Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 (тис. чол./одиниця)
Джерело: Open4Business.com.ua
ВВП єврозони в четвертому кварталі 2024 року збільшився на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. Попередньо повідомлялося, що ВВП не змінився. Експерти в середньому очікували підтвердження попередньої оцінки, за даними Trading Economics.
У річному виразі економіка єврозони зросла на 0,9% – максимальними темпами від початку 2023 року. Динаміка цього показника збіглася з попередньою оцінкою і консенсус-прогнозом аналітиків.
У третьому кварталі ВВП єврозони збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 0,9% у річному виразі.
Економіка Німеччини в жовтні-грудні знизилася на 0,2% у поквартальному виразі, Франції – на 0,1%, Іспанії – зросла на 0,8%, ВВП Італії не змінився.
У річному виразі ВВП Німеччини також зменшився на 0,2%, Франції – зріс на 0,7%, Іспанії – на 3,5%, Італії – на 0,5%.
Економіка Євросоюзу в четвертому кварталі зросла на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,1% у річному виразі.
Це друга оцінка динаміки ВВП за четвертий квартал із трьох. Третя оцінка буде опублікована 7 березня. Згідно з попередніми даними, у 2024 році ВВП єврозони зріс на 0,7%, ЄС – на 0,9%.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили раніше відео аналіз про економіку України та світу – https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=b_tVU8Zeg_-xZVEo
Джерело: http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-iv-kvartali-zris-na-01/
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
Саудівська Аравія зацікавлена в розвитку співпраці з Україною в аграрній галузі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, який перебуває з робочим візитом у цій країні у складі української урядової делегації.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на своєму сайті, представники української делегації провели зустріч із саудівськими підприємцями, на якій були присутні понад 80 представників різних сфер бізнесу, зацікавлених у співпраці з Україною.
“Подякував їм за підтримку нашої країни і за те, що попри все вірять у її майбутнє. Наприклад, Continental Farmers Group – компанія із саудівським капіталом, яка вже обробляє 200 тис. га української землі. Вони входять у топ-10 найбільших платників податків в аграрній галузі – минулоріч заплатили понад 1,6 млрд грн податків різних рівнів. І планують розширювати свої потужності. Зокрема, вирощувати зернові та картоплю в західних областях”, – розповів міністр.
Ще один приклад, за його словами, це саудівська компанія SALIC, яка інвестувала в один із найбільших українських агрохолдингів — МХП, придбавши 12,6% їхніх акцій. Зокрема, з генеральним директором SALIC міністр обговорив можливе розширення співпраці.
“Приємно, що саудівська сторона бачить перспективу розвитку в Україні. Обговорили з ними можливість співпраці у вирощуванні агрокультур, ветеринарії, виробництві кормів. Також бізнес виявив зацікавленість у спільному розвитку мʼясного скотарства та органічної продукції. Працюємо далі”, – резюмував міністр.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з бізнесом Рівненської області в четвер доручив уряду розробити програму компенсації будівництва молочних ферм, повідомляється на сайті президента.
«Під час зустрічі обговорили регулювання ринку деревини, ефективне використання земель та розвиток молочного тваринництва. Президент доручив урядовцям опрацювати та вирішити ці питання, а також розробити програму компенсації будівництва молочних ферм», – зазначається на сайті Офісу президента.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів на засіданні 3 лютого схвалив концепцію державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року. Згідно з концепцією, державна цільова економічна програма розвитку тваринництва має задовольнити потреби внутрішнього ринку в безпечній та якісній харчовій продукції тваринного походження; створити прогресивні форми підприємницької діяльності та організаційно-економічні умови для мотивованого розвитку галузі тваринництва.
Вона, зокрема, сприятиме розвитку фермерського господарства, що забезпечить подальшу інтеграцію в інфраструктуру аграрного ринку (збільшення частки виробництва продуктів тваринництва від фермерських господарств у категорії підприємств до 10%). Крім того, програма стимулюватиме розвиток потужностей з переробки продуктів тваринництва за рахунок збільшення обсягу надходження молочної сировини на промислову переробку до 6 млн тонн.
Очікується, що запропонований урядом комплекс заходів сприятиме стабілізації та збільшенню поголів’я сільськогосподарських тварин, зокрема, за рахунок забезпечення галузі тваринництва племінними (генетичними) ресурсами українського походження: великої рогатої худоби – до 50%, свиней – до 50%, коней – до 70%, овець – до 80%, кіз – до 50%, птиці – до 50%, бджіл – до 100%).
Концепція держпрограми спрямована на забезпечення стабільного ветеринарно-санітарного стану, біологічної, інфекційної та інвазійної безпеки тваринницьких об’єктів і запобігання негативним екологічним наслідкам виробничої діяльності тваринницьких підприємств з поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначених для споживання людиною.
У ній також передбачено просування експорту харчових продуктів тваринництва та відкриття нових ринків.
Концепція передбачає підтримку малих і середніх виробників, стимулювання укрупнення та розвитку на кооперативних засадах фермерських та особистих селянських господарств, які можуть бути основними для ремісничої діяльності з переробки та органічного виробництва продукції з використанням прямих каналів реалізації продукції.
Україна станом на 14 лютого з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 27,275 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,585 тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 26,269 млн тонн, у тому числі в лютому – 2,393 млн тонн.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 11,464 млн тонн (у 2023/24 МР – 10,14 млн тонн), ячменю – 2,106 млн тонн (1,507 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 13,27 млн тонн (14,355 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 14 лютого оцінюється в 45,5 тис. тонн (у 2023/24 МР – 70,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42 тис. тонн (66,9 тис. тонн).
