Центральний банк Росії став найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у серпні 2026 року, скоротивши офіційні золоті резерви приблизно на 6,2 тонни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC).
Серед помітних продавців золота у серпні WGC виділяє:
Росія продовжила скорочення золотих резервів після продажу приблизно 6 тонн у липні. Загалом за січень-серпень 2026 року російські офіційні золоті резерви зменшилися приблизно на 56 тонн.
Після серпневого продажу обсяг золота в російських резервах становив близько 2 271 тонни.
Йорданія у серпні продала близько 3,1 тонни золота. Однак на відміну від Росії за підсумками восьми місяців країна залишається чистим покупцем: від початку 2026 року її золоті резерви збільшилися приблизно на 2 тонни – до 75 тонн. На золото припадає близько 37% міжнародних резервів Йорданії.
При цьому найбільшим продавцем золота за підсумками січня-серпня залишається Туреччина, попри те, що у серпні вона перейшла до купівель.
За даними WGC, Туреччина від початку року скоротила золоті резерви приблизно на 82 тонни. Основні продажі припали на перший квартал 2026 року. У серпні тенденція змінилася – турецький центробанк придбав близько 2,9 тонни золота.
Росія посідає друге місце серед найбільших продавців від початку року з показником близько 56 тонн.
Таким чином, серпень показав суттєву перевагу покупців над продавцями: світові центробанки в сукупності придбали 39 тонн золота в чистому вираженні проти 23 тонн у липні.
World Gold Council зазначає, що дані охоплюють офіційно заявлені зміни резервів центральних банків та інших офіційних інститутів і можуть відрізнятися від ширшої оцінки глобального попиту центробанків, яка враховує незаявлені купівлі.
EXPERTS CLUB, WORLD GOLD COUNCIL, ЗОЛОТІ РЕЗЕРВИ, ЗОЛОТО, ЙОРДАНІЯ, РОСІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
Національне антикорупційне управління Румунії (DNA) 5 жовтня провело масштабну операцію в рамках розслідування можливої корупції серед співробітників прикордонної поліції та митниці на румунсько-українському кордоні.
Як повідомляє «Голос Карпат», правоохоронці провели 96 обшуків одразу в шести румунських повітах — Сату-Маре, Біхор, Селаж, Марамуреш, Клуж і Муреш.
У центрі розслідування — співробітники прикордонної поліції та митної служби, які працювали, зокрема, у пункті пропуску Халмеу, що забезпечує автомобільне сполучення між Румунією та Україною. З українського боку йому відповідає пункт пропуску «Дяково» у Закарпатській області.
За даними DNA, розслідування стосується можливих корупційних злочинів, скоєних у 2025–2026 роках. Слідчі перевіряють інформацію про те, що окремі прикордонники та митники могли отримувати грошові кошти у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Обшуки проводилися як у приватних будинках, так і в приміщеннях двох державних установ. До операції були залучені співробітники антикорупційного управління, поліції та жандармерії. Слідчі дії відбувалися, зокрема, безпосередньо на території пункту пропуску Халмеу та в підрозділі прикордонної поліції.
Румунські ЗМІ з посиланням на джерела, обізнані з ходом розслідування, повідомляли, що можлива корупційна схема могла бути пов’язана з отриманням грошей за відсутність належної перевірки транспортних засобів та вантажів, що перетинали кордон. Мова могла йти як про вантажні перевезення, так і про переміщення людей.
Водночас на момент оприлюднення офіційного повідомлення DNA ці деталі в повному обсязі не були підтверджені. Антикорупційне управління також не називало точну кількість підозрюваних і можливі суми неправомірної вигоди.
Особливе значення розслідування має для Закарпатської області, оскільки слідчі дії проводилися також у повіті Марамуреш, що безпосередньо межує з Україною.
Керівництво Територіальної інспекції прикордонної поліції Сігету-Мармацієві заявило про готовність співпрацювати зі слідством і наголосило, що в разі підтвердження порушень до співробітників будуть застосовані передбачені законодавством заходи.
Пункт пропуску Халмеу є одним із автомобільних переходів на румунсько-українському кордоні й використовується для руху пасажирського та вантажного транспорту між двома країнами.
Експорт українських ІТ-послуг у січні-серпні 2026 року збільшився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $4,46 млрд, свідчать дані Національного банку України, проаналізовані Experts Club.
За обсягом валютної виручки сектор фактично повернувся до показників відповідного періоду 2023 року, проте все ще не досяг максимальних значень 2022 року.
У січні-серпні 2022 року обсяг ІТ-експорту був приблизно на 9% вищим за нинішній показник.
Таким чином, динаміку останніх років можна розділити на два періоди: після рекордного 2022 року український ІТ-експорт перейшов до зниження, а в 2026 році знову демонструє зростання.
Особливо важливим залишається значення ІТ для всього українського сектору послуг. За вісім місяців 2026 року Україна експортувала послуг на $10,9 млрд, що приблизно на 6% перевищує показник відповідного періоду минулого року.
На ІТ припало 41% цієї суми, тобто понад $4 з кожних $10, отриманих Україною від експорту послуг.
У масштабах усієї зовнішньої торгівлі частка сектору також залишається значною. Сукупний експорт товарів і послуг за січень–серпень становив $35,8 млрд, з яких $4,46 млрд забезпечили ІТ-компанії та фахівці.
У результаті частка ІТ становить близько 12% сукупного експорту країни — приблизно кожен восьмий долар експортної виручки.
За умови збереження нинішніх темпів сектор може завершити 2026 рік із найкращим результатом за останні кілька років, однак для повернення до рекордних показників 2022 року темпи зростання мають прискоритися.
Джерело даних — Національний банк України.
В Україні з 16 жовтня 2026 року буде тимчасово призупинено прийом заявок на державні гранти для створення та розвитку садів, ягідників, виноградників і тепличних господарств.
Як повідомляє EastFruit, агровиробники, які планують скористатися державною підтримкою цього року, можуть подати заявку до 15 жовтня включно.
Відновити прийом заявок планується в першому кварталі 2027 року. Для продовження програми відповідне фінансування передбачено в державному бюджеті на наступний рік.
За даними, які наводить EastFruit, у 2026 році вже ухвалено 61 рішення про надання таких грантів на загальну суму 300 млн грн.
Зокрема, 40 рішень на суму 170 млн грн стосуються створення та розвитку садів, ягідників і виноградників. Ще 21 рішення на суму 130 млн грн ухвалено для розвитку тепличного господарства.
Наразі повністю профінансовано 34 гранти для проєктів у сфері садівництва, ягідництва та виноградарства на загальну суму 137 млн грн. Ще 19 грантів на 123 млн грн профінансовано для розвитку тепличних господарств.
Проєкти, що отримали державну підтримку, передбачають створення 428,4 га нових багаторічних насаджень та 31,5 га модульних теплиць.
Їхня реалізація також має забезпечити створення 282 постійних та 5 518 тис. сезонних робочих місць.
Аграрії, які не встигнуть подати документи до 15 жовтня включно, зможуть звернутися за грантом після відновлення прийому заявок у 2027 році.
Програма державної підтримки садівництва та тепличного господарства у 2026 році передбачає гранти в розмірі до 7 млн грн на один об’єкт, але не більше 70% вартості проєкту. Для підприємств на деокупованих та прифронтових територіях частка державного фінансування може сягати 80%. Заявки подаються через портал «Дія».
Україна отримала $4,46 млрд від експорту ІТ-послуг за січень-серпень 2026 року, завдяки чому технологічний сектор забезпечив близько 12% сукупного експорту товарів і послуг країни, свідчать дані Національного банку України, проаналізовані експертно-аналітичним центром Experts Club.
Таким чином, приблизно кожен восьмий долар експортної виручки України припадає на ІТ-послуги.
Сукупний експорт товарів і послуг України за вісім місяців 2026 року становив $35,8 млрд і практично не змінився порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основну частину валютної виручки, як і раніше, забезпечує товарний експорт — $24,9 млрд, або близько 70 % загального обсягу. Експорт послуг становив $10,9 млрд, з яких $4,46 млрд припадало на ІТ.
Таким чином, при частці послуг у сукупному експорті країни близько 30% ІТ самостійно забезпечує приблизно 12% усієї експортної виручки України.
Як зазначають аналітики Experts Club, ці показники свідчать про особливу роль ІТ для української зовнішньої торгівлі. На відміну від товарного експорту, технологічні послуги практично не залежать від морської логістики, пропускної спроможності кордонів та фізичного транспортування продукції.
Крім того, ІТ залишається найбільшою складовою українського експорту послуг. На комп’ютерні послуги припадає близько 41% усієї експортної виручки сектору послуг.
За підсумками січня–серпня експорт послуг України досяг $10,9 млрд, збільшившись приблизно на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. IT-експорт зріс на 4% — до $4,46 млрд.
Незважаючи на відновлення, IT-сектор поки що не повернувся до історичного максимуму 2022 року. Експорт ІТ-послуг за перші вісім місяців 2026 року залишається приблизно на 9% нижчим за показник відповідного періоду 2022 року.
Таким чином, український ІТ-експорт одночасно демонструє відновлення після спаду попередніх років і зберігає надзвичайно важливу роль у формуванні валютної виручки країни.
Джерело даних — Національний банк України. Розрахунки структури експорту виконано на основі даних НБУ, опублікованих Opendatabot.
Мережа гіпермаркетів-дискаунтерів “Велмарт” перебудувала ланцюги постачання і збільшила частку прямих поставок від виробників до магазинів до 53%, повідомила її пресслужба.
“Станом на вересень поставки до мережі охоплюють понад 11 тис. товарних позицій, їх забезпечують понад 570 партнерів-постачальників. У вересні частка прямих поставок від виробників у загальній вартості товарних надходжень зросла до близько 53%, тоді як у серпні цей показник становив 12%”, – йдеться у пресрелізі мережі.
Згідно із повідомленням, локальні виробники постачають продукцію у свої регіони без доставки до розподільчого центру. Такий підхід зменшує навантаження на міжрегіональні транспортні маршрути та дає змогу швидше доставляти товари до магазинів.
Крім того, “Велмарт” пріоритезує поставки товарів щоденного споживання: молочної продукції, гастрономії, м’яса, хлібобулочних виробів, бакалії, овочів, фруктів, цукру, солі та борошна. У разі відсутності в наявності товарів українського виробництва мережа шукає альтернативи, вироблені у Польщі чи Румунії.
Мережа “Велмарт” входить до мультибрендового холдингу Retail Group. Налічує 34 магазини у 18 містах України. Розвиває 10 власних торгових марок і має сім власних виробництв повного циклу: м’ясної і рибної продукції (охолодженої та копченої), кулінарії, випічки та кондитерських виробів.
Компанія також розвиває мережу сучасних фудкортів Graan Café у просторі супермаркетів “Велмарт” та напрям товарів для тварин “Пухнасті справи”.
За даними аналітичної системи YouControl, за результатами 2025 року ТОВ “Фудком”, яке розвиває мережу “Велмарт”, збільшило чистий дохід на 18,7%, до 23,6 млрд грн, чистий прибуток – у 3,2 раза, до 378,6 млн грн.
Власником ТОВ “Фудком” вказано АТ “Рітейл Груп”, кінцевим бенефіціаром – Роман Лунін.
