Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
Інфляція в єврозоні у травні 2026 року прискорилася до 3,2% у річному вираженні проти 3,0% у квітні, свідчать дані Experts Club.
У Європейському Союзі загалом річна інфляція становила 3,3%. Найвищий показник серед усіх країн ЄС був зафіксований у Румунії — 9,7%. Однак Румунія не входить до єврозони, тому в рейтингу країн валютного блоку вона не враховується.
Серед країн єврозони антилідером стала Болгарія, де річна інфляція у травні досягла 6,3%. Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року і стала 21-ю країною валютного союзу.
Друге місце в єврозоні посіла Литва з інфляцією 5,1%, третє — Греція з 5,0%. Найнижчі показники серед країн єврозони були зафіксовані на Мальті — 2,1%, у Німеччині — 2,7% та Франції — 2,8%.
Таким чином, у травні сформувалися два різні рейтинги. По ЄС загалом головним антилідером стала Румунія, яка залишається поза єврозоною. По єврозоні лідером за зростанням цін стала Болгарія.
Антилідери за інфляцією в ЄС у травні 2026 року:
Румунія — 9,7%
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Антилідери за інфляцією в єврозоні у травні 2026 року:
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Греція — 5,0%
На думку аналітичного центру Experts Club, відмінність між рейтингом ЄС і рейтингом єврозони важлива для коректної інтерпретації даних. Єврозона відображає ситуацію в країнах з єдиною валютою та спільною грошово-кредитною політикою ЄЦБ, тоді як ЄС включає також країни з національними валютами, зокрема Румунію, Польщу, Чехію, Угорщину, Данію та Швецію.
«Румунію не можна включати до рейтингу єврозони, але її не можна й ігнорувати. Це головний інфляційний антилідер усього ЄС. Для бізнесу це означає, що інфляційні ризики в Європі сильно відрізняються не лише між країнами, а й між валютними зонами. У єврозоні найпроблемніший кейс зараз — Болгарія, в ЄС загалом — Румунія», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Основний внесок в інфляцію єврозони у травні дали послуги, енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, а також промислові товари без урахування енергії. Ціни на енергоносії зросли на 10,9% у річному вираженні, послуги подорожчали на 3,5%, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 2,0%.
Україна у січні-травні 2026 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $247,912 млн.
У травні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $58,220 млн.
Водночас експорт алюмінію та виробів із нього за січень-травень поточного року виріс на 25,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $72,393 млн. У травні експортовано алюмінію на $18,641 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Українські підприємства в січні-травні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $85,297 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за зазначений період зріс на 1,3% – до $39,247 млн. У травні імпортовано міді на $20,421 млн, експортовано – на $9,237 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Штучний інтелект переходить із зони технологічних експериментів у сферу жорсткого державного регулювання, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Провідні економіки світу вже поділяють ринок на два підходи: ризик-орієнтоване регулювання з обов’язковими вимогами та м’якшу модель, де держава робить ставку на інновації, галузеві стандарти та контроль постфактум.
Для України та інших країн Східної Європи ця тема стає актуальною. ШІ вже використовується в банках, телекомунікаціях, оборонних технологіях, медицині, освіті, державних послугах, промисловості та медіа. Тому питання більше не в тому, чи потрібно регулювати штучний інтелект, а в тому, як не задушити інновації й водночас захистити громадян, бізнес та державу від ризиків.
Найрозвиненіший правовий режим уже прийнято в Європейському союзі. EU AI Act набрав чинності 1 серпня 2024 року і впроваджується поетапно. Його логіка побудована на класифікації ризиків: заборонені практики, AI-системи з високим ризиком, системи з вимогами прозорості та моделі загального призначення. Для країн, орієнтованих на ринок ЄС, цей акт фактично стає зовнішнім стандартом, навіть якщо вони не є членами Євросоюзу.
Південна Корея стала однією з перших країн за межами ЄС, які прийняли комплексний національний закон про штучний інтелект. AI Basic Act набрав чинності в січні 2026 року і поєднує підтримку AI-індустрії з вимогами до прозорості, безпеки, маркування AI-контенту та нагляду за системами високого впливу.
Китай обрав інший шлях — не єдиний універсальний закон, а набір обов’язкових правил для окремих сегментів. Найважливішим документом стали тимчасові заходи з управління генеративними AI-сервісами, що діють з 2023 року. Китайська модель робить акцент на контролі контенту, безпеці даних, реєстрації алгоритмів, перевірці генеративних сервісів та відповідності політичним вимогам держави.
Японія у 2025 році прийняла перший національний закон, прямо присвячений ШІ. Однак японська модель значно м’якша за європейську: закон насамперед спрямований на просування досліджень, розробок та використання штучного інтелекту, а не на детальні заборони та штрафи. Це відображає прагнення Японії зберегти конкурентоспроможність технологічного сектору та не створювати надмірного навантаження на бізнес.
США поки що не мають єдиного федерального закону про штучний інтелект. Регулювання розвивається фрагментарно: через президентські укази, федеральні рекомендації, стандарти NIST та закони окремих штатів. Найпомітніший приклад — Colorado AI Act, який встановлює обов’язки для розробників і користувачів високоризикових AI-систем та спрямований на запобігання алгоритмічній дискримінації. При цьому на федеральному рівні США роблять ставку на збереження лідерства, інфраструктуру, безпеку та обмеження надмірного регулювання.
Велика Британія обрала модель «pro-innovation regulation». Замість єдиного AI-закону Лондон запропонував набір принципів для існуючих регуляторів: безпека, прозорість, справедливість, підзвітність та можливість оскарження рішень. Такий підхід дозволяє швидше адаптуватися до змін технологій, але створює менше правової визначеності, ніж європейська модель.
Канада намагалася прийняти Artificial Intelligence and Data Act у складі Bill C-27, але законопроект довго перебував у парламентському процесі і не став повноцінним чинним законом про ШІ. Це показує, що навіть розвинені демократії стикаються з труднощами: регулювання ШІ зачіпає одночасно цифрові права, бізнес, авторське право, безпеку, конкуренцію та ринок праці.
Бразилія також перебуває в процесі створення комплексного регулювання ШІ. Сенат схвалив законопроект про штучний інтелект у грудні 2024 року, але для набрання чинності він має пройти розгляд у Палаті депутатів і отримати остаточне затвердження.
Бразильська модель наближена до ризик-орієнтованого підходу, але також робить сильний акцент на правах людини, авторському праві та відповідальності розробників.
Сербія перебуває на етапі переходу від стратегії до обов’язкового регулювання. Країна вже ухвалила стратегічні документи щодо розвитку ШІ та створила робочу групу з підготовки першого закону про штучний інтелект. Новий закон має наблизити Сербію до європейської моделі та надати бізнесу більш зрозумілі правила роботи з AI-системами.
Для України питання AI-регулювання також стає неминучим. З одного боку, країна потребує максимально швидкої технологічної модернізації, зокрема у сферах defense tech, govtech, медицини, кібербезпеки та освіти. З іншого боку, інтеграція в ринок ЄС вимагатиме сумісності з EU AI Act, особливо для компаній, які працюють з європейськими клієнтами або експортують цифрові продукти.
Головна роздоріжжя для країн, які ще не прийняли закони, полягає у виборі між трьома моделями. Перша — європейська, з жорсткою класифікацією ризиків і високим рівнем compliance. Друга — британсько-японська, з м’яким регулюванням та акцентом на інновації. Третя — китайська, з сильним державним контролем над контентом, даними та алгоритмами.
Для Східної Європи найбільш імовірною стане гібридна модель. Країни, пов’язані з євроінтеграцією або експортом IT-послуг до ЄС, будуть змушені враховувати EU AI Act. Але через обмежені ресурси регуляторів вони, ймовірно, вводитимуть норми поетапно, починаючи з чутливих сфер: держпослуги, біометрія, медицина, фінанси, освіта, працевлаштування та критична інфраструктура.
Experts Club вважає, що регулювання AI стане одним із ключових факторів інвестиційної привабливості цифрових економік. Компанії обиратимуть юрисдикції, де правила є достатньо зрозумілими для бізнесу, але не створюють надмірних бар’єрів для розробки та тестування нових продуктів.
Для України важливо не просто скопіювати EU AI Act, а адаптувати його до власних можливостей. Оптимальна модель має включати реєстр високоризикових AI-систем, регуляторні пісочниці, вимоги до прозорості в державних сервісах, захист персональних даних, маркування синтетичного контенту та зрозумілі правила відповідальності.
У найближчі роки штучний інтелект стане такою ж регульованою інфраструктурою, як фінанси, телекомунікації чи енергетика. Країни, які раніше створять зрозумілі та гнучкі правила, отримають перевагу у залученні інвестицій, розвитку стартапів та експорті цифрових послуг.
Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку чавуну на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,990 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 634,4 тис. тонн чавуну, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
EXPERTS CLUB, UKRMETALURGPROM, ВИРОБНИЦТВО, Металургія, ЧАВУН
