Швеція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття українцями: у серпні 2026 року позитивне ставлення до неї висловили 71,4% респондентів, тоді як негативне — лише 0,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо зменшилася, однак негативне ставлення також скоротилося, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Швеції ставляться 31,9% українців, здебільшого позитивно — 39,5%. Нейтральну позицію займають 26,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативних оцінок у таблиці не зафіксовано, ще 1,6% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 70,6 відсоткового пункту. За цим показником Швеція посідає одне з найвищих місць серед усіх країн, включених до дослідження. Позитивне ставлення переважає негативне майже у 90 разів.
У березні 2026 року позитивно до Швеції ставилися 72,5% опитаних: 35% — повністю позитивно та 37,5% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію тоді займали 24,7% респондентів, а негативне ставлення становило близько 1,2%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася лише на 1,1 в.п. — з 72,5% до 71,4%. Негативних відповідей стало на 0,4 в.п. менше, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. — з 24,7% до 26,2%. Баланс позитивного та негативного ставлення практично не змінився — приблизно з плюс 71,3 до плюс 70,6 в.п.
При цьому всередині позитивного сегмента відбувся певний перерозподіл. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 35% до 31,9%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 37,5% до 39,5%. Це свідчить радше про помірне зниження інтенсивності позитивного ставлення, ніж про погіршення загального образу країни.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередню хвилю дослідження, звертав увагу саме на стабільність ставлення українців до Швеції.
«Швеція для українців залишається країною з дуже високим рівнем довіри, і це видно по структурі відповідей. Водночас ми спостерігаємо певне зростання частки нейтральних оцінок, що свідчить не про зміну ставлення, а про його меншу інтенсивність. Це типовий ефект для країн, які не перебувають постійно в центрі інформаційної уваги», — зазначив Позній.
Нові результати фактично підтверджують цю тенденцію. Частка нейтральних відповідей продовжила помірно зростати, але це не супроводжувалося збільшенням негативного ставлення. Швеція залишається однією з держав із найбільш стійким позитивним образом в українському суспільстві.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ШВЕЦІЯ
Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.
Сукупний дохід десяти найбільших компаній, які у 2026 році змінювали регіон юридичної адреси, за два квартали становив близько 44,1 млрд грн, підрахував Experts Club на основі даних Опендатаботу.
Найбільшою серед них стала компанія «Параллель-М ЛТД», яка займається імпортом і торгівлею пальним та розвиває мережу АЗК Parallel. Її дохід за два квартали 2026 року становив 9,18 млрд грн. Компанія змінила юридичну адресу із Запорізької на Полтавську область.
Другу позицію посіло шахтоуправління «Покровське» з доходом 6,31 млрд грн, яке перереєструвалося з Донецької у Запорізьку область.
На третьому місці – «Подорожник Київ» з доходом 5,22 млрд грн. Компанія, пов’язана з аптечною мережею «Подорожник», змінила регіон реєстрації зі Львівської на Харківську область.
Сукупний дохід трьох найбільших компаній становив 20,71 млрд грн, або близько 47% доходу всієї першої десятки.
До топ-10 також увійшли «Галичина-Табак» з доходом 4,26 млрд грн, «СТВ Центр» – 4,12 млрд грн, «Інтербізнес» – 3,92 млрд грн, «Аріон Трейд» – 3,83 млрд грн, «Марс Україна» – 2,84 млрд грн, «Совтрейдінг-Л» – 2,28 млрд грн та «СК Енерджі Груп» – 2,13 млрд грн.
Остання компанія стала найбільш активною за кількістю змін юридичної адреси серед великого бізнесу: протягом трьох кварталів вона чотири рази перереєстровувалася між Києвом та Харківською областю.
В Experts Club зазначають, що присутність у статистиці компаній з мільярдними доходами показує: зміна юридичної географії залишається актуальною не лише для малого та середнього бізнесу, а й для великих підприємств у паливному, видобувному, фармацевтичному, торговельному та інших секторах.
При цьому зміна регіону в Єдиному державному реєстрі не обов’язково означає фактичне переміщення основних активів або виробничих потужностей компанії.
Джерело: Опендатабот (https://opendatabot.ua/analytics/business-relocation-2026)
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ДОХІД, КОМПАНИЯ, РЕЙТИНГ, РЕЛОКАЦИЯ, УКРАЇНА
Наглядова рада СК “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) 14 жовтня прийняла рішення про створення Львівської регіональної філії, повідомила компанія в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР).
Також зазначається, що філія не є юридичною особою, діятиме від імені компанії та розпочне діяльність після внесення відомостей до ЄДР і виконання інших вимог законодавства.
СК “ББС Іншуранс” працює на українському ринку страхування понад 30 років та представлена у всіх регіонах країни. Має ліцензію на здійснення діяльності із страхування за 18 класами.
Національне опитування мешканців України показало, що 31,2% респондентів відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або комплексного ПТСР (КПТСР), свідчать результати дослідження, опублікованого британським академічним видавництвом Taylor & Francis Group у Європейському журналі психотравматології.
«Було зафіксовано високий рівень як травм, пережитих протягом життя, так і пов’язаних із війною. Національна поширеність ПТСР за МКХ-11 становила 25,2%, при цьому 6% респондентів відповідали додатковим критеріям для КПТСР за МКХ-11, що дало сукупну поширеність на рівні 31,2%», — йдеться в публікації.
Зібрані дані відображають стан психічного здоров’я на момент опитування, але не динаміку змін симптомів із плином часу. Матеріал статті було отримано виданням ще у 2025 році.
До факторів, пов’язаних із вищою ймовірністю розвитку ПТСР або КПТСР, належали жіноча стать, похилий вік, нижчий рівень освіти, попередня військова служба, вимушене переміщення внаслідок війни, а також більша кількість травматичних подій та пов’язаних із війною стресових факторів, пережитих протягом життя.
Самотність була єдиним фактором, який специфічно пов’язаний із КПТСР, а не з ПТСР.
Співавторка дослідження, клінічна психологиня Емма Фейзер-Ірвін зазначила, що той факт, що ПТСР зустрічався набагато частіше, ніж КПТСР, може свідчити про те, що психологічні реакції на триваючу війну не завжди чітко вписуються в моделі, розроблені в постконфліктних умовах. «Коли загроза залишається актуальною й непередбачуваною, способи переживання травматичного стресу та адаптації до нього можуть відрізнятися, і це є важливою сферою для майбутніх досліджень», — зазначила вона.
Головна авторка дослідження, викладачка та дослідниця у сфері судово-психіатричної допомоги в Королівському коледжі Лондона (KCL) Дейрдре Макманус зазначила, що переважна більшість опитаних пережила численні травматичні події протягом життя, а багато хто також безпосередньо постраждав від тривалої війни через вимушене переселення, втрату близьких, руйнування своїх громад або занепокоєння за рідних, і багато українців у повсякденному житті продовжують стикатися зі стресогенними факторами. «Незважаючи на це, багато українців продовжують жити й адаптуватися в надзвичайно складних умовах», — зазначила вона.
Співавтор дослідження, професор кафедри соціальних наук Київської школи економіки Володимир Кулик зазначив, що ПТСР і КПТСР стосуються не лише ветеранів або людей, які перебували поблизу зони бойових дій. «Ці розлади також поширені серед інших категорій населення, які сильно постраждали від війни, – зокрема, серед внутрішньо переміщених осіб, людей, які зазнали ракетно-дронних атак на свої міста та селища далеко від лінії фронту, а також тих, хто доглядає за пораненими чи травмованими людьми», – підкреслив він.
За словами Кулика, подальші дослідження будуть необхідні для розуміння того, як психологічний вплив війни розвивається серед населення загалом, змінюючись у міру продовження конфлікту.
Окрім фахівців із KCL та Київської школи економіки, до групи дослідників увійшли вчені з Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету, Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS), а також організації Combat Stress – провідної британської благодійної організації, що займається питаннями психічного здоров’я ветеранів. Дослідження було ініційовано дослідницькою мережею «Конфлікт і співпраця у Східній Європі» (KonKoop) під керівництвом професора Гвендолін Сассе (ZOiS) та профінансовано Федеральним міністерством досліджень, технологій і космосу Німеччини.
Дослідження проводилося методом телефонного опитування за випадковою вибіркою серед 2 тис. 504 респондентів на підконтрольних уряду України територіях.
Взаємозв’язки між типом і кількістю випадків пережитої травми протягом життя та військової травми, а також ПТСР/ХПТСР досліджувалися за допомогою низки логістичних регресійних моделей з поправкою на вік і стать. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю, сімейним станом, рівнем освіти, макрорегіоном, мовою та національністю.
Перед початком польових робіт анкети були попередньо протестовані на приблизно репрезентативній підвибірці (n = 20) цільової групи (дорослих, які проживають у міських та сільських населених пунктах Києва та дев’яти областей України). Під час збору даних інтерв’юери мали можливість ставити запитання психологу та консультуватися з ним щодо складних випадків. Середня тривалість інтерв’ю становила 27 хвилин.
Джерело: https://www.tandfonline.com/doi/10.1080/20008066.2026.2697563
Імпорт товарів до України у січні-вересні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $60,1 млрд до $75,1 млрд, тоді як за весь 2025 рік він склав $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Водночас експорт залишається на рівні аналогічного періоду 2025 року – $29,6 млрд за 9 міс.-2026 проти $29,5 млрд минулого року ($40,3 млрд за весь 2025 рік).
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-вересні 2026 року склало $0,62/кг”, – додають у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України, як і у 2025 році, Китай – $22,6 млрд, Польща – понад $7,1 млрд, Німеччина – понад $4,9 млрд.
Експортували з України, також без змін порівняно з 2025 роком, найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на понад $2,2 млрд, Німеччини – на $2,1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2026 року товарів понад 73% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – майже $34,4 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено майже 191,5 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $10,8 млрд (сплачено понад 224,9 млрд грн, або 34% митних платежів), а також продукція хімпромисловості – понад $10 млрд (при оформленні сплачено 83 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів).
Щодо ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів – порівняно з 2025 роком категорії також без змін: продтовари – $17 млрд, метали та вироби з них – $2,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд.
У ДПС додали, що при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, у січні-вересні 2026 року до бюджету сплачено майже 1,5 млрд грн.
