Як повідомляє Experts Club, Молдова зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 55,4% респондентів, тоді як негативно — 7,3%. Водночас понад третина опитаних — 35,6% — займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Молдови ставляться 20,4% українців, здебільшого позитивно — 35%. Нейтральне ставлення висловили 35,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно — 1,2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими даними таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 48,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Молдови більш ніж у сім разів переважає негативне. Серед країн Центральної та Східної Європи вона поступається за балансом оцінок лише Чехії.
У березні 2026 року позитивно до Молдови ставилися 60,1% респондентів: 22,8% — повністю позитивно та 37,3% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 32,9% опитаних, негативно країну оцінювали 5,4%, ще 1,6% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,7 в.п. — з 60,1% до 55,4%. Негативних оцінок стало на 1,9 в.п. більше, а нейтральний сегмент збільшився на 2,7 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 54,7 до плюс 48,1 в.п.
При цьому Молдова має для України важливе значення не лише як сусідня держава, а й як ринок збуту. У першому півріччі 2026 року позитивне сальдо України в торгівлі з Молдовою становило близько $467 млн, що поставило її на третє місце серед партнерів із найбільшим торговельним профіцитом після Іспанії та Єгипту.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошує, що для України важливо не лише зберігати присутність на таких ринках, а й перетворювати позитивний торговельний баланс на довгостроковий економічний результат.
«Для закріплення на цих ринках недостатньо лише виробити конкурентний товар. Потрібні довгострокові контракти, доступне страхування воєнних і комерційних ризиків, експортне кредитування, системна торговельна дипломатія, узгодження ветеринарних і фітосанітарних процедур, а також інвестиції у порти, залізницю, прикордонну інфраструктуру та закордонні логістичні центри. Позитивне сальдо має перетворюватися не просто на статистичну різницю між експортом та імпортом, а на стійкий потік валютної виручки, податків, інвестицій і робочих місць в Україні», — зазначив Уракін.
Він також відносить Молдову до напрямів, де Україна вже має сприятливі стартові позиції: «Найбільш прикладні “точки зростання” для України — це комбінація ринків із уже позитивним сальдо — Єгипет, Молдова, частково торгові хаби ЄС — та інструментів, що зменшують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», — підкреслював Уракін.
Таким чином, нова хвиля опитування фіксує певне послаблення позитивного ставлення до Молдови, але не зміну загальної картини: більше половини українців оцінюють країну позитивно, негативний сегмент залишається невеликим, а економічні відносини характеризуються значним позитивним для України торговельним сальдо.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
Київ за підсумками дев’яти місяців 2026 року продемонстрував найбільший в Україні негативний баланс між компаніями, які зареєструвалися у столиці після зміни регіону, та підприємствами, які юридично залишили її. Чистий баланс столиці становив мінус 559 компаній, свідчить аналіз Experts Club на основі статистики Опендатаботу.
Другий за величиною негативний результат зафіксований у Дніпропетровській області – мінус 378 компаній. В Одеській області баланс становив мінус 84, у Полтавській – мінус 66, у Волинській – мінус 65.
Загалом негативний баланс юридичних переміщень мали 17 регіонів.
Водночас у восьми областях кількість компаній, які змінили реєстрацію на цей регіон, перевищила кількість тих, хто його залишив. Найбільший позитивний баланс зафіксовано у Сумській області – плюс 412 компаній. Харківська область отримала чистий приріст у 406 компаній, Запорізька – 401, Львівська – 161, Херсонська – 109.
Позитивний баланс також мали Чернігівська область – плюс 34 компанії, Закарпатська – плюс 27 і Чернівецька – плюс вісім.
Найпопулярнішим окремим маршрутом залишався Київ – Київська область: столицю як юридичну адресу на користь області змінили 468 компаній. При цьому у зворотному напрямку перемістили реєстрацію 350 підприємств.
Ще 340 компаній перереєструвалися з Києва у Запорізьку область, 331 – у Харківську. З Дніпропетровської області до столиці юридичну адресу перенесли 322 компанії.
На думку аналітиків Experts Club, особливо обережно слід трактувати значний позитивний баланс у прифронтових та постраждалих від війни регіонах. Йдеться про юридичні адреси, тому така статистика сама по собі не означає переміщення туди виробництва, офісів або основної кількості працівників.
Джерело: Опендатабот
Швеція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття українцями: у серпні 2026 року позитивне ставлення до неї висловили 71,4% респондентів, тоді як негативне — лише 0,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо зменшилася, однак негативне ставлення також скоротилося, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Швеції ставляться 31,9% українців, здебільшого позитивно — 39,5%. Нейтральну позицію займають 26,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативних оцінок у таблиці не зафіксовано, ще 1,6% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 70,6 відсоткового пункту. За цим показником Швеція посідає одне з найвищих місць серед усіх країн, включених до дослідження. Позитивне ставлення переважає негативне майже у 90 разів.
У березні 2026 року позитивно до Швеції ставилися 72,5% опитаних: 35% — повністю позитивно та 37,5% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію тоді займали 24,7% респондентів, а негативне ставлення становило близько 1,2%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася лише на 1,1 в.п. — з 72,5% до 71,4%. Негативних відповідей стало на 0,4 в.п. менше, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. — з 24,7% до 26,2%. Баланс позитивного та негативного ставлення практично не змінився — приблизно з плюс 71,3 до плюс 70,6 в.п.
При цьому всередині позитивного сегмента відбувся певний перерозподіл. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 35% до 31,9%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 37,5% до 39,5%. Це свідчить радше про помірне зниження інтенсивності позитивного ставлення, ніж про погіршення загального образу країни.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередню хвилю дослідження, звертав увагу саме на стабільність ставлення українців до Швеції.
«Швеція для українців залишається країною з дуже високим рівнем довіри, і це видно по структурі відповідей. Водночас ми спостерігаємо певне зростання частки нейтральних оцінок, що свідчить не про зміну ставлення, а про його меншу інтенсивність. Це типовий ефект для країн, які не перебувають постійно в центрі інформаційної уваги», — зазначив Позній.
Нові результати фактично підтверджують цю тенденцію. Частка нейтральних відповідей продовжила помірно зростати, але це не супроводжувалося збільшенням негативного ставлення. Швеція залишається однією з держав із найбільш стійким позитивним образом в українському суспільстві.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ШВЕЦІЯ
Сукупний дохід десяти найбільших компаній, які у 2026 році змінювали регіон юридичної адреси, за два квартали становив близько 44,1 млрд грн, підрахував Experts Club на основі даних Опендатаботу.
Найбільшою серед них стала компанія «Параллель-М ЛТД», яка займається імпортом і торгівлею пальним та розвиває мережу АЗК Parallel. Її дохід за два квартали 2026 року становив 9,18 млрд грн. Компанія змінила юридичну адресу із Запорізької на Полтавську область.
Другу позицію посіло шахтоуправління «Покровське» з доходом 6,31 млрд грн, яке перереєструвалося з Донецької у Запорізьку область.
На третьому місці – «Подорожник Київ» з доходом 5,22 млрд грн. Компанія, пов’язана з аптечною мережею «Подорожник», змінила регіон реєстрації зі Львівської на Харківську область.
Сукупний дохід трьох найбільших компаній становив 20,71 млрд грн, або близько 47% доходу всієї першої десятки.
До топ-10 також увійшли «Галичина-Табак» з доходом 4,26 млрд грн, «СТВ Центр» – 4,12 млрд грн, «Інтербізнес» – 3,92 млрд грн, «Аріон Трейд» – 3,83 млрд грн, «Марс Україна» – 2,84 млрд грн, «Совтрейдінг-Л» – 2,28 млрд грн та «СК Енерджі Груп» – 2,13 млрд грн.
Остання компанія стала найбільш активною за кількістю змін юридичної адреси серед великого бізнесу: протягом трьох кварталів вона чотири рази перереєстровувалася між Києвом та Харківською областю.
В Experts Club зазначають, що присутність у статистиці компаній з мільярдними доходами показує: зміна юридичної географії залишається актуальною не лише для малого та середнього бізнесу, а й для великих підприємств у паливному, видобувному, фармацевтичному, торговельному та інших секторах.
При цьому зміна регіону в Єдиному державному реєстрі не обов’язково означає фактичне переміщення основних активів або виробничих потужностей компанії.
Джерело: Опендатабот (https://opendatabot.ua/analytics/business-relocation-2026)
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ДОХІД, КОМПАНИЯ, РЕЙТИНГ, РЕЛОКАЦИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Бельгії у серпні 2026 року дещо покращилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 59,8% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Водночас понад третина опитаних — 36% — зберігає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Бельгії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральне ставлення висловили 36% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок за даними таблиці становить плюс 58,4 відсоткового пункту. Таким чином, Бельгія залишається серед західноєвропейських держав із виразно позитивним сприйняттям, причому негативне ставлення до неї фактично є маргінальним.
У березні 2026 року позитивно до Бельгії ставилися 58,7% респондентів: 19,3% — повністю позитивно та 39,4% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 37,1% опитаних, негативну — 2,3%, ще 1,9% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зросла на 1,1 в.п. — з 58,7% до 59,8%, тоді як негативних скоротилася на 0,9 в.п. — з 2,3% до 1,4%. Нейтральний сегмент також зменшився на 1,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення зріс приблизно з плюс 56,4 до плюс 58,4 в.п.
Водночас внутрішня структура позитивних відповідей дещо змінилася. Частка повністю позитивних оцінок збільшилася з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних знизилася з 39,4% до 38,7%. Це означає, що загальне покращення було невеликим, але частина респондентів стала оцінювати Бельгію більш однозначно позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше звертав увагу на те, що значна частка нейтральних відповідей щодо Бельгії пов’язана не з негативним сприйняттям, а з особливостями сформованого образу країни.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу і НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснював Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику. Позитивний сегмент поступово розширюється, негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні, проте більше третини українців все ще займають нейтральну позицію. Це вказує на значний потенціал для подальшого формування більш визначеного образу Бельгії через економічні, гуманітарні, освітні та міжсуспільні контакти.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, NATO, БЕЛЬГІЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У ставленні українців до Єгипту продовжує домінувати нейтральна позиція: у серпні 2026 року її висловили 61,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 28,1% опитаних, негативно — 6,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок скоротилася, а негативних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Єгипту ставляться 7,2% українців, здебільшого позитивно — 20,9%. Нейтральну позицію займають 61,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 3,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок за наведеними показниками становить плюс 21,2 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Єгипту приблизно вчетверо переважає негативне, однак основною характеристикою його сприйняття залишається саме висока частка нейтральних відповідей.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно Єгипет оцінювали 10,5% респондентів, здебільшого позитивно — 21,9%, тобто загальний позитивний показник становив 32,4%. Нейтрально ставилися 62,5% опитаних, а частка негативних оцінок у зведених результатах становила близько 3,7%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,3 в.п. — з 32,4% до 28,1%, тоді як негативних зросла приблизно на 3,2 в.п. — до 6,9%. Частка нейтральних оцінок змінилася незначно — з 62,5% до 61,3%. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно зменшився приблизно з плюс 28,7 до плюс 21,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що випадок Єгипту добре показує різницю між економічною вагою країни для України та рівнем її присутності в суспільній свідомості.
«Єгипет є для України дуже важливим ринком збуту, передусім для аграрної та продовольчої продукції. При цьому для більшості українців ця країна залишається радше туристичним напрямком, ніж економічним партнером. Саме тому ми бачимо таку високу частку нейтральних оцінок: економічні зв’язки є значними, але вони не завжди помітні широкому загалу», – зазначив Уракін.
За його словами, позитивне торговельне сальдо з Єгиптом робить цей напрям особливо важливим для України в умовах загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
«Коли країна забезпечує Україні значний позитивний торговельний баланс, це вже не другорядний партнер. Такі ринки потрібно розглядати стратегічно – з точки зору збереження експорту, розширення номенклатури поставок і довгострокових економічних зв’язків. У випадку Єгипту потенціал для цього очевидний, а суспільне сприйняття поки що просто не встигає за реальною економічною роллю країни», – додав Уракін.
Таким чином, Єгипет демонструє помітний розрив між економічною значущістю та громадським сприйняттям. Попри те, що країна є одним із найбільш вигідних для України торговельних партнерів за сальдо, понад 60% українців продовжують ставитися до неї нейтрально. Це свідчить радше про обмежену поінформованість та невисоку емоційну залученість, ніж про негативне ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
