Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у січні-березні поточного року збільшився на 2,5% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 15,774 млн тонн з 15,387 млн тонн, виробництво зросло у США, Азії та окремо в Китаї, знизилось в Європі.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, випуск неіржавної сталі у першому кварталі 2026 року в Європі зменшився на 4,6% – до 1,468 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 2,3% – до 566 тис. тонн.
В Азії виплавка неіржавки виросла на 3,3% – до 13,435 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 4,3%, до 9,842 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Україна та Великобританія) зафіксовано збільшення виробництва на 6,7% – до 305 тис. тонн.
Як повідомлялося, випуск неіржавної сталі у світі у 2025 році збільшився на 2,1% порівняно з попереднім роком – до 64,157 млн тонн з 62,821 млн тонн. При цьому випуск неіржавної сталі за 2025 рік в Європі зменшився на 1,9% – до 5,659 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 7,6% – до 2,099 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки минулого року зросла на 2,7% – до 55,313 млн тонн, а у Китаї збільшилася на 3,6% – до 40,868 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Великобританія та Україна) зафіксовано зниження виробництва на 11,3% – до 1,086 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах. У 2023 році виплавка такої сталі збільшилася на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн, у 2022 році знизилася на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн.
Іспанія посіла перше місце серед європейських країн за кількістю туристичних ночівель у 2025 році, підтвердивши статус одного з головних туристичних напрямків світу. За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, минулого року туристи провели в готелях та інших об’єктах розміщення Іспанії 329,7 млн ночей.
Друге місце посіла Італія з 264,7 млн ночівель, третє — Туреччина зі 154,8 млн. Далі йдуть Франція — 150,8 млн ночівель і Велика Британія — 149,8 млн, при цьому щодо Великої Британії наведено дані за 2024 рік.
До першої десятки також увійшли Греція — 130,9 млн ночівель, Австрія — 97 млн, Хорватія — 85,6 млн, Німеччина — 83,6 млн і Нідерланди — 64,3 млн. Таким чином, європейський туристичний ринок, як і раніше, формується не лише найбільшими країнами ЄС, а й середніми за розміром напрямками із сильною курортною та культурною спеціалізацією.
Іспанія залишається лідером завдяки поєднанню пляжного туризму, великих міських напрямків, розвиненої готельної інфраструктури та високого попиту з боку мандрівників з Європи та інших регіонів. Попри протести проти надмірного туризму в окремих регіонах Іспанії та Італії, туристичний потік до цих країн залишається високим.
Франція зберігає сильні позиції не лише завдяки Парижу. Влітку туристів приваблюють Лазурний берег і Прованс, а взимку — альпійські курорти. Австрія та Хорватія також демонструють, що країни з меншим населенням можуть входити до числа лідерів завдяки спеціалізації на гірському, культурному та морському туризмі.
Європа загалом залишається найбільш відвідуваним регіоном світу. За даними, наведеними в матеріалі, мандрівники провели в європейських об’єктах розміщення понад 1,5 млрд ночей, тоді як у 1950 році цей показник становив лише близько 25 млн.
Для ринку подорожей це підтверджує стійке відновлення і зростання туристичної індустрії після пандемії. За оцінкою Всесвітньої ради з подорожей і туризму, у 2026 році сектор подорожей і туризму може зрости на 3,2%, а галузь підтримуватиме 376 млн робочих місць у світі, тобто приблизно кожне дев’яте робоче місце.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні шість десятиліть, підготовлений на основі порівняльної таблиці обсягів державного боргу у доларовому еквіваленті за 1960–2025 роки.
Згідно з представленими даними, сукупний обсяг державного боргу країн, включених до дослідження, зріс із близько $381 млрд у 1960 році до приблизно $89,7 трлн у 2025 році. Таким чином, за період, охоплений аналізом, номінальний обсяг боргових зобов’язань у світі збільшився більш ніж у 200 разів.
У Experts Club зазначають, що відеоформат дає змогу наочно показати не лише абсолютне зростання боргу, а й зміну структури глобального боргового навантаження між провідними економіками світу. Якщо у 1960 році найбільший обсяг державного боргу припадав переважно на США та кілька великих економік Західної Європи, то у XXI столітті до групи найбільших боржників увійшли також азійські економіки та країни з високими темпами економічного зростання.
«За останні 60 років державний борг перетворився з інструменту фінансування окремих бюджетних потреб на один із ключових елементів глобальної економічної системи. Сьогодні йдеться не лише про обсяг запозичень, а про здатність держав управляти вартістю боргу, його строковою структурою та впливом на економічне зростання», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За даними таблиці, у 2025 році найбільший обсяг державного боргу серед країн світу мали США — близько $38,27 трлн. На другому місці перебувала Японія — $9,83 трлн, далі йшли Велика Британія — $4,09 трлн, Франція — $3,92 трлн, Італія — $3,48 трлн, Індія — $3,36 трлн та Німеччина — $3,23 трлн.
До першої десятки країн за абсолютним обсягом державного боргу у 2025 році також увійшли Канада — $2,60 трлн, Бразилія — $2,06 трлн та Іспанія — $1,73 трлн. Сукупно на десять найбільших боржників припадало близько 81% загального обсягу боргу країн, представлених у таблиці.
Найбільша частка у світовому борговому масиві, згідно з розрахунками на основі таблиці, припадала на США — приблизно 42,7%. Частка Японії становила близько 11%. П’ять найбільших країн за абсолютним обсягом боргу концентрували понад 66% загального показника.
Динаміка останніх років свідчить про подальше прискорення боргового навантаження у найбільших економіках. Зокрема, у 2024–2025 роках державний борг США збільшився приблизно на $2,91 трлн, Японії — на $362 млрд, Великої Британії — на $260 млрд, Франції — на $250 млрд, Індії — на $230 млрд.
Водночас у Experts Club звертають увагу, що наведені показники відображають саме абсолютні обсяги боргу у доларах США, а не борг щодо ВВП, чисельності населення або бюджетних доходів. Тому абсолютний рейтинг показує масштаб боргових зобов’язань, але не завжди прямо характеризує боргову стійкість тієї чи іншої країни.
«Абсолютний розмір державного боргу не можна автоматично трактувати як ознаку фінансової слабкості. Для великих економік важливими є глибина внутрішнього фінансового ринку, довіра до національної валюти, структура кредиторів і здатність економіки обслуговувати зобов’язання без втрати макрофінансової стабільності. Саме тому порівняння державного боргу має поєднувати абсолютні показники з аналізом боргу до ВВП, бюджетних доходів та вартості його обслуговування», — наголосив Уракін.
Що стосується України, то, за наявними даними, державний борг України у 2000 році становив близько $16,3 млрд, у 2010 році — $51,1 млрд, у 2020 році — $87,6 млрд, у 2024 році — $209,8 млрд, а у 2025 році — близько $227,7 млрд. За абсолютним обсягом боргу у 2025 році Україна перебувала приблизно у четвертому десятку країн світу серед представлених у дослідженні.
У Experts Club наголошують, що довгострокова візуалізація боргових показників дозволяє краще оцінити, як змінювалася фінансова архітектура світу після 1960-х років, зокрема після нафтових криз, періоду високої інфляції, глобальної фінансової кризи 2008 року, пандемії COVID-19 та нових етапів бюджетного стимулювання у провідних економіках.
Аналітики центру зазначають, що подальша оцінка боргової динаміки має здійснюватися з урахуванням не лише абсолютних обсягів, а й співвідношення боргу до ВВП, вартості обслуговування боргу, валютної структури зобов’язань, частки внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також здатності економіки генерувати довгострокові доходи для обслуговування боргового навантаження.
Демографія дедалі помітніше стає одним із головних факторів, які визначатимуть економіку, політику та глобальний баланс сил у XXI столітті. Новий відеоролик аналітичного центру Experts Club, присвячений зміні чисельності населення у 20 найбільших країнах світу, показує, що демографічний центр тяжіння поступово зміщується зі Східної Азії до Південної Азії та Африки. Цей висновок загалом збігається з останніми оцінками ООН: за базовим сценарієм населення світу зросте з 8,2 млрд у 2024 році приблизно до 10,3 млрд у середині 2080-х, після чого вийде на плато і почне повільно знижуватися.
Головна зміна вже відбулася на вершині світового рейтингу. Індія обійшла Китай і закріпилася у статусі найбільш населеної країни світу. При цьому подальші траєкторії цих країн розходяться: Індія ще певний час утримуватиметься на дуже високих рівнях, а Китай уже увійшов у фазу довгострокового демографічного спаду.
Якщо дивитися на першу двадцятку ширше, стає видно, що колишній демографічний баланс світу відходить у минуле. Китай, Японія, Росія та низка європейських країн стикаються або зі стагнацією, або зі скороченням чисельності населення, тоді як Нігерія, Пакистан, Ефіопія, Демократична Республіка Конго та інші країни глобального Півдня, що швидко зростають, посилюють свої позиції. ООН прямо вказує, що зростання населення до кінця століття дедалі більшою мірою концентруватиметься у країнах Африки на південь від Сахари, тоді як у низці великих країн Азії та Європи вже почалося або очікується стійке скорочення кількості жителів.
Особливу увагу в цьому контексті привертає Африка. За прогнозами ООН, Нігерія протягом XXI століття закріпиться серед найбільших країн світу і стане одним із найважливіших демографічних центрів планети. Одночасно дуже швидко зростає населення Демократичної Республіки Конго та Ефіопії. Це означає, що через кілька десятиліть саме африканські держави значно сильніше впливатимуть на глобальний попит, ринки праці, урбанізацію, споживання продовольства та інвестиційні потоки.
«Ми вступаємо в епоху, коли демографія знову стає стратегічною силою. Не нафта, не газ і навіть не окремі технології, а саме чисельність, вікова структура та динаміка населення визначатимуть, де з’являться нові ринки, нові центри виробництва і нові політичні лідери світу. Країни, які сьогодні нарощують населення, завтра претендуватимуть на більший вплив у світовій економіці та міжнародній політиці», — зазначив співорганізатор аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних та історичних наук Максим Уракін.
Для світової економіки це не просто статистика. Демографічне зростання створює майбутні ринки споживання, але одночасно потребує робочих місць, інфраструктури, систем освіти та охорони здоров’я. У країнах, де населення швидко збільшується, головним викликом стає перетворення демографічної маси на економічний ресурс. У країнах, де населення скорочується і старіє, проблема інша — тиск на пенсійні системи, нестача робочої сили та уповільнення внутрішнього попиту. У матеріалах ООН підкреслюється, що в десятках країн пік чисельності населення вже пройдений, і це дедалі сильніше впливатиме на економічну архітектуру світу.
На цьому тлі відео Experts Club підкреслює ще одну важливу думку: питання вже не лише в тому, скільки людей живе в країні сьогодні, а й у тому, в який бік іде тренд. Одні держави поки залишаються у топ-20 за інерцією, але поступово втрачатимуть демографічну вагу. Інші, навпаки, лише піднімаються у світовому рейтингу, але саме вони формують нову архітектуру XXI століття. Це особливо помітно на прикладі Китаю та Індії, а також Нігерії, Пакистану і ДР Конго.
Окремо Experts Club звертає увагу на український кейс. Згідно зі свіжим дослідженням, опублікованим Open4Business із посиланням на візуалізацію Visual Capitalist на основі даних ООН, Україна стала світовим лідером за спадом населення з 2000 року. У топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки Україна посіла перше місце з показником -32,5%. Далі в цьому антирейтингу йдуть Маршаллові Острови, Болгарія, Латвія, Молдова, Литва, Пуерто-Рико, Румунія, Сербія та Албанія.
Для України цей результат особливо тривожний, оскільки йдеться вже не просто про природний демографічний спад, а про поєднання низької народжуваності, старіння населення, еміграції та наслідків повномасштабної війни. Open4Business також зазначає, що лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що додатково посилило демографічний тиск на країну.
«Україна сьогодні — це один із найбільш показових прикладів того, як демографічна криза перетворюється на питання національного майбутнього. Якщо країна за чверть століття стає світовим лідером за спадом населення, це вже не соціальна аномалія, а фундаментальний виклик для економіки, ринку праці, системи освіти, пенсійної моделі і навіть для повоєнного відновлення. Демографія вже стала питанням економічної безпеки, і в найближчі роки її значення лише зростатиме», — підкреслив Уракін.
Для України та Європи такі глобальні зрушення означають посилення конкуренції за людський капітал, інвестиції та ринки. Якщо Європа залишається простором старіння і низької народжуваності, то глобальний Південь стає простором масштабного демографічного розширення. У результаті політична та економічна вага світу дедалі помітніше перерозподілятиметься на користь тих країн, де населення продовжує швидко зростати. Це вже не гіпотеза, а довгострокова тенденція, підтверджувана міжнародними демографічними дослідженнями.
Саме тому демографія стає однією з центральних тем для стратегічного аналізу. Зміна чисельності населення у найбільших країнах світу — це водночас історія про економіку, геополітику і майбутнє світової системи загалом. Відео Experts Club показує цю трансформацію в наочній формі: світ XXI століття буде не просто більш численним, а іншим за своїм демографічним центром тяжіння.
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
