Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.
При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.
Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.
Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.
Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.
Регулярне вживання солодких газованих напоїв, енергетиків та інших напоїв із доданим цукром може бути пов’язане з мільйонами нових випадків діабету другого типу та серцево-судинних захворювань у світі, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Однією з головних проблем таких напоїв є висока концентрація цукру та його швидке надходження в організм. Стандартна банка солодкої газованої води може містити близько 40 г цукру. ВООЗ рекомендує обмежувати споживання вільних цукрів менш ніж 10% добової калорійності — приблизно до 50 г на день за раціону 2000 ккал, а для додаткової користі для здоров’я — до 5%, або близько 25 г.
Дослідження, опубліковане в Nature Medicine та засноване на даних зі 184 країн, оцінило, що споживання цукровмісних напоїв було пов’язане приблизно з 2,2 млн нових випадків діабету другого типу та 1,2 млн нових випадків серцево-судинних захворювань у 2020 році. Пов’язану з ними смертність автори оцінили приблизно у 340 тис. випадків за рік.
Дослідження 2026 року на основі американського NHANES та британського UK Biobank також виявило дозозалежний зв’язок: зі збільшенням споживання солодких напоїв зростав ризик загальної та серцево-судинної смертності.
Окремі роботи вказують і на можливий зв’язок з онкологічними захворюваннями. Об’єднаний аналіз 11 проспективних досліджень із 1,52 млн учасників пов’язав кожну додаткову порцію цукровмісного напою на день із приблизно 10-відсотковим підвищенням ризику гепатоцелюлярної карциноми та 15-відсотковим — внутрішньопечінкової холангіокарциноми.
Водночас дослідники наголошують, що значна частина таких робіт є спостережною і не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку. Не вважається універсальним рішенням і повний перехід на штучні підсолоджувачі. Основною рекомендацією залишається загальне скорочення звички до солодких напоїв на користь води, мінеральної води, несолодкого чаю та кави.
Інвестиції в комерційну нерухомість шести найбільших ринків Центральної та Східної Європи в першому півріччі 2026 року досягли EUR5,8 млрд, збільшившись приблизно на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі звіту Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
Дослідження охоплює Польщу, Чехію, Угорщину, Румунію, Словаччину та Болгарію. Обсяг інвестицій виявився вищим за середній показник за перші півріччя останніх п’яти років, що становив EUR4,6 млрд, і вищим за десятирічний середній рівень EUR5,1 млрд.
Найбільшим ринком стала Польща, де обсяг угод перевищив EUR3 млрд. На неї припало близько 52% усіх інвестицій CEE-6. Чехія посіла друге місце з більш ніж EUR1,4 млрд, а Угорщина залучила майже EUR600 млн, показавши найкращий результат першого півріччя з 2021 року.
За оцінкою Colliers, відновлення ринку відрізняється від попередніх інвестиційних циклів. Капітал повертається вибірково, причому інвестори віддають перевагу об’єктам зі стабільним доходом, хорошим розташуванням, високою енергоефективністю та довгостроковим попитом з боку орендарів.
Найбільшим сегментом стали офіси, далі йдуть торговельна нерухомість, житлові об’єкти та інституційна оренда, а також промислово-логістична нерухомість.
Colliers прогнозує, що за підсумками 2026 року обсяг інвестицій у комерційну нерухомість CEE-6 може досягти EUR12,5-13 млрд проти EUR11,6 млрд у 2025 році та наблизитися до максимальних показників, що спостерігалися до пандемії.
Серед основних ризиків для ринку експерти називають високі процентні ставки, зростання вартості рефінансування, геополітичну напруженість, слабкість промисловості Німеччини та вартість енергії. Водночас додаткові інвестиційні можливості створюють інфраструктурні проєкти, оборонна промисловість, енергетичний перехід, штучний інтелект, реіндустріалізація та перенесення виробництва ближче до європейських споживачів.
Colliers є глобальною компанією у сфері професійних послуг та управління інвестиціями, що працює більш ніж у 70 країнах. Її річна виручка становить близько $6 млрд, штат — близько 28 тис. осіб, активи під управлінням — близько $110 млрд.
Можу також одразу зробити дослівні переклади англійською, німецькою, іспанською та спрощеною китайською.
COLLIERS, EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ЄВРОПА, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ
Україна посідає 38-ме місце серед країн світу за абсолютним обсягом державного боргу з оцінкою близько $276,2 млрд, або 122,6% прогнозного ВВП у 2026 році, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Рейтинг складено на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду. Для порівняння держав використано показник General government gross debt — валовий борг сектору державного управління.
Такий підхід дає змогу порівнювати країни за єдиною методологією, оскільки національні визначення державного боргу можуть суттєво відрізнятися.
За оцінкою МВФ, держборг України у 2026 році становить близько $276,2 млрд, що відповідає 122,6% прогнозного ВВП. Цей показник вищий за часто публіковані дані щодо прямого державного та гарантованого державою боргу, оскільки методологія general government охоплює ширший сектор державного управління.
У світовому рейтингу Україна розташувалася між Швецією, яка посідає 37-ме місце з боргом $279,3 млрд, і Тайванем — 39-те місце з $269,2 млрд.
За співвідношенням боргу до ВВП Україна має значно вищий рівень навантаження, ніж більшість країн Центральної та Східної Європи.
Для порівняння, Польща має близько $745,5 млрд держборгу, або 65,7% ВВП, Румунія — $297,8 млрд і 61,9% ВВП, Угорщина — $211,1 млрд і 77,9% ВВП, Сербія — $47,77 млрд і 42,6% ВВП.
Найбільшими державними боржниками світу в абсолютному вираженні залишаються США — близько $40,73 трлн, Китай — $22,29 трлн та Японія — $8,95 трлн.
Сукупний державний борг 180 країн, для яких доступна зіставна статистика МВФ на 2026 рік, становить близько $119,4 трлн, при цьому на першу десятку припадає близько 81% цієї суми.
Experts Club зазначає, що для оцінки боргової стійкості держави необхідно враховувати не лише абсолютний розмір боргу, а й його співвідношення з ВВП та вартість обслуговування.
Ціни на мідь продовжують зростати після того, як за підсумками попередньої сесії вони сягнули рекордних значень.
Котирування тримісячних ф’ючерсів на Лондонській біржі металів (LME) у вівторок зросли на 0,5% – до $14349,5 за тонну. В середу вони зросли на 0,5% – до $14 415,5 за тонну.
Вересневі ф’ючерси на мідь на біржі Comex торгуються за ціною $6,73 за фунт, що на 0,3% вище рівня на закриття торгів 25 серпня.
Китайська компанія Zijin Mining попередила, що затоплення на мідному підприємстві в Демократичній Республіці Конго може призвести до скорочення виробництва компанії цього року на 57 тис. тонн, що чинитиме додатковий тиск на ринок.
Цього року ціна на мідь на LME зросла приблизно на 16% через істотне збільшення постачань металу до США та скорочення запасів в інших країнах.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, LME, METAL, Zijin Mining, МИД, ЦІНА
Як повідомляє Еxperts.news, в Україні на тлі загального скорочення кількості кримінальних проваджень щодо рейдерства різко зросла частка справ про протиправне заволодіння майном підприємств: за січень-липень 2026 року зареєстровано вже 17 таких проваджень, що перевищує показник за весь 2025 рік, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Загалом за перші сім місяців поточного року зареєстровано 103 кримінальні провадження, які Opendatabot відносить до рейдерства. Їхня загальна кількість скоротилася на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак структура таких злочинів помітно змінилася.
На справи за статтею 206-2 КК України — протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації — припало 17 проваджень, або близько 16,5% усіх справ про рейдерство.
Для порівняння, у 2025 році частка цієї категорії становила близько 7%.
Таким чином, за рік питома вага проваджень, що найбільш безпосередньо пов’язані із захопленням майна підприємств, збільшилася більш ніж удвічі — приблизно з 7% до 17%.
Ще 12 проваджень у січні-липні було відкрито за статтею 206 КК України про протидію законній господарській діяльності.
При цьому більшість зареєстрованих справ, як і раніше, пов’язана не з безпосереднім захопленням активів, а з документами. За статтею 205-1 КК України про підробку документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, порушено 74 провадження — майже 72% від загальної кількості.
Незважаючи на збільшення кількості справ про протиправне заволодіння майном, жодна з 17 таких справ за січень–липень 2026 року не була направлена до суду. Аналогічна ситуація склалася й зі справами про протидію законній господарській діяльності.
Усі 11 справ про рейдерство, переданих до суду з початку року, стосувалися підробки документів.
Таким чином, офіційна статистика показує дві протилежні тенденції: загальна кількість зареєстрованих справ про рейдерство в Україні скорочується, проте частка проваджень, безпосередньо пов’язаних із протиправним заволодінням активами компаній, помітно зростає.
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, МАЙНО, підприємство, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
