Наглядова рада АТ “Укрзалізниця” (УЗ) погодила індексацію тарифів на перевезення вантажів, повідомила пресслужба компанії.
“Тарифи на залізничні вантажні перевезення не індексувалися майже два роки – з літа 2022-го, та й попередня індексація не вивела тарифи на економічно обґрунтований рівень. За цей час індекс цін виробників промислової продукції вже становив 176,4%. Водночас залізничники запропонували обмежити індексацію тарифів значно помірнішою цифрою: лише 37%, або приблизно 13% у річному вимірі, зважаючи на те, що з останньої індексації минуло 2,5 року”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Зазначається, що пропозиції щодо підвищення тарифів було затверджено правлінням “УЗ” ще 5 грудня 2024 року.
Затверджені зміни надалі буде направлено для розгляду Тарифної ради при Міністерстві розвитку громад і територій України, уточнили в “УЗ”.
У компанії нагадали, що відповідно до постанови Кабміну від 16 грудня 2009 року № 1392 “Про забезпечення прозорості державної тарифної політики щодо перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України” тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України мають індексуватися щорічно.
“На жаль, цю норму не виконували регулярно і динаміка індексації тарифів на залізничні вантажні перевезення суттєво відстала від змін цін на основні ресурси, які споживає залізниця”, – повідомили в “УЗ”, нагадавши, що тарифи на залізничні вантажні перевезення не індексували майже два роки – з літа 2022-го, та й попередня індексація не вивела тарифи на економічно обґрунтований рівень. За цей час індекс цін виробників промислової продукції вже становив 176,4%.
З моменту останнього перегляду тарифів на вантажні перевезення, ціни на електроенергію зросли на 166%, дизель – на 110%, запчастини для тепловозів – на 217%, запчастини для електровозів – на 22%, підшипники – на 37%, колеса суцільнокатані – на 20%.
Зазначається, що це позбавило компанію можливості виконувати ремонти інфраструктури та рухомого складу в необхідному обсязі, а також, індексувати заробітні плати залізничників, з яких понад 10 тис. захищають Україну в лавах ЗСУ, виконувати перед ними соціальні зобов’язання.
“Індексація тарифів на вантажні перевезення є життєво необхідною, щоб українська залізниця могла стійко функціонувати та дотримуватися стандартів безпеки. Рівень індексації тарифів був розрахований мінімально достатній для того, щоб фінансувалися операційні видатки, проводилися критично необхідні ремонти інфраструктури”, – цитує пресслужба “Укрзалізниці” голову наглядової ради компанії Хафера Гепарда.
Повідомляється, що запланована індексація надасть змогу на мінімально необхідному рівні фінансувати ремонт рухомого складу та інфраструктури. В іншому разі виникнуть суттєві ризики для безперервності безпечної роботи критичної інфраструктури держави.
Голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський пообіцяв відкрито презентувати та пояснити клієнтам зміни у підготовлювальних вантажних тарифах.
“Пропозиції індексації ми відкрито презентуємо і пояснимо нашим клієнтам – і найбільшим, і меншим вантажовідправникам з усіх секторів економіки, а також зафіксуємо з ними, яких компенсаторів та операційних покращень вони очікують від «Укрзалізниці»”, – процитувала пресслужба голову правління “Укрзалізниці”.
Він наголосив, що залізничники продовжують надійно доправляти вантажі, незважаючи на щоденні обстріли, відновлюють колійну та енергетичну інфраструктуру в найкоротші терміни, щоб не підвести клієнтів і всю українську економіку.
“Водночас ми суттєво заборгували самим залізничникам – рівень оплати їхньої праці суттєво нижчий за середній по промисловості, а низку соціальних виплат зупинено. Індексація тарифів критично необхідна, щоб умови праці залізничників принаймні не погіршувалися”, – заявив Перцовський.
Раніше повідомлялося, що тарифна рада при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури (МіВідновлення) схвалила Проєкт рішення про уніфікацію тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” та представники українського бізнесу проводять спільну роботу щодо уніфікації системи тарифоутворення залізничних вантажних перевезень, запропоновану “Укрзалізницею” з жовтня 2022 року.
Ексголова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко в інтерв’ю заявив, що без уніфікації компанія не зможе закінчити рік із прибутком. За його словами, на 2024 рік вона закладає не підвищення вантажних тарифів, а їхню гармонізацію. Це передбачає повну зміну моделі їхніх розрахунків за рахунок спрощення системи тарифоутворення, що складається з п’яти різних класів і понад 20 коефіцієнтів. Серед пропозицій – єдиний тариф на перевезення порожніх вагонів і поділ за класами в прив’язці до технології перевезення.
За попередніми розрахунками, гармонізація тарифів мала б принести компанії додаткові 3-4 млрд грн до кінця року,залежно від того, коли це рішення погодить уряд.
Фармкомпанія ПрАТ “Лекхім” (Київ) планує призначити аудитором компанії та консолідованої фінансової звітності її дочірніх підприємств (група фармкомпаній компаній “Лекхім”) за 2024 і 2025 роки ТОВ “Кроу Ерфольг Україна” (Crowe Erfolg Ukraine).
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таку пропозицію ради директорів ПрАТ акціонери розглянуть на зборах 27 грудня.
Як повідомлялося, ПрАТ “Лекхім” у 2023 році скоротило чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2022 роком – до 56,929 млн грн.
До групи компаній “Лекхім” входять ТОВ “Лекхім-Обухів”, ПрАТ “Лекхім Харків”, ПрАТ “Технолог” (Черкаська обл.), ЗАТ “Лекхім-Вільнюс”.
ГК “Лекхім” випускає понад 200 найменувань лікарських засобів практично всіх терапевтичних груп. Щорічно реєструє понад 10 нових препаратів. Продукція експортується більш ніж у 35 країн світу. Один із протитуберкульозних препаратів “Лекхіму” пройшов прекваліфікацію ВООЗ.
Crowe Erfolg Ukraine входить в одну з найбільших світових аудиторських мереж Crowe Global.
Міністерство торгівлі США (U.S. Department of Commerce) зберегло наявні антидемпінгові мита на постачання будівельної сталевої арматури з України, Білорусі, Індонезії, Латвії, Латвії, Молдови, Польщі та Китаю.
Згідно з інформацією Мінторгу у Federal Register 13 грудня поточного року, такі висновки містяться у висновках Міжнародної комісії з торгівлі США (United States International Trade Commission, USITC) від 10 грудня 2024 року, за підсумками четвертого п’ятирічного перегляду дії мит.
У документі наголошується, що USITC вважає, що скасування мит на арматуру з Білорусі, Китаю, Індонезії, Латвії, Молдови, Польщі та України, «найімовірніше, призведуть до продовження або повторення матеріальних збитків промисловості США протягом розумного доступного для огляду часу».
І уточнюється, що проведення перевірки дії мит було ухвалено Комісією 1 листопада 2023 року. Слухання з цієї теми відбулися 3 жовтня 2024 року.
Як повідомлялося, 1 листопада 2023 року Мінторг США опублікував інформацію про ініціативу четвертого перегляду дії антидемпінгових мит на арматуру із семи країн.
Розмір мита під час поставок української зміцненої арматури (Steel Concrete Reinforcing Bars) на американський ринок з моменту їх введення (2002 рік) становить 41,69%.
Також повідомлялося, що в середині 2000 року об’єднання американських виробників залізних прутків Rebar Trade Action Coalition (RTAC) та індивідуальні його члени – компанії Ameri Steel (Tampa, FL), Auburn Steel Co., Inc. (Auburn, NY), Birmingham Steel Corp. (Birmingham, AL), Border Steel, Inc. (El Paso, TX), CMC Steel Group (Seguin, TX), Marion Steel Co. (Marion, OH), Nucor Steel (Darlington, SC) and Riverview Steel (Glassport, PA) – звернулися до Комісії з міжнародної торгівлі із заявою про порушення антидемпінгового розслідування стосовно імпорту цієї продукції, зокрема з України.
Відповідачем у цьому розслідуванні з української сторони виступав меткомбінат «Криворіжсталь», який пізніше придбала корпорація Mittal Steel, перейменована в ArcelorMittal.
У середині 2001 року комісія визнала, що поставки арматури, зокрема з України, завдають шкоди американським виробникам аналогічної продукції через постачання її за демпінговими цінами, після чого 2002 року було запроваджено антидемпінгове мито в розмірі 41,69%.
Перегляд антидемпінгових мит, згідно із законодавством США, здійснюється раз на п’ять років.
«ArcelorMittal Кривий Ріг» – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
28-29 листопада в Києві відбулася наймасштабніша логістична подія року — ХХХІ Всеукраїнський День Логіста: Нові можливості в логістиці.
Це єдина в Україні щорічна спеціалізована зустріч для професіоналів логістики та суміжних галузей. На ній зібралися понад 1000 учасників з усіх регіонів країни щоб обговорити тенденції розвитку логістики в поточних умовах і провести перемовини з поточними і перспективними партнерами.
Організатором конференції виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup.
Розподіл учасників за галузями діяльності виглядав так:
– складська і транспортна логістика — 28%;
– виробники — 25%;
– рішення для бізнесу — 17%;
– дистриб’ютори — 16%;
– мережі магазинів — 11%
– ЗМІ — 3%.
Розріз аудиторії за посадами мав такий вигляд:
– СЕО, директори — 20%;
– директори з логістики — 16%;
– менеджери з логістики — 12%;
– керівники відділів логістики — 10%;
– комерційні директори — 9%;
– керівники відділів продажів — 7%;
– менеджери з продажів — 7%;
– керівники з розвитку і впровадження — 5%;
– керівники з HR — 5%;
– власники бізнесу, партнери — 3%;
– керівники з управління запасами — 3%;
– керівники відділів ЗЕД — 3%.
Партнерами конференції стали компанії:
Генеральний партнер – AFINA GROUP
Міжнародний логістичний партнер — Укравтологистика
Технологічний партнер з автоматизації логістики — Konsort
Партнер з впровадження e-ТТН — Linkos Group
Логістичний оператор №1 в Україні — Global Ocean Link
ІТ Партнер — ABM Cloud
Партнер з міжнародної логістики — EURO FORWARDING
Офіційний Партнер Експерт з логістичних рішень — Пульс Лоджистик
Твій надійний Партнер із автоматизації складу — KAPELOU
Партнер з виготовлення кузовів-фургонів — ІНТЕРКАРГОТРАК
Український онлайн-сервіс управління логістикою — Sovtes
Лідер міжнародних логістичних рішень — UNI-LAMAN GROUP
Страховий партнер — Гарант АТ «Страхова компанія «ІНГО»
Партнер кава-брейку — Discaf
Експерт з автоматизації логістики — ItUa
Ваш персональний логістичний провідник — Навіс Груп
Міжнародний партнер з FTL перевезень — Бей-Транс
Якісний постачальник телематичних рішень — Linqo – частина Ruptela Group
Міжнародна транспортно-експедиційна компанія — ТОВ “ФТП”
Партнер багатообігової полімерної тари – Полімерцентр
Партнер логістики останньої милі – ANT-Logistics
28 листопада сесію виступів відкрив модератор Євген Нікушин, директор з логістики Fado, який звернувся із вступним словом до учасників виставки.
Перший спікер, Андрій Мокряков, старший консультант аналітичного департаменту Pro-Consulting, презентував «Аналіз ринку логістичних послуг країни. Тренди, складності, можливості для України».
За словами спікера, основні виклики, з якими стикається ринок, включають відносну стабільність, лібералізацію залізничних перевезень, зростання цін на автоперевезення, а також кадрові проблеми, які потребують термінового вирішення. Андрій акцентував увагу на важливості фокусування на стратегічних викликах, що можуть вплинути на подальший розвиток логістики в Україні.
Валерій Губарєв, комерційний директор Всеукраїнського клубу АЕО, виступив із темою «Спільний митний простір з ЄС: авторизований економічний оператор та митне представництво. Нові можливості в міжнародній торгівлі та зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД)».
Спікер розглянув нові можливості, які відкриваються для українського бізнесу після приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS). Це дозволяє вітчизняним підприємствам користуватися спрощеннями та перевагами, які вже доступні бізнесу 35 країн-учасників.
Марія Голубова, керівниця відділу імпортної логістики ТОВ «Бюро Вин» (Goodwine), презентувала доповідь «Європейські митні спрощення і переваги для імпортера. На шляху до єдиного митного простору з ЄС. Практика застосування та до чого треба готуватися і що робити бізнесу».
Спікерка підкреслила важливість підготовки бізнесу до змін у митному законодавстві, які пов’язані з інтеграцією України до європейського митного простору. Марія акцентувала увагу на необхідності адаптації українського законодавства до вимог ЄС, що включає ухвалення нового Митного кодексу, який відповідатиме стандартам Євросоюзу.
Презентація Віталія Пересади, керівника відділу страхування фінансових ризиків Дирекції корпоративного бізнесу АТ «Страхова компанія «ІНГО», мав назву «Фінансові інструменти гарантування сплати митних платежів міжнародної (NCTS) та національної (МКУ) систем. Можливості використання та переваги комплексного страхового покриття».
Спікер висвітлив важливість загальних та індивідуальних гарантій, які дозволяють підприємствам спростити митні процедури, зокрема, через можливість використання однієї гарантії для декількох транзитних декларацій. Це значно полегшує процес митного оформлення для компаній, які активно займаються експортом та імпортом товарів.
Світлана Нескоромна, фахівець комерційного відділу Euro Forwarding, розповіла про «Імпорт альтернативних джерел живлення: ключові аспекти».
Спікерка зазначила, що батарейки, акумулятори та павербанки стали важливим товаром в умовах високого попиту, викликаного частими відключеннями електроенергії. Особливу увагу Світлана приділила специфіці транспортування таких вантажів, які належать до класу небезпечних, і необхідності правильного оформлення документів, зокрема MSDS, UN 38.3 report та сертифікатів ISO.
Дмитро Сагайдачний, керівник відділу ЗЕД, Перша Приватна Броварня, висвітлив «Проблемні питання міжнародної логістики».
Презентація охопила різні аспекти, такі як вплив зміни цін на перевезення на вартість товару, а також організацію перевезень і проблеми, пов’язані з митним оформленням. Спікер акцентував увагу на важливості економічної складової, зокрема на курсі валют та витратах на транспортування, що є критично важливими для ефективного управління логістичними процесами.
Іван Ісаєнко, керівник LCL відділу ТОВ «ФТП», виступив із доповіддю «LCL перевезення: як зберегти контроль та ефективність у нових реаліях ринку».
Спікер розповів, що компанія FTP, яка вже 13 років успішно працює в сфері міжнародних перевезень, акцентує увагу на важливості створення якісного сервісу для українських клієнтів. Вона пропонує регулярні суднові ходи двічі на місяць з кожного порту, а також аналітичний підхід до формування маршрутів, що дозволяє забезпечити оптимальні рішення для перевезення вантажів.
Ігор Мастеляк, керівник напряму автозамовлення мережі аптек «Подорожник» презентував виступ «Ефективне управління асортиментом та запасами: автоматизація як стратегічний підхід».
Спікер розглянув асортиментну матрицю, яка включає обов’язковий асортимент, що має бути присутнім в аптеках, де фіксується попит. Він підкреслив важливість ручного замовлення для товарів, які не можуть бути автоматично включені в матрицю, а також необхідність контролю за попитом у різних підрозділах.
Виступ Віталія Кучменко, керівника управління сервісної логістики «Пульс Лоджистик», мав назву «PLS: логістика для бізнесу».
Презентація була зосереджена на важливості логістики для бізнесу та на можливостях, які пропонує компанія «Пульс Лоджистик». Вона охоплює ключові аспекти ланцюгів постачання, включаючи національне покриття, яке складає 72 000 м², та наявність понад 35 локацій для відвантаження в Криму. Спікер підкреслив, що компанія має гнучку структуру власності, де 25% складають власні потужності, а 75% — наймані, що дозволяє ефективно адаптуватися до потреб клієнтів.
Олексій Болтєнков, керівник департаменту логістики та клієнтського сервісу PepsiCo Ukraine, виступив із презентацією «Аналітика та клієнтський сервіс як засоби підвищення ефективності логістики».
Спікер почав доповідь з викликів, які стоять перед компанією до 2024 року, зокрема, необхідності посилення мобілізації та зміни підходів до управління ключовими показниками ефективності (KPI). Важливим аспектом є максимальна автоматизація, яка визначена як виклик на 2025 рік, що включає використання автоматизованих транспортних засобів та завантажувальних одиниць.
Олександр Ширяєв, CEO ABM Rinkai, презентував доповідь «TMS-технології vs людський фактор: чому варто діджиталізувати логістику саме зараз?».
Спікер підкреслив, що світ змінюється, і компанії, які не адаптуються до нових умов, ризикують втратити свої позиції на ринку. Діджиталізація дозволяє створювати нові, ефективні процеси, які можуть забезпечити конкурентну перевагу, у той час як відновлення застарілих систем є значно складнішим завданням.
Олег Фещенко, директор департаменту з дистрибуції та логістики Comfy, виступив із темою «Фокус на задоволення потреб клієнта, або як утримувати статус лідера з продажів техніки та електроніки в умовах турбулентності».
Спікер розповів, що Comfy демонструє вражаючі результати, зокрема, кожен другий житель України відвідав їхні офлайн-магазини, а також що компанія обслуговує понад 1 мільйон клієнтів у 2023 році. Це свідчить про високу популярність та довіру до бренду.
Доповідь Олександра Зозулі, заступника комерційного директора UNI-Laman Group, мала назву «Контейнерні перевезення залізничним сполученням з Китаю до Європи Транскаспійським маршрутом».
Спікер підкреслив важливість Иранскаспійського маршруту як альтернативи традиційному Транссибірському коридору, а також морським перевезенням, які стали менш вигідними через збільшення часу доставки та вартості фрахту. UNI-Laman Group має значний досвід у цій сфері, зокрема, запуск регулярних контейнерних перевезень між Китаєм та Україною, що свідчить про зростаючий попит на залізничні перевезення.
Роман Данилко, СЕО Компанії Defin, виступив з презентацією «Фінтех та інновації в логістиці».
Спікер наголосив, що Україна посідає 141 місце серед найбільш розвинених економік світу, але водночас є однією з провідних країн у сфері IT-аутсорсингу. Українські стартапи активно впроваджують інноваційні рішення, які створюють нові тренди, зокрема в таких сферах, як AI/ML, FinTech, IoT та GameDev.
Гліб Сотула, офіцер 228-го окремого батальйону матеріального забезпечення, у своїй презентації висвітлив критичну роль логістики в умовах бойових дій. 228-й батальйон є спеціалізованим підрозділом, що забезпечує фронтові бригади боєприпасами, продовольством та паливно-мастильними матеріалами. Ефективність його роботи напряму впливає на успіх операцій на сході України, де постачання ресурсів має відбуватися безперебійно та вчасно, незважаючи на всі виклики.
Закінчився перший день врученням національної Премії – Ukrainian Logistics Award-2024, яку третій рік поспіль ініціює наша компанія ТрейдМастерГруп
Переможці:
Другий день розпочав Тарас Рудий, директор складського департаменту ТОВ «Левітрейд», виступив із доповіддю «Шлях у 945 дні до мрії. Успішний кейс логістичного комплексу Levіtrade, реалізований після повномасштабного вторгнення».
Спікер детально описав процес будівництва власного складу площею 10 000 м², що включає переїзд товарів, закупівлю спеціальної техніки та обладнання, а також навчання персоналу. Важливим аспектом є те, що компанія прагне забезпечити високий рівень сервісу для своїх клієнтів, що стало основною метою реалізації цього проекту.
Володимир Гузь, комерційний директор GOL, розповів про «Сучасні виклики української морської логістики. Чи є альтернатива?»
Спікер зазначив, що до 2022 року близько 70% українського експорту здійснювалося через морські порти, але війна та блокада суттєво змінили логістичні маршрути. У 2022 році порти України були закриті, що призвело до великих заторів у залізничних перевезеннях, а у 2023 році спостерігається відновлення великих портів для масових відправлень.
Юлія Далібук, маркетинг директорка robota.ua, презентувала «Аналітику ринку праці в логістиці України 2024».
Спікерка розглянула демографічну ситуацію, що впливає на ринок праці, а також активність роботодавців у цій галузі. Важливими аспектами є зміни в попиті на робочі місця, які можуть бути зумовлені економічними та соціальними факторами, а також впливом глобальних тенденцій.
Дмитро Борисов, комерційний директор Linkos Group, виступив із темою «Як проєкт е-ТТН впливає на розвиток логістики в Україні? Чому бізнесу варто вже зараз готуватися до впровадження е-ТТН?»
Спікер наголосив, що е-ТТН допоможе вирішити численні виклики сучасної логістики, такі як складність відстеження вантажів у реальному часі, відсутність єдиної системи документообігу та ризики, пов’язані з паперовими документами. Цифровізація процесів дозволить знизити адміністративне навантаження, підвищити прозорість і контроль, а також оптимізувати витрати.
Анна Шамрай, директорка з логістики та ланцюгів постачання Ашан Україна, презентувала «Практичні кейси кризового управління логістикою: як Ашан підтримував стабільність ланцюгів постачання в умовах економічної та операційної нестабільності».
Спікерка акцентувала увагу на викликах, з якими стикалася компанія, таких як забезпечення магазинів товарами під час війни, оптимізація транспорту та складських площ, а також нестача кваліфікованого персоналу.
Олег Рудківський, засновник проєкту sovtes.ua, член комітету транспорту та логістики СУП, виступив із доповіддю «Синергія логістичних процесів — як знайти час для важливого».
Спікер підкреслив, що час є найціннішим ресурсом, і важливо оптимізувати його використання. Зменшення витрат часу на рутинні завдання, такі як дзвінки, може суттєво підвищити ефективність роботи. Зокрема, у 2011 році дзвінки займали 65% часу, а в 2012 році їх частка зменшилася до 8%, що свідчить про успішність впровадження нових підходів.
Презентація Олени Цимбалисти, директорки з логістики «Аврора Мультимаркет», була присвячена «Забезпеченню ефективної логістики при масштабуванні мережі».
Спікерка акцентувала увагу на ключових факторах, які впливають на успішність логістичних процесів, таких як планування, швидкість доставки, якість обслуговування, управління запасами та витрати. Вона підкреслила, що гнучкість і адаптивність процесів є критично важливими для забезпечення стабільності та швидкості обслуговування клієнтів.
Ярема Филипчук, директор з інформаційних технологій ТОВ «Бей-Транс», виступив із доповіддю «Цифрова трансформація логістичних компаній».
Спікер розповів, як технології можуть переосмислити методи, процеси та підходи в логістиці, зокрема, як це впливає на визначення вартості перевезення. Він підкреслив важливість автоматизації збору даних, використання калькуляторів собівартості та прогнозування на базі машинного навчання для підвищення ефективності логістичних процесів.
Наталя Удоденко, менеджерка процесів логістики в компанії AB InBev Efes Ukraine, презентувала доповідь «Оптимізація ланцюгів постачання за допомогою інтегрованого планування S&OP».
Спікерка підкреслила важливість цього структурованого процесу, який дозволяє узгоджувати продажі, виробництво, закупівлі та інші операційні аспекти компанії. Основна мета S&OP полягає в забезпеченні балансу між попитом і можливостями виробництва, що сприяє оптимізації використання ресурсів, зменшенню витрат і підвищенню ефективності роботи компанії в довгостроковій перспективі.
Віталій Шпонько, керівник відділу автоматизації складської логістики KAPELOU, виступив із темою «Міф чи реальна економія? Як впровадження технології «товар до людини» підвищує ефективність процесів».
Спікер підкреслив, що в умовах зростаючого дефіциту кадрів, фізично важкої роботи та збільшення обсягів замовлень, ця технологія стає не лише актуальною, а й необхідною для оптимізації процесів. Він акцентував увагу на важливості адаптації до нових умов, що виникають у галузі, і надає приклади успішного впровадження таких рішень.
Ігор Полікарпов, директор департаменту логістики МПП Фірма «Ерідон», розповів, «Як змінюються вимоги клієнтів в логістиці та як їх можна задовольнити».
Спікер підкреслив, що сучасні споживачі очікують швидкої доставки товарів, часто в той же день, а також прозорості у процесах доставки. Це вимагає від логістичних компаній впровадження нових технологій, таких як автоматизація процесів, використання штучного інтелекту та мобільних додатків для зручності клієнтів.
В’ячеслав Кужель, керівник безпеки руху ТОВ «Сільпо-Фуд», презентував доповідь «Безпека вантажного транспорту в логістиці: від простих рішень до впровадження систем штучного інтелекту».
Спікер акцентував увагу на статистиці ДТП в Україні, де перевищення швидкості та порушення правил маневрування є основними причинами аварій. Це підкреслює необхідність впровадження нових технологій для зменшення ризиків на дорогах.
Завершив сесію презентацій Микола Вишняков, директор з розвитку мережі постачання ТОВ «РОЗЕТКА.УА». Він розповів про «Проблеми в складській логістиці через війну та їх вирішення».
Спікер навів статистичні дані про кількість товарів, які компанія пропонує, а також інформацію про наявність магазинів ROZETKA в Україні, що свідчить про активність компанії навіть у складних умовах. Важливим аспектом є також безпека співробітників, оскільки жоден з них не постраждав під час ракетних атак на склад та офіс.
Також проходила виставка рішень, послуг, обладнання та техніки для логістики на якій було представлено понад 80 стендів
Загалом виставку відвідало понад 1400 учасників протягом 2-х днів
Цей захід традиційно об’єднав представників галузі для вирішення всіх етапів ланцюга постачання, підвищення ефективності складської обробки товарів, транспортного та інформаційного забезпечення компаній, роботи з персоналом у логістиці, а також передачі логістичних бізнес-процесів на аутсорсинг.
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!
Дякуємо ЗМІ за підтримку: Інтерфакс-Україна, 44.ua, Marketer, Depo, Dsnews.ua, Postfactum, Open4business, Fixygen, Agrostory, Delo.ua, Igate, Igate, Агронавт, thepage.ua
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 82,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 30,140 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 78,2% – до $3,672 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (76,74% поставок у грошовому вираженні), Китаю (21,06%) та Іспанії (2,12%).
Реекспорт бокситів в окреслений період цього року, як і в січні-листопаді-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Повномасштабна війна як найбільший форс-мажор довела, що вибудований в Україні механізм корпоративного управління банківської галузі досить чітко працює за будь-яких умов. Попри загрози, блекаути та обстріли усі банки вистояли, а їхні бізнес-моделі продемонстрували свою життєздатність. Про це розповів Володимир Мудрий, голова правління АТ «ОТП БАНК» під час VІI Міжнародного форуму корпоративних директорів у Києві.
«Багато що змінилося, наприклад, саме стратегічне планування інколи є неефективним через швидкісний перебіг подій. Змінилася роль комітетів: якщо до великої війни визначальними були тарифний і кредитний, то після її початку – ERG (emergency response group) та управління ліквідністю і капіталом», – зазначив він.
Під час виступу він нагадав цитату президента США Дуайта Ейзенхауера: «плани ніщо, планування все». «Попри невизначеність управлінці мусять розглядати різні, навіть найгірші сценарії, та планувати порядок дій для різних обставин, навіть якщо ці обставини ніколи не виникнуть», – наголосив СЕО Банку. Водночас він акцентував на тому, що керівникам варто зберігати оптимізм і дивитися на кризи, як на можливості.
«Відкрита комунікація – найкраща пігулка у кризові моменти для СЕО. Це мусить бути чесна і пряма розмова не тільки з клієнтами, а й з командою, яка є надзвичайно важливою, бо саме люди роблять бізнес», – наголосив В.Мудрий.
