Чеський капітал став одним із найактивніших джерел інвестицій на ринку нерухомості Центральної та Східної Європи у першому півріччі 2026 року, свідчать дані дослідження Colliers.
Загальний обсяг інвестицій чеських інвесторів у регіоні оцінюється приблизно в 1,9 млрд євро. Особливо помітною була присутність чеського капіталу в Польщі, найбільшому інвестиційному ринку Центральної та Східної Європи.
На інвесторів із Чехії припало 23,6% усіх вкладень у польську комерційну нерухомість у січні–червні. Німеччина забезпечила близько 19%, польський капітал — 11,5%, американський — 10,6%, угорський — 6,8%.
Сама Чехія водночас залишилася другим за величиною ринком CEE-6. У першому півріччі тут було укладено угод на суму понад 1,4 млрд євро. Це менше за рекордні 2,2 млрд євро за аналогічний період 2025 року, проте, за оцінкою Colliers, ринок залишається одним із найстабільніших у регіоні.
Прибутковість преміальних офісів у Празі оцінюється приблизно в 5,25%, першокласних складських об’єктів — близько 5%, торгових центрів — близько 6%. Це одні з найнижчих ставок капіталізації серед найбільших ринків Центральної Європи, що відображає порівняно високу оцінку чеських активів інвесторами.
Активність чеського капіталу в сусідніх країнах є частиною ширшої тенденції. Colliers зазначає, що на ринках Центральної та Східної Європи (CEE) зростає значення не лише глобальних фондів із США та Західної Європи, а й інвесторів із самої Центральної Європи.
Це поступово формує власний регіональний інвестиційний капітал, здатний підтримувати угоди навіть у періоди більш обережного ставлення великих міжнародних фондів до регіону.
Новопризначений посол Японії в Україні Осуме Йо прибув до Києва, повідомило посольство Японії в Україні.
«Раді повідомити, що 29 серпня до Києва прибув новопризначений посол Японії в Україні пан Осуме Йо. Попереду — новий етап у розвитку міцних дружніх відносин між Японією та Україною», — йдеться в повідомленні посольства в соціальній мережі Х у суботу.
З початку повномасштабного вторгнення Японія стала одним із найбільших двосторонніх донорів України. Станом на лютий 2026 року Токіо оголосило та реалізує допомогу Україні на суму приблизно $20 млрд, зокрема фінансову, гуманітарну допомогу та допомогу для відновлення й реконструкції. Лише пряма бюджетна підтримка Японії з 24 лютого 2022 року перевищила $9,8 млрд.
У 2026 році Україна вже отримала від Японії $850 млн бюджетної підтримки через проєкти Світового банку. Крім того, внесок Токіо в механізм ERA, забезпечений доходами від заморожених російських активів, становить понад $3 млрд.
Японія також постачає Україні енергетичне обладнання, генератори, транспорт, засоби для розмінування та іншу нелетальну допомогу.
У травні 2026 року Токіо додатково внесло $14,658 млн у механізм НАТО PURL для закупівлі нелетального обладнання для України. Паралельно Японія продовжує санкційний тиск на Росію.
Інвестиції в комерційну нерухомість шести найбільших ринків Центральної та Східної Європи в першому півріччі 2026 року досягли EUR5,8 млрд, збільшившись приблизно на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі звіту Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
Дослідження охоплює Польщу, Чехію, Угорщину, Румунію, Словаччину та Болгарію. Обсяг інвестицій виявився вищим за середній показник за перші півріччя останніх п’яти років, що становив EUR4,6 млрд, і вищим за десятирічний середній рівень EUR5,1 млрд.
Найбільшим ринком стала Польща, де обсяг угод перевищив EUR3 млрд. На неї припало близько 52% усіх інвестицій CEE-6. Чехія посіла друге місце з більш ніж EUR1,4 млрд, а Угорщина залучила майже EUR600 млн, показавши найкращий результат першого півріччя з 2021 року.
За оцінкою Colliers, відновлення ринку відрізняється від попередніх інвестиційних циклів. Капітал повертається вибірково, причому інвестори віддають перевагу об’єктам зі стабільним доходом, хорошим розташуванням, високою енергоефективністю та довгостроковим попитом з боку орендарів.
Найбільшим сегментом стали офіси, далі йдуть торговельна нерухомість, житлові об’єкти та інституційна оренда, а також промислово-логістична нерухомість.
Colliers прогнозує, що за підсумками 2026 року обсяг інвестицій у комерційну нерухомість CEE-6 може досягти EUR12,5-13 млрд проти EUR11,6 млрд у 2025 році та наблизитися до максимальних показників, що спостерігалися до пандемії.
Серед основних ризиків для ринку експерти називають високі процентні ставки, зростання вартості рефінансування, геополітичну напруженість, слабкість промисловості Німеччини та вартість енергії. Водночас додаткові інвестиційні можливості створюють інфраструктурні проєкти, оборонна промисловість, енергетичний перехід, штучний інтелект, реіндустріалізація та перенесення виробництва ближче до європейських споживачів.
Colliers є глобальною компанією у сфері професійних послуг та управління інвестиціями, що працює більш ніж у 70 країнах. Її річна виручка становить близько $6 млрд, штат — близько 28 тис. осіб, активи під управлінням — близько $110 млрд.
Можу також одразу зробити дослівні переклади англійською, німецькою, іспанською та спрощеною китайською.
COLLIERS, EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ЄВРОПА, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ
З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
Від початку року 6864 агропідприємства залучили 46,29 млрд грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Найактивніше цією програмою скористалися в Одеській (6,14 млрд грн для 817 агропідприємств), Київській (4,49 млрд грн для 577 агропідприємств), Кіровоградській (4,26 млрд грн для 817 агропідприємств), Вінницькій (4,12 млрд грн для 731 агропідприємства) та Харківській (3,17 млрд грн для 402 агропідприємств) областях.
Загалом від початку року 11887 агропідприємств залучили понад 105,63 млрд грн кредитних ресурсів за всіма програмами фінансування.
У 2025 році 15574 агрогосподарства отримали 131,47 млрд грн банківських кредитів на розвиток.
За державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” було профінансовано 7978 господарств на суму 53,76 млрд грн.
агропідприємство, АГРОСЕКТОР, КРЕДИТ, Мінагрополітики, ФІНАНСУВАННЯ
