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 70,6 відсоткового пункту. За цим показником Швеція посідає одне з найвищих місць серед усіх країн, включених до дослідження. Позитивне ставлення переважає негативне майже у 90 разів.
У березні 2026 року позитивно до Швеції ставилися 72,5% опитаних: 35% — повністю позитивно та 37,5% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію тоді займали 24,7% респондентів, а негативне ставлення становило близько 1,2%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася лише на 1,1 в.п. — з 72,5% до 71,4%. Негативних відповідей стало на 0,4 в.п. менше, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. — з 24,7% до 26,2%. Баланс позитивного та негативного ставлення практично не змінився — приблизно з плюс 71,3 до плюс 70,6 в.п.
При цьому всередині позитивного сегмента відбувся певний перерозподіл. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 35% до 31,9%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 37,5% до 39,5%. Це свідчить радше про помірне зниження інтенсивності позитивного ставлення, ніж про погіршення загального образу країни.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередню хвилю дослідження, звертав увагу саме на стабільність ставлення українців до Швеції.
«Швеція для українців залишається країною з дуже високим рівнем довіри, і це видно по структурі відповідей. Водночас ми спостерігаємо певне зростання частки нейтральних оцінок, що свідчить не про зміну ставлення, а про його меншу інтенсивність. Це типовий ефект для країн, які не перебувають постійно в центрі інформаційної уваги», — зазначив Позній.
Нові результати фактично підтверджують цю тенденцію. Частка нейтральних відповідей продовжила помірно зростати, але це не супроводжувалося збільшенням негативного ставлення. Швеція залишається однією з держав із найбільш стійким позитивним образом в українському суспільстві.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ШВЕЦІЯ
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.
До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.
До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.
Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.
Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ДАНІЯ, ЛАТВИЯ, ЛИТВА, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Канада посіла перше місце серед країн із найвищим балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року цей показник становив 73,8 відсоткового пункту. До першої десятки також увійшли переважно держави Північної та Західної Європи, свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Другу позицію за балансом довіри та недовіри посіла Швеція з показником 70,6 в.п., третю — Нідерланди з 69,7 в.п. Фінляндія та Норвегія отримали по 69,3 в.п., Франція — 69,1 в.п., Італія — 67,1 в.п., Литва — 65,9 в.п. Замикають першу десятку Швейцарія та Велика Британія, які мають однаковий показник — 65,6 в.п.
Баланс розраховується як різниця між часткою позитивних і негативних оцінок. Зокрема, позитивно до Канади ставляться 76,3% респондентів, негативно — 2,5%, нейтрально — 19,2%. Таким чином, високий результат Канади пояснюється не лише значною часткою прихильних оцінок, а й мінімальним рівнем негативного ставлення.
Результати дослідження показують, що перша десятка країн із найкращим балансом ставлення майже повністю сформована державами Північної та Західної Європи разом із Канадою. Водночас рівень громадської прихильності не завжди прямо відповідає масштабам торговельно-економічних зв’язків України з конкретною країною. Наприклад, Китай у першому півріччі 2026 року був найбільшим торговельним партнером України, однак отримав найнижчий баланс позитивних і негативних оцінок — мінус 25,4 в.п.
Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що дослідження громадського сприйняття доцільно розглядати разом із фактичними показниками зовнішньої торгівлі.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціології можуть використовуватися для оцінки міжнародних відносин та їх подальшого розвитку.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати формування позитивного образу держав із практичним розвитком двосторонніх економічних зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. За його словами, до цього процесу мають бути залучені як державні структури, так і бізнес-асоціації.
Дослідження проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за інформацією організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, міжнародні відносини, НИДЕРЛАНДЫ, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Парламент Швеції затвердив посилення правил отримання громадянства: з 6 червня 2026 року загальний мінімальний термін проживання в країні для подання заяви на отримання паспорта збільшиться з п’яти до восьми років.
Нові правила поширюються на дорослих заявників. Міграційне агентство Швеції уточнює, що для окремих груп діятимуть інші терміни, однак базова вимога збільшується саме до восьми років. Також вводяться більш суворі критерії «упорядкованого життя»: особи, які скоїли злочини, будуть змушені чекати довше перед отриманням громадянства.
Реформа стала частиною ширшої політики шведського уряду щодо посилення міграційних правил. Крім збільшення терміну проживання, влада також планує ввести обов’язкові вимоги щодо знання шведської мови, основ суспільства та фінансової самостійності заявників. За даними Reuters, раніше уряд пропонував вимагати від кандидатів дохід понад 20 тис. шведських крон на місяць, а також проходження мовного та соціально-ознайомчого тесту.
Бібліотека Конгресу США, аналізуючи прийняте рішення Ріксдагу, зазначає, що нові вимоги щодо терміну проживання набирають чинності 6 червня 2026 року. При цьому мовний тест має почати застосовуватися з 1 жовтня 2027 року або раніше, якщо таке рішення ухвалить уряд, а тест на знання суспільства буде введено в дату, визначену урядом.
Однією з найбільш суперечливих частин реформи стала відсутність повноцінного перехідного періоду. Під дію нових правил можуть потрапити понад 100 тис. осіб, чиї заяви вже знаходяться на розгляді. Це означає, що частина заявників, які розраховували на колишній п’ятирічний термін, може отримати відмову або буде змушена чекати довше.
Для іноземців, які планували натуралізацію у Швеції, реформа істотно збільшує горизонт очікування. Особливо помітно це може позначитися на трудових мігрантах, біженцях, іноземних фахівцях та сім’ях, які вже кілька років живуть у країні і будували плани виходячи з колишніх правил.
Швеція в останні роки послідовно посилює міграційну політику після тривалого періоду більш ліберального підходу до прийому іноземців. Влада пояснює зміни необхідністю зміцнити інтеграцію, підвищити вимоги до знання мови та самостійності мігрантів, а також посилити довіру до інституту громадянства. Критики реформи попереджають, що ретроактивне застосування нових правил може створити правову невизначеність і знизити привабливість країни для кваліфікованих фахівців.
Україна отримає $1,3 млн від Швеції через ЮНЕСКО у 2026-2027 рр. для реалізації проєктів зі збереження культурної спадщини, зокрема в Національному заповіднику “Хортиця”, та зміцнення інституційної спроможності, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Швеція надає цю підтримку для захисту об’єктів культурної спадщини України, яким загрожує війна.
Сибіга зазначив, що жорстока агресивна війна Росії проти України має на меті знищення культурної спадщини та підрив культурної ідентичності держави.
“Підтримка Швеції забезпечить захист та збереження українських об’єктів культурної спадщини, яким загрожує війна Росії проти України. Захист культури означає збереження нашої ідентичності та стійкості, що є важливим для майбутнього України та всієї Європи. Я дякую Швеції за підтримку України”, – зазначив міністр у дописі в соціальній мережі Х.
