Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) сертифікував арматуру по класам B500SP та B500B для поставок продукції у Литву.
Згідно з інформацією підприємства, сталева продукція “Метінвесту” підкорює будівельні майданчики ЄС.
При цьому констатується, що наприкінці 2025 року арматура “Каметсталі” зробила новий крок європейською географією: від “зеленого світла” на румунському ринку для профілів класу В500С у жовтні до офіційної сертифікації класів B500SP та B500B для Литви у грудні.
“Процес сертифікації арматурної сталі класів B500SP та B500B у прутках номінальним діаметром від 8 до 32 мм, що виробляють на стані 400/200 прокатного цеху, успішно завершено. За його результатами отримано сертифікати, які надають можливість постачати продукцію “Каметсталі” замовникам з Литви”, – йдеться в інформації підприємства.
Зазначається, що сертифікації передувала напружена підготовка та злагоджена робота команди спеціалістів “Каметсталі” і керівної компанії групи “Метінвест”. Аудит у форматі офлайн, в межах якого досвідчений експерт – директор Центру сертифікації будівельних виробів (Statybos produkcijos sertifikavimo centras – SPSC) Вальдемарас Гауронскис відвідав “Каметсталь”, відбувся наприкінці жовтня. За результатами перевірки виробництва було прийнято позитивне рішення щодо відповідності арматурної сталі означених класів литовському стандарту.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, обговорив нові можливості розвитку на ринку ЄС, узгодив перспективи поглиблення партнерства з іспанським постачальником соняшникові та оливкові олії Aceites Abril, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Зазначається, що темою зустрічі в Оренсе (Іспанія) було розширення постачання рослинних олій до Європи та адаптація логістики. Сторони обговорили асортимент, потенційні обсяги та практичні рішення для забезпечення стабільності та прогнозованості експорту.
“Ми говорили про конкретні речі: логістику, гнучкість поставок і можливості розширення асортименту для ЄС. Для нас важливо будувати передбачувані, довгострокові моделі співпраці. Продовжуємо розвивати партнерства в ЄС, фокусуючись на стабільності постачання, ефективних комерційних рішеннях і довгостроковій взаємовигідній співпраці”, — розповів директор з трейдингу олій та протеїнів агрохолдингу Андрій Паладій, слова котрого наведено в повідомленні.
Іспанська компанія Aceites Abril S.A. заснована у 1962 році, є одним із провідних сімейних виробників рослинних олій в Іспанії. Спеціалізується на випуску оливкової олії категорій Extra Virgin та Virgin, а також соняшникової, соєвої та виноградної олій. Підприємство володіє заводом у промисловій зоні Сан-Сібрао-дас-Віньяс і власним логістичним терміналом у порту Віго, який забезпечує експорт продукції до понад 60 країн світу. Компанія стабільно входить до десятки найбільших гравців галузі в Іспанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
В Єврокомісії очікують, що в найближчі дев’ять років споживання вина в Європі буде знижуватися щорічно на 0,9%, наводить газета «Фігаро» дані доповіді ЄК. Так, згідно з документом, до 2035 року споживання вина європейськими громадянами старше 16 років скоротиться з 21,2 л на рік на душу населення до 19,3 л.
За даними Міжнародної організації виноградарства і виноробства, головний споживач вина в Європі – Франція, за нею слідують Італія, Німеччина та Іспанія. Згідно з дослідженням 2023 року асоціації Vin et Societe, у Франції вже значно знизилося споживання вина: якщо в 1960-х рр. показник становив 127 л на рік на душу населення, то, за останніми даними, на душу населення у Франції припадає 40 л на рік.
В ЄК пояснюють таку тенденцію тим, що «споживачі стурбовані станом здоров’я, а також тим, що національна політика закликає до помірного споживання алкоголю». Крім того, зниження споживання може бути пов’язане зі «зміною звичок і уподобань споживачів». Також часто перевага віддається якості, а не кількості.
Група “Нафтогаз” цього тижня збільшила імпорт електроенергії з Європи на підставі рішення уряду та з метою стабілізації ситуації в енергосистемі, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Обсяги закупівлі імпортної електроенергії вже покривають понад 50% потреб усіх підприємств Групи, як це передбачено постановою уряду», – зазначив він у повідомленні у Facebook у суботу.
Корецький пояснив, що відповідний обсяг електроенергії виділено для потреб побутових споживачів.
«Координуємо свої дії з урядом, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію в енергосистемі після російських обстрілів», – підкреслив голова правління «Нафтогазу».
Як повідомлялося, в умовах погіршення ситуації в енергосистемі України через масовані російські обстріли енергоінфраструктури уряд доручив державним компаніям збільшити імпорт електроенергії.
Перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час «Години запитань до уряду» у Верховній Раді 16 січня зазначив, що за дорученням уряду НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізниця» і частина промислового комплексу забезпечуватимуть імпортом не менше 50% своїх потреб в е/е.
«Це дасть можливість вивільнити 1,5 МВт для потреб людей. Сподіваюся, це відбудеться найближчими днями», – підкреслив тоді Шмигаль.
Тривале похолодання в Європі штовхає ціни на газ вгору. Спотова ціна з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у середу закрилася на рівні $486 за 1 тис. кубометрів, додавши лише за один торговий день 11%. Це максимальний рівень котирувань з червня 2025 року.
У четвер торги відкрилися на рівні $491. На даний момент ціна скоригувалася до $477.
Температура повітря в Європі в січні цього року опускається до мінімальних значень за останні півтора десятка років. Загалом січень (а це сам по собі найхолодніший зимовий місяць) очікується на три градуси холодніше від кліматичної норми і на чотири градуси морозніше, ніж у минулому році.
Ясна погода супроводжується низькою швидкістю вітру, а то й штилем. Це посилює навантаження на енергосистему, оскільки знижує виробництво вітрових електростанцій. Надійність роботи енергетичної системи підтримується насамперед ресурсом підземних сховищ газу як найбільш гнучкого і наближеного до місць споживання джерела.
Середній рівень запасів газу в підземних сховищах Європи опустився до 48,4% за підсумками газової доби 20 січня, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 15 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років. На даний момент ПСГ Європи випереджають звичайний темп витрати запасів на чотири тижні. Більш того, база спостережень GIE знає приклади, коли такого рівня (а то й набагато вище – 59%) запаси досягали лише до моменту завершення сезону відбору і початку закачування.
За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У січні 2026 року імпорт скрапленого газу може становити 10 млн тонн, що на 24% вище, ніж роком раніше. І це може бути новий рекорд для європейської газової галузі. Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 20 січня термінали працювали на 51% від пропускної здатності. Також помітна тенденція скорочення запасів СПГ на терміналах.
Як повідомляє Сербський Економіст, організовані злочинні угруповання із Західних Балкан мають зв’язки у Венесуелі та фігурують у розслідуваннях, пов’язаних із контрабандою кокаїну, повідомляє Радіо Вільна Європа (RSE).
За даними RSE, мережі з Балкан в оцінках міжнародних структур, включаючи Europol та Interpol, відносяться до ключових учасників поставок кокаїну з країн Латинської Америки до Європи, а венесуельський напрямок розглядається як одна з ланок такої логістики.
Експерт Global Initiative against Transnational Organized Crime (GI-TOC) Саша Джорджевич заявив RSE, що Венесуела важлива для кокаїнових потоків як «стратегічний вихід» до Атлантики, хоча для балканських груп вона не є єдиною і головною точкою опори в регіоні.
RSE вказує, що інтерес до ролі Венесуели в наркоторгівлі посилився після затримання на початку січня венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, якому в США пред’явлені звинувачення, а 5 січня він не визнав провину в суді Нью-Йорка.
Як один із прикладів RSE наводить справу про затримання біля берегів Аруби судна Aressa в лютому 2020 року – тоді, за даними видання, було вилучено близько п’яти тонн кокаїну і затримано 11 громадян Чорногорії зі складу екіпажу; у березні 2021 року суд Аруби засудив їх до термінів від дев’яти до 15 років позбавлення волі. Крім того, як пише RSE, Europol пов’язував з цією історією громадянина Сербії Мірослава Старчевича, затриманого в травні 2023 року разом з іншими підозрюваними, а розгляд у Сербії, за інформацією видання, знаходиться на стадії судового розгляду.
RSE також зазначає, що в Europol повідомили про відсутність прямої співпраці з Венесуелою, тому дані про можливу причетність балканських груп отримують опосередковано – через правоохоронні органи країн регіону, при цьому МВС Сербії та Чорногорії, за словами RSE, не відповіли на запити до публікації матеріалу.
