Україна отримає перший у 2023 році транш у розмірі EUR3 млрд від ЄС цього тижня як частину пакета макрофінансової допомоги загальним обсягом EUR18 млрд, заявив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
“Маю честь підписати меморандум про взаєморозуміння ЄС про надання Україні фінансування у 2023 році, до EUR18 млрд у вигляді позик. Перша виплата в розмірі EUR3 млрд відбудеться пізніше цього тижня. Це дасть змогу Україні закривати найнагальніші потреби, маючи стабільне надходження коштів протягом року”, – написав він у Twitter.
Президент України Володимир Зеленський провів першу в новому році телефонну розмову з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, повідомляє прес-служба глави держави.
“Співрозмовники обговорили очікувані результати чергового саміту Україна – ЄС, що відбудеться 3 лютого цього року в Києві, і домовилися активізувати підготовчу роботу”, – зазначається в повідомленні.
Частина українських виробників і переробників свинини має намір налагодити її експорт до країн ЄС наступного року, для цього вони вивчають профільні європейські регламенти і готуються до неофіційних аудитів на відповідність своєї продукції експортним вимогам.
Наразі чотири українські підприємства галузі зацікавлені в запуску експорту свинини в Європу, повідомляють на сайті асоціації “Свинарі України” (АСУ) в четвер.
“Ми з експертами та ветеринарною службою працювали над тим, щоб попередньо були вже готові “драфтові” опитувальники для підприємств, які хочуть перевірити, наскільки вони відповідають вимогам регламентів ЄС. Низка переробників, зацікавлених в експорті свинини, проштудіювали ці опитувальники, щоб оцінити, що їм потрібно відшліфувати, щоб довести свою відповідність регламентам”, – цитує організація свого президента Оксану Юрченко.
За її даними, в ЄС “є певне розуміння”, що наступного року можуть бути введені певні послаблення для української продукції свинарства, що до повномасштабної російської агресії навіть особливо не обговорювалося.
“Наступного року у співпраці з міжнародними організаціями ми покладемо початок неофіційним аудитам для підтримки таких виробників. Зараз є чотири підприємства”, – наголосила Оксана Юрченко в повідомленні.
За оцінками АСУ, Євросоюз відкриватиметься для експорту української свинини до двох років, і це не песимістичний сценарій.
Своєю чергою, у галузі просуваються офіційні узгодження міжнародних сертифікатів на експорт свинини до В’єтнаму та Гонконгу, але поки що це не дуже актуально, тому що морські шляхи закриті через агресію РФ, а інша логістика для виробників фінансово недоцільна.
Як повідомлялося, 11 травня 2022 року Європейська Комісія дозволила експорт до третіх країн через територію ЄС свинини, яловичини та продуктів м’ясопереробки, вироблених в Україні.
Станом на 1 лютого 2022 року загальне поголів’я свиней в Україні становило 5,56 млн голів, скоротившись порівняно з аналогічною датою 2021 року на 3,4%. Дані за наступні місяці не публікувалися Держстатом через початок повномасштабної російської військової агресії в Україні.
Споживання свинини на одного жителя України поточного року становитиме 20 кг/рік, незначно збільшившись порівняно з 19,9 кг/рік 2021 року. Загалом у країні за рік буде вироблено 625 тис. тонн м’яса та м’ясопродуктів.
Швейцарія слідом за ЄС запровадила нові санкції проти РФ, у “чорні списки” потрапили 141 фізична і 49 юридичних осіб, ідеться в заяві швейцарського уряду.
“Швейцарія, вносячи 21 грудня зміни до санкційних списків, тим самим долучилася до заходів ЄС”, – зазначено у прес-релізі.
“Швейцарія вносить зміни до санкційного режиму в рамках заходів, які ухвалив ЄС у зв’язку з постачанням іранських безпілотників Росії та тривожною обстановкою в Україні, що зберігається”, – уточнюється в документі.
Санкції набувають чинності о 18:00 за місцевим часом.
Згідно із заявою, ЄС 16 грудня також ввів заборону на експорт до РФ ще низки категорій товарів і на надання Росії низки послуг, і швейцарський уряд зі свого боку вивчить ці заходи.
Рада ЄС затвердила 16 грудня дев’ятий пакет санкцій щодо РФ, який передбачає, зокрема, обмеження проти гірничодобувного та енергетичного секторів і заборону на експорт товарів космічної промисловості та безпілотників.
Серед іншого ЄС також додав до “чорних списків” ще 168 структур, пов’язаних з оборонною промисловістю Росії. Крім того, до дев’ятого пакету санкцій ЄС проти Росії увійшли 144 фізичні особи, включно з високопоставленими російськими чиновниками, депутатами, військовими та артистами з Росії.
Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
