Як повідомляє Еxperts.news, група ОККО у серпні 2026 року стала найбільшим імпортером дизельного палива в Україну, поставивши майже 89 тис. тонн, що на 47% більше, ніж у серпні минулого року, повідомила Консалтингова група «А-95».
Друге місце посіла «Укрнафта» з обсягом майже 77 тис. тонн. За рік компанія збільшила імпорт у 2,4 раза.
Третім найбільшим імпортером стала «АТ Енерго Трейд» — 55,6 тис. тонн, хоча її поставки скоротилися на 44%.
UPG імпортувала 55,4 тис. тонн, збільшивши показник на 3%, WOG — 40,3 тис. тонн, що на 46% більше, ніж торік.
Істотне зростання також продемонструвала Західна паливно-енергетична компанія (ЗПЕК), яка збільшила імпорт у 2,2 рази — до 39 тис. тонн.
Згідно з діаграмою «А-95» на третій сторінці прес-релізу, далі до топ-10 імпортерів за серпень увійшли «Пейд» із 32,3 тис. тонн, «БРСМ-Нафта» з 24,6 тис. тонн, «Мартін Трейд» з 17,1 тис. тонн та «Газтрім» з 16,4 тис. тонн.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
Як повідомляє Experts.news, Україна в січні-серпні 2026 року імпортувала 4,2 млн тонн дизельного палива, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
При цьому безпосередньо в серпні поставки скоротилися на 10% у річному вимірі — до 588 тис. тонн.
Головною особливістю ринку в серпні стала суттєва перебудова логістики. Якщо роком раніше через південний напрям надходило близько 50% імпортного дизельного палива, то в серпні 2026 року його частка скоротилася до 33%. Водночас частка поставок через західний кордон зросла з 50% до 67%.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, зміна маршрутів пов’язана як із ціновою ситуацією на європейському ринку на тлі війни в Ірані, так і зі зростанням військових ризиків, вартості фрахту та вторинної логістики на південному напрямку.
У «А-95» очікують, що осінь залишиться складним періодом для паливного ринку через посилення російських атак та ринкову турбулентність, пов’язану з війною в Ірані.
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» на придбання контролю над ТОВ «Бізнес-центр на Іллінській» Дмитра Буряка. Згідно з повідомленням на сайті відомства, відповідний дозвіл було надано у четвер.
За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» (Київ) зазначений Олег Висоцький, який обіймав посаду голови Держспоживстандарту у 2006 році.
Власником ТОВ «БЦ на Іллінській» (Київ) зазначено ТОВ «Концерн Європа» (100%), кінцевим бенефіціаром — бізнесмен Дмитро Буряк.
Бізнес-центр «Іллінський» входить до портфеля групи компаній DeVision, раду директорів якої очолював Буряк. За даними на сайті БЦ, його загальна площа становить 44,2 тис. кв. м, площа офісів — 37,1 тис. кв. м. Підземний паркінг вміщує 154 машиномісця.
DeVision також реалізує ЖК Seven у Дарницькому районі столиці спільно з партнером Stolitsa Group. Крім того, Буряк володіє компанією-замовником будівництва ЖК «Іллінський» на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21 у Подільському районі Києва.
Як повідомлялося, ТОВ «Комфорт Мол» Олега Висоцького у серпні 2026 року отримало дозвіл АМКУ на придбання єдиного майнового комплексу у ТОВ «Оста Плюс» Олександра та Сергія Буряків.
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
