Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Фінляндію позитивно оцінюють понад 71% українців – дослідження

Фінляндія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 71,3% респондентів, негативно — лише 2%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, натомість збільшилася частка нейтральних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Фінляндії ставляться 34,1% українців, здебільшого позитивно — 37,2%. Нейтральну позицію займають 25,4% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 1,8%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1,4% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,3 відсоткового пункту. Позитивне ставлення, таким чином, більш ніж у 35 разів переважає негативне, що характеризує суспільне сприйняття Фінляндії як виразно сприятливе.

У березні 2026 року позитивно до Фінляндії ставилися 76,2% респондентів: 38% — повністю позитивно та 38,2% — здебільшого позитивно. Нейтральне ставлення висловлювали 21,4% опитаних, негативне — близько 1,1%, ще 1,2% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент скоротився на 4,9 в.п. — з 76,2% до 71,3%. Частка негативних оцінок збільшилася приблизно на 0,9 в.п., тоді як нейтральних відповідей стало на 4 в.п. більше. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 75,1 до плюс 69,3 в.п.

Найпомітніше скоротилася частка респондентів із повністю позитивним ставленням — з 38% до 34,1%. Частка здебільшого позитивних відповідей змінилася значно менше — з 38,2% до 37,2%. Тобто основна частина змін припала не на перехід до негативного ставлення, а на збільшення нейтрального сегмента.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пояснював стійкість високих показників Фінляндії довірою та передбачуваністю її образу серед українців.

«Українці досить чітко розрізняють країни за рівнем довіри та передбачуваності їхньої політики. Там, де є послідовність і зрозуміла позиція, формується стійке позитивне ставлення. Саме тому такі країни, як Фінляндія, утримують високі показники незалежно від короткострокових інформаційних коливань», — зазначив Позній.

Серпнева хвиля показує певне пом’якшення оцінок, однак не принципову зміну громадського сприйняття. Понад сім із десяти опитаних продовжують позитивно ставитися до Фінляндії, а частка негативних відповідей залишається на рівні лише 2%.

Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом онлайн-анкетування. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.

, , , , , , , ,

Канада очолила рейтинг найбезпечніших країн для подорожей у 2027 році – Experts Club

Канада посіла перше місце у рейтингу найбезпечніших країн світу для туристичних подорожей у 2027 році за версією американської страхової компанії Berkshire Hathaway Travel Protection (BHTP), піднявшись із п’ятої позиції попереднього дослідження. Серед міст рейтинг очолив Монреаль, який перемістився із 16-го на перше місце, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Згідно з результатами щорічного дослідження Safest Destinations 2027, опублікованого 28 жовтня 2026 року, Канада отримала 82,47 бала, випередивши Нову Зеландію (81,31 бала) та Австралію (80,82 бала). До п’ятірки найбезпечніших країн також увійшли Ісландія (78,85 бала) та Японія (78,73 бала).

Наступні позиції посіли Австрія, Ірландія, Нідерланди, Данія та Португалія. Загалом серед 15 найбезпечніших туристичних напрямків представлені десять європейських держав.

Автори дослідження відзначають високий рівень особистої безпеки в Канаді, зокрема для жінок, представників етнічних меншин та ЛГБТ-мандрівників. Водночас серед потенційних ризиків називають масштабні лісові пожежі, які можуть погіршувати якість повітря.

Серед найбільш помітних змін у рейтингу країн – падіння Нідерландів із першого на восьме місце, підвищення Норвегії з 23-го на 11-те, Данії з 15-го на дев’яте та Японії з дев’ятого на п’яте.

У рейтингу найбезпечніших міст світу перше місце посів Монреаль із результатом 82,18 бала. Другу позицію отримав Цюрих (81,03 бала), третю – Амстердам (80,81 бала). До п’ятірки також увійшли Токіо (79,91 бала) та Рейк’явік (78,90 бала).

Монреаль продемонстрував найбільше покращення серед лідерів, піднявшись із 16-го місця у рейтингу на 2026 рік. Токіо перемістилося з дев’ятої на четверту позицію, Осло – із 17-ї на шосту, тоді як Копенгаген опустився з другої на 12-ту.

Рейтинг BHTP формується на основі опитувань американських туристів, які особисто відвідували відповідні країни та міста, а також міжнародних статистичних показників. У методології враховуються рівень злочинності, ризики тероризму, безпека транспорту, доступність медичної допомоги та захист прав різних груп населення.

У дослідженні міст взяли участь понад 1500 респондентів, а вихідна вибірка охоплювала 38 популярних туристичних напрямків.

В Experts Club наголошують, що рейтинг відображає передусім сприйняття безпеки американськими туристами, а не універсальну оцінку умов проживання чи ведення бізнесу.

Україна та Сербія не увійшли до оприлюдненого переліку 15 країн-лідерів, а Київ і Белград – до відповідного рейтингу міст. Водночас відсутність у списку не означає автоматично низького рівня безпеки, оскільки дослідження не охоплює всі держави та міста світу.

, , ,

Понад 57% українців нейтрально ставляться до Лівану – дослідження

Ставлення українців до Лівану у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним, однак серед респондентів із сформованою позицією негативні оцінки помітно переважають позитивні. Нейтрально до країни ставляться 57,3% опитаних, негативно — 22,1%, позитивно — 12,9%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Лівану ставляться 3,9% українців, здебільшого позитивно — 9%. Нейтральну позицію займають 57,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 18%, повністю негативне — 4,1%, ще 7,6% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить мінус 9,2 відсоткового пункту. Ліван, таким чином, належить до небагатьох досліджених країн із від’ємним балансом ставлення. Водночас його особливістю залишається велика нейтральна група — чітко позитивної або негативної позиції не має понад половина опитаних.

У березні 2026 року позитивно до Лівану ставилися 10,5% респондентів: 3,3% — повністю позитивно та 7,2% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 62,5% опитаних, негативне ставлення висловлювали 18,2%, ще 8,9% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент збільшився на 2,4 в.п. — з 10,5% до 12,9%, однак негативний зріс сильніше — на 3,9 в.п., до 22,1%. Частка нейтральних відповідей скоротилася на 5,2 в.п. Баланс ставлення відповідно погіршився з мінус 7,7 до мінус 9,2 в.п.

У річному вимірі тенденція також характеризується більшою визначеністю оцінок, але зі зміщенням у негативний бік. У серпні 2025 року позитивно Ліван оцінювали 8,7% українців, негативно — 15,3%, тобто баланс становив мінус 6,6 в.п.

Водночас економічна картина суттєво відрізняється від суспільного сприйняття. За підсумками першого півріччя 2026 року Ліван увійшов до десятки торговельних партнерів із найбільшим позитивним для України сальдо — близько $220,5 млн. Отже, країна є прикладом ринку, де український експорт структурно переважає імпорт, попри від’ємний баланс громадських оцінок.

, , , , , , , ,

Майже половина українців позитивно оцінює Азербайджан – дослідження Experts Club

Ставлення українців до Азербайджану у серпні 2026 року стало більш позитивним порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 48,7% респондентів проти 44,3% у березні. Водночас частка нейтральних оцінок скоротилася з 47,1% до 39,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У регіональній групі Кавказу та Центральної Азії Азербайджан посідає друге місце після Грузії за рівнем позитивного ставлення українців.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Азербайджану ставляться 12,5% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну позицію займають 39,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 7,6%, повністю негативно — 1%, ще 3,1% не змогли визначитися.

Сукупна частка негативних оцінок становить 8,6%, а баланс позитивного та негативного ставлення — плюс 40,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки Азербайджану більш ніж у п’ять разів переважають негативні.

У березні 2026 року повністю позитивно до Азербайджану ставилися 14,2% респондентів, здебільшого позитивно — 30,1%, тобто загальний позитивний показник становив 44,3%. Нейтральне ставлення тоді висловлювали 47,1% опитаних, негативне — 6,5%, ще 2,1% не могли визначитися.

Отже, за п’ять місяців позитивний сегмент збільшився на 4,4 в.п. — з 44,3% до 48,7%. Негативних оцінок також стало більше — на 2,1 в.п., однак нейтральний сегмент скоротився одразу на 7,6 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення зріс із плюс 37,8 до плюс 40,1 в.п.

При цьому всередині позитивного сегмента відбулося помітне зміщення: частка повністю позитивних відповідей зменшилася з 14,2% до 12,5%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 30,1% до 36,2%. Це свідчить про розширення загальної групи прихильного ставлення, хоча її оцінки стали дещо менш категоричними.

Водночас у річному порівнянні показники залишаються нижчими. У серпні 2025 року позитивно Азербайджан оцінювали 56,7% українців, а негативно — 5,7%. Таким чином, нинішня хвиля демонструє покращення порівняно з березнем, але ще не повернення до рівня позитивного сприйняття, зафіксованого роком раніше.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошував, що суспільне сприйняття міжнародних партнерів залежить не лише від масштабів економічних відносин, а й від їхньої видимості для громадян.

«Сучасна міжнародна економіка — це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці слід оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та громадському просторі», — зазначив Уракін.

За його оцінкою, для країн із значною часткою нейтральних відповідей важливими залишаються системна інформаційна присутність, демонстрація конкретних економічних і гуманітарних проєктів та активна робота дипломатичних представництв із українським суспільством.

Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Азербайджану стає більш визначеним: частка нейтральних відповідей суттєво скоротилася, а позитивні оцінки зросли майже до половини опитаних. Водночас 39,5% нейтральних відповідей свідчать про значний потенціал для подальшого формування суспільного образу країни.

, , , , , , , ,

Частка негативних оцінок Індонезії серед українців за п’ять місяців зросла удвічі

Ставлення українців до Індонезії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 66,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 21% опитаних, негативно – 6,1%. Порівняно з березнем частка нейтральних відповідей помітно скоротилася, тоді як зросли як позитивні, так і негативні оцінки, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Індонезії ставляться 5,9% українців, здебільшого позитивно – 15,1%. Нейтральну відповідь обрали 66,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 5,3%, повністю негативне – 0,8%, ще 6,7% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 14,9 відсоткового пункту. Позитивне ставлення, таким чином, більш ніж утричі переважає негативне, однак дві третини українців поки не мають чітко вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.

У березні 2026 року нейтрально до Індонезії ставилися 71,6% респондентів. Повністю позитивну оцінку давали 6,5%, здебільшого позитивну – 13,8%, тобто сукупний позитивний показник становив 20,3%. Негативно країну оцінювали близько 3% опитаних, ще 5,1% не могли визначитися.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася незначно – на 0,7 в.п., з 20,3% до 21%. Натомість негативний сегмент зріс на 3,1 в.п. – приблизно вдвічі, до 6,1%. Нейтральних відповідей стало на 5,3 в.п. менше, а частка тих, кому важко відповісти, зросла з 5,1% до 6,7%.

Через швидше збільшення негативного сегмента баланс позитивних і негативних оцінок знизився приблизно з плюс 17,3 в.п. у березні до плюс 14,9 в.п. у серпні. Водночас абсолютний рівень негативного ставлення залишається низьким, а ключовою особливістю громадської думки щодо Індонезії продовжує бути високий рівень нейтральності.

При цьому економічна роль Індонезії у торгівлі з Україною зростає. За підсумками першого півріччя 2026 року вона стала одним із найбільш динамічних партнерів: перемістилася з 43-го на 34-те місце серед ТОП-50 торговельних партнерів України. Товарообіг досяг близько $320,6 млн, із яких $153,8 млн припало на український експорт та $166,8 млн – на імпорт. Особливо помітним було зростання українських поставок у червні.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошує, що розширення експорту на ринки Азії є важливим напрямом зменшення географічної концентрації української зовнішньої торгівлі.

За його оцінкою, під час формування зовнішньоекономічної політики необхідно одночасно враховувати фактичний товарообіг із країнами-партнерами та ставлення до них українського суспільства. Значні обсяги торгівлі не завжди супроводжуються високою позитивною оцінкою відповідної країни, а нейтральне ставлення не обов’язково свідчить про відсутність потенціалу для розвитку економічної співпраці.

«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією», – зазначав Уракін, коментуючи результати дослідження міжнародних економічних орієнтирів українців.

На його думку, європейська інтеграція має залишатися основою довгострокового економічного розвитку України, проте це не повинно обмежувати можливості співпраці з іншими регіонами світу.

«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні», – наголошував експерт.

У цьому контексті Індонезія становить інтерес як один із ринків Південно-Східної Азії, на яких українські підприємства можуть розширювати свою присутність. Збільшення товарообігу створює передумови для розвитку двосторонніх ділових контактів, пошуку нових партнерів та диверсифікації експортних поставок.

Водночас переважання нейтральних оцінок у ставленні українців до Індонезії свідчить про обмеженість сформованого суспільного уявлення про цю країну. Для поглиблення співпраці важливими можуть стати не лише торговельні контракти, а й активніша діяльність бізнес-асоціацій, економічна дипломатія, інформаційні та освітні проєкти.

Окремим завданням для українських експортерів, на важливості якого раніше наголошував Максим Уракін, залишається збільшення частки продукції з високою доданою вартістю в експорті. Розвиток економічних відносин з азійськими країнами має створювати можливості не лише для постачання сировинної та аграрної продукції, а й для виходу на нові ринки українських промислових товарів і технологій.

Таким чином, зростання українського експорту до Індонезії демонструє потенціал Південно-Східної Азії як напрямку диверсифікації збуту. Водночас соціологічні дані показують, що економічна активізація поки не супроводжується настільки ж швидким формуванням впізнаваного образу країни: дві третини українців усе ще займають нейтральну позицію.

Подальше розширення двосторонніх торговельних, інвестиційних та гуманітарних зв’язків може сприяти кращій обізнаності українського суспільства про Індонезію та створювати додаткові можливості для українського бізнесу.

Дослідження «Ставлення українців до країн світу» проведено у серпні 2026 року компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. В опитуванні взяли участь 800 повнолітніх громадян України. Заявлена максимальна теоретична похибка вибірки становить 3,5 відсоткового пункту.

Джерела: Experts Club та Active Group, дослідження від 18 вересня 2026 року; Experts Club, коментар Максима Уракіна від 20 жовтня 2026 року.

, , , , , ,

Молдова та Румунія вже об’єднуються через інфраструктурні проєкти – глава МЗС Молдови

Процес зближення Молдови та Румунії фактично вже розпочався завдяки реалізації спільних транспортних та енергетичних проєктів, проте питання політичного об’єднання двох держав залишається відкритим. Про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info 6 листопада 2026 року.

За словами міністра, будівництво автомагістралі, нових мостів через річку Прут та енергетичних з’єднань поступово створює умови для тіснішої економічної інтеграції двох країн.

«Це вже відбувається», – заявив Попшой, відповідаючи на запитання журналіста про перспективи об’єднання Молдови та Румунії.

Одним із ключових інфраструктурних проєктів міністр назвав автомагістраль A8, відому як «Автомагістраль об’єднання» (Autostrada Unirii). Вона має з’єднати транспортну мережу Румунії з молдовським кордоном у районі Унген.

Попшой також звернув увагу на будівництво нових мостів через Прут, який розділяє Молдову та Румунію.

За його словами, протягом приблизно 60 років через річку не було побудовано жодного нового мосту, тоді як зараз ведеться будівництво переходу в районі Унген та розробляються інші проєкти.

Ще одним напрямом співпраці є об’єднання енергетичної інфраструктури. Розвиток транскордонних електричних з’єднань має сприяти підвищенню надійності енергопостачання та розширенню можливостей обміну електроенергією між країнами.

Глава молдовського МЗС наголосив, що практичні економічні проєкти можуть виявитися ефективнішим інструментом зближення двох держав, ніж політичні дискусії про об’єднання, які тривають протягом кількох десятиліть.

Водночас міністр визнав, що не може назвати терміни можливого політичного об’єднання Молдови та Румунії.

Він наголосив, що таке рішення має ухвалюватися демократичним і прозорим шляхом за наявності широкої підтримки громадян по обидва боки Пруту.

При цьому Попшой підтвердив, що, згідно із соціологічними опитуваннями, наразі в Молдові немає більшості населення, яка підтримує об’єднання з Румунією.

Молдова здобула незалежність у 1991 році після розпаду СРСР. Румунія є членом Європейського Союзу з 2007 року. Між країнами існують тісні історичні, культурні та економічні зв’язки, а розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури розглядається як один із напрямів регіональної інтеграції.

Молдова отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу в червні 2022 року, а в червні 2024 року офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС.

, , , , ,