Прихильники незалежності Гренландії здобули перемогу на виборах до місцевого парламенту, що відбулися напередодні, повідомляє у вівторок Данське радіо.
Згідно з даними підрахунку 100% голосів, найбільшою в 31-місцевому парламенті стала партія «Демокраатит» («Демократи»), яка отримала десять місць. Вона дотримується ліберальної ідеології і виступає за поступове здобуття незалежності. На друге місце вийшла партія «Налерак» («Прагнення»), яка також виступає за незалежність острова. Її в місцевому парламенті представлятимуть вісім депутатів.
Соціалістична партія лівого спрямування «Інуїт атакватігііт» («Об’єднання ескімосів»), що стояла до виборів при владі в Гренландії, зазнала поразки, отримавши лише сім місць. Їхні партнери із соціал-демократичної партії «Сіумут» («Вперед») будуть представлені в новому складі парламенту Гренландії чотирма депутатами.
Ще два місця отримали представники ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Явка виборців на виборах становила 70,9%.
Тим часом, хоч «Демократи» і отримали найбільше представництво в новому складі парламенту Гренландії, їм не вдалося набрати парламентської більшості в 16 місць, тому їм доведеться почати коаліційні переговори.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Виборчі дільниці відкрилися в Гренландії, де у вівторок відбуваються вибори до місцевого парламенту, повідомляє Associated Press. У виборах можуть узяти участь приблизно 41 тис. жителів острова.
Учасникам голосування належить зробити вибір із кількох партій, фаворитами з яких є дві – соціалістична лівого спрямування «Інуїт атакатігіііт» («Об’єднання ескімосів»), що наразі перебуває при владі, і соціал-демократична «Сіумут» («Вперед»).
Крім них, за місця в місцевому парламенті змагаються представники ліберальної партії «Демокраатіт» («Демократи»), центристська партія «Налерак» («Прагнення»), що підтримує незалежність острова, і ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Як повідомляє BBC, зараз більшість у парламенті – 21 з 31 місця – контролює коаліція партій «Інуїт Атакатігііт» і «Сіумут». Обидві виступають за незалежність, але найбільша «Інуїт Атакатігіїт» не поспішає з референдумом, а «Сіумут» обіцяє провести його в найближчі чотири роки.
Оголошення початкових результатів виборів розпочнеться одразу після закриття виборчих дільниць, однак ситуація може бути ускладнена погодними умовами, оскільки значна частина острова розташована в арктичному поясі. Від цього ж залежатиме і час оголошення остаточних результатів виборів.
Спостерігачі зазначають, що за підсумками цих виборів також має стати відомо, якому саме шляху надають перевагу жителі острова: залишитися самокерованою територією Данії, обрати напрямок у бік здобуття незалежності або дослухатися до висловлювань президента США Дональда Трампа, який пропонував данській владі викупити Гренландію.
Результати останніх передвиборчих опитувань, проведених дослідницькою компанією Verian і регіональних ЗМІ, показують, що 85% виборців виступають проти включення до складу США, 6% – «за», ще 9% не визначилися з думкою.
Крім того, 60% опитаних виступають за можливий вступ Гренландії до ЄС; 40% дотримуються протилежної думки. Такі самі результати показували опитування 2021 року. Однак, порівняно з 2021 роком, тепер знизився відсоток тих, хто підтримує партії, що виступають за незалежність від Данії, – з 80% до 69%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
Проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску (Călin Georgescu) затримали в середу.
«Келін Джорджеску збирався подати свою нову кандидатуру на пост президента. Приблизно 30 хвилин тому система зупинила його на дорозі і забрала на слухання в прокуратуру! Де демократія, де партнери, які повинні захищати демократію?» – ідеться в повідомленні його комунікаційної команди, опублікованому на особистій сторінці Джорджеску у Facebook у середу.
Раніше того ж дня він повідомив про масові обшуки у його прихильників, назвавши чинну владу «комуністично-більшовицькою системою», а також закликав усіх зібратися на акцію протесту на площі Перемоги в Бухаресті в суботу, 1 березня.
Як повідомлялося, Джорджеску вийшов у лідери першого туру виборів, що відбулися в країні 24 листопада, його підтримали 22,94% виборців. Друге місце з 19,18% голосів виборців посіла лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії» Олена Ласконі. Однак один із кандидатів у президенти Крістіан Тергес, якого підтримує Румунська національно-консервативна партія, заявив про фальсифікації на виборах. Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, а 6 грудня одноголосно ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів за два дні до другого. Скасування виборів відбулося на тлі розсекречення інформації від спецслужб, що свідчить про втручання РФ у вибори.
Пізніше правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться 4 травня і 18 травня.
Джорджеску називав Україну «вигаданою державою», а також заявляв, що її території розділять сусідні країни. За його словами, у разі обрання він не допустить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшої військової допомоги Києву. Він також заявляв, що Бухарест не зобов’язаний дотримуватися зобов’язань НАТО щодо витрат на оборону, і піддав сумніву ефективність використання коштів ЄС, які сприяли економічному зростанню і розвитку інфраструктури в Румунії. Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі в 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Екзит-поли, проведені після завершення парламентських виборів у Німеччині, свідчать про перемогу опозиційного блоку ХДС-ХСС, повідомляє Bild у неділю в Телеграм-каналі. Лідером перегонів стала партія CDU/CSU на чолі з Фрідріхом Мерцем, яка набрала, згідно з екзит-полами, 29% голосів. Це означає, що саме Мерц стане новим канцлером.
«Порівняно з виборами 2021 року християнські демократи значно посилили свої позиції», – пише Bild.
Друге місце, за даними опитувань, посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько понад 19%.
«Однак, незважаючи на успіх, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не готові співпрацювати з нею», – зазначає Bild.
Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів – це найгірший результат за 135 років. Також серйозних втрат зазнали «Зелені» (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), що балансує на межі проходження в парламент.
Bild називає «несподіваним» повернення партії «Ліві», яка, незважаючи на ослаблення після відходу Сари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас заснований Вагенкнехт рух BSW зупинився на позначці близько 5%: потрапить партія до Бундестагу чи ні, поки що неясно.
Тепер головне питання – хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом виглядає союз CDU/CSU з SPD, оскільки консерваторам і «Зеленим» може не вистачити голосів.
«Визначеності можна чекати найближчими тижнями, коли почнуться переговори про формування нового уряду», – зазначають оглядачі Bild. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
