Інвестиції в комерційну нерухомість шести найбільших ринків Центральної та Східної Європи в першому півріччі 2026 року досягли EUR5,8 млрд, збільшившись приблизно на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі звіту Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
Дослідження охоплює Польщу, Чехію, Угорщину, Румунію, Словаччину та Болгарію. Обсяг інвестицій виявився вищим за середній показник за перші півріччя останніх п’яти років, що становив EUR4,6 млрд, і вищим за десятирічний середній рівень EUR5,1 млрд.
Найбільшим ринком стала Польща, де обсяг угод перевищив EUR3 млрд. На неї припало близько 52% усіх інвестицій CEE-6. Чехія посіла друге місце з більш ніж EUR1,4 млрд, а Угорщина залучила майже EUR600 млн, показавши найкращий результат першого півріччя з 2021 року.
За оцінкою Colliers, відновлення ринку відрізняється від попередніх інвестиційних циклів. Капітал повертається вибірково, причому інвестори віддають перевагу об’єктам зі стабільним доходом, хорошим розташуванням, високою енергоефективністю та довгостроковим попитом з боку орендарів.
Найбільшим сегментом стали офіси, далі йдуть торговельна нерухомість, житлові об’єкти та інституційна оренда, а також промислово-логістична нерухомість.
Colliers прогнозує, що за підсумками 2026 року обсяг інвестицій у комерційну нерухомість CEE-6 може досягти EUR12,5-13 млрд проти EUR11,6 млрд у 2025 році та наблизитися до максимальних показників, що спостерігалися до пандемії.
Серед основних ризиків для ринку експерти називають високі процентні ставки, зростання вартості рефінансування, геополітичну напруженість, слабкість промисловості Німеччини та вартість енергії. Водночас додаткові інвестиційні можливості створюють інфраструктурні проєкти, оборонна промисловість, енергетичний перехід, штучний інтелект, реіндустріалізація та перенесення виробництва ближче до європейських споживачів.
Colliers є глобальною компанією у сфері професійних послуг та управління інвестиціями, що працює більш ніж у 70 країнах. Її річна виручка становить близько $6 млрд, штат — близько 28 тис. осіб, активи під управлінням — близько $110 млрд.
Можу також одразу зробити дослівні переклади англійською, німецькою, іспанською та спрощеною китайською.
COLLIERS, EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ЄВРОПА, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ
Європейські країни послідовно закривають програми громадянства за інвестиції та посилюють умови отримання резиденції заможними іноземцями, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Одним із ключових рішень для ринку став вердикт Суду ЄС, який у квітні 2025 року визнав мальтійську програму інвестиційного громадянства такою, що суперечить праву Євросоюзу. Раніше від аналогічних схем відмовилися Кіпр і Болгарія.
Іспанія з 3 квітня 2025 року закрила Golden Visa, що дозволяла отримувати посвідку на проживання через купівлю нерухомості вартістю від EUR500 тис. Португалія ще у 2023 році вилучила нерухомість зі списку допустимих інвестицій, переорієнтувавши програму на фонди, наукові дослідження, культурну спадщину, створення компаній і робочих місць.
Греція зберегла Golden Visa, однак підвищила мінімальний поріг інвестицій у нерухомість до EUR800 тис. у найбільш популярних регіонах і до EUR400 тис. в інших частинах країни. Рівень EUR250 тис. залишився лише для окремих проєктів реконструкції та переобладнання об’єктів. У січні 2026 року кількість заявок на грецьку Golden Visa скоротилася на 63,5% порівняно із січнем попереднього року.
Засновник Experts Club Максим Уракін вважає, що інвестиційна міграція перетворилася з фінансового продукту на питання безпеки та довіри.
«Стратегія “купити об’єкт і отримати статус” поступово відходить у минуле. На перший план виходять прозорість капіталу, репутація, податкова історія та реальний економічний внесок», — зазначив Уракін.
Очікується, що європейські країни й надалі скорочуватимуть роль нерухомості в міграційних програмах, віддаючи перевагу інвестиціям у фонди, технології, інфраструктуру та створення робочих місць.
Вартість палива та мастильних матеріалів в Україні в липні 2026 року була на 28% вищою, ніж роком раніше, тоді як у середньому по Європейському Союзу зростання становило 16,9%, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі даних Eurostat і Державної служби статистики України.
Таким чином, річні темпи подорожчання палива в Україні виявилися на 11,1 відсоткового пункту вищими за середній показник ЄС і приблизно в 1,66 раза перевищували європейський рівень.
Eurostat оприлюднив дані про динаміку цін на паливо 21 серпня 2026 року. Статистика охоплює категорію HICP CP0722 — «паливо та мастильні матеріали для особистих транспортних засобів», до якої входять, зокрема, бензин і дизельне паливо.
Румунія очолила ЄС за зростанням цін на паливо
У липні 2026 року паливо та мастильні матеріали подорожчали в річному вимірі у 25 із 27 держав ЄС.

Найбільше зростання Eurostat зафіксував у:
Румунії — на 24,2%;
Німеччині — на 22,9%;
Литві — на 22,9%;
Болгарії — на 22,2%;
Нідерландах — на 22%;
Фінляндії — на 20,5%.
Усі ці показники помітно перевищують середній рівень ЄС — 16,9%.
Для порівняння, у Португалії вартість палива зросла на 16,7%, Італії — на 12,5%, Кіпрі — на 9,9%, Ірландії — на 3,2%, Швеції — на 1,2%.
Мальта стала єдиною країною, де ціни не змінилися. Eurostat пояснює це тим, що роздрібні ціни на паливо в країні залишаються фіксованими з 2020 року.
В Угорщині вартість палива та мастильних матеріалів знизилася на 0,1% — це єдина держава ЄС із негативною річною динамікою.
За даними Держстату України, у липні 2026 року паливо та мастильні матеріали були на 28% дорожчими, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, якщо умовно поставити Україну в один ряд із країнами ЄС виключно за відсотковою зміною вартості палива, вона опинилася б вище за Румунію з її показником 24,2%.
Водночас Experts Club звертає увагу, що таке порівняння є орієнтовним.
Eurostat розраховує показники для держав ЄС на основі гармонізованого індексу споживчих цін HICP за єдиною європейською методологією. Український показник у 28% розрахований Держстатом у межах національного індексу споживчих цін. Тому офіційно включати Україну до рейтингу Eurostat некоректно.
Проте зіставлення дає змогу оцінити масштаб зростання витрат на паливо для українських домогосподарств і бізнесу.
Особливо помітним є розрив між динамікою вартості палива та загальною інфляцією в Україні.
Річна споживча інфляція в країні в липні 2026 року становила 7,7%, тоді як паливо та мастильні матеріали подорожчали на 28%.
Іншими словами, ціни на паливо зростали приблизно в 3,6 раза швидше за загальний індекс споживчих цін.
Від початку 2026 року паливо в Україні подорожчало на 26,5%. При цьому безпосередньо в липні порівняно з червнем було зафіксовано невелике зниження цін — на 0,1%.
Зростання вартості палива вже позначається і на транспортних витратах. Автомобільні пасажирські перевезення в Україні в липні були на 30,8% дорожчими, ніж роком раніше, а транспортні послуги загалом — на 28,9%.
Після зниження цін у червні європейський паливний ринок у липні знову перейшов до зростання.
У середньому по ЄС дизельне паливо подорожчало за місяць на 4,3%, бензин — на 4,7%.
Найбільш різко дизельне паливо подорожчало в Польщі — на 13,4% за місяць, Німеччині — на 12,7%, Греції — на 12,1%.
За бензином лідирувала Польща, де ціни зросли одразу на 17,2%. У Німеччині бензин подорожчав на 11%, в Іспанії — на 7,1%.
При цьому в окремих країнах паливо дешевшало. Ціна дизельного палива на Кіпрі знизилася на 7,9%, у Швеції — на 7,4%, Ірландії — на 6,4%. Бензин у Швеції подешевшав на 11,1%, на Кіпрі — на 5,4%, в Ірландії — на 4,1%.
Динаміка європейського ринку залишається нестабільною. У травні 2026 року паливо та мастильні матеріали в ЄС були на 20,7% дорожчими, ніж роком раніше, у червні темпи зростання сповільнилися до 13,7%, а в липні знову прискорилися до 16,9%.
Аналітики Experts Club наголошують, що рейтинг відображає саме темпи зміни цін, а не абсолютну вартість літра бензину або дизельного палива. Тому країна з невеликим відсотком зростання може зберігати значно вищі роздрібні ціни на АЗС, ніж держава, що перебуває серед лідерів рейтингу за динамікою.
На відмінності між країнами впливають рівень акцизів та інших податків, механізми формування роздрібних цін, валютний курс у державах поза єврозоною, структура нафтоперероблення та імпорту нафтопродуктів, а також порівняльна база минулого року.
Дослідження підготовлено інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі статистики Eurostat і Державної служби статистики України.