Як повідомляє Experts Club, майже половина українців — 49,7% — у серпні 2026 року позитивно ставляться до Греції, тоді як негативне ставлення висловили лише 3,9% респондентів. Водночас 44,2% опитаних займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем позитивні оцінки дещо знизилися, однак загальний баланс ставлення залишається виразно позитивним, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Греції ставляться 15,1% українців, здебільшого позитивно — 34,6%. Нейтральне ставлення мають 44,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 45,8 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Греції майже у 13 разів переважає негативне, однак характерною особливістю громадського сприйняття країни залишається велика частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року позитивно до Греції ставилися 52,7% респондентів: 16,8% — повністю позитивно та 35,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 43,1% опитаних, а негативні оцінки становили близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 3 в.п. — з 52,7% до 49,7%. Негативне ставлення зросло приблизно на 1,3 в.п. — до 3,9%, а нейтральне — на 1,1 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно скоротився приблизно з плюс 50,1 до плюс 45,8 в.п.
Попри цю динаміку, різкого перегляду ставлення до Греції не відбулося. Понад дев’ять із десяти респондентів оцінюють країну позитивно або нейтрально, тоді як частка однозначно негативних відповідей залишається незначною.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, звертав увагу саме на значну частку нейтральних оцінок щодо Греції.
«Результати щодо Греції показують, що українці не формують різких оцінок там, де взаємодія є менш інтенсивною. У таких випадках ми бачимо поєднання помірно позитивного ставлення з великою часткою нейтральних відповідей. Це означає, що образ країни ще перебуває в процесі формування», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику: нейтральна група не лише залишається дуже значною, а й дещо збільшилася. Водночас негативне ставлення охоплює менше 4% респондентів, що дозволяє говорити про збереження переважно позитивно-нейтрального сприйняття Греції українським суспільством.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВДЕННА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.
У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.
Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.
«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.
Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У серпні 2026 року ставлення українців до Узбекистану залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 55,6% респондентів. За сумою наведених категорій позитивно країну оцінюють 25,7% опитаних, негативно — 14,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У зведеному матеріалі дослідження позитивний показник наведено як 25,6%, що пояснюється округленням вихідних даних.
Повністю позитивно до Узбекистану ставляться 6,5% українців, здебільшого позитивно — 19,2%. Нейтральну відповідь обрали 55,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 13,1%, повністю негативно — 1,4%, ще 4,3% не змогли визначитися.
За сумою категорій баланс позитивного та негативного ставлення становить плюс 11,2 відсоткового пункту. Позитивні оцінки, таким чином, приблизно у 1,8 раза переважають негативні. Водночас понад половина опитаних не демонструє вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.
У загальній регіональній картині Узбекистан має менш виражений позитивний образ, ніж Грузія та Азербайджан. Для Грузії позитивні оцінки у серпні становили 57,3%, для Азербайджану — 48,7%, тоді як ключовою рисою сприйняття Узбекистану залишається висока частка нейтральних відповідей.
Водночас порівняно з опитуванням квітня 2025 року ставлення стало більш визначеним. Тоді нейтральну позицію щодо Узбекистану займали 63,4% українців, позитивно ставилися 21,7%, негативно — 9,3%, а 5,6% не могли визначитися. Отже, позитивний сегмент зріс приблизно на 4 в.п., негативний — на 5,2 в.п., а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,8 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що ключовою особливістю сприйняття Узбекистану залишається недостатня поінформованість українців про сучасну роль цієї країни в Центральній Азії.
«Узбекистан залишається для значної частини українського суспільства досить дистанційованою країною. Люди значно менше стикаються з інформацією про його економіку, бізнес, політику чи гуманітарні зв’язки, ніж у випадку держав ЄС, Кавказу або найближчих сусідів України. Саме тому нейтральна група все ще перевищує половину респондентів», – зазначив Уракін.
Водночас, за його словами, скорочення частки нейтральних відповідей з 63,4% у квітні 2025 року до 55,6% у серпні 2026 року є важливішим сигналом, ніж окреме зростання позитивних чи негативних оцінок.
«Ми бачимо поступове формування більш визначеного образу Узбекистану. Частина респондентів переходить від нейтральної позиції до конкретної оцінки країни. При цьому позитивне ставлення все ще помітно переважає негативне. Це означає, що для розвитку економічних, освітніх, культурних і гуманітарних контактів існує достатньо сприятлива основа, але сам образ Узбекистану в Україні ще потребує більшої інформаційної присутності», – додав Уракін.
Нинішні результати частково підтверджують цю оцінку: нейтральна група залишається найбільшою, однак порівняно з 2025 роком вона помітно скоротилася. Одночасне зростання як позитивних, так і негативних відповідей свідчить передусім про поступове формування більш визначеного ставлення до Узбекистану.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.
Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».
Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛИТВА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,8% респондентів, тоді як негативно — лише 3,7%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак одночасно зменшилася й частка негативних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Франції ставляться 28% українців, здебільшого позитивно — 44,8%. Нейтральну позицію займають 22,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,5%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Франції майже у 20 разів переважає негативне. За балансом оцінок країна залишається серед лідерів загального рейтингу торговельних партнерів України.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження зміни є відносно невеликими. У березні 2026 року повністю позитивно до Франції ставилися 30,3% опитаних, здебільшого позитивно — 44,3%, тобто загальний позитивний показник становив 74,6%. Нейтральну позицію тоді займали 20,3%, а негативне ставлення висловлювали 4,7% респондентів.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 1,8 в.п. — з 74,6% до 72,8%, але негативних також стало менше — з 4,7% до 3,7%. Водночас частка нейтральних відповідей збільшилася на 2,2 в.п. — до 22,5%. Баланс позитивного і негативного ставлення змінився лише незначно — з плюс 69,9 до плюс 69,1 в.п.
Показовою є й внутрішня структура позитивних відповідей. Частка тих, хто ставиться до Франції повністю позитивно, скоротилася з 30,3% до 28%, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей практично не змінилася — 44,3% у березні та 44,8% у серпні. Це свідчить про збереження стійкого позитивного ядра громадської думки щодо Франції.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі показники Франції з її сформованим образом серед української аудиторії.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — зазначав Позній.
За його словами, при аналізі таких результатів важливо враховувати не лише поточні емоційні оцінки: ставлення до інших держав формується під впливом досвіду взаємодії, інформаційного контексту та очікувань українців щодо майбутньої ролі країни-партнера.
Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Франції залишається стабільно позитивним: невелике зниження загальної частки прихильних оцінок супроводжується скороченням негативного сегмента та збільшенням частки нейтральних відповідей. Тобто помітного переходу від позитивного до негативного сприйняття не відбулося.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Румунії залишається переважно позитивним або нейтральним, однак у серпні 2026 року частка позитивних оцінок дещо знизилася порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до країни ставляться 45,2% опитаних, негативно — 9,8%, тоді як 42,3% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Румунії ставляться 13,3% українців, здебільшого позитивно — 31,9%. Нейтральне ставлення висловили 42,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 8,4%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 35,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у чотири рази переважають негативні, хоча найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням.
Порівняно з березнем 2026 року суспільне сприйняття Румунії дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно країну оцінювали 14,9% респондентів, здебільшого позитивно — 33,8%, тобто загальна частка позитивних відповідей становила 48,7%. Негативно до Румунії ставилися 7% опитаних, нейтрально — 42,2%.
Отже, за п’ять місяців позитивне ставлення скоротилося на 3,5 в.п. — з 48,7% до 45,2%, тоді як негативне зросло на 2,8 в.п. — до 9,8%. Частка нейтральних відповідей практично не змінилася: 42,2% у березні та 42,3% у серпні. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно зменшився з плюс 41,7 до плюс 35,4 в.п., або на 6,3 відсоткового пункту.
Такі результати свідчать радше про помірне послаблення позитивного сприйняття, ніж про принципову зміну ставлення. Нейтральна група залишається стабільною, а негативні оцінки, попри їх зростання, все ще значно поступаються позитивним.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи необхідність зіставляти суспільні оцінки з реальною економічною роллю міжнародних партнерів, наголосив на погіршенні загального зовнішньоторговельного балансу України.
«Румунія для України – це не абстрактний зовнішньополітичний партнер, а сусідня країна, з якою щодня пов’язані логістика, торгівля, переміщення людей, транзит української продукції та гуманітарні контакти. Тому суспільне сприйняття тут формується не лише через політичні заяви, а й через конкретний досвід взаємодії. Нинішнє зниження позитивних оцінок я б поки не трактував як принципову зміну ставлення – позитивний баланс залишається дуже значним», – зазначив Уракін.
У випадку Румунії нова хвиля показує, що країна зберігає позитивний баланс суспільного ставлення, але його запас порівняно з березнем скоротився. Водночас практично незмінна частка нейтральних відповідей свідчить, що основні зміни відбулися безпосередньо між позитивним та негативним сегментами.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів, вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
