Група компаній Laude, польський логістичний оператор, перенесла в Україну активи вартістю EUR100 млн із РФ і країн Центральної Азії; ще EUR250 млн компанія планує інвестувати в програму економічного обміну між Україною та ЄС, повідомила прес-служба Laude.
“Група компаній Laude розширює свій потенціал в Україні. Логістична компанія з Торуня (Польща) за останні кілька місяців перенесла в Україну свої активи вартістю EUR100 млн. Це всі активи, що раніше перебували в Росії та країнах Центральної Азії”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що серед іншого переміщення включало 510 спеціалізованих залізничних платформ і кілька тисяч контейнерів, які активно використовуються для транспортування продукції з України до Європи.
Компанія планує збільшувати інвестиції в Україні, купуючи локомотиви, вагони та контейнери.
“Ми вирішили реалізувати інвестиційну програму вартістю близько EUR250 млн, спрямовану на економічний обмін між Європою та Україною. Залізниці тут – ключовий елемент як для експорту, так і для імпорту, і компанія є важливим оператором”, – наводяться в повідомленні слова CEO компанії Марчіна Вітчака.
У Laude повідомили, що в травні, після ретельної і тривалої перевірки отримали схвалення на співпрацю з АТ “Укрзалізниця”. “Це ключова угода, яка означає, що ми дуже тісно пов’язані з українським ринком”, – прокоментував Вітчак.
При цьому плани розвитку Laude йдуть далі розширення логістичних систем. “Серед кількох сотень співробітників компанії працює безліч фахівців з України. Ми працюємо над програмою навчання машиністів з України”, – повідомив CEO компанії.
У Laude підкреслили, що не зупиняли роботу в Україні після повномасштабного вторгнення. Компанія припинила діяльність у Росії. “Згідно з чинним у цій країні законодавством, Laude має отримати рішення від російської влади, яке підтверджує продаж компанії, що раніше працювала на російському ринку. Хоча російський уряд не прагне полегшити транзакцію для польських підприємців, у компанії сподіваються остаточно завершити процес і домогтися виключення з реєстру найближчими тижнями”, – сказав Вітчак.
У логістичних операціях Smart Intermodal, що входить до групи, використовує сучасний залізничний термінал у Замосці, розташований на залізничній лінії як широкої, так і вузької “європейської” колії, та пристосований для оброблення й перевалки вантажів (контейнерів) через прикордонний пункт “Ізов-Грубешув” (розташований за 60 км від терміналу). Термінал Laude в Замосці може обробляти 10 поїздів на добу і до 15 тис. TEU контейнерів на рік.
ГК Laude належить одному з найбільших імпортерів сталі з України в ЄС товариству ATS S.A. Laude активно працює на міжнародних ринках через свої компанії, з’єднуючи східні та західні транспортні шляхи через Польщу. Діяльність компанії протягом останніх 15 років здійснювалася в Україні, Казахстані, Молдові (раніше в РФ). Компанія співпрацює з підрядниками з Туреччини, Китаю, Індії. Протягом останніх років активно інвестує в розвиток Laude у Німеччині.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
Українська кукурудза має стабільний попит з боку низки країн ЄС, які через аномальну спеку не отримають власного врожаю кукурудзи, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Україна експортувала в липні близько 1,2 млн тонн, але настає міжсезонний період, і на серпень законтрактовано тільки 0,5 млн тонн”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, на європейському ринку спостерігається стабільний невеликий попит від Італії та Іспанії, де зберігається спека до 45 ℃. Також високі температури повітря у Франції не сприяють формуванню врожаю кукурудзи, країна може не отримати власного врожаю. Деякі імпортери купують зернову кукурудзу зараз, оскільки є побоювання з приводу пропозиції європейської кукурудзи.
Умовна середня ціна кукурудзи становить близько 175-185 EUR/тонна, і значних змін на ринку в найближчий період не очікується. Новий урожай кукурудзи індикативно стоїть на позначках 150-160 EUR/тонна з поставкою в жовтні, але форвардних контрактів не укладають, зазначили експерти.
“Можна передбачати, що з другої половини серпня ринок активізується”, – прогнозують у “Пуск”.
Європейський союз повністю звільнив від мит і квот імпорт сільськогосподарської продукції з Молдови, продовживши і розширивши нині чинний тимчасовий пільговий режим.
“Продовження і розширення (пільгових) заходів спрямоване на те, щоб і надалі розширювати наявні торговельні потоки з Молдови до ЄС, а це підтримає молдовську економіку”, – заявив Ектор Гомес Ернандес, міністр промисловості, торгівлі та туризму Іспанії, яка до кінця року головує в Раді ЄС.
Він наголосив, що ухвалене в четвер рішення Ради ЄС є особливо важливим з огляду на триваючі воєнні дії в Україні, а також на те, що рік тому Молдова отримала статус кандидата в члени ЄС.
Здебільшого торгівля між ЄС і Молдовою лібералізована за Угодою про асоціацію від 2014 року. Митами було обкладено імпорт до ЄС тільки семи продуктів: слив, столового винограду, яблук, помідорів, часнику, вишні та виноградного соку. Запроваджений рік тому і чинний до 24 липня пільговий режим передбачає безмитні квоти для цих товарів. Нинішнє рішення призупиняє на рік дію всіх тарифних квот (TRQ), що залишилися.
Пільговий режим імпорту з Молдови зазначених продуктів спричинить втрату митних надходжень ЄС, але вона становитиме близько 0,3 млн євро на рік, тож її вплив на союзний бюджет буде “дуже обмеженим”, ідеться у пресрелізі.
Очікується, що ці заходи допоможуть Молдові ще більше переорієнтувати свій експорт на ЄС. Загалом його обсяг збільшився з 1,8 млрд євро 2021 року до 2,6 млрд євро 2022 року.
MOLDOVA, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЄС, КВОТА, МИТО
Прогрес України в реалізації реформ, необхідних для вступу до ЄС, вражає, заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
“Швидкість, з якою Україна прагне до членства в ЄС (…), прекрасна, вражаюча. Це заснований на досягненнях процес, і ми бачимо, з яким ентузіазмом та інтенсивністю Україна проводить реформи і стрімко рухається до членства в ЄС”, – заявила глава ЄК журналістам у Вільнюсі.
“Я твердо впевнена, що якщо вони продовжуватимуть у тому ж дусі, то незабаром доб’ються успіху”, – додала вона.
Фон дер Ляєн у рамках Вільнюського саміту НАТО візьме участь у зустрічі з лідерами і партнерами Північноатлантичного союзу.
Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
