Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
Заступник керівника Офісу президента України, голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Віктор Микита повідомив про нараду з керівниками обласних адміністрацій, на якій обговорили підготовку регіонів до початку нового навчального року, забезпечення дітей гарячим харчуванням, облаштування укриттів, енергонезалежність закладів освіти та інші питання.
“Станом на зараз понад 9 370 закладів освіти готові забезпечити дітей гарячими обідами. Це майже 99% усіх учнів, які навчаються на цьому рівні. Держава забезпечила громади фінансовим ресурсом для досягнення цього показника”, – написав Микита в Телеграм у п’ятницю за підсумками наради.
Також він повідомив про роботу над реалізацією ініціативи президента “Пакунок школяра” з фінансування родин першокласників для закупівлі необхідних речей до школи перед початком нового навчального року, але не уточнив, на якому вона перебуває етапі.
Заступник керівника ОП розповів про роботу зі створення енергонезалежних шкіл, яка полягає в обладнанні найбільших закладів освіти засобами автономного живлення, генерації та тепла. “Школи стануть справжніми просторами незламності, де у разі відключень світла діти зможуть тривалий час перебувати в теплі та з електроенергією. Минулої, важкої зими такі рішення у громадах та регіонах довели свою ефективність. Це наш перевірений шлях, яким ми рухаємося далі”, – повідомив Микита.
У зв’язку з проведенням заходів із забезпечення безпеки за участю іноземних делегацій у столиці 22–25 серпня будуть введені тимчасові обмеження дорожнього руху, повідомляє Управління державної охорони України.
Зазначається, що обмеження будуть введені в центральній частині столиці, а також на деяких ділянках Печерського, Подільського, Соломенського та Шевченківського районів.
«Просимо враховувати зазначену інформацію під час пересування», – йдеться в повідомленні УДГ України у мережі Facebook.
Частка необґрунтованих госпіталізацій пацієнтів в Україні оцінюється приблизно в 38%, а у відділеннях загальної терапії надлишковими можуть бути до 65% ліжко-днів, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар у ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Найбільшу кількість таких випадків Міністерство охорони здоров’я спостерігає в терапевтичних напрямках, зокрема в неврології, кардіології та ендокринології.
За словами Гончара, скорочення необґрунтованих госпіталізацій не повинно призводити до скорочення лікарів. Частина фахівців, які зараз працюють переважно в стаціонарах, зможе більше працювати в амбулаторних умовах.
Це має підвищити доступність вузькопрофільних фахівців для пацієнтів, яким сьогодні іноді складно потрапити до лікаря через його зайнятість у стаціонарному відділенні.
Ще одним напрямком трансформації може стати подальший розвиток хірургії одного дня. За останні три роки кількість таких операцій в Україні вже зросла більш ніж утричі.
Джерело: ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я України Євгена Гончара агентству «Інтерфакс-Україна».
Діти з психічними розладами, яким необхідна стаціонарна допомога, в Україні повинні лікуватися в обласних або міських дитячих лікарнях, а не в загальних психіатричних закладах, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, законодавство було змінено після виявлення випадків, коли дітей з інтернатних закладів направляли до психіатричних лікарень, зокрема під виглядом лікування чи оздоровлення або фактично для впливу на їхню поведінку.
Подібні випадки фіксувалися в матеріалах уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів.
Гончар наголосив, що психіатрична лікарня не повинна використовуватися як інструмент корекції поведінки дитини.
Окремою проблемою залишаються дорослі пацієнти з деменцією, які тривалий час перебувають у психіатричних закладах переважно з соціальних, а не медичних причин.
Стабільні пацієнти з деменцією, яким не потрібне лікування загострення, на думку заступника міністра, повинні отримувати соціальний догляд, зокрема в закладах підтримуваного проживання або інших спеціалізованих закладах, а не постійно займати місця в психіатричному стаціонарі.
Кількість госпіталізацій до українських медичних закладів зросла з 5,5 млн випадків у 2021 році до 8,3 млн у 2025 році, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, водночас змінилася структура пацієнтів: частка госпіталізованих чоловіків віком 18–65 років зросла за цей період на 12 процентних пунктів.
Разом з тим у 2025 році зростання кількості госпіталізацій зупинилося, а в першому півріччі 2026 року їхня кількість уже зменшилася порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Гончар наголосив, що нові критерії госпіталізації, затверджені Міністерством охорони здоров’я, не спричиняють цього скорочення, а фактично закріплюють тенденцію, яка вже сформувалася в медичній системі.
При цьому порівняння показників за тривалий період вимагає обережності. У 2020–2022 роках українські медичні заклади переходили від паперового обліку до електронного, тому якість кодування медичних випадків поступово поліпшувалася. За словами заступника міністра, дані електронної системи охорони здоров’я з 2023 року вже є достатньо стабільними для міжрічних порівнянь.
