Сільгосппідприємства у вересні 2024 року наростили виробництво молока на 3,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро” з посиланням на дані Державного статистичного комітету.
Аналітики прогнозують, що 2024 року виробництво молока цією категорією виробників зросте на 4% і становитиме 2,9 млн тонн.
“Загальна цифра виробництва молока всіма категоріями за дев’ять місяців року становить 5,6 млн тонн, що на 2,9% нижче за аналогічний період 2023 року. Обсяг виробництва молока в категорії c/г підприємств за дев’ять місяців на 5,1% вищий за аналогічний період минулого року (2,2 млн тонн)”, – пояснили експерти.
Станом на 1 жовтня поголів’я корів в Україні оцінювалося в 1,24 млн голів, що на 6,6% нижче, ніж на цю дату минулого року. Водночас у сільгосппідприємствах налічується 0,38 млн голів (-1,8%), резюмували в “Інфагро”.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), завершує виготовлення другого шахтного вентилятора головного провітрювання, який замінить зношений аналог на шахті “Західно-Донбаська”, повідомляє завод на фейсбук-сторінці.
“Наприкінці 2023 року завод виготовив для цієї ж шахти перший вентилятор ВСЦД-4,5СМ (лівий). Вентилятор, який зараз у виробництві, є дзеркальною версією попереднього”, – зазначається в повідомленні.
Завод нагадує, що вентилятор головного провітрювання забезпечує свіжим повітрям шахту, підтримуючи умови для безперервної роботи. Діаметр його робочого колеса 4,7 метра, номінальна продуктивність 400 кубометра/сек. Максимальна потужність 4000 кВт.
Через значні розміри вентилятора та його масу (105 тонн) остаточне складання буде проведено під час монтажу на шахті.
“Корум ДрМЗ” нагадує також, що освоїв випуск шахтних вентиляторів 2014 року (після втрати компанією Corum “Донецькгірмашу”, що спеціалізувався на цьому обладнанні – ІФ-У).
“У напрацюванні заводу – три вентилятори цього типу. Але це буде другий вентилятор, який «Корум ДрМЗ» виготовить в умовах релокації”, – наголошується в повідомленні.
Наразі завод поступово відвантажує вузли вентилятора на шахту для монтажу.
Релокований у Дніпро 2022 року “Корум ДрМЗ”, за його інформацією, у січні-вересні 2024 року випустив 407 од. гірничо-шахтного устаткування (зокрема, 9 – у вересні), зокрема, два нових і один відремонтований прохідницький комбайн. Також випущено 695,78 тис. од. комплектувальних і запчастин (у вересні – 69,48 тис.).
“Основні зусилля у вересні були спрямовані на виробництво металоконструкцій для збагачувальної фабрики, що стало новим досвідом для підприємства”, – зазначали на заводі.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Україна у 2024 році скоротила виробництво картоплі на 18%, що в перерахунку на всю країну становило мінус 4 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у Медіацентрі “Україна” у п’ятницю.
“Ми маємо пам’ятати, що врожай 2024 року хороший, але він менший за минулорічний. Вирішальним чинником, чому зростає ціна на продукти, є скорочення врожаю на 10%, це чимало. Все-таки певні дисбаланси виникли”, – сказав він.
Як приклад такого дисбалансу Висоцький навів картоплю, на врожай якої сильно вплинула посуха, що призвело до зниження валового виробництва на 18%, або 4 млн тонн.
“Це один із чинників підвищення ціни на картоплю. Водночас бачимо, що вона тримається на рівні 25-30 грн/кг уже три-чотири тижні й не змінюється. Вважаємо, що й далі не змінюватиметься. Підстав, щоб картопля коштувала 50 грн/кг, немає”, – запевнив перший заступник міністра.
Він пояснив, що нинішньої ціни в 25-30 грн/кг достатньо, щоб покрити собівартість вирощування культури навіть з урахуванням скорочення врожайності. Цієї ціни достатньо, щоб супермаркетам і дистиб’юторам було вигідно розпочати імпорт.
“У нас відкритий ринок: надлишки експортуємо, за дефіциту починаємо імпортувати продукцію. Коли ціна на картоплю сягнула 25 грн/кг, розпочався імпорт із Польщі. Це були незначні обсяги порівняно з нашим виробництвом. Але цих кількох десятків тонн було достатньо, щоб стабілізувати та зупинити спекулятивне зростання цін”, – пояснив Висоцький.
Він констатував, що сформована ціна на картоплю є реалістичною. Підстав і надій у споживачів на її зниження немає через суттєве скорочення виробництва.
Крім того, в Мінагрополітики прогнозують подорожчання картоплі до весни 2025 року у зв’язку зі зростанням витрат аграріїв на зберігання врожаю. Ціна може підвищитися на 10-15 грн/кг, що становитиме 3%. Однак це дає змогу держчиновникам стверджувати, що картопля не коштуватиме 50 грн/кг.
Альтернативою картоплі Висоцький назвав гречку та інші крупи, вартість яких наразі становить 25-30 грн/кг.
Він також зазначив, що в Україні залишаються доступними ціни на м’ясо: свинина подешевшала порівняно з минулим роком, м’ясо курки відповідає показникам минулого сезону. Молочна продукція подорожчала через зростання цін на неї на світовому ринку.
“Ми маємо розуміти, що в нас у країні інфляція. Вона зараз на рівні 8%, а може сягнути й 10%. Коли є така інфляція, вона не може не позначитися на продуктах, які також подорожчали на 10%. Подивимося на прогнози й побачимо, що середня зарплата зростає. Якщо все і далі відбуватиметься синхронно, то в результаті споживач не відчує сильного навантаження”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у вересні поточного року наростив випуск сортового фасонного прокату.
“На “Каметсталі” за підсумками вересня для шахтарів Покровська відвантажили понад 4 тис. тонн сортового фасонного профілю СВП-27. Таким чином, команда прокатного цеху вперше вийшла на стабільні промислові обсяги виробництва продукції, освоєної в рамках програми “Метінвесту” з відновлення частково втраченого сортаменту, який раніше виробляли на металургійних комбінатах Маріуполя”, – констатується в інформації компанії.
Також нагадується, що виробництво сортового фасонного профілю СВП-27 вперше в Україні було освоєно на “Каметсталі” на трубозаготівельному стані. Так звана шахтна стійка призначена для кріплення гірничих виробок у шахтах і є необхідним елементом у технології вуглевидобутку. Новий прокат пройшов атестаційні випробування, які підтвердили його відповідність вимогам державного стандарту.
Також зазначається, що з моменту освоєння, під час якого СВП-27 катали вагонними партіями 200-500 тонн на місяць, прокатники виконали чималу роботу, за результатами якої влітку-2024 виробництво збільшилось до 2 тис. тонн на місяць, а у вересні вперше було виготовлено та відвантажено споживачам понад 4 тис. тонн цієї маржинальної продукції.
Зокрема, підприємство придбало додаткову поліпшену привалкову арматуру, яку було встановлено на трубозаготівельному стані, водночас фахівці доопрацювали та вдосконалили наявне обладнання.
Крім того, на суміжній ділянці заздалегідь було відновлено обладнання правильної машини, призначеної для доведення металопрокату до відповідності з регламентними вимогами щодо прямолінійності профілів. Параметри машини відпрацювали і налагодили для роботи з цим складним профілем, замовна довжина якого становить 7-9 метрів.
В.о. головного прокатника Артем Лаптєв пояснив, що шлях від освоєння до промислового виробництва такого складного профілю – це системна робота всієї команди прокатників у співпраці з фахівцями технологічного управління, постійно вдосконалюючи процес прокатки.
“Усі зауваження, які виникають у процесі виробництва, відпрацьовуємо та усуваємо негайно. СВП-27 був освоєний у складний воєнний час, в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, і завдяки системному навчанню технологічного та ремонтного персоналу цеху зараз усі спеціалісти ключових професій опанували навички прокатки цього профілю та роботи з устаткуванням. За підсумком 99% цієї важливої для вугледобувних підприємств компанії продукції приймається з першого пред’явлення, а додаткова обробка на правильній дільниці, завдяки якій продукція доводиться до необхідних якісних параметрів, дає можливість відвантажувати нашим клієнтам практично 100% прокатаного СВП-27”, – констатував Лаптєв.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
22.10.2024 Державна служба України з питань праці анулювала повністю Ліцензію на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення на пересувних пунктах в умовах гірничодобувних підприємств, надану ТОВ «Юнігран-Сервіс»* в 2015 р. (АГ № 578984 від 23.01.2015). На щойно оприлюднений наказ Держпраці № 175 за підписом Голови Служби Ігоря Дегнери увагу NADRA.INFO звернули джерела на ринку надрокористування. Ліцензію анульовано за заявою Юнігран-Сервіс. Інших дозволів на виробництво вибухівки компанія не має.
Ліцензія Юнігран-Сервісу стала четвертим дозволом на виробництво вибухівки промпризначення, анульованим Держпраці в 2024 р.: у вересні ліцензію на виробництво вибухових матеріалів втратило Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»** (наказ), а в березні дві ліцензії – АТ «Криворізький залізорудний комбінат»*** (наказ). Всі ліцензії було анульовано за заявами компаній.
* – До лютого 2023 р. Юнігран-Сервіс контролював Ігор Наумець. З лютого 2023 р. кінцевою бенефіціарною власницею компанії значиться Елена Калпа (Наумець і Калпа – під санціями РНБО з травня 2023 р.). З січня 2024 р. товариство очолює Олександр Стадник (YouControl).
** – Засновник ДАК «Автомобільні дороги України» – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Керівник ДАК – Ольга Корх (YouControl). Керівник ДП «Західдорвибухпром» – Іван Петрусевич (YouControl).
*** – АТ «Криворізький залізорудний комбінат» належить до групи СКМ Ріната Ахметова (контролює 49,94%). Керівник – Сергій Новак (YouControl).
Джерело: https://nadra.info/2024/10/the-state-labor-service-canceled-four-licenses-for-the-production-of-explosives-for-mining-enterprises-in-2024/
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2024 року скоротив випуск товарної продукції на 16% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 334,23 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з даними, наданими асоціацією агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск гофротари знизився на 13% – до 14,8 млн кв. м, паперу – на 22%, до 2,6 тис. тонн, тарного картону – на 32,8%, до 8 тис. тонн.
При цьому у вересні комбінат скоротив випуск гофроящиків на 8% до вересня-2023 – до 1,62 млн кв. м, паперу та картону на 24% – до 1,21 тис. тонн.
Як повідомлялося із посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за січень-вересень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3,4% до того ж періоду 2023 року – до 444 тис. тонн, картонних ящиків – на 15,6%, до 434,63 млн кв. м.
ЖЦПК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Має повний цикл виробництва: від переробки технологічної сировини до виробництва готової гофропродукції та литої тари.
Комбінат у 2023 році випустив продукції на 527,6 млн грн – на 3,3% більше, ніж у 2022 році. За даними проєкту Clarity-project, у 2023 році ЖЦПК наростив чистий прибуток на 51,2% до 2022 року – до 63,14 млн грн за зростання чистого доходу на 5,6% – до 563,55 млн грн.
