У Верховній Раді запрацює міжфракційне депутатське об’єднання (МФО) “На підтримку дружби, торговельно-економічного, культурного та гуманітарного співробітництва з Тайванем”, повідомив голова парламентського комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція) .
“Ми вирішили створити разом із колегами МФО “На підтримку дружби та співпраці з Тайванем” (…) По суті, МФО вже створено. Залишається лише оголосити про його створення на пленарному засіданні”, – розповів Мережко агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За словами голови комітету, він був одним із ініціаторів створення МФО, до якого увійшли 15 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”.
Мережко зазначив, що особисто його до створення МФО підштовхнули дії Тайваню – “серйозні санкції проти Росії”, запроваджені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, та надана нашій країні допомога.
“Тобто Тайвань у важкий для нас час повівся як справжній друг. Суспільство на Тайвані також дуже активно підтримало Україну”, – підкреслив Мережко.
Говорячи про плани МФО, Мережко наголосив, що вважає привабливою модель європейських країн, які мають власні економічні представництва в Тайбеї.
“Нам потрібно розвивати економічні, культурні, гуманітарні та інші зв’язки з Тайванем. До речі, Європейський парламент рекомендує державам ЄС розвивати зв’язки з Тайванем. І це правильно, оскільки у нас є спільні цінності. Наприклад, такі як демократія та верховенство права”, – пояснив нардеп.
У заяві про створення МФО, передану Мережку агентству “Інтерфакс-Україна”, народні депутати наголошують на необхідності “розвивати відносини з Тайванем для захисту миру, у рамках міжнародного права, Статуту ООН, міжнародних зобов’язань України та політики одного Китаю”.
Згідно з документом, головою МФО депутати, які ввійшли до нього, обрали Мережка.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віцепрем’єр-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів.
“Черговий крок солідарності від Канади. Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону”, – написав Шмигаль у твіттері.
Прем’єр України подякував Трюдо, Фріланд та всьому народу Канади за непохитну підтримку України у боротьбі за демократію та свободу.
Як повідомлялося, у липні Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади.
“Проєкт постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США)”, – йшлося в повідомленні Мінфіну України.
У відомстві нагадали, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
“Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
Новий КПП “Ніжанковичі-Мальховичі” на українсько-польському кордоні розпочне роботу у 2023 році, на сьогодні на пропускному пункті ведуться будівельні роботи, повідомив заступник голови облдержадміністрації Юрій Бучко у Facebook.
“До цього КПП веде дорога Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий. Її почали ремонтувати минулого року. Нове асфальтове покриття підрядники вистелили від кордону до Добромля. Роботи активно продовжуються, у тому числі й ремонт мостів”, – зазначив Бучко.
За його словами, окремо здійснюється спільне з польською стороною поновлення залізничного сполучення з Хирова до Перемишля через Нижанковичі. Польська сторона на ремонт своєї ділянки завдовжки 7 км виділила 40 млн. злотих.
Раніше повідомлялося, що майбутній пункт пропуску “Ніжанковичі-Мальховичі” розрахований на автомобілі масою до 3,5 тонни, вартість робіт на ньому оцінювалася в 109 млн. злотих, які виділила Польща. Українська сторона підводить до КПП дорогу Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, на яку кошти також надала польська сторона.
Згідно з інформацією на сайті Держприкордонслужби, наразі між Україною та Польщею функціонують 14 пунктів пропуску, з них 8 автомобільних та 6 залізничних.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш у четвер, 18 серпня, візьме участь у тристоронній зустрічі у Львові з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом та президентом України Володимиром Зеленським, заявив у вівторок заступник генсека Стефан Дюжжарик.
“Генсек ООН прибуде до Львова у четвер на тристоронню зустріч із президентом Туреччини Ердоганом та українським лідером Зеленським”, – сказав він.
“Наступного дня він вирушить до Одеси і відвідає місцевий порт, один із трьох найбільш завантажених портів Чорного моря”, – зазначив він.
Дюжжарик додав, що в ООН очікують на двосторонню зустріч Гутерріша з Зеленським.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
Раніше “Клуб Експертів” випустив аналіз основних подій, які мають відбутися 15-21 серпня в Україні та світі. Детальніше відео огляд дивіться за посиланням:
Федеральна рада Німеччини оприлюднила рішення про зміну правил перебування на території країни громадян України з 1 вересня 2022 року.
Згідно з рішенням уряду, з 1 вересня для громадян України розпочинається облік часу перебування у країні. Враховуватимуться всі дні перебування, починаючи з 24 лютого. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають отримати статус тимчасового захисту або залишити країну на наступні 90 днів.
При цьому українці, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року, також матимуть змогу легально перебувати в країні протягом 90 днів без необхідності подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.
Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 23 по 29 липня становив близько 281 тис., тоді як на виїзд – близько 262 тис., повідомляє Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім тижнем кількість тих, хто в’їхав в Україну, трохи зросла, тоді як кількість тих, хто її залишив, трохи скоротилася, внаслідок чого чиста притока в країну збільшилася приблизно до 19 тис. з близько 5 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, залишилося на рівні 119 тис. на тиждень, а оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилося до 431 проти 560 тижнем раніше.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 23 по 29 липня з України до Польщі в’їхало 162 тис. (тижнем раніше – 163 тис.), тоді як із Польщі до України – 173 тис. (167 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,130 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,218 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, останні чотири тижні намітилася тенденція, коли у неділю-вівторок помітно більше людей в’їжджає в Україну, а у середу-п’ятницю – трохи більше виїжджає.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через її західний кордон місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за цей період знизився до 60 тис.
За даними УВКБ ООН на 26 липня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 9,927 млн осіб, з них до Польщі 4,944 млн, Росію – 1,857 млн, Угорщину – 1,042 млн, Румунію – 890,2 тис. осіб ., Словаччину – 627,6 тис., Молдову – 549,3 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 26 липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,996 млн осіб.
