Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Європейський союз надішле в Україну в рамках підтримки 40 генераторів на додачу до вже поставлених 550, повідомив глава дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель.
“Росія намагається зламати бойовий дух України, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та використовуючи зиму як зброю війни проти мирних жителів. На зустрічі G7 ми координуємо нашу підтримку; ЄС відправляє 40 генераторів на додачу до 550, уже наданих через механізм європейського цивільного захисту та операцій з надання гуманітарної допомоги”, – написав Боррель у Твіттер у середу.
Як повідомлялося, Європейська комісія повідомила про підготовку до відправлення в Україну через Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС 200 середніх трансформаторів і великого автотрансформатора з Литви, середнього автотрансформатора з Латвії та 40 важких генераторів із розташованого в Румунії резерву ЄК (rescEU). Згідно з повідомленням, кожен із генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику або середню лікарню.
ЄК також додатково працює над новим енергетичним хабом rescEU в Польщі, щоб надати допомогу від третіх сторін і сприяти її скоординованому доставленню в Україну, зокрема з партнерами з G7.
Випробувальний проєкт “Фонд талантів ЄС” створив онлайн-інструмент пошуку роботи для громадян України, які рятуються від війни і шукають роботу в ЄС.
Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України в п’ятницю, скористатися порталом можуть громадяни України, які перебувають на території держав-членів ЄС як тимчасово переміщені особи.
“Випробувальний Фонд талантів ЄС – можливість завантажити резюме та знайти свого роботодавця. Порталом користуються понад 4000 державних служб зайнятості та приватних агентств із працевлаштування. А це – понад 3 мільйони вакансій із різних сфер”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляється на сторінці Фонду, розміщеній на сайті Європейської комісії, у проєкті беруть участь Фінляндія, Литва, Польща, Словаччина, Хорватія, Іспанія та Кіпр.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Україна у вівторок отримала черговий транш на суму EUR2,5 млрд у рамках поточної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД), повідомив Мінфін на своєму сайті.
“Ми щиро вдячні ЄС за надану Україні фінансову підтримку. Отримані кошти значною мірою допоможуть забезпечити термінові видатки державного бюджету та підтримати економічну стабільність у державі”, – цитує відомство слова міністра Сергія Марченка.
Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС, починаючи з 24 лютого, досягла EUR6,7 млрд, уточнив Мінфін.
Передбачається, що останній транш у рамках восьмої програми макрофінансової допомоги Україна отримає до кінця цього року, зазначило відомство.
Як повідомлялося, ЄС наприкінці травня-початку червня цього року попередньо схвалив виділення Україні нової екстреної макрофіндопомоги на EUR9 млрд, з яких на початку серпня виділив EUR1 млрд. Решта EUR8 млрд, як очікували, мали надійти одним траншем, однак остаточне рішення щодо них затягнулося. Одна з названих причин – дискусія, в якому вигляді надавати ці кошти: у вигляді кредитів чи грантової допомоги.
У результаті в середині жовтня надійшло тільки EUR2 млрд, а віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що третій транш на EUR3 млрд очікується на початку грудня. Пізніше він уточнив, що EUR2,5 млрд надійде наприкінці листопада, а EUR0,5 млрд – на початку грудня, тоді як EUR3 млрд, які залишилися, з початкових EUR9 млрд включено до нової програми фіндопомоги Україні 2023 року на загальну суму EUR18 млрд.
У всіх випадках ідеться про кредитні кошти, які, однак, виділяються на пільгових умовах.
В Україні в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK)/ЄС “Розвиток спроможності для кліматичних дій” буде створено кліматичний офіс, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
“Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх і надійних партнерів – BMWK та ЄС, який впроваджуватиметься GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи”, – зазначив очільник Міндовкілля на кліматичній конференції ООН СОР27, слова якого наведені в повідомленні міністерства в телеграм-каналі.
Там уточнили, що офіційний запуск роботи офісу відбувся в рамках СОР27 у вівторок.
Як зазначається, проєкт співфінансуватимуть ЄС та Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) BMWK, а його метою є надання реальної допомоги Україні в реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації.
За словами Стрільця, кліматичний офіс надаватиме підтримку уряду України, містам і регіонам, а також підприємствам і бізнесу для реалізації елементів кліматичної політики.
Крім того, він, зокрема, допомагатиме з декарбонізацією галузей економіки, з розширенням можливостей для молоді та регіонів на шляху до Зеленого курсу ЄС та імплементацією положень Паризької угоди.
Одним із пріоритетних напрямів його діяльності стане вироблення та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.
Водночас у повідомленні наголошується, що за останніми оцінками Міндовкілля та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені воєнними діями на території України, вже становили приблизно 33 млн тонн CO2, найбільша частка яких припадає на пожежі – понад 23 млн тонн CO2.
Водночас, за попередніми підрахунками, на відновлення доведеться орієнтовно 49 млн тонн викидів.
Водночас Стрілець наголосив, що Україна не відмовилася ні на день від зобов’язань перед світовим співтовариством, зокрема й щодо кліматичної політики, і не полишила намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року.
