Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) вимушено скорочує поставки в ЄС через обмеження на польських кордонах, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко.
“Ми наразі працюємо приблизно орієнтовно на 60% на експорт, і на 40% на внутрішній ринок. Але останнім часом поставки в ЄС затримуються через Польщу, а йдуть поставки з країн Азії”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, компанія підготувалася до зимового періоду обмежень, хоча ситуація складна.
І додав, що сподівається, що держава захищатиме українські компанії на зовнішніх ринках.
Як повідомлялося, “Стальканат” розглядає питання придбання генератора для стабілізації роботи після обстрілів енергоінфраструктури.
ПрАТ “Стальканат” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
За даними НДУ, станом на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Михаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
США та європейські партнери вивчають які правові підстави для використання заморожених російських активів для відновлення України, зокрема, $300 млрд США, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони повинні за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатися, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів – у Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього є юридична основа”, – сказав він під час дискусії в Техаському університеті в Остіні в середу, 4 жовтня.
За словами Блінкена, йдеться про $300 США млрд.
Держсекретар вважає, що в разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це дасть сигнал в усьому світі країнам, які збираються почати агресію, що їм це зійде з рук: “Це відкриття скриньки Пандори з конфліктами. Нікому не буде добре в цьому світі, світі конфлікту й агресії”, вважає він.
На його думку, у цьому світі США незмінно були б залучені в конфлікт, і це обійшлося б набагато дорожче, ніж підтримка України.
Блікен також зазначив, що 50 країн залучені до активної підтримки України.
Експорт електроенергії з України до Європи у вересні зріс у 555 разів, імпорт знизився майже в п’ять разів, свідчать дані на сайті мережі операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E.
За розрахунками “Енергореформи”, згідно з цими даними, експорт здійснювався в Словаччину і Молдову в обсязі 66,7 тис. МВт-год і 44,36 тис. МВт-год відповідно, склавши загалом 111,06 МВт-год.
Як повідомлялося, минулого місяця через істотний дефіцит потужності за значного попиту на електроенергію через спеку, Україна не мала змоги експортувати, внаслідок чого експорт відбувся лише 27 серпня, в обсязі 0,2 тис. МВт-год у Словаччину та 0,004 МВт-год у Молдову.
Водночас імпорт електроенергії у вересні, що здійснювався також зі Словаччини та Молдови, становив 23,82 тис. МВт-год за серпневого показника 115,6 тис. МВт-год. Зі Словаччини надійшло 18,38 тис. МВт-год, з Молдови – 5,44 тис. МВт-год.
У підсумку, експорт електроенергії перевищив імпорт у 4,6 раза.
Як правило, експорт здійснювався в нічні та денні години (знижене споживання вночі, збільшене виробництво е/е ВДЕ вдень), а імпорт переважно допомагав покривати зростання споживання ближче до вечора.
Як повідомлялося, “Укренерго” в серпні для покриття попиту було змушене застосовувати аварійну допомогу з Румунії та Польщі, обсяги якої стали безпрецедентними – її застосовували третину місяця, а її загальний обсяг становив майже 19 тис. МВт-год (у липні було лише 1,2 тис. МВт-год).
У липні експорт е/е становив 0,804 тис. МВт-год, імпорт – 73,298 тис. МВт-год, у червні – 5,98 тис. МВт-год і 39,5 тис. МВт-год відповідно.
Фондові індекси країн Західної Європи знижуються в четвер на “яструбиних” заявах глави Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Пауелла.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 за даними на 11:38 кв знизився на 0,73% і становив 457,31 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 втратив 0,46%, німецький DAX – 0,76%, французький CAC 40 – 1,02%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 знизилися на 1,2% і 0,7% відповідно.
Федрезерв напередодні очікувано залишив ключову процентну ставку на рівні 5,25-5,5% річних.
Тим часом Пауелл заявив під час прес-конференції за підсумками засідання, що центробанк готовий знову підняти ставку, якщо це буде потрібно. Пауелл також зазначив, що “м’яка посадка” економіки США не є його базовим сценарієм, хоча й можлива.
Точковий графік прогнозів (dot plot) – діаграма, що відображає індивідуальні очікування членів ради керівників ФРС і голів федеральних резервних банків (ФРБ) щодо відсоткових ставок, – свідчить, що 12 із 19 керівників американського ЦБ очікують ще одного підвищення ставки цього року.
Пізніше в четвер стануть відомі підсумки засідання Банку Англії. Аналітики, як і раніше, вважають, що британський ЦБ підвищить базову ставку на 25 б. п., до 5,5%, хоча після вчорашніх даних, що вказали на несподіване уповільнення інфляції у Великій Британії в серпні, ймовірність збереження ставки на колишньому рівні дещо зросла.
Акції гірничодобувних компаній у Лондоні дешевшають на тлі зниження цін на метали. Котирування Fresnillo, Rio Tinto, Glencore і Anglo American опускаються більш ніж на 1%.
Ціна паперів CVS Group піднімається на 3,2%. Британська мережа ветеринарних клінік відзвітувала про зростання виручки і доподаткового прибутку в минулому фінансовому році на тлі активного попиту на послуги з догляду за тваринами. Доподатковий прибуток компанії склав 53,9 млн фунтів ($66,5 млн), виручка – 608,3 млн фунтів.
Капіталізація JD Sports Fashion збільшується на 7,8%. Британський ритейлер одягу зафіксував зростання доподаткового прибутку в першому фінполугодінні, що завершилося 31 липня, до 375,2 млн фунтів з 298,3 млн роком раніше, тоді як виторг збільшився до 4,78 млрд фунтів з 4,42 млрд фунтів. Обидва показники перевершили прогнози аналітиків.
Інший ритейлер одягу, Next PLC, підвищив річні прогнози після сильних показників за перше фінпівріччя. Доподатковий прибуток у лютому-липні зріс до 419,8 млн з 400,6 млн фунтів, виручка – до 2,52 млрд з 2,38 млрд фунтів. Прогноз доподаткового прибутку на фінрік загалом було підвищено до 875 млн з 845 млн фунтів.
Акції Next зростають у ціні на 1,9%.
Котирування акцій норвезької фінансової компанії Storebrand піднімаються на 0,8% на новині про продаж 50%-вої частки в страховому СП Storebrand Helseforsikring компанії Ergo International. Фінансові умови не розкриваються, проте Storebrand очікує зафіксувати позитивний ефект від угоди в розмірі 1,1 млрд норвезьких крон ($102 млн).
Французька мережа супермаркетів Casino Guichard-Perrachon погіршила прогнози продажів і прибутку у Франції на 2024-2028 роки. Папери компанії дешевшають на 4,6%.
У Німеччині лідерами зниження виступають папери Sartorius, що дешевшають на 2,5%, а також привілейовані акції Porsche AG, що опускаються в ціні на 2,1%.
На торгах у Парижі активно знижуються котирування паперів Airbus (-2,4%), у Мілані – Saipem (-3,5%).
Близько 98% жителів Європи дихають вкрай шкідливим забрудненим повітрям, яке призводить до 400 тис. ранніх смертей щорічно, повідомляє в середу The Guardian.
Газета, посилаючись на зібрану супутниками та моніторинговими станціями інформацію, стверджує, що 98% європейців проживають у районах, у яких вміст вкрай шкідливих мікрочастинок у повітрі перевищує рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). При цьому майже дві третини громадян перебувають на територіях, де ліміт, встановлений ВООЗ, перевищено майже вдвічі.
Найгірша ситуація спостерігається в Північній Македонії, де майже дві третини населення живуть у районах, де вміст шкідливих часток PM2.5 перевищує норму ВООЗ більш ніж у чотири рази. Також у деяких районах, зокрема в столиці країни Скоп’є, цю норму перевищено взагалі в шість разів.
Загалом, ситуація у східній Європі набагато гірша, ніж у її західних частинах. Винятком є Італія, де кількість мікрочастинок на півночі країни також майже вчетверо перевищує норму.
Експерти зазначають, що щорічно забруднення повітря призводить до приблизно 400 тис. ранніх смертей у Європі. При цьому, якби якість повітря відповідала стандартам ВООЗ, понад 200 тис. із цих людей можна було б урятувати.
Частинки PM2.5 є мікрочастинками, які потрапляють у повітря внаслідок спалювання викопного палива. Через легені вони можуть потрапити до кровотоку і вплинути на роботу майже кожного органу в організмі. Ці частинки можуть бути пов’язані з широким спектром захворювань, зокрема з цукровим діабетом і раком. Згідно з поточними рекомендаціями ВООЗ, середньорічна концентрація частинок PM2.5 не повинна перевищувати 5 мікрограмів на 1 куб. м.
