Урбаністичний фестиваль SEPTEMBER FEST 2026, який раніше планували провести 18 вересня на території A-STATION у Києві, перенесено на 5 листопада 2026 року. Захід відбудеться у КВЦ «Парковий» спільно з конгресом UBC у форматі SEPTEMBER FEST + UBC, повідомила медіагрупа DMNTR, яка виступає організатором фестивалю.
Рішення про перенесення ухвалено після запровадження у Києві нових обмежень на проведення масових заходів у зв’язку з погіршенням безпекової ситуації.
Рада оборони Києва 7 вересня ухвалила тимчасово заборонити проведення розважальних і фізкультурно-спортивних масових заходів на відкритих територіях, а також у будівлях та спорудах, де немає укриттів, розрахованих на відповідну кількість учасників. Нові правила набувають чинності з 00:00 10 вересня, повідомила Київська міська державна адміністрація 9 вересня.
«У зв’язку з рішенням Ради оборони Києва та повідомленням мера Віталія Кличка з 10 вересня в столиці тимчасово заборонено розважальні та масові заходи на відкритих територіях і в приміщеннях без відповідних укриттів. Тому урбан-фестиваль September Fest переносимо на 5 листопада і проводимо його спільно з конгресом UBC у КВЦ “Парковий” – у форматі SEPTEMBER FEST + UBC», – повідомили організатори.
За інформацією DMNTR, заявлена програма фестивалю, спікери та концертна частина зберігаються.
Раніше SEPTEMBER FEST 2026 планували провести у форматі open air. Фестиваль позиціонується як професійна платформа для представників девелопменту, архітектури, міської влади, інвестиційних компаній та суміжних галузей. До професійної програми було заявлено понад 150 спікерів.
Серед ключових тем заходу – розвиток українських міст, архітектура і девелопмент під час війни, післявоєнна відбудова та ревіталізація територій, інвестиції в нерухомість та інфраструктуру, кадровий дефіцит у будівництві, цифровізація галузі та BIM-технології, енергонезалежність, дизайн громадських просторів і формування сучасного міського середовища.
Серед раніше заявлених міжнародних учасників професійної програми – директор з дизайну Zaha Hadid Architects Христос Пассас, британський промисловий дизайнер Ross Lovegrove та німецький дизайнер Konstantin Grcic. Українську частину програми мають представляти девелопери, архітектори, інвестори, мери та головні архітектори міст, представники державних органів і профільних організацій.
Організатори розраховують, що поєднання SEPTEMBER FEST з конгресом UBC дозволить зберегти професійну та культурну частини фестивалю в новому безпечнішому форматі та об’єднати на одному майданчику представників девелоперської, архітектурної, інвестиційної та міської спільнот.
Генеральними спонсорами SEPTEMBER FEST + UBC виступають A Development та «Креатор-Буд». Організатор – медіагрупа DMNTR.
Нова дата проведення – 5 листопада 2026 року.
Місце – КВЦ «Парковий», Київ.
Додаткова інформація від організатора: 077 777 25 47.
«Інтерфакс-Україна» та Open4Business виступили офіційними інформаційними партнерами SEPTEMBER FEST 2026.
Офіційне повідомлення КМДА про обмеження масових заходів від 9 вересня 2026 року: Київська міська державна адміністрація
DEVELOPMENT, DMNTR, SEPTEMBERFEST, АРХИТЕКТУРА, КИЇВ, ФЕСТИВАЛЬ
Американський місіонер і благодійник Кім Кіо Йок, який понад 30 років працює в Україні, заявив про ймовірне шахрайство під час придбання будинку в Києві для діяльності благодійного фонду та церкви “Благодать”, унаслідок чого організація втратила можливість повноцінно надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам та іншим вразливим категоріям населення.
Як повідомив під час пресконеференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” керуючий партнер юридичної компанії Revealing Information Олександр Кеер, у 2022 році Кім Кіо Йок домовився про придбання будівлі в Дарницькому районі Києва, однак замість основного договору купівлі-продажу було укладено договір про намір укласти такий договір. За словами юриста, на момент укладення угоди нерухомість перебувала в заставі через борги родини попереднього власника, а первинний платіж становив $30 тис.
«У 2022 році було передано $30 тис. як заставу і підтвердження реальності наміру придбати це майно. З 2022 року до сьогодні сума отриманих коштів зросла з $30 тис. до $400 тис., фактично було укладено 21 угоду про перенесення строків укладення основного договору купівлі-продажу. Дві останні додаткові угоди укладалися вже тоді, коли сторона навіть не мала можливості продати майно, тому що ним не володіла», – заявив Кеер на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
За його словами, через непогашені попередні зобов’язання особи, яка мала продати будинок, право власності на нерухомість перейшло кредиторам, тому виконати первинні домовленості стало неможливо. Водночас, як стверджує адвокат, Кім Кіо Йок фактично передав майже всю погоджену вартість об’єкта, але не отримав його у власність.
Кеер повідомив, що після звернення благодійника юристи спочатку намагалися врегулювати ситуацію шляхом переговорів і медіації, однак домовитися з іншою стороною не вдалося. Після цього були підготовлені звернення до поліції та прокуратури, а також цивільні позови щодо спірних договорів і повернення коштів.
«Коли пан Кім до нас звернувся, перше, що ми запропонували, – провести перемовини і медіацію, щоб з’ясувати обставини та спробувати досягти домовленості. На неодноразові спроби провести таку зустріч нам відповідали, що підстав і мети для неї немає. Після цього ми підготували заяви до поліції та прокуратури, а також цивільні позови щодо повернення коштів», – додав він.
Кеер зазначив, що, за оцінкою сторони потерпілого, справа має судову перспективу, оскільки передання коштів і зміни домовленостей документувалися підписаними угодами. Він також повідомив, що благодійник певний час фактично користувався будівлею, вклав кошти в її поліпшення та придбав обладнання, однак тепер, за твердженням його представників, не має доступу до цього майна.
Він зауважив, що прокуратура Дарницького району відкрила кримінальне провадження, триває досудове розслідування. Юрист також позитивно оцінив оперативну реакцію суду на звернення представників потерпілої сторони, однак зазначив, що з травня справа поки не завершилася повідомленням про підозру або переданням обвинувального акта до суду.
Зі свого боку, Кім Кіо Йок повідомив, що приїхав до України з Каліфорнії 33 роки тому і протягом цього часу займався релігійними, освітніми та благодійними проєктами. Після початку повномасштабної війни він разом із однодумцями допомагав людям, чиє житло було пошкоджене, передавав продуктові набори та дрова, а також організував у Києві безкоштовне харчування для внутрішньо переміщених осіб.
«Ми допомагали українцям, які сильно постраждали під час повномасштабної війни: знаходили пошкоджені будинки, допомагали їх відбудовувати, забезпечували людей продуктовими пакетами та дровами, щоб вони могли пережити зиму. У будівлі в Дарницькому районі ми годували гарячими обідами від 150 до 200 внутрішньо переміщених осіб. Через цю ситуацію останні місяці люди не можуть отримувати ту допомогу, яку ми надавали раніше», – розповів Кім Кіо Йок.
Кім Кіо Йок (Kim Kio Yok), американський місіонер-благодійник, потерпілий у кримінальному провадженні
Місіонер повідомив, що як громадянин США звернувся з офіційним листом до посольства США в Україні та до американського консула.
Ми звернулися з офіційним листом до посольства США. Вони відреагували і проявляють інтерес до цієї справи, тому що я є громадянином США. Я також звернувся до консула США з проханням допомогти мені в цій ситуації», – повідомив Кім Кіо Йок.
За його словами, люди, які раніше регулярно отримували допомогу, продовжують телефонувати представникам організації й запитувати, коли безкоштовні обіди та інші програми буде відновлено. Місіонер наголосив, що має намір залишатися в Україні та продовжувати благодійну діяльність.
Кім Кіо Йок зазначив, що організація працює не лише в Києві, за 33 роки її діяльності були створені центри в різних містах України, зокрема біли створені реабілітаційні програми для людей із наркотичною та алкогольною залежністю. Також працює гімназія “Благодать” із дитячим садком та навчанням до 11 класу, а придбану в Києві будівлю планували використовувати, серед іншого, для освітніх проєктів.
«Зараз мені 75 років, і я хочу навіть під час війни допомагати українцям і служити їм з любов’ю. Ми звертаємося до правоохоронних органів, поліції та прокуратури: допоможіть нам, щоб ми могли знову працювати на території України. Ми присвятили наше життя служінню Україні та українському народу», – сказав він.
Зі свого боку, волонтер благодійного фонду Вікторія Хлєбнікова зазначила, що наслідки конфлікту навколо будівлі стосуються не лише самого фонду, оскільки в приміщенні залишилося професійне кухонне обладнання, придбане спеціально для безкоштовного харчування людей.
«Для нас ця історія дуже болюча, тому що це питання не будинку, не обладнання і не грошей. Найболючіше те, що ми не можемо допомагати людям у повному обсязі, як робили це раніше. Професійне обладнання купувалося не для бізнесу і не для отримання прибутку – воно було придбане для благодійної діяльності, щоб нагодувати людей», – сказала Хлєбнікова.
Вона зазначила, що під час масових відключень електроенергії такі обіди мали особливе значення для людей, які вдома не могли готувати їжу. Наразі, за її словами, команда прагне отримати доступ до свого майна та відновити роботу.
«Люди чекають, зустрічають мене на вулиці й кожного разу питають, коли ми знову почнемо допомагати. Ми хочемо повернутися до нормальної роботи, готувати обіди, допомагати літнім людям, дітям і родинам, які втратили своїх захисників на фронті.», – додала волонтерка.
Зі свого боку, віцепрезидент міжнародної місії Grace пастор Кім Шайн, який долучився до пресконференції зі США, повідомив, що американська організація фінансово підтримувала діяльність Кім Кіо Йока та його родини в Україні й допомагала з придбанням приміщення. За його словами, після початку повномасштабної війни місія пропонувала місіонерам повернутися до США з міркувань безпеки, однак вони вирішили залишитися.
«Коли вони повідомили, що знайшли будівлю, де можна підтримувати літніх людей і готувати їжу для переселенців, ми вирішили допомогти фінансово з її придбанням. Тепер ми звертаємося до українських органів, щоб ця справа була вирішена законним шляхом і діяльність могла продовжуватися», – наголосив Кім Шайн.
Як повідомляє «Сербський економіст», Чорногорія розраховує вступити до Євросоюзу як повноправний і рівноправний член і не погоджується на модель, за якою нові держави отримають обмежені права, заявила 9 вересня міністр з європейських справ Майда Горчевич.
За її словами, Подгориця готова прийняти додаткові механізми захисту від можливого демократичного відкату після вступу до ЄС, але не хоче ставати «членом другого сорту» з обмеженим правом голосу або іншими тимчасовими обмеженнями.
Зараз у Євросоюзі обговорюються різні моделі майбутнього розширення, включаючи можливість тимчасово обмежувати окремі права нових членів у питаннях бюджету, зовнішньої політики або застосування права вето. Горчевич підкреслила, що Чорногорія готова до найжорсткіших механізмів контролю за верховенством права, але рівність членів вважає принциповою умовою.
При цьому Подгориця намагається заздалегідь розвіяти побоювання Брюсселя щодо можливих блокувань. Горчевич заявила, що Чорногорія не має наміру використовувати право вето як інструмент тиску і бачить себе скоріше в одній групі з невеликими та передбачуваними членами ЄС, такими як Словенія, Мальта чи країни Балтії.
Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС на Західних Балканах. Переговори тривають з 2012 року, відкрито всі 33 переговорні розділи. Після закриття в липні розділів щодо конкуренції та митного союзу кількість попередньо закритих розділів сягнула 18.
Уряд розраховує закрити решту розділів до кінця 2026 року й орієнтується на вступ до ЄС у 2028 році. Ще навесні Горчевич заявляла, що метою країни є саме повноправне членство, а не проміжний чи полегшений формат інтеграції.
Для України позиція Подгориці цікава ще й як можливий прецедент. Якщо Брюссель дійсно вирішить запровадити для нових учасників ЄС перехідні обмеження щодо права вето чи інших повноважень, така модель потенційно може застосовуватися й до інших країн Західних Балкан, які приєднаються пізніше. Така модель може застосовуватися й до інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Міжнародні резерви України за підсумками серпня 2026 року становили $48,7 млрд, що приблизно на $8,6 млрд, або на 15%, менше, ніж на початку року, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На 1 січня резерви перебували на рекордному рівні $57,3 млрд, а на початок лютого зросли до $57,7 млрд. Після цього протягом чотирьох місяців поспіль вони скорочувалися: до $54,8 млрд на 1 березня, $52 млрд на 1 квітня, $48,2 млрд на 1 травня та $45,7 млрд на 1 червня.
Основними факторами зниження були значні валютні інтервенції Національного банку, виплати за державним боргом та нерівномірне надходження міжнародної фінансової допомоги.
Ситуація різко змінилася у червні, коли Україна отримала великі транші зовнішнього фінансування. Резерви за місяць зросли на 12,1% — до $51,27 млрд. На валютні рахунки уряду надійшло близько $11,3 млрд, зокрема $6,82 млрд від ЄС та майже $4,5 млрд через Світовий банк.
У липні резерви майже не змінилися, однак у серпні знову скоротилися приблизно на $2,5 млрд, або на 5%, — до $48,7 млрд.
За серпень НБУ продав на валютному ринку близько $4,82 млрд, тоді як на валютні рахунки уряду надійшло $927,3 млн. Україна також спрямувала $721,8 млн на обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті та $258,2 млн виплатила МВФ.
Чисті міжнародні резерви за місяць скоротилися ще сильніше — на 6,9%, до $33,8 млрд.
Водночас поточний рівень резервів залишається приблизно на 5,8% вищим, ніж рік тому, коли на 1 вересня 2025 року вони становили близько $46 млрд.
Засновник Experts Club, економіст Максим Уракін раніше наголошував, що абсолютний розмір резервів не можна сприймати як гарантію валютної безпеки.
«Резерви на рівні $51,2 млрд залишаються значним валютним буфером, однак сам абсолютний показник не повинен створювати враження повної захищеності. Стійкість резервів залежить від ритмічності міжнародного фінансування, обсягів інтервенцій НБУ, боргових виплат і здатності економіки нарощувати експортну виручку», — зазначив Уракін.
За оцінкою НБУ, нинішній рівень резервів залишається достатнім і забезпечує фінансування приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту.
Українці демонструють високий запит на свободу слова, особисту автономію та захист приватної власності, однак у питаннях економічної та соціальної політики значна частина суспільства водночас очікує активної ролі держави, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Цінності свободи в Україні”, презентованого Міжнародним Інститутом Свободи (ILI).
Згідно з дослідженням, 85% опитаних підтримали право громадян без страху переслідування критикувати владу, 67% – гарантування свободи висловлювання навіть щодо поглядів, які можуть вважатися неприйнятними або образливими. Майже половина респондентів – 49% – виступили проти цензури в інтернеті навіть в умовах війни, а 57% – проти покарання з боку держави за висловлювання або думки, якщо вони не несуть прямої фізичної загрози.
«Майже 85% українців, якщо об’єднати відповіді “повністю згоден” і “скоріше згоден”, підтримують право публічно критикувати владу без страху переслідування. При цьому близько двох третин вважають, що свобода слова має бути гарантована навіть для поглядів, які сприймаються як хибні або образливі. Для нас це один із найбільш виразних показників запиту суспільства на особисту свободу», – зазначив директор Міжнародного Інституту Свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
Ще 68% опитаних виступили проти ситуації, коли більшість може нав’язувати свої цінності меншості. В ILI вважають, що сукупність цих показників свідчить про виражений запит на обмеження втручання держави у сферу особистих переконань і висловлювань.
Водночас ідеологічна самоідентифікація респондентів виявилася значно менш ліберальною. 52% насамперед визначили себе як вільну особистість із власними цінностями, яка сама відповідає за своє життя, 31% – передусім як громадянина України. Лише 13% віднесли себе до прихильників ліберальних або лібертаріанських поглядів, тоді як 46,5% тяжіють до ідеологій, що передбачають активнішу роль держави. Майже половина – 48% – повідомили, що їхні політичні та ідеологічні переконання змінилися або сформувалися під впливом війни та її наслідків.
Окремий блок дослідження стосувався мовної політики. За представленими даними, 65% респондентів назвали українську рідною мовою, 23,6% ідентифікували себе як двомовних, 11% – назвали рідною російську. При цьому 76% підтримали обов’язкове використання української мови в публічній державній сфері, водночас близько двох третин погодилися з правом людей спілкуватися рідною мовою в публічному житті без державних обмежень.
Значну підтримку отримало й право людини на самозахист. Близько половини опитаних висловилися за право на легальне носіння зброї для самозахисту, а близько 80% – за право застосовувати її для захисту життя та приватної власності у разі незаконного вторгнення до житла.
Понад 80% респондентів погодилися, що навіть під час воєнного стану влада не повинна виходити за межі, встановлені Конституцією. 53% підтримали суттєвий перегляд чинної Конституції або ухвалення нової. 77% опитаних погодилися, що закриття медіа або блокування інтернет-ресурсів може бути виправданим лише за умови доведеної співпраці з ворогом або координації військових ударів.
Одним із найбільш чутливих питань став принцип комплектування Збройних сил. 46% респондентів виступили за виключно професійну або добровільну армію, майже половина – за змішану модель, що поєднувала б професійну контрактну основу з обов’язковою підготовкою молоді у мирний час. Традиційну мобілізаційну модель підтримали 3% опитаних, а понад 80% схвалили залучення професійних військових за рахунок високих зарплат і пільг.
«Ми бачимо, що традиційна мобілізаційна модель не користується підтримкою громадян – її обрали лише близько 3% опитаних. Натомість суспільство набагато більше орієнтоване або на професійну добровільну армію, або на змішану модель із професійним ядром і підготовкою громадян у мирний час. Понад 80% також підтримують залучення військових через конкурентні зарплати та систему пільг», – зазначив Камчатний.
В економічній частині дослідження суспільство виявилося значно більш поляризованим. 44% респондентів підтримали розширену роль держави в економіці та наданні соціальних послуг, з них 29% зайняли найбільш виражену позицію на користь активного державного регулювання. Водночас 44% опитаних заявили, що в забезпеченні власного добробуту покладаються насамперед на власні сили, а 43,5% очікують від держави невтручання в їхні особисті ризики.
Президент ILI Ярослав Романчук, в свою чергу, звернув увагу на те, що ставлення українців до приватної власності та підприємництва є більш ринковим, ніж їхня формальна ідеологічна самоідентифікація. Зокрема, 69% респондентів продемонстрували розуміння поняття приватної власності, а майже 70% погодилися з тезою, що надмірна бюрократія та регулювання стримують розвиток бізнесу.
«Українці в цілому не відторгають приватну власність – навпаки, в багатьох відповідях бачимо розуміння того, що приватний власник ефективніше управляє підприємством, ніж призначений державою керівник. Для майбутньої економічної політики це принципово важливо: стратегічний розвиток країни не повинен автоматично означати домінування державної власності. Потрібні приватна ініціатива, конкуренція і захищені права власника», – наголосив Романчук.
Він також пов’язав проблеми підприємницького середовища з надмірними дискреційними повноваженнями чиновників.
«Коли чиновник, правоохоронець або інспектор отримує можливість на власний розсуд інтерпретувати нечітко виписану норму, виникає джерело дискреції, а разом із нею – і корупційного ризику. Майже 70% опитаних прямо говорять, що надмірна бюрократія та регулювання є гальмом для розвитку бізнесу. Тому закони мають бути максимально чіткими й залишати якомога менше простору для довільного трактування», – додав президент ILI.
За словами Романчука, результати щодо знання економічних концепцій також свідчать про необхідність оновлення економічної освіти. 46% респондентів чули або читали про марксизм, 12% – про монетаризм, 4% – про австрійську економічну школу. Вільноринкову модель економіки без державного втручання як найбільш бажану для України обрали 18%, модель активного державного регулювання – 10%, соціалізм – 6,5%.
Окремо Романчук виступив за збереження та розвиток інституту ФОП як форми не лише оподаткування, а й самозайнятості та підприємницької культури. Він зазначив, що мікробізнес має розглядатися як важлива складова економічної та соціальної самостійності громадян.
У соціальній сфері президент ILI закликав переходити до більш адресної допомоги, яка враховувала б не лише поточний дохід людини, а й заощадження, активи, стан здоров’я та інші критерії потреби. На його думку, після війни питання поєднання значних соціальних зобов’язань держави з необхідністю зберегти умови для розвитку бізнесу стане одним із ключових для фіскальної політики.
«Україні доведеться знайти баланс між потребами людей, які потребуватимуть соціальної підтримки та реабілітації, і можливостями економіки це фінансувати. Якщо соціальні зобов’язання формуються без урахування того, яке податкове навантаження здатен витримати бізнес, ми не отримаємо ні інвестицій, ні модернізації. Тому допомога має бути максимально адресною, прозорою і прив’язаною до реальної потреби конкретної людини», – підкреслив Романчук.
Він також виступив за розвиток альтернатив виключно державній пенсійній системі та ширше використання накопичувальних механізмів, а в освіті й медицині – за конкуренцію державних і приватних постачальників послуг. За словами Романчука, ринкова модель у цих сферах не передбачає повної відмови держави від фінансування, а насамперед зміну механізмів розподілу коштів та підвищення відповідальності постачальників за результат.
Під час дискусії після презентації Романчук окремо звернув увагу на зв’язок свободи з відповідальністю та якістю правових інститутів.
«Свобода без відповідальності не існує. Якщо право приватної власності формально є, але за його порушення ніхто не несе відповідальності, то фактично ця власність не захищена. Так само і в інших сферах: право працює лише тоді, коли існує зрозумілий механізм відповідальності за його порушення», – резюмував він.
Дослідження охопило питання особистої свободи, держави і політики, економіки, соціальної сфери, приватної власності та підприємництва, податків, виборів, військової служби, освіти, медицини, пенсійного забезпечення, індивідуальної відповідальності та суспільної солідарності.
Соціологічне опитування проведене компанією New Image and Marketing Group у липні 2026 року на замовлення Міжнародного Інституту Свободи. В онлайн-опитуванні взяли участь 1,6 тис. респондентів, які на момент дослідження проживали на підконтрольній Україні території.
Агрохолдинги “ТАС Агро”, ІМК та “Ерідон” не планують скорочувати площі під озимою пшеницею, HarvEast має намір зменшити посіви зернових на користь соняшнику та сої, повідомили представники компаній під час опитування на XVII Міжнародній конференції “Ефективне управління агрокомпаніями” (LFM 2026).
CEO “ТАС Агро” Олег Заплетнюк зазначив, що компанія збереже площі під пшеницею, оскільки ця культура відіграє важливу роль у сівозміні: пшениця є основним попередником під ріпак. За його словами, ріпак наразі формує основну частину виторгу та ліквідності компанії.
“ТАС Агро” вже завершила сівбу запланованих 15 тис. га ріпаку, а пшеницю продовжує сіяти. На час опитування було засіяно близько 35% запланованої площі, зазначив Заплетнюк.
Агрохолдинг ІМК теж не має наміру зменшувати площі під пшеницею. Його генеральний директор Олександр Вержиховський повідомив, що планується посіяти 2,7 тис. га пшениці.
Власник “Ерідона” Сергій Кролевець розповів, що через несприятливі погодні умови компанія практично відмовилася від сівби ріпаку. Пшеницю планується посіяти приблизно на рівні минулого року, хоча наразі роботи доводиться проводити в сухий ґрунт в очікуванні опадів.
Водночас агрохолдинг HarvEast планує скорочувати площі під пшеницею та кукурудзою на користь соняшнику й сої. СЕО Дмитро Скорняков пояснив це необхідністю забезпечити економічну стійкість бізнесу в найближчому сезоні.
“… Зараз олійні набагато краще рахуються, і ми будемо збільшувати соняшник, сою і зменшувати кукурудзу та пшеницю”, – сказав він.
Директорка зі стратегічного розвитку аграрної групи “Агропросперіс” Марія Осика повідомила про плани посіяти 10 тис. га насіннєвої пшениці і 55 тис. га ріпаку.
