У Болгарії розслідують імовірний навмисний підпал обладнання супутникової системи Starlink на охоронюваному об’єкті поблизу Софії. За інформацією співголови партії «Так, Болгаріє» Івайла Мірчева, внаслідок інциденту пошкоджено 11 із 17 антен, які забезпечували зв’язок із супутниковою мережею компанії SpaceX.
Як повідомило Болгарське телеграфне агентство (БТА), Мірчев заявив, що двоє невідомих у масках проникли на територію об’єкта та підпалили телекомунікаційне обладнання.
За словами політика, ці антени використовуються для забезпечення зв’язку із супутниками Starlink, технології яких відіграють важливу роль у підтримці комунікацій під час війни в Україні.
Мірчев розкритикував болгарські правоохоронні органи та спеціальні служби за відсутність публічної інформації про інцидент. Він також поставив питання, чи мали компетентні органи попередження від партнерських розвідувальних структур про можливу підготовку диверсії.
Політик повідомив, що разом із депутатом Божидаром Божановим направив парламентські запити до Державного агентства національної безпеки Болгарії (ДАНС) та Міністерства внутрішніх справ із вимогою пояснити обставини інциденту.
13 жовтня болгарські ЗМІ повідомили про проведення слідчих дій. За їхньою інформацією, правоохоронні органи вивчають записи камер спостереження та інші матеріали, які можуть допомогти встановити особи нападників.
14 жовтня прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев підтвердив, що у справі ведеться інтенсивне розслідування за участю компетентних органів і партнерських служб. Водночас він відмовився розкривати деталі, пославшись на необхідність збереження таємниці слідства.
Інцидент стався на тлі посилення уваги європейських країн до захисту критичної телекомунікаційної інфраструктури. Зокрема, у Польщі правоохоронні органи розслідують окремий випадок підпалу обладнання Starlink у Мазовецькому воєводстві. У жовтні німецька поліція затримала двох громадян Туреччини за підозрою в причетності до цього злочину.
Starlink є супутниковою системою широкосмугового доступу до інтернету, яку розвиває американська SpaceX. В Україні вона використовується цивільними установами, аварійними службами, підприємствами та військовими, забезпечуючи зв’язок в умовах пошкодження наземної інфраструктури.
Водночас офіційного підтвердження того, що пошкоджені в Болгарії антени безпосередньо забезпечували конкретні українські підрозділи або що інцидент спричинив перебої зв’язку в Україні, наразі немає.
29–30 жовтня відбудеться Retail Expo 2026 – 10-й щорічний конгрес українського ритейлу. Подія збере понад 500 учасників: власників і керівників торговельних мереж, виробників, постачальників, технологічних компаній та експертів галузі. У програмі понад 50 спікерів, практичні кейси, дискусії та виставкова зона з рішеннями для ритейлу.
Як змінюється поведінка покупців?
Що сьогодні допомагає зберігати продажі, команди та лояльність клієнтів?
Де шукати резерви ефективності, коли ресурси обмежені, а викликів стає дедалі більше?
Ці та інші питання стануть основою програми Retail Expo 2026. У центрі уваги – аналітика ринку та споживчих трендів, автоматизація й технологічна трансформація, продажі, клієнтський досвід і сервіс, кадровий дефіцит, управління командами та партнерські відносини. Особливий акцент на реальних кейсах українських компаній, які знаходять рішення та продовжують розвиватися попри всі складнощі.
Retail Expo – це не лише виступи зі сцени. Це два дні живого спілкування, нових знайомств, професійних дискусій і зустрічей із тими, хто щодня працює над розвитком українського ритейлу.
Сьогодні, коли бізнес працює в умовах війни, постійної невизначеності та нових випробувань, такі зустрічі мають особливу цінність. Важливо не замикатися у власних проблемах, а збиратися разом, говорити відверто, ділитися досвідом і підтримувати одне одного. Щоб знаходити рішення, ставати сильнішими та рухатися далі.
Retail Expo 2026 відбудеться 29–30 жовтня. Захід проходитиме в укритті, що дозволить продовжувати роботу конгресу навіть під час повітряних тривог.
Програма, спікери та реєстрація – на сайті Retail Expo 2026 https://retailexpo.com.ua
Open4Business – інформаційний партнер.
Як повідомляє Experts Club, Молдова зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 55,4% респондентів, тоді як негативно — 7,3%. Водночас понад третина опитаних — 35,6% — займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Молдови ставляться 20,4% українців, здебільшого позитивно — 35%. Нейтральне ставлення висловили 35,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно — 1,2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими даними таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 48,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Молдови більш ніж у сім разів переважає негативне. Серед країн Центральної та Східної Європи вона поступається за балансом оцінок лише Чехії.
У березні 2026 року позитивно до Молдови ставилися 60,1% респондентів: 22,8% — повністю позитивно та 37,3% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 32,9% опитаних, негативно країну оцінювали 5,4%, ще 1,6% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,7 в.п. — з 60,1% до 55,4%. Негативних оцінок стало на 1,9 в.п. більше, а нейтральний сегмент збільшився на 2,7 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 54,7 до плюс 48,1 в.п.
При цьому Молдова має для України важливе значення не лише як сусідня держава, а й як ринок збуту. У першому півріччі 2026 року позитивне сальдо України в торгівлі з Молдовою становило близько $467 млн, що поставило її на третє місце серед партнерів із найбільшим торговельним профіцитом після Іспанії та Єгипту.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошує, що для України важливо не лише зберігати присутність на таких ринках, а й перетворювати позитивний торговельний баланс на довгостроковий економічний результат.
«Для закріплення на цих ринках недостатньо лише виробити конкурентний товар. Потрібні довгострокові контракти, доступне страхування воєнних і комерційних ризиків, експортне кредитування, системна торговельна дипломатія, узгодження ветеринарних і фітосанітарних процедур, а також інвестиції у порти, залізницю, прикордонну інфраструктуру та закордонні логістичні центри. Позитивне сальдо має перетворюватися не просто на статистичну різницю між експортом та імпортом, а на стійкий потік валютної виручки, податків, інвестицій і робочих місць в Україні», — зазначив Уракін.
Він також відносить Молдову до напрямів, де Україна вже має сприятливі стартові позиції: «Найбільш прикладні “точки зростання” для України — це комбінація ринків із уже позитивним сальдо — Єгипет, Молдова, частково торгові хаби ЄС — та інструментів, що зменшують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», — підкреслював Уракін.
Таким чином, нова хвиля опитування фіксує певне послаблення позитивного ставлення до Молдови, але не зміну загальної картини: більше половини українців оцінюють країну позитивно, негативний сегмент залишається невеликим, а економічні відносини характеризуються значним позитивним для України торговельним сальдо.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
UKRNAFTA проводить відкритий моніторинг ринку та запрошує кваліфікованих підрядників надати комерційні пропозиції щодо виконання робіт із захисту автозаправних станцій компанії.
Йдеться про 72 об’єкти у Київській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Кіровоградській, Чернігівській, Полтавській, Житомирській та Харківській областях.
Моніторинг проводиться на майданчику SmartTender
Пропозиції приймаємо до 15:00 19 жовтня 2026 року.
Технічна документація та детальні умови участі опубліковані на майданчику SmartTender.
Детальніше — за посиланням.
Чекаємо на ваші пропозиції!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Київ посів перше місце серед 33 європейських столиць за найнижчою вартістю електроенергії для домогосподарств у вересні 2026 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Вартість одного кіловат-години з урахуванням податків у столиці України становила 8,4 євроцента, свідчать дані міжнародного дослідження Household Energy Price Index (HEPI), які 14 жовтня опублікувало видання Euronews Business.
Друге місце посів Будапешт із показником 10,3 євроцента за кВт·год, третє – Подгориця, де електроенергія коштувала 11,3 євроцента. До п’ятірки найдешевших столиць також увійшли Белград (11,6 євроцента) та Валлетта (12,3 євроцента).
Середня вартість електроенергії у столицях країн Європейського Союзу становила 27,2 євроцента за кВт·год. Таким чином, електроенергія в Києві була приблизно на 69,1% дешевшою за середній показник ЄС, у Будапешті – на 62,1%, у Подгориці – на 58,5%, а в Белграді – на 57,4%.
Найдорожчу електроенергію для населення зафіксовано у Брюсселі, де ціна досягла 41,3 євроцента за кВт·год. Далі розташувалися Берлін (39,6), Дублін (38,7), Берн (38,6) і Лондон (38,3).
Серед інших європейських столиць високі тарифи зафіксовано у Римі (36,6 євроцента), Відні (34,4) та Празі (34,3). У Мадриді електроенергія коштувала 28,3 євроцента за кВт·год, у Парижі – 28,1 євроцента.
Різниця між найдорожчою та найдешевшою столицями становила майже п’ять разів: 41,3 євроцента у Брюсселі проти 8,4 євроцента у Києві.
За даними HEPI, із початку лютого до початку вересня 2026 року середня вартість електроенергії для домогосподарств у столицях ЄС збільшилася на 4,2%. Водночас ціни на природний газ за цей період зросли на 12%.
Відмінності між європейськими столицями пояснюються структурою енергетичного балансу, залежністю від імпортованих енергоносіїв, тарифною політикою, податками та державними механізмами підтримки населення.
Водночас дослідники наголошують, що порівняння номінальних тарифів не повністю відображає доступність електроенергії для населення. При врахуванні купівельної спроможності рейтинг суттєво змінюється, оскільки доходи домогосподарств та загальний рівень цін у європейських країнах значно відрізняються.
Дослідження Household Energy Price Index проводиться щомісяця з 2009 року за участю австрійського енергетичного регулятора Energie-Control, угорського регулятора MEKH та міжнародної консалтингової компанії VaasaETT. Воно охоплює 33 європейські столиці та враховує тарифи постачальників, мережеві платежі, податки й державні субсидії.
Активісти міжнародної екологічної організації Greenpeace 13 жовтня 2026 року провели акцію протесту проти птахівничого комплексу українського агрохолдингу МХП у районі Велікі-Пажут на північному сході Хорватії, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту через можливі екологічні наслідки для прилеглих природоохоронних територій.
Як повідомила Greenpeace Croatia, 12 активістів піднялися на дахи трьох корпусів птахофабрики та розмістили напис «Stop This Shit» загальною площею близько 500 кв. м. Одночасно представники хорватських екологічних організацій Zelena akcija та Prijatelji životinja провели акцію біля підприємства.
Протест пов’язаний із розташуванням виробничого комплексу в межах біосферного заповідника, визнаного ЮНЕСКО, поблизу кордону Хорватії та Угорщини. Екологічні організації побоюються, що інтенсивне птахівництво може призвести до забруднення ґрунту, повітря та водних об’єктів відходами тваринництва.
Згідно з інформацією Greenpeace, після отримання дозволу на експлуатацію підприємство зможе вирощувати близько 1,8 млн бройлерів щорічно. Екологічні активісти оцінюють потенційний обсяг відходів, що утворюються, приблизно в 1 млн літрів на рік.
Особливе занепокоєння викликає близькість орнітологічного заповідника, розташованого приблизно за 320 метрів від комплексу. Представники екологічних організацій вважають, що інтенсивне утримання птиці може створювати додаткові ризики для навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань.
Голова хорватської організації Zelena akcija Дора Сівка заявила, що рух проти будівництва великих птахівничих комплексів об’єднує десять місцевих ініціатив і користується підтримкою близько 160 європейських неурядових організацій.
Учасники протестів вимагають припинити пробну експлуатацію підприємства та не видавати остаточний дозвіл на його використання до врегулювання екологічних питань.
Конфлікт навколо птахівничого проєкту став частиною ширшої кампанії проти розширення промислового птахівництва в Хорватії.
У квітні 2026 року МХП офіційно відмовилася від запланованих проєктів у Сісаксько-Мославінській жупанії після тривалих громадських протестів. Разом із тим в інших регіонах Хорватії триває реалізація інвестиційних проєктів у птахівничій галузі.
Екологічні організації пов’язують зростання кількості таких проєктів із розширенням європейського ринку м’яса птиці. Вони виступають за більш суворі вимоги до екологічної експертизи, поводження з відходами та розміщення великих тваринницьких підприємств поблизу природоохоронних територій.
При цьому заяви Greenpeace про можливе забруднення навколишнього середовища є оцінкою екологічної організації. Наведені матеріали не підтверджують, що забруднення території вже відбулося.
МХП — один із найбільших виробників м’яса птиці в Європі, міжнародна агропромислова група з операційними активами в Україні та країнах Південно-Східної Європи. Засновником і основним акціонером групи є український підприємець Юрій Косюк. Компанія займається вирощуванням сільськогосподарських культур, виробництвом комбікормів, розведенням птиці, переробкою м’яса та випуском продуктів харчування. Міжнародний бізнес групи розвивається, зокрема, через компанію Perutnina Ptuj, що працює на ринках країн Балканського регіону.
Джерело: Greenpeace Croatia
