Український ринок пасивного вогнезахисту в 2025 році, за попередньою оцінкою, складає в $8-12 млн, цьому частка імпортних матеріалів знизилася з 80% у 2016 році до 17% у 2025 році, повідомляє аналітичний центр Experts Club.
“Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проектів відновлення”, – цитується у матеріалі співвласник та директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат.
Згідно аналітичному дослідженню українського виробника засобів пасивного вогнезахисту – компанії “Ковлар Груп” на основі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, за умови завершення бойових дій, ринок з 2026 року може зрости до $25 млн. Очікується, що у структурі попиту домінуватимуть спеціалізовані вогнезахисні фарби (70-80%), вогнезахисні штукатурки та плити – 5-10%; системи герметизації проходів та захисту комунікацій – 5-10%; вентиляційні, димові канали та засоби для захисту деревини – близько 5%. Додатковим драйвером може стати зростання потреби в епоксидних та поліуретанових вогнезахисних системах для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів – сегменті, який раніше обмежувався високою вартістю імпортних аналогів.
Experts Club зазначає, що на тлі війни та логістичних обмежень триває імпортозаміщення, а на ринку у 2025 році одночасно були присутні українські виробники та міжнародні бренди через постачальників та сертифіковані системи, зокрема, Ammokote, Hensotherm, Defens, Promapaint, Steelguard. Лідером сегменту у публічних оцінках називається “Ковлар Груп”, яка заявляє про частку близько 65% ринку вогнезахисних матеріалів України та портфелі понад 25 позицій засобів вогнезахисту та супутніх матеріалів; серед помітних українських виробників також згадуються “Капітель Дніпро” та НВП “Спецматеріали”.
Ціни на срібло оновили історичні максимуми на тлі посилення попиту на захисні активи та очікувань пом’якшення грошово-кредитної політики в США. За даними Reuters, спотова ціна срібла 12 січня піднімалася до рекордних $86,22 за тройську унцію.
Одночасно ф’ючерси на срібло на американському ринку в ході торгів 13 січня піднімалися вище $89 за унцію, повідомило Investopedia. Ряд галузевих видань відзначав, що на окремих ділянках сесії зростання срібла в моменті досягало близько 5%, що відображає підвищену волатильність металу. Аналітики, опитані Reuters, не виключають подальшого руху котирувань у бік $90 за унцію при збереженні поточного поєднання факторів, що підтримують дорогоцінні метали.
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
Ціна міді оновила рекорд на торгах у вівторок на тлі ознак обмеженої пропозиції та зростання попиту, пов’язаного з електрифікацією та інвестиціями в дата-центри.
Ціна ф’ючерсів на мідь з поставкою через три місяці на Лондонській біржі металів (LME) піднялася в ході торгів на 3,1%, до $13 387,5 за тонну. З початку 2026 року вартість міді зросла на 6,6%, у понеділок вона вперше перевищила позначку $13 000 за тонну.
“Підйом цін на мідь вище $13 000 за тонну обумовлений наростаючим дисбалансом між структурним обмеженням пропозиції і прискореним збільшенням попиту на тлі електрифікації та інвестицій в дата-центри, – зазначає аналітик ING Ева Манті. – Нестача інвестицій протягом багатьох років, а також тривалі проблеми в роботі рудників практично не залишили ринку простору для маневру”.
Страйк на золото-мідному руднику Mantoverde компанії Capstone Copper на півночі Чилі, що почався минулого тижня, посилив побоювання щодо нестачі пропозиції міді на світовому ринку в поточному році.
Мідь широко застосовують в електротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Болгарія з 1 січня 2026 року офіційно перейшла на євро і стала 21-ю країною єврозони. Для болгарської економіки цей крок багато в чому має інституційний характер: лев багато років був жорстко прив’язаний до євро через валютну раду, тому різкої зміни монетарного режиму ринок не очікував. Разом з тим країна отримує місце в керівних органах ЄЦБ і більш глибоку інтеграцію у фінансову систему єврозони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін вважає, що ефект переходу буде визначатися тим, наскільки швидко влада «збиватиме» інфляційні очікування у населення і бізнесу: «Сам по собі євро не робить економіку багатшою за одну ніч, але він знижує транзакційні витрати і підвищує довіру інвесторів. Ключовий тест перших місяців – контроль за ціновими спекуляціями і зрозуміла комунікація зі споживачами».
Головний внутрішній ризик, навколо якого будується суспільна дискусія в Болгарії, – інфляційні очікування і побоювання «округлення» цін у роздрібній торгівлі та сервісах. Такі побоювання традиційно супроводжують зміну валюти, навіть якщо фактичний ефект зазвичай обмежений у часі і концентрується в секторі щоденних витрат домогосподарств.
Після вступу Болгарії до єврозони в ЄС залишаються шість країн, які не використовують євро: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Данія та Румунія.
За оцінкою Experts Club, в найближчі роки розширення єврозони буде йти повільно, оскільки в кожній з цих країн діють свої «стоп-фактори» – від політичних обмежень до невиконання критеріїв конвергенції і проблем з дефіцитом бюджету.
Так, у Польщі влада публічно заявляла, що країна «поки не готова» до євро і розглядає злотий як інструмент макроекономічної гнучкості, який допоміг пережити минулі шоки.
У Чехії президент Петр Павел закликав активніше рухатися до євро як до фактора торгівлі та участі в прийнятті рішень, проте політичного консенсусу щодо термінів у Чехії немає.
В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, навпаки, кілька разів заявляв, що країні не слід приймати євро.
Швеція формально спирається на результати референдуму 2003 року, коли 55,9% виборців висловилися проти введення євро.
Данія, на відміну від інших, має юридично закріплене право не вводити євро (opt-out), підтверджене референдумом 2000 року.
Experts Club зазначає, що наступною країною після Болгарії, яка з найбільшою ймовірністю претендуватиме на введення євро, вважається Румунія. При цьому реальний графік залежить від інфляції та бюджетної траєкторії: Єврокомісія в конвергенційних матеріалах вказувала, що Румунія не виконує умови для прийняття євро, включаючи параметри стійкості публічних фінансів і правову сумісність. У публічних орієнтирах в румунській дискусії фігурує мета близько 2029 року, проте терміни можуть зміщуватися в залежності від економічних показників і фіскального коригування.
Золото та інші дорогоцінні метали дорожчають у понеділок на тлі подій у Венесуелі, що сприяли зростанню попиту на активи “тихої гавані”.
Як повідомлялося, американські спецпризначенці 3 січня провели спецоперацію у Венесуелі, захопивши президента країни Ніколаса Мадуро і його дружину. Мадуро в понеділок постане перед федеральним судом Мангеттена в Нью-Йорку, повідомив телеканал ABC News. Очікується, що йому висунуть обвинувачення, пов’язані з наркоторгівлею, здатні спричинити кілька довічних термінів. Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що його країна тимчасово візьме на себе управління Венесуелою.
Спотова ціна золота піднялася під час торгів на 2,1%, до $4422 за унцію. Золото з поставкою в лютому на Comex подорожчало на 2,4%, до $4433,3 за унцію.
“Події у Венесуелі підстьобнули попит на захисні активи, оскільки інвестори прагнуть захиститися від геополітичних ризиків, – зазначає аналітик KCM Trade Тім Вотерер. – Золото і срібло опинилися серед головних бенефіціарів”.
У 2025 році золото подорожчало на 64% – максимально з 1979 року на тлі геополітичної напруженості, зниження процентних ставок, а також високого попиту з боку світових центробанків. 26 грудня ціна дорогоцінного металу піднімалася до рекордних $4549,71 за унцію.
Вартість срібла на спотовому ринку в понеділок збільшилася на 3,8%, до $75,33 за унцію. За підсумками минулого року срібло подорожчало в 2,5 раза, що стало для нього найкращою річною динамікою. Ціна дорогоцінного металу досягла рекордної позначки в $83,62 за унцію 29 грудня.
Спотова ціна платини піднялася під час торгів на 3,7%, до $2220,3 за унцію, паладію – на 2%, до $1671,7 за унцію.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
