Інформаційно-аналітичний центр Experts Club провів дослідження, присвячене вирощуванню (виробництву) слив у світі. Відеоаналіз дослідження доступний за посиланням на YouTube.
За підсумками 2023 року Україна посіла 13-те місце у світі за обсягом виробництва слив, згідно з відеографікою, заснованою на офіційних даних FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Відеоогляд, опублікований Experts Club, демонструє динаміку виробництва слив у 1991–2023 роках по країнах. Згідно зі статистикою, лідируючі позиції займають:
ТОП-5 країн-виробників слив у 2023 році:
Найкращим показником для України за останні роки був 2021 рік, коли країна посіла 9-те місце серед топових світових виробників слив. У 2023 році обсяг врожаю слив в Україні склав понад 160 тис. тонн. Основними регіонами для слив є Закарпаття, Вінницька, Львівська, Чернівецька області.
Сливи використовуються як у свіжому вигляді, так і для переробки: сушені сливи, джеми, соки, пастила.
Незважаючи на військові ризики та окупацію частини південних територій, Україна зберігає статус важливого виробника кісточкових культур у Східній Європі.
Світові дані виробництва основних агрокультур за 2024 рік знаходяться в обробці і будуть доступні протягом місяця.
Детальніше дивіться відеоогляд за посиланням
Experts Club — платформа аналітичних відеодискусій, інтерв’ю та оглядів, присвячених ключовим питанням економіки, політики, медицини, безпеки та міжнародних відносин. Проект об’єднує провідних експертів, вчених, бізнесменів та громадських діячів для глибокого аналізу актуальних подій.
На каналі регулярно виходять:
інтерв’ю з профільними фахівцями (економісти, лікарі, юристи, дипломати),
експертні панельні дискусії,
аналітичні відеоролики та інфографіка (у тому числі на базі даних ООН, МВФ, FAO),
огляди світової та української економіки.
Мета проекту — формування незалежної експертної спільноти та розвиток культури аналітики в Україні.
YouTube-канал Experts Club доступний за посиланням: youtube.com/@ExpertsClub
На YouTube-каналі Experts Club вийшло нове інтерв’ю з провідним українським акушером-гінекологом, доктором медичних наук Володимиром Тереховим, присвячене ключовим викликам і тенденціям у сучасній гінекології. Лікар із понад 15-річним досвідом ділиться спостереженнями про стан жіночого здоров’я, діагностику та лікування гінекологічних захворювань, а також про перспективи розвитку галузі в Україні та світі.
Основні теми розмови
• Проблеми пізньої діагностики: за словами Терехова, до 70% пацієнток звертаються за медичною допомогою вже на пізніх стадіях захворювань. Це стосується як онкології, так і запальних чи гормональних патологій.
• Репродуктивне здоров’я: особлива увага приділяється зниженню фертильності у жінок молодого віку, що набуває масового характеру й пов’язане зі способом життя, стресами та гормональними порушеннями.
• Роль профілактики: гість наголошує, що регулярні огляди й скринінги (зокрема, цитологія та УЗД) є ефективними методами раннього виявлення захворювань, зокрема раку шийки матки й яєчників.
• Розвиток технологій: обговорюються досягнення в галузі малоінвазивної хірургії, лапароскопії та нових методів діагностики.
В Україні, за даними МОЗ та міжнародних НКО, кожна третя жінка репродуктивного віку стикається з гінекологічним захворюванням — від міоми до ендометріозу. Щороку діагностується близько 4 500 випадків раку шийки матки, що робить його одним із найпоширеніших онкозахворювань серед жінок у країні.
У світі, за даними ВООЗ, гінекологічні патології виявляють у кожної другої жінки старше 30 років. Рак шийки матки щорічно забирає понад 300 тисяч життів, попри наявність засобів профілактики — вакцинації та скринінгу. Ендометріоз вражає до 10% жінок репродуктивного віку, а безпліддя — кожну сьому пару.
Доктор Володимир Терехов зазначає, що майбутнє гінекології полягає в інтеграції нових технологій, мультидисциплінарному підході, просвітництві пацієнтів і цифровізації медичної допомоги. Утім, усе це потребує інвестицій, реформ і підтримки з боку держави.
Більше інформації у відео на YouTube-каналі Experts Club за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=dOh20BZmI9g
Підписатися на канал можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
Міністерство фінансів Бразилії підвищило прогноз зростання ВВП на 2025 рік, але очікує уповільнення темпів економічного підйому в результаті жорсткої грошово-кредитної політики Центробанку країни.
Прогноз зростання ВВП на поточний рік піднято до 2,5% з очікуваних у травні 2,4%, на 2026 рік – знижено до 2,4% з 2,5%.
Прогнози не враховують наслідків введення Вашингтоном мит у розмірі 50% на весь імпорт з Бразилії, зазначають у Мінфіні. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив, що ці мита почнуть діяти з 1 серпня.
«Мита, ймовірно, не матимуть істотного впливу на темпи зростання ВВП у 2025 році, хоча окремі галузі промисловості можуть постраждати досить сильно», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
У першому кварталі поточного року ВВП Бразилії збільшився на 1,4% порівняно з попередніми трьома місяцями – максимально за три квартали. Зростання ВВП у річному вираженні склало 2,9%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
У першій половині 2025 року українська економіка демонструє крихке, але позитивне зростання, попри складні зовнішні умови та високий рівень залежності від міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в аналітичному огляді, опублікованому інформаційно-аналітичним центром Experts Club на YouTube.
«Ми спостерігаємо обережний, але все ж позитивний сигнал: економіка України зростає, хоча й дуже повільно. Національний банк прогнозує ріст ВВП на рівні 2,5–3,1% за підсумками 2025 року. Це вище межі виживання, але недостатньо для повноцінного відновлення», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник Experts Club.
«Інфляція тримається на рівні 12–13%, що продовжує знижувати купівельну спроможність населення. Незважаючи на помірну монетарну політику НБУ, тиск на домогосподарства зберігається», — пояснив економіст.
У сфері зовнішньої торгівлі ситуація також залишається тривожною. За травень 2025 року дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув $4,1 млрд. Імпорт склав $7 млрд, тоді як експорт — лише $3,4 млрд. Торгівля послугами також має від’ємне сальдо — $1,8 млрд проти $1,3 млрд.
«Структура експорту свідчить про зміни. Зростають поставки фармацевтики, деревини та живих тварин, проте зерновий експорт впав майже на чверть. І це ще до втрати можливих 3,5 мільярдів євро доходів через завершення митних пільг від ЄС», – підкреслює Уракін.
Водночас міжнародні резерви України зросли — станом на 1 червня вони становили $44,54 млрд. Це більше, ніж наприкінці 2024 року, хоч і на 4,6% менше, ніж у квітні. Але державний борг, за словами Уракіна, залишається критично високим — $179,2 млрд (близько 94% ВВП), із яких понад $134 млрд — зовнішні зобов’язання.
«Резервів наразі достатньо для стабілізації курсу і платежів. Але це ресурс, який не можна вичерпувати нескінченно. Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги — з боку МВФ, ЄС та інших партнерів», — наголосив він.
Світова економіка, за оцінками МВФ і Світового банку, у 2025 році демонструє найповільніше зростання за останнє десятиліття — на рівні 2,3–2,8%. Інфляційний тиск, торговельні суперечки й геополітична нестабільність обмежують потенціал глобального відновлення. Банк міжнародних розрахунків окреслює ситуацію як «поворотний момент» — через протекціонізм, зниження продуктивності та демографічні ризики.
США фіксують перше зниження ВВП з 2022 року — на 0,5% у річному вимірі в І кварталі. Основні причини — ослаблення споживчого попиту та скорочення експорту. Проте ФРБ Атланти прогнозує відновлення — 2,5% зростання у II кварталі. Інфляція за PCE становить 3,1%, базова — 2,6%, а ключова ставка ФРС залишається на рівні 5,25–5,5%.
У Китаї економіка виросла на 5,4% у першому кварталі. Проте офіційний індекс ділової активності PMI у червні залишився нижче позначки 50 (49,7), що вказує на нестабільність у промисловості. Тим часом приватний Caixin PMI перевищив 50 вперше за декілька місяців.
Єврозона демонструє ознаки стабілізації: у першому кварталі ВВП зріс на 0,6% до попереднього періоду, інфляція в червні склала рівно 2%, тобто в межах цільового показника ЄЦБ. Виробничі індекси також поліпшуються. Німеччина — досі відчуває наслідки минулої рецесії. Прогноз зростання ВВП — лише 0,3–0,4%, хоча виробничий PMI уперше з 2022 року перевищив 50. Роздрібна торгівля, однак, лишається слабкою.
Велика Британія здивувала позитивною динамікою — 0,7% зростання у I кварталі, найвищий показник серед G7. Інфляція в травні — 3,4%, ключова ставка Банку Англії — 4,25%.
Індія продовжує лідирувати за темпами зростання — 7,4% у I кварталі. Інфляція — лише 2,82%. Центральний банк знизив ключову ставку до 5,5%, що є відповіддю на зниження інфляційного тиску.
У Бразилії очікується зростання на рівні 2,1–2,4%, але інфляція в травні склала 5,32%. Це змусило регулятора зберегти високу ставку Selic — 15%.
Японія показує перші ознаки пожвавлення. Індекс PMI у промисловості досяг 50,1, композитний PMI — 51,4. Інфляція в послугах — 3,3%, і Банк Японії може підняти ставки вже у 2026 році.
«Світова економіка перебуває у фазі перелому. США і Європа — в стані застою, Китай — відновлюється обережно. Німеччина та Велика Британія демонструють слабкий, але стабільний ріст. Індія залишається рушієм глобального розвитку. Для України ж головне — не втратити темп, зберегти доступ до міжнародного фінансування і адаптуватися до нових умов глобальної торгівлі», — підсумував Максим Уракін.
Матеріал підготовлено на основі аналітичного огляду Experts Club. Біль детально дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kQsH3lUvMKo&t
Підписатись на YouTube канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
