У квітні компанія Active Group спільно з Experts Club провела онлайн-опитування 800 українців щодо ставлення до різних країн. Мета — виявити рівень довіри та симпатії.
Найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію (77,2%), Канаду (76,3%) та Францію (74%). Німеччина має 68,8% підтримки. До США ставлення розділене: 36,1% — позитивно, 31,2% — нейтрально, майже 30% — негативно.
Негативне ставлення переважає до Угорщини (56%) і Словаччини (34,6%), що пов’язано з їхньою офіційною позицією щодо війни. Китай, попри економічні зв’язки, має лише 19,6% підтримки, негатив — 42,8%.
Японія отримала високу довіру (66%), Південна Корея — 49,7%. Туреччина викликає змішані оцінки: 46,4% — позитивно, 12% — негативно. Бразилія та Саудівська Аравія — помірно позитивне або нейтральне ставлення.
Експерти зазначають, що українці цінують моральну підтримку, а не лише економічні зв’язки, і не визнають «нейтралітет» без конкретної допомоги.
“Ми на постійній основі робимо ці важливі дослідження, будемо робити це на квартальній основі”, — прокоментував Олександр Позній.
“Імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України, налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності”, — додав директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна та засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
З презентацією дослідження англійською мовою можна ознайомитися за посиланням.
У Польщі в неділю о 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом – ІФ-У) розпочалося голосування на президентських виборах, повідомляє Польське агентство преси (PAP).
У виборчих перегонах беруть участь 13 кандидатів. Голосування триватиме до 21:00. До завершення голосування в країні діє виборча тиша.
«Право голосу мають майже 29 млн громадян. Виборчі дільниці відкриті по всій країні – понад 32 тис., ще 511 дільниць працюють за кордоном», – йдеться в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=QeURHol_f1zN_jLE
Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.
“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.
“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.
Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.
Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.
“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.
У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, Володимир Хаустов, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, рідкоземельні_елементи, рідкоземи, ЭКОНОМИКА
Іран став країною, яка отримала найбільший рівень негативного ставлення серед українців за даними соціологічного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного у квітні 2025 року.
Згідно з результатами, 60,9% респондентів оцінили Іран негативно (32,9% — здебільшого негативно, 28,0% — повністю негативно). У той же час, позитивне ставлення продемонстрували лише 5,0% опитаних (2,8% — здебільшого позитивне, 2,2% — повністю позитивне). Ще 27,9% вказали на нейтральне ставлення, а 6,2% — утримались від відповіді.
«Високий рівень негативу до Ірану пояснюється його зовнішньополітичним курсом та союзницькими відносинами з РФ. Ці результати є дзеркалом геополітичної реальності», — зазначив Олександр Позній, співзасновник Active Group.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
За результатами опитування компанії Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, переважна більшість українців не має сформованого ставлення до Гаяни — 71,8% обрали нейтральний варіант.
Позитивне ставлення висловили 8,8% респондентів: 6,2% — “здебільшого позитивне”, а 2,6% — “повністю позитивне”. Натомість негативне ставлення продемонстрували лише 3,9% (з них 3,2% — “здебільшого негативне”, 0,7% — “повністю негативне”). Водночас 15,5% опитаних взагалі не змогли відповісти на це питання.
«Такий високий відсоток нейтральності та відповідей “важко сказати” свідчить про дуже низьку поінформованість українців про Гаяну. В українському інформаційному полі ця країна майже відсутня, а отже — і сприймається без яскравих емоцій», — коментує Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.
Ставлення українців до Гаяни залишається здебільшого нейтральним через відсутність медійної присутності країни. Це типовий приклад “білої плями” на геополітичній мапі у масовій свідомості.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
