Економіка України демонструє стійке, але нерівномірне зростання на тлі триваючих викликів, спричинених війною, інфляційними ризиками та глобальною нестабільністю.
Зростання ВВП
Згідно з даними Міністерства економіки, реальний ВВП України за січень-жовтень 2024 року збільшився на 3,1% у річному вираженні. Темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з першими місяцями року, що пов’язано з впливом зовнішньоекономічних чинників і зниженням експортних поставок.
«Українська економіка демонструє силу та адаптивність навіть в умовах масштабних викликів. Однак для сталого розвитку необхідно продовжувати реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату та підтримку експорту», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Інфляція
Інфляція продовжує залишатися однією з ключових проблем. За даними Національного банку України, у жовтні річна інфляція становила 9,1%, прискорившись із 8,5% у вересні. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, ослаблення гривні та високі витрати на логістику.
«Інфляція чинить тиск на споживчу спроможність населення. Важливо, щоб влада приділяла більше уваги інструментам стримування цінового зростання, включно з підтримкою національного виробництва і розвитком внутрішнього ринку», – підкреслив Уракін.
Зовнішня торгівля
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за десять місяців збільшилося на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $22,1 млрд. Експорт скоротився на 4,8%, особливо за сільськогосподарською продукцією і металургією, тоді як імпорт зріс на 3,2%, переважно завдяки закупівлям пального і промислового устаткування.
«Україні необхідно активніше розвивати експортні канали, диверсифікувати ринки збуту і підтримувати виробників. Це допоможе збалансувати торговий дефіцит і зміцнити позиції на міжнародних ринках», – додав Уракін.
Державний бюджет і резерви
Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 1,91 трлн грн, що на 12% вище, ніж в аналогічному періоді 2023 року. Однак значна частина надходжень забезпечена міжнародною фінансовою допомогою. Міжнародні резерви України в жовтні скоротилися на 6,7%, склавши $37,2 млрд, що пов’язано з погашенням зовнішніх зобов’язань і зниженням обсягів валютних надходжень.
Глобальна економічна ситуація
Світова економіка продовжує стикатися з невизначеністю, спричиненою високими відсотковими ставками, геополітичними конфліктами та ослабленням ключових економік.
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальний ВВП у 2024 році зросте на 3,0%, що відповідає прогнозам, але нижче за середні показники останніх десятиліть.
США – економіка зросла на 2,5%, підтримувана високим внутрішнім споживанням та інвестиціями.
Єврозона – зростання становило 0,8%, що пов’язано з рецесією в Німеччині та уповільненням промислового виробництва.
Китай – ВВП збільшився на 4,6%, але економіка стикається з проблемами у сфері нерухомості та зниженням експорту.
Індія – залишається одним із лідерів зростання, демонструючи 6,9% економічного підйому.
«Світова економіка балансує між відновленням і новими викликами. Найближчими місяцями основними ризиками залишаться геополітична нестабільність, коливання цін на енергоносії та фінансові обмеження через високі відсоткові ставки,» – зазначив Уракін.
Глобальні тренди:
1. Фінансові ринки залишаються волатильними, оскільки центральні банки провідних країн не поспішають знижувати ставки.
2. енергетична криза в Європі продовжує чинити тиск на економіку.
3. Зростання цін на сировинні товари, включно з нафтою і газом, впливає на інфляційні процеси по всьому світу.
Економіка України за підсумками десяти місяців 2024 року демонструє помірне зростання, проте стикається з викликами у вигляді інфляції, торговельного дисбалансу та тиску на держбюджет. У глобальній економіці зберігаються ризики, пов’язані з високою вартістю позикових коштів і уповільненням зростання ключових країн.
«Україні важливо продовжувати реформи, спрямовані на підтримку бізнесу та залучення інвестицій. Тільки так ми зможемо забезпечити довгострокову економічну стабільність і створити міцну основу для майбутнього зростання,» – резюмував Максим Уракін.
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Адміністрація нового президента США Дональда Трампа робить перші кроки до зміни регулювання ринку криптовалют. Трамп під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв створити більш доброзичливе середовище для криптоактивів.
Тимчасовий виконувач обов’язків Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) США Марк Уеда оголосив про створення робочої групи, метою якої буде «розробка всеосяжної та чіткої нормативної бази для криптоактивів».
«Завданням робочої групи буде допомогти SEC визначити чіткі регуляторні межі, запропонувати реалістичні шляхи для реєстрації, розробити розумні схеми розкриття інформації та виважено розподіляти ресурси для забезпечення правозастосування», – йдеться в повідомленні регулятора.
Уеда обіймає посаду глави SEC тимчасово, поки запропонований Трампом кандидат – юрист Пол Аткінс – чекає затвердження на цій посаді Сенатом.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Президент США Дональд Трамп скасував мораторій на видачу нових ліцензій на експорт скрапленого природного газу (СПГ), запроваджений його попередником Джо Байденом. Міністерство енергетики США повідомило, що повертається до нормального режиму розгляду експортних заявок відповідно до розпорядження Трампа.
«Відомству доручено відновити вивчення заявок на експорт американського СПГ до країн, які не мають угоди про вільну торгівлю зі США. Належний розгляд експортних заявок вимагається законом і має здійснюватися відповідно», – йдеться в повідомленні Міненерго.
У грудні відомство опублікувало результати дослідження, що стосується експорту СПГ, і встановило 18 лютого як дедлайн для отримання публічних коментарів до нього. Тепер Міненерго ухвалило рішення продовжити період подання коментарів до 20 березня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, URAKIN, ГАЗ, ЛИЦЕНЗИЯ, Меффорд, МОРАТОРИЙ, Трамп, ЭКСПОРТ
Трамп у перший день свого президентства має намір підписати укази, зокрема, про відновлення на федеральному рівні у США смертної кари, яку скасував Байден, і про введення надзвичайного стану на південному кордоні, повідомили Reuters представники нової адміністрації.
«Ще до того, як Трамп мав вступити на посаду, його помічники детально виклали низку виконавчих актів, які він підпише негайно, включно з 10, присвячених безпеці кордонів та імміграції, що є його головним пріоритетом», – ідеться в повідомленні Reuters у понеділок.
Повідомляється, що також у перший день Трамп оголосить надзвичайний стан на південному кордоні, спрямує в регіон війська і відновить політику, яка змушує прохачів притулку чекати в Мексиці дати слухання справи в суді США. Вимагатиме вказувати в офіційних американських документах, включно з паспортами, стать громадян, присвоєну їм при народженні. Помилує 1500 осіб, які проходять у справі про штурм Капітолія.
«За словами чиновників, у свій перший день, який також є Днем Мартіна Лютера Кінга-молодшого, він також підпише указ про припинення ініціатив щодо забезпечення різноманітності, рівності та інклюзивності у федеральному уряді», – зазначає агенція.
Очікується, що Трамп уже в розпал урочистої церемонії почне «підписувати свої перші укази, багато з яких, найімовірніше, зіткнуться з юридичними проблемами».
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, Браян Меффорд, МАКСИМ УРАКІН, смертна кара, Трамп
