В Україні з 1 вересня запрацює Реєстр сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, що передбачає повноцінний перехід з паперового формату в єдину електронну систему, йдеться у повідомленні Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
“Ми переводимо в цифру процедуру, яка фактично роками залишалася паперовою. Реєстр дає можливість бачити всю необхідну інформацію в одній системі та перевіряти її без паперових документів”, – цитуються у релізі слова першого заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергія Деркача.
У відомстві уточнили, що наразі реєстр працює у режимі дослідної експлуатації, а до тестування долучилися 33 виробники транспортних засобів і 20 органів із сертифікації.
Передбачається, що наступний етап розпочнеться 27 вересня, коли набуде чинності новий технічний регламент затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх складових частин та обладнання.
У межах технічного регламенту видача сертифікатів здійснюватиметься виключно в електронній формі із їх внесенням до Реєстру.
Зазначається, що вже раніше видані паперові сертифікати залишатимуться чинними, а після внесення відповідної інформації про них до реєстру, окреме переоформлення не буде потрібне.
Серед іншого в міністерстві повідомили про роботу над зміною підходу до автомобілів, що ввозяться в Україну з-за кордону.
“Існуюча в Україні практика проведення сертифікації таких транспортних засобів перед першою державною реєстрацією не відповідає моделі, яка застосовується в Європейському Союзі”, – пояснили у відомстві.
Зокрема, в межах євроінтеграції, Україні необхідно перейти від сертифікації ввезених вживаних автомобілів до обов’язкового технічного контролю перед їх першою державною реєстрацією в Україні.
Ціна продовольчої пшениці в Україні за тиждень знизилася на $10 – до $185 за тонну на базисі CPT Одеса, фуражної – теж на $10, до $175 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
“Зовнішній зерновий комплекс завершив тиждень подальшим підйомом, але передача цього руху в українські базиси не відбулася”, – зазначено в огляді.
Експорт пшениці з України упродовж 1-27 серпня порівняно з аналогічним періодом минулого місяця впав наполовину (-49,8%) – до 486,6 тис. тонн із 969,4 тис. тонн. Основними напрямками постачань були Бангладеш – 251 тис. тонн, Індонезія – 243,5 тис. тонн та Алжир – 226,3 тис. тонн. На ці три країни припало близько 74% усього експорту цієї продукції. Наступними за обсягами стали Саудівська Аравія та Ємен – приблизно по 54,5 тис. тонн.
Ціна кукурудзи на базисі CPT Одеса знизилася на $5 – до $185 за тонну, водночас на базисі FCA Чоп подорожчала на $5 – до $225 за тонну.
Експорт кукурудзи за 1-27 серпня становив 190,7 тис. тонн, що на 84,3% менше, ніж за аналогічний період липня.
За інформацією Spike Brokers, на західному кордоні вже активно торгують кукурудзою майбутнього врожаю. Протягом тижня котирування на жовтень-грудень на базисі FCA Захонь-Чоп-Батьово становили EUR188-191 за тонну.
Брокери зазначають, що цей напрямок має фізичні обмеження з обох боків кордону, зокрема через пропускну спроможність перевалки в Україні та ЄС, доступність залізничної логістики та парк євровагонів.
Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.
Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.
На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.
На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА, КОРДОН, Міграція, ПАСАЖИРОПОТІК, УКРАЇНА
Обсяг капітальних інвестицій в Україні у січні-червні 2026 року збільшився на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 307,915 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 39,5% загальної вартості здійснених капітальних інвестицій (або 121,5 млрд грн) припало на промисловість, 11,4% (35 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена в матеріальних активах – 94,5% загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів було вкладено в машини, обладнання та інвентар (36,1%), інженерні споруди (22,4%), нежитлові будівлі (11,4%) та транспортні засоби (10,7%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у січні–червні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 75,4% (232,114 млрд грн).
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило хорватській компанії JANAF спеціальну ліцензію, яка дозволяє продовжувати транспортування сирої нафти для сербської компанії NIS до 30 вересня 2026 року.
Компанія повідомила, що отримала продовження ліцензії за сприяння уряду Хорватії та американських юридичних консультантів. Дозвіл дозволяє продовжувати виконання чинного договору з NIS у рамках американського режиму санкцій.
Таким чином, постачання сирої нафти через Адріатичний нафтопровід можуть тривати щонайменше ще місяць. Нафта надходить морським шляхом на термінал JANAF в Омішалі на острові Крк, після чого транспортується трубопровідною системою у напрямку Сербії та використовується НПЗ NIS у Панчево.
Для Сербії це рішення має критичне значення. НПЗ у Панчево є єдиним великим нафтопереробним заводом країни і забезпечує близько 80 % потреб сербського ринку в нафтопродуктах. Проектна потужність підприємства становить до 4,8 млн тонн переробки на рік.
Окрему спеціальну ліцензію 28 серпня отримав і сам NIS. Вона також діє до 30 вересня і дозволяє компанії продовжувати нафтопереробку, імпорт сирої нафти, фінансові розрахунки, технічне обслуговування та інші операції, необхідні для стабільного постачання ринку.
Продовження дії ліцензії є особливо важливим на тлі проблем з альтернативними каналами поставок. Через низький рівень води в Дунаї можливості ввезення палива баржами влітку значно скоротилися. У липні імпорт палива цим маршрутом становив лише близько чверті запланованого обсягу, що посилило залежність Сербії від роботи Панчевського НПЗ та поставок через JANAF.
NIS і JANAF пов’язує трирічний договір на транспортування до 10 млн тонн сирої нафти, який діє до грудня 2026 року. Фактичні обсяги поставок залежать від кількості нафти, яку NIS закуповує та доставляє на термінал Омішаль.
Головне питання тепер полягає у зміні структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо купівлі російського пакета акцій у розмірі 56,15%. Можлива угода розглядається як довгостроковий спосіб вивести NIS з-під американських санкційних обмежень. Для переговорів OFAC також видавав окремі тимчасові дозволи.
Американські санкції проти NIS почали повною мірою застосовуватися в жовтні 2025 року через російський контроль над компанією. Після цього OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, дозволяючи Сербії підтримувати роботу НПЗ і постачання нафти через Хорватію на період переговорів щодо продажу російської частки.
https://t.me/relocationrs/3564
Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.
При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.
Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.
Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.
Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.
