Послугами приватних медичних лабораторій від п’яти до 10 разів на рік користуються близько 7,7% українців, менше п’яти разів на рік приватними лабораторіями користуються 32,7% українців.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною компанією Active Group разом з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, менше одного разу на рік приватні лабораторії відвідують 34,8% респондентів, не відвідують узагалі 22,5% українців.
До топ-10 найбільш відвідуваних за останні два роки лабораторій в Україні увійшли Synevo, яку відвідували 39,5% респондентів, «Діла» (15,5%), «Ескулаб» (9,3%), Invivo (6,1%), «Дніпролаб» (4,8%), «Медіан» (2,5%), «Медлаб» (4,5%), ДНК-лабораторія (2,3%), «Юнімед» (2,3%) та «Нова діагностика» (2%).
Водночас 51,4% респондентів взагалі не відвідували приватні медлабораторії.
Відповідаючи на запитання, які аспекти роботи приватних лабораторій потребують поліпшення, 69,8% респондентів відповіли, що це вартість послуг, 31,8% – точність результатів, 15,2% – швидкість обслуговування, 12,5% – умови в лабораторії, 11,8% – ввічливість персоналу.
Дослідження було проведено в липні індивідуальним інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 600 респондентів.
За словами засновника дослідницької компанії Active Group Андрія Єременка, збільшення кількості приватних медичних лабораторій в Україні вказує на системне зростання попиту на їхні послуги. При цьому конкуренція між лабораторіями позитивно впливає на якість і вартість аналізу.
Він прогнозує, що в майбутньому ринок продовжуватиме розвиватися, що полегшить відкриття нових лабораторій і поліпшення наявних. Це, своєю чергою, збільшить конкуренцію, що ще більше знизить ціни та підвищить якість медичних послуг.
Зі свого боку, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив, що дослідження підтверджує тенденцію до збільшення попиту на послуги приватних медичних лабораторій серед українців.
«Дані опитування вказують на збільшення довіри до приватного медичного сектору та його можливостей. Водночас високий рівень конкуренції на ринку стимулює лабораторії для запровадження інновацій, підвищення точності діагнозу та покращення обслуговування клієнтів. Ця тенденція є позитивним сигналом для всіх учасників ринку, бо підвищення якості медичних послуг та доступність для більшої кількості людей сприяє загальному покращенню здоров’я населення України», – вважає засновник Experts Club.
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за першу половину 2024 року. Аналіз заснований на офіційних даних Державної служби статистики України, НБУ, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Згідно з даними Державної служби статистики України та Національного банку України, темпи зростання реального ВВП України в травні 2024 року сповільнилися до 3,5% порівняно з 4,3% у квітні та 4,8% у березні. Це зниження здебільшого пов’язане з падінням генерації електроенергії, що вплинуло на промисловий сектор і призвело до зменшення обсягів виробництва в машинобудуванні та металургії. Водночас, експорт і попит у будівельній галузі підтримали позитивне зростання економіки.
«Державний борг України в червні 2024 року зріс на 200 млрд гривень, а інфляційне зростання прискорилося до 2,2%, що загалом відповідає цільовому діапазону НБУ», – наголосив Максим Уракін.
Глобальна економіка
Світовий банк прогнозує зростання світової економіки на рівні 2,6% у 2024 році, що вище за попередній прогноз у 2,4%. У 2025-2026 роках очікується подальше збільшення темпів зростання до 2,7%. Для країн, що розвиваються, середньорічне зростання ВВП у 2024-2025 роках прогнозується на рівні 4%, що дещо нижче за показник 2023 року.
«У країнах із низькими доходами зростання прискориться до 5% у 2024 році порівняно з 3,8% у 2023 році. Для розвинених країн очікується зростання на рівні 1,5% у 2024 році та 1,7% у 2025 році», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Максим Уракін підсумував, що, незважаючи на зниження цін на продовольство та енергоносії, базова інфляція залишиться високою в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Зовнішня торгівля України
За період січень-червень 2024 року зовнішньоторговельне сальдо України за товарами погіршилося на 24,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши від’ємного значення в $13,606 млрд. Експорт товарів збільшився на 0,3%, становивши $19,589 млрд, водночас імпорт зріс на 9%, сягнувши $33,205 млрд. Основні статті експорту охоплюють сільськогосподарську продукцію, метали й машинобудування, тоді як товари, які імпортують, – енергоносії та продукцію хімічної промисловості.
Висновок
Економіка України демонструє ознаки відновлення, незважаючи на значні виклики, пов’язані з внутрішніми та зовнішніми факторами. Глобальна економіка, своєю чергою, також стикається з невизначеністю, проте зберігає позитивні темпи зростання. Важливо стежити за змінами макроекономічних показників, щоб оцінити перспективи подальшого розвитку та адаптації до нових економічних умов.
Таким чином, ця стаття надає цілісне уявлення про поточну економічну ситуацію в Україні та світі, що ґрунтується на актуальних статистичних даних і прогнозах.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club/
Новий французький уряд хоче скоротити бюджетний розрив на 60 млрд євро у 2025 році і готує тимчасове підвищення податків.
Новий уряд Франції оголосив про рішення підвищити податки з 2025 року. Про це в ефірі RTL radio сказав міністр фінансів країни Антуан Арман.
Проєкт бюджету на 2025 рік із конкретними пропозиціями має бути оприлюднено 10 жовтня.
Мета французької влади – скоротити бюджетний дефіцит на 60 млрд євро. Частково це планують зробити шляхом скорочення витрат (на 40 млрд євро), частково – збільшенням надходжень до бюджету.
«Щойно нам вдасться суттєво скоротити видатки, знадобиться виняткова і тимчасова допомога від тих, хто має дуже високі доходи», – сказав Арман. Він запевнив, що люди з низькими та середніми доходами будуть звільнені від додаткового фіскального навантаження: «Розміри податку на доходи для тих, хто щодня ходить на роботу, не зміняться».
Його колега по уряду Лоран Сен-Мартен, міністр бюджету і фінансових рахунків, в ефірі France 2 у четвер сказав, що підвищення податків відчують тільки 0,3% населення – найбагатші домогосподарства Франції, де немає дітей і які отримують річний дохід 500 000 євро.
Підвищення податків торкнеться і найбільших компаній.
Прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє раніше цього тижня попередив, що нинішня фінансова ситуація в країні – це дамоклів меч, що висить над кожним громадянином Франції. «Потрібно діяти зараз, щоб забезпечити стабільне фінансове майбутнє нашої країни. Наші борги перевищують 3,2 трлн євро, і це ситуація, яку ми не можемо ігнорувати», – сказав він.
У вересні 2024 року вперше з часів світової фінансової кризи прибутковість державних облігацій Франції перевищила прибутковість іспанських паперів. Причина – занадто великий дефіцит бюджету у Франції.
Минулого року він становив 5,5% проти планових 4,9%, а цьогоріч може сягнути 6%, що значно перевищує ліміт Європейського Союзу в 3%. Повернутися до цільового показника Франції вдасться, у кращому разі, не раніше кінця нинішнього десятиліття.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 49,4% у річному вираженні, йдеться у звіті статистичного інституту країни (Turkstat). Темпи зростання сповільнилися порівняно з 52% у серпні і були мінімальними з липня 2023 року. Ослаблення інфляції відзначено за підсумками четвертого місяця поспіль.
Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, припускав ще більш істотне уповільнення зростання споживчих цін – до 48,3%.
Підвищення вартості продуктів харчування та безалкогольних напоїв у вересні сповільнилося до 43,7% з 44,9% у серпні, транспортних послуг – до 26,6% з 29%, комунальних – до 97,87% з 101,49%. Ціни в готелях, кафе і ресторанах зросли на 65,41% (+67,7% місяцем раніше), алкоголь і тютюнова продукція подорожчали на 52,35% (+60,94%), освітні послуги – на 93,59% (+120,81%), медичні – на 50,7% (+53,49%).
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 2,5% відносно попереднього місяця після підвищення на 3,2% у серпні.
Ціни виробників (індекс PPI) у країні минулого місяця підвищилися на 33,09% у річному вираженні та на 1,37% у помісячному, повідомив Turkstat. У серпні вони зросли відповідно на 35,75% і 1,68%.
Турецький ЦБ утримує ключову відсоткову ставку на рівні 50% з березня цього року, і жорстка грошово-кредитна політика сприяє ослабленню інфляції. Ще в червні 2023 року ставка перебувала на рівні 8,5%.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за першу половину 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Згідно з даними Державної служби статистики України та Національного банку України, темпи зростання реального ВВП України в травні 2024 року сповільнилися до 3,5% порівняно з 4,3% у квітні та 4,8% у березні. Це зниження здебільшого пов’язане з падінням генерації електроенергії, що вплинуло на промисловий сектор і призвело до зменшення обсягів виробництва в машинобудуванні та металургії. Водночас, експорт і попит у будівельній галузі підтримали позитивне зростання економіки.
«Державний борг України в червні 2024 року зріс на 200 млрд гривень, а інфляційне зростання прискорилося до 2,2%, що загалом відповідає цільовому діапазону НБУ», – наголосив Максим Уракін.
Глобальна економіка
Світовий банк прогнозує зростання світової економіки на рівні 2,6% у 2024 році, що вище за попередній прогноз у 2,4%. У 2025-2026 роках очікується подальше збільшення темпів зростання до 2,7%. Для країн, що розвиваються, середньорічне зростання ВВП у 2024-2025 роках прогнозується на рівні 4%, що дещо нижче за показник 2023 року.
«У країнах із низькими доходами зростання прискориться до 5% у 2024 році порівняно з 3,8% у 2023 році. Для розвинених країн очікується зростання на рівні 1,5% у 2024 році та 1,7% у 2025 році», – зазначив засновник Experts Club.
Максим Уракін підсумував, що, незважаючи на зниження цін на продовольство та енергоносії, базова інфляція залишиться високою в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Зовнішня торгівля України
За період січень-червень 2024 року зовнішньоторговельне сальдо України за товарами погіршилося на 24,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши від’ємного значення в $13,606 млрд. Експорт товарів збільшився на 0,3%, становивши $19,589 млрд, водночас імпорт зріс на 9%, сягнувши $33,205 млрд. Основні статті експорту охоплюють сільськогосподарську продукцію, метали й машинобудування, тоді як товари, які імпортують, – енергоносії та продукцію хімічної промисловості.
Висновок
Економіка України та глобальна глобальна економіка стикаються з невизначеністю. Важливо стежити за змінами макроекономічних показників, щоб оцінити перспективи подальшого розвитку та адаптації до нових економічних умов.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
У своєму новому відео на платформі YouTube київський інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував рейтинг країн із найбільшою ймовірністю суверенного дефолту. Під час складання рейтингу розглядали як економічні, так і політичні чинники, які можуть призвести держави до дефолту.
Як зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, поточна економічна ситуація у світі викликає тривогу.
«Світова економіка стикається з безпрецедентними викликами, і багато країн перебувають на межі фінансового краху. У таких умовах вкрай важливо розуміти, які саме держави схильні до найбільшого ризику дефолту, щоб вживати відповідних заходів», – підкреслив він.
Дефолт держави – це ситуація, коли країна не може виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. За словами Максима Уракіна, дефолт може мати катастрофічні наслідки для економіки країни та її громадян.
«Дефолт – це не просто технічна подія. Це трагедія для мільйонів людей, які можуть втратити роботу, свої заощадження і навіть доступ до основних соціальних благ. Саме тому ми так уважно відстежуємо економічну ситуацію в різних країнах», – додав Уракін.
У рейтингу Experts Club 2024 року серед країн із найбільшою ймовірністю дефолту опинилися Аргентина, Ліван, Шрі-Ланка та кілька інших держав, які вже зіткнулися із серйозними економічними проблемами. Ці країни характеризуються високим рівнем зовнішнього боргу, економічною нестабільністю та політичними кризами.
Experts Club також виділив кілька країн, які перебувають у зоні ризику на середньострокову перспективу. Серед них – Аргентина та Венесуела, які вже зіткнулися з економічною нестабільністю та високим рівнем боргу, а також Греція та Італія, які залежать від зовнішніх кредиторів.
|
Рейтинг Experts Club |
Країна |
Поточний міжнародний рейтинг |
| 1. | Аргентина | CCC- |
| 2. | Гана | у дефолті |
| 3. | Шрі-Ланка | у дефолті |
| 4. | Ліван | у дефолті |
| 5. | Замбія | у дефолті |
| 6. | Пакистан | CCC |
| 7. | Мозамбік | CCC |
| 8. | Україна | CCC |
| 9. | Ефіопія | CCC |
| 10. | Камерун | CCC+ |
| 11. | Болівія | CCC+ |
| 12. | Буркіна-Фасо | CCC+ |
| 13. | Суринам | у дефолті |
| 14. | Туніс | CCC |
| 15. | Єгипет | B- |
| 16. | Нігерія | B- |
| 17. | Ель-Сальвадор | B- |
| 18. | Гондурас | B- |
| 19. | Лаос | B- |
| 20. | Венесуела | у дефолті |
«Ми бачимо, що такі країни, як Аргентина і Венесуела, продовжують перебувати на межі дефолту через внутрішню економічну нестабільність і зовнішній тиск. Також викликає занепокоєння ситуація в Греції та Італії, які сильно залежать від міжнародних позик. У цих країнах ризик дефолту залишається високим», – прокоментував Уракін.
Особлива увага цього року приділяється Лівану, який, за словами економіста, перебуває «у стані політичної та економічної кризи, з украй високим боргом по відношенню до ВВП». Це робить країну особливо вразливою перед обличчям можливого дефолту.
Максим Уракін також детально зупинився на факторах, які можуть призвести до дефолту. Серед них він виділив високий рівень зовнішнього боргу відносно ВВП, економічну нестабільність і залежність від зовнішнього фінансування.
«Країни, у яких співвідношення боргу до ВВП перевищує 100%, особливо вразливі. Прикладами є Ліван, Кіпр і Греція. Економічна нестабільність і політичні кризи в таких країнах, як Аргентина, Венесуела і Пакистан, також підвищують ризик дефолту», – пояснив він.
Залежність від зовнішнього фінансування – ще один значний фактор.
«Країни, які залежать від зовнішніх позик для покриття бюджетних дефіцитів, як, наприклад, Іспанія та Італія, можуть зіткнутися з труднощами в разі погіршення умов на міжнародних фінансових ринках», – додав Уракін.
У коментарі до рейтингу Максим Уракін зазначив, що наслідки дефолту для країни та її громадян часто можуть бути руйнівними.
«Для державних органів дефолт означає обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, зниження кредитного рейтингу та необхідність проведення болючих економічних реформ. Для громадян це обертається інфляцією, девальвацією національної валюти, зростанням безробіття і зниженням рівня життя», – пояснив експерт.
Уракін також підкреслив, що дефолт може призвести до зростання соціального невдоволення і політичної нестабільності, що може погіршити ситуацію в країні. Він також запевнив, що Experts Club продовжить уважно стежити за економічною ситуацією у світі та своєчасно надавати актуальні дані, щоб допомогти країнам та інвесторам мінімізувати ризики й уникнути дефолтів.
Більш детально про дефолти і представлений рейтинг Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club:
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням:
