Українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що митниця – це той локомотив, який рухає за собою Україну в ЄС. Про це повідомляє офіційний сайт Держмитслужби https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/u-kiievi-vidbulasia-mitna-platforma-ukrayina-ies-2022-prisviachena-zapusku-mitnogo-bezvizu-ievrointegratsiyi-ta-bezpetsi-v-umovakh-rosiiskoyi-zbroinoyi-agresiyi-965
5 жовтня у Києві відбулася перша «Митна платформа: Україна-ЄС 2022». Її стартова тема, «Початок дії в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), євроінтеграція та безпека в умовах російської збройної агресії у центрі Європи», була присвячена запуску “митного безвізу” – початку дії Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS).
Представники парламенту, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, міжнародних організацій та бізнесу презентували перші результати приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка надає нові можливості для роботи бізнесу.
Під час першої дискусійної панелі Міністр фінансів України Сергій Марченко та Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, інформували про український досвід трансформації митниці та приєднання до міжнародних конвенцій в умовах дії воєнного стану.
«Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об’єднали Європейську Комісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн», – зазначив Сергій Марченко.
За словами комісара Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні «ніколи зв’язки між Україною та ЄС не були настільки тісними, як сьогодні». «Хочу привітати Україну з приєднанням до Конвенції про спільний транзит. Я впевнений, що це не тільки сприятиме, а й фактично прискорить торгівлю між ЄС та Україною. Ми будемо тісно співпрацювати з українською владою, щоб ця можливість принесла максимальну користь у найближчі місяці та роки», – наголосив комісар ЄС.
Учасники обговорили також питання приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту в контексті перспективи вступу України до ЄС.
Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України, відзначив, що саме запит бізнесу був показовим для європейців під час оцінювання готовності України до приєднання до Конвенції, адже це суттєві спрощення, які прямо впливають на економію ресурсів при переміщенні товарів. Передбачається, що це позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до вирішення логістичних проблем.
«1 жовтня о 9:32 перший автомобіль перетнув кордон Україна-ЄС за процедурою спільного транзиту. Це значний крок вперед не лише для торговельної інтеграції, а й для функціонування наших «Доріг Солідарності». Я хотів би привітати всю українську владу, яка у воєнний час уможливила це важливе досягнення», – сказав під час свого виступу заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Представник Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) інформував про основні тенденції сучасного митного законодавства ЄС, до яких слід бути готовим українському бізнесу з огляду на активний темп гармонізації митних систем України та ЄС. «Митне законодавство ЄС відображає нову економічну реальність, а також нову роль і місію митної служби. Воно трансформувало роль митних органів, надаючи їм роль у ланцюгу поставок, моніторингу і перетворюючи їх на каталізатор для конкурентоспроможності країн та компаній. Сприяння законній торгівлі вимагає простих, швидких і стандартних митних процедур і процесів. Метою нового Митного кодексу ЄС було спростити митне законодавство, дозволити використання сучасних інструментів та технологій. Процедура спільного транзиту та використання NCTS є прикладом впровадження цієї нової ролі митниці», – зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM.
Київський міжнародний інститут соціології відзначає багаторазове падіння частки охочих виїхати на постійне проживання до США чи країн ЄС у разі отримання громадянства цих країн з осені 2020 року.
“У жовтні 2020 року КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося питання “А якби Вам зараз без умов надали громадянство США чи ЄС, Ви поїхали б для постійного проживання в ці країни?”. На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати за кордон… У вересні 2022 року ми повторно порушили це питання… Частка тих, хто готовий виїхати жити в США/ЄС, знизилася в 4 рази – з 28% до 7%, у той же час – з 69% до 91% побільшало тих, хто не хотів би виїжджати”, – йдеться у прес-релізі за результатами дослідження.
При цьому в КМІС зазначають, що наразі близько 10% дорослих українців зараз перебувають за кордоном як біженці. “Втім, навіть якщо половина з них відповіли б так на це питання (недавні опитування українців біженців свідчать, що насправді більшість таки хочуть повернутися додому, тобто відповідей “так” було б, швидше за все, менше половини), то зниження еміграційного настрою також було б значним – з 28 до близько 13%”, – наголошується в прес-релізі.
Згідно з результатами дослідження, у всіх регіонах України абсолютна більшість населення (90-92%) не хотіла б виїжджати за кордон.
У віковому розрізі молодші респонденти більшою мірою готові емігрувати, але насправді серед усіх вікових груп абсолютна більшість (не менше 84%) не хотіли б виїжджати жити до США/ЄС. “У 2020 році практично половина (46%) молоді до 30 років хотіли б виїхати, зараз – 13%”, – наголосили у КМІС.
Опитування проводилося 7-13 вересня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) серед 2000 респондентів з усіх регіонів України, підконтрольних до 24 лютого, і не охоплювало громадян, що виїхали за кордон. Статистична похибка вибірки за звичайних обставин (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників близьких до 50% та 1,1% – для показників близьких до 5%. В умовах війни до похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність, зазначають у КМІС.
Рада ЄС у вівторок офіційно ухвалила рішення про термінове надання Україні додаткової макрофінансової допомоги (МФП) у розмірі 5 мільярдів євро, повідомляє прес-служба Євроради.
“9 вересня міністри фінансів ЄС погодили заяву на підтримку цієї додаткової допомоги Україні у розмірі 5 мільярдів євро на неформальному засіданні Ради Ecofin у Празі. Сьогодні цю додаткову допомогу було офіційно ухвалено після того, як необхідні формальні кроки були виконані всього за 11 днів”, – йдеться у повідомленні.
У ньому уточнюється, що ця фінансова допомога доповнює іншу підтримку України Європейським Союзом, яка вже надається у гуманітарній, митній та оборонній сферах, а також у сфері розвитку.
Європейське регіональне бюро ВООЗ та Єврокомісія (ЄК) підтвердили свої спільні зусилля щодо профілактики віспи мавп, яка загрожує стати ендемічною у Європі, повідомляється в опублікованому у вівторок у Брюсселі комюніке.
“Ми є свідками безпрецедентного розповсюдження ортопоксвірусу, що викликає віспу мавп, у нашому регіоні та в усьому світі”, – йдеться у спільній заяві директора Європейського бюро ВООЗ Ханса Клюге та члена ЄК з охорони здоров’я Стелли Кіріакідіс з нагоди 72-ї.
“Цей зоонозний вірус, який раніше був пов’язаний лише з обмеженим поширенням від людини до людини в неендемічних країнах, тепер є глобальною транскордонною санітарною загрозою в Європі та надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я міжнародного масштабу”, – наголошується в документі.
У заяві повідомляється, що з початку травня 2022 року в європейському регіоні ВООЗ зареєстровано понад 23 тис. випадків віспи мавп, з яких понад 18 тис. припадає на ЄС та Європейську економічну зону.
“Скоординовані та спільні зусилля щодо реагування наших європейських національних та регіональних закладів охорони здоров’я та влади були дуже важливими, і тепер ми спостерігаємо зниження кількості випадків захворювання за останні тижні. Ми вважаємо, що спосіб запобігти перетворенню хвороби на ендемічну в нашому регіоні – це спочатку боротьба зі спалахами, а потім робота над стійким усуненням віспи мавп у Європі, що означає відсутність стійкої передачі від людини до людини”, – пояснюють Клюге та Кіріакідіс.
Вони пообіцяли, що Європейська комісія та ВООЗ продовжать спільну роботу, консультуючись із державами-членами з метою “визначити спільні терміни, критерії та індикатори для запобігання тому, щоб хвороба стала ендемічною в Європі”.
VIRUS, віспа мавп, ВООЗ, ЄС
Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.
Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.
За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.
Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.
Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.
За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.
Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.
