Як повідомляє Fixygen, Strategy залишається найбільшим корпоративним власником біткойнів у світі. Станом на 23 серпня компанія контролювала 840 447 BTC, або близько 4% максимально можливої пропозиції першої криптовалюти.
За ціни BTC у $77 004 її біткойн-резерв оцінювався в $64,72 млрд, тоді як ринкова капіталізація Strategy становила близько $49,6 млрд.
На перший погляд виходить, що інвестори оцінюють всю компанію дешевше, ніж біткойни, що їй належать.
Однак таке порівняння є неповним. Крім BTC, Strategy мала у своєму розпорядженні $6,69 млрд доларових активів, але водночас мала близько $6,75 млрд боргів та $14,97 млрд привілейованих акцій, які мають пріоритет над звичайними акціонерами в структурі капіталу.
Після врахування цих зобов’язань сама Strategy оцінювала чисту вартість резервів приблизно в $49,68 млрд — практично стільки ж, скільки становила капіталізація.
Саме тому показник mNAV компанії станом на 23 серпня становив близько 1,01x. Іншими словами, величезна премія, яку інвестори раніше платили за можливість отримати опосередковану експозицію до біткойна через MSTR, практично зникла.
Це принципова зміна моделі Сейлора: Strategy залишається найбільшим біткойн-трежері у світі, проте її акція дедалі більше оцінюється як фінансова структура з BTC, боргом і дорогим привілейованим капіталом, а не як «біткойн із премією».
Ціна соняшнику в Україні за тиждень зросла на $20 – до $460 за тонну з ПДВ на базисі CPT завод, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокерів, українські олійні того тижня демонстрували різну динаміку залежно від напрямку реалізації. Ціна соняшнику на базисі CPT завод зросла з $440 до $460 за тонну, ріпаку на FCA Чоп – з $550 до $555 за тонну, водночас на CPT завод знизилася з $485 до $480 за тонну.
“Західний експортний канал отримує більшу премію, тоді як портовий та внутрішній переробний паритети тримають дисконтний характер”, – зазначено в огляді.
Упродовж 1-27 серпня експорт соняшникової олії зменшився на 42,5% проти обсягів аналогічного періоду липня – до 131,3 тис. тонн з 228,4 тис. тонн. Насіння соняшнику Україна майже не експортувала – 0,6 тис. тонн проти 2,6 тис. тонн місяць тому. Водночас реалізація за кордон соняшникового шроту збільшилася на 28% – до 83,1 тис. тонн із 64,9 тис. тонн.
За цей період Україна експортувала 255,2 тис. тонн насіння ріпаку проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня, збільшивши обсяг у 21,6 раза. Експорт ріпакової олії зріс у 4,6 раза – до 69,4 тис. тонн проти 15,2 тис. тонн відповідно. Основними покупцями насіння ріпаку стали Німеччина – 109,2 тис. тонн, Нідерланди – 84,3 тис. тонн та Чехія – 25,1 тис. тонн, на які припало близько 86% серпневого експорту цієї продукції.
Експорт сої за 1-27 серпня скоротився на 55,6% – до 27,1 тис. тонн. Соєвої олії експортовано 33,3 тис. тонн, що на 11% менше, ніж за аналогічний період липня, соєвого шроту – 70,7 тис. тонн (-28,9%). Сукупний експорт соєвих бобів, олії та шроту становив 131,1 тис. тонн проти 197,8 тис. тонн за аналогічний період липня, скоротившись на 34%.
Для ГМО-сої ціна на базисі CPT порт знизилася з $420 до $410 за тонну, CPT завод – з $425 до $400, тоді як FCA Чоп зросла з $435 до $450 за тонну. У сегменті не-ГМО сої ціна на CPT порт знизилася з $440 до $430 за тонну, тоді як FCA Чоп зросла з $470 до $475.
За інформацією Spike Brokers, різниця між цінами на західному та іншими напрямками для олійних продовжує зростати. Зокрема, спред між FCA Чоп та CPT завод для ГМО-сої за тиждень розширився з $10 до $50 за тонну, а різниця між FCA Чоп та CPT порт для не-ГМО сої – з $30 до $45 за тонну.
Ісландці на референдумі відхилили пропозицію відновити переговори про вступ країни до Європейського Союзу. 52,8 % проголосували «проти», 47,2 % — «за», явка була дуже високою — 82,5 %.
Голосування стосувалося не безпосередньо вступу до ЄС, а лише відновлення переговорів. Ісландія подала заявку ще у 2009 році, розпочала переговори, але фактично зупинила їх у 2013 році.
У разі позитивного результату нинішнього голосування після узгодження умов вступу знадобився б ще один референдум.
Одна з головних причин ісландського євроскептицизму — рибальство. Для острівної економіки особливо чутливим є питання передачі частини контролю над рибними ресурсами в рамках загальної політики ЄС.
Як повідомляє Experts.news, найбільші українські ритейлери продовжили збільшувати виручку в першому півріччі 2026 року, причому темпи зростання провідних мереж у більшості випадків перевищили динаміку роздрібного ринку країни в цілому. Лідером за обсягом доходу залишається АТБ, тоді як серед найбільших компаній найвищі темпи зростання продемонстрували «Аврора» та «Фора», свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних Опендатабота.
Станом на середину серпня 2026 року в Україні у сфері роздрібної торгівлі працювали 41 235 компаній. Їхня кількість зростає п’ятий рік поспіль. З початку року кількість зареєстрованих ритейлерів перевищила кількість закритих на 796 компаній, що практично відповідає довоєнному рівню чистого приросту — 804 компанії за порівнянний період. Загалом у 2026 році зареєстровано 969 нових компаній, що на 32% більше, ніж роком раніше. (Опендатабот)
Для оцінки фінансової динаміки Опендатабот виділив 2 073 компанії, які надали звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за аналогічний період 2026 року. Їхній сукупний дохід зріс на 18% — з 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн.
Рейтинг найбільших рітейлерів України за доходом за перше півріччя 2026 року виглядає наступним чином:
АТБ-Маркет — 135,99 млрд грн, зростання на 16,1% порівняно зі 117,15 млрд грн роком раніше.
Сільпо-Фуд — 59,55 млрд грн, +18,2%.
Вигідна покупка / «Аврора» — 28,26 млрд грн, +30,0%.
Фора — 26,83 млрд грн, +29,4%.
Комфі Трейд — 20,16 млрд грн, +27,5%.
Новус Україна — 19,65 млрд грн, +20,6%.
РУШ / EVA — 18,02 млрд грн, +21,4%.
Метро Кеш енд Керрі Україна — 17,70 млрд грн, +14,5%.
Петрол Контракт / WOG — 16,35 млрд грн, +17,2%.
Омега / Varus — 13,72 млрд грн, +21,6%.
За розрахунками Experts Club, сукупний дохід компаній першої десятки сягнув 356,23 млрд грн, збільшившись приблизно на 19,7% порівняно з першим півріччям 2025 року. Таким чином, топ-10 зростав трохи швидше, ніж уся порівнянна група ритейлерів.
На десятку найбільших компаній припало близько 43,6% сукупного доходу 2 073 ритейлерів, що увійшли до вибірки Опендатабота.
Лише АТБ і «Сільпо» разом отримали близько 195,5 млрд грн, або майже 24% доходу всієї досліджуваної групи, а перша п’ятірка — близько 270,8 млрд грн, або третину сукупного показника.
АТБ залишається безумовним лідером ринку: його дохід більш ніж удвічі перевищує показник «Сільпо» і майже вп’ятеро — «Аврори». Крім того, саме АТБ забезпечив найбільший абсолютний приріст доходу — 18,84 млрд грн за рік.
Однак з точки зору темпів розширення найбільш помітними виглядають «Аврора» та «Фора». Дохід «Аврори» збільшився на 30 %, або на 6,52 млрд грн, «Фори» — на 29 %, або на 6,1 млрд грн. «Комфі» додав близько 27,5 %.
За межами першої десятки за обсягом доходів сильну динаміку продемонстрував ФТД-Ритейл, що розвиває мережу «Фокстрот», який збільшив дохід на 4,47 млрд грн. ОККО-Лайт збільшив дохід на 3,88 млрд грн, а «Глуско Рітейл», мережа АЗК якої перебуває під управлінням «Укрнафти», — на 2,76 млрд грн.
Фінансові результати водночас свідчать і про іншу тенденцію. Сукупний прибуток досліджуваних компаній зріс на 17% — з 14,91 млрд грн до 17,44 млрд грн, проте кількість прибуткових ритейлерів зменшилася.
У першому півріччі 2025 року прибуток отримали 1 354 компанії з порівнянної групи, у 2026 році — вже 1 272. Їхня частка знизилася з 65% до 61%.
Це означає, що зростання українського ритейлу стає більш концентрованим. Загальна виручка та прибуток сектору збільшуються, провідні мережі демонструють двозначні темпи зростання, проте для частини невеликих і середніх компаній умови роботи залишаються складними.
За оцінкою Experts Club, особливо показовою є різниця між збільшенням загального доходу досліджуваної групи на 18% та скороченням частки прибуткових підприємств. Вона може свідчити про підвищення операційних витрат, вартості робочої сили, логістики, оренди, електроенергії та фінансування, а також про посилення конкуренції з боку найбільших мереж.
При цьому фінансова звітність за перше півріччя ще не відображає наслідків подальших масованих російських ударів по розподільчих центрах, складах та іншій інфраструктурі українського бізнесу, на що окремо звертає увагу Опендатабот. Їхній вплив може проявитися в результатах наступних кварталів.
Загальна державна статистика також підтверджує продовження зростання споживчого ринку. Як раніше повідомляв Open4Business з посиланням на Державну службу статистики, у січні–липні 2026 року фізичний обсяг обороту роздрібної торгівлі України збільшився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а його номінальний обсяг сягнув приблизно 1,7 трлн грн.
Роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — за сім місяців зріс дещо швидше, на 9,1%. Тільки в липні загальний роздрібний оборот збільшився на 8,7% у річному вимірі та на 4% порівняно з червнем, а товарообіг підприємств — відповідно на 8,8% і 3,7%. Загалом за 2025 рік українська роздрібна торгівля зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року свідчать про збереження більш високих темпів споживчої активності.
З 4 до 17 вересня в Умані діятиме особливий режим в’їзду, виїзду та пересування транспорту у зв’язку із проведенням святкування Рош га-Шана, повідомив очільник Черкаської ОВА Ігор Табурець.
“В’їзд транспорту заборонений: з автодороги М-30 до Умані – на вул. Дерев’янка, в районі бази ТОВ “Стандарт Будівельний”; з автодороги М-30 до Умані – на вул. Горіхову; із с. Родниківка до Умані – на вул. Павлова”, – написав Табурець в телеграм-каналі.
Крім того, посилений контрольно-пропускний режим буде впроваджено на в’їздах з М-30 – на вул. Дерев’янка, з М-05 – на вул. Єднання, із с. Городецьке Паланської ТГ – на перехрестя вул. Городецької та вул. Максима Залізняка, з М-30 – на вул. Михайлівську. з М-30 – на вул. Вокзальну, та із с. Родниківка Паланської ТГ – на вул. Київську.
Окремо наголошується, що рух із М-05 Київ-Одеса до Умані, на вул. Визволителів, буде дозволений лише для паломників-хасидів.
У мікрорайоні паломництва також заборонений продаж алкогольних напоїв, феєрверків і піротехніки, ножів та інших колючо-ріжучих предметів, пневматичної зброї та іграшок, що її імітують.
“Прошу всіх – місцевих жителів, гостей міста – заздалегідь врахувати обмеження та планувати свої маршрути”, – закликав Табурець.
Щороку на юдейський Новий рік Рош га-Шана до Умані Черкаської області прибувають десятки тисяч паломників-хасидів, які відвідують могилу рабі Нахмана, засновника брацлавського хасидизму. Попри повномасштабну війну Росії проти України, паломництво триває, хоча українська влада регулярно закликає іноземців враховувати безпекові ризики. У 2025 році на святкування Рош га-Шана до Умані прибули понад 35 тис. паломників.
У 2026 році Міністерство закордонних справ України рекомендувало прочанам-хасидам утриматися від поїздок до Умані, оскільки роки повномасштабна агресія Росії проти України, постійні масовані ракетні обстріли українських міст і громад, цивільної й транспортної інфраструктури, постійний російський терор, диверсії та провокації становлять реальні загрози життю і безпеці людей.
В МЗС також нагадали, що в Україні діє правовий режим воєнного стану. У разі відвідання Умані попри застереження української влади, прочанам слід зважати на обмеження свободи пересування, комендантську годину, посилене патрулювання та заборону на проведення масових заходів, а до порушників можуть застосовуватися примусові заходи.
Україна впродовж 1-27 серпня експортувала на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічні 27 днів липня – 1,726 млн тонн проти 3,287 млн тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За її даними, у грошовому вимірі скорочення було менш значним – 25,6%: експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД за 27 днів серпня становив $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. При цьому умовна вартість однієї тонни експортного кошика зросла із близько $433 до $614, що насамперед пов’язано зі зміною товарної структури експорту.
Основне скорочення фізичних обсягів припало на зернові. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю знизився на 69,5% – до 740 тис. тонн. Зокрема, пшениці відвантажено 486,6 тис. тонн (-49,8% проти липня), кукурудзи – 190,7 тис. тонн (-84,3%), ячменю – 62,6 тис. тонн (-74,5%). Частка цих трьох культур у загальному агроекспорті скоротилася з 73,9% до 42,9% відповідно.
Водночас у серпні на тлі початку сезонних відвантажень підскочив експорт ріпаку. За 1-27 серпня його реалізація за кордон сягнула 255,2 тис. тонн проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня. Частка ріпаку в загальному експорті зросла з 0,4% до 14,8%. Експорт ріпакової олії збільшився більше ніж у 4,5 раза – до 69,4 тис. тонн.
Сегмент продуктів переробки скоротився значно менше, ніж зерновий. Експорт трьох основних рослинних олій – соняшникової, ріпакової та соєвої – становив 234 тис. тонн і був на 16,7% меншим за аналогічний період липня.
Експорт соняшникової та соєвої макухи знизився до 153,8 тис. тонн (-6,4%), а соняшникової олії впав до 131,3 тис. тонн (-42,5%), однак зросли відвантаження соняшникового шроту – до 83,1 тис. тонн (+28%).
Змінилася і географія експорту. Найбільшими напрямками за фізичним обсягом у серпні стали Німеччина – 195,7 тис. тонн, Італія – 159,7 тис. тонн, Польща – 151,9 тис. тонн, Нідерланди – 147,2 тис. тонн та Іспанія – 125,3 тис. тонн. Експорт до Туреччини скоротився на 79% – до 114 тис. тонн проти 544,8 тис. тонн у липні. Натомість Німеччина збільшила імпорт з України приблизно вчетверо, значною мірою за рахунок ріпаку.
За даними Spike Brokers, автомобільним транспортом за 1-27 серпня через пункти пропуску було вивезено 279,3 тис. тонн агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.
Водночас залізничні перевезення зернових вантажів станом на 26 серпня скоротилися на 42,4% проти липня – до 951 тис. тонн, а порівняно із серпнем 2025 року – на 57%. Середньодобове навантаження становило 37,6 тис. тонн.
При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні, або у 2,4 раза. Станом на 26 серпня в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9,822 тис. вагонів, з яких 1,508 тис. – із зерновими вантажами.
Водночас залізничне перевезення зерна в напрямку портових станцій, включно із внутрішнім підвозом до Ізмаїла, за поточний період серпня скоротилося на 81,8% – до 230,6 тис. тонн проти 1,265 млн тонн у липні.
У напрямку портів Великої Одеси перевезено лише 55,7 тис. тонн зерна, що на 95,5% менше за липневий показник. Зокрема, до Чорноморськ-Порт-Експорт – 31,6 тис. тонн (-93,5%), Одеса-Порт – 17,2 тис. тонн (-92,2%), Чорноморська для ТІС – 6,6 тис. тонн (-97,8%).
