У Пакистані підбили підсумки парламентських виборів, що відбулися минулого четверга, перше місце посіли незалежні кандидати, здебільшого пов’язані з партією експрем’єра Імрана Хана, який відбуває тюремний термін, повідомляє “Аль-Джазіра”.
За даними Центральної виборчої комісії, з 266 місць у нижній палаті парламенту (Національній асамблеї) Пакистану 101 місце вибороли незалежні кандидати, 96 з них підтримує центристська партія з правим ухилом “Рух за справедливість”, яку заснував екс-прем’єр Хан. Однак після того, як суд визнав Хана винним за низкою звинувачень, Верховний суд і ЦВК постановили, що прихильники Хана можуть брати участь у виборах лише як незалежні кандидати, їм заборонено використовувати партійну символіку.
На другому місці опинилася партія експрем’єра Наваза Шаріфа “Пакистанська мусульманська ліга” – 75 місць. Третє місце посіла лівоцентристська Пакистанська народна партія Білавала Бхутто Зардарі – 54 місця.
На підрахунок голосів пішло понад 60 годин. Жодна з партій не домоглася необхідної більшості в 169 місць, щоб самостійно сформувати уряд.
У п’ятницю Шаріф заявив, що незважаючи на невдачу на парламентських виборах, він намагатиметься сформувати коаліційний уряд. До цього він відкидав можливість коаліції з іншими партіями.
На 2024 – 2029 роки в Національній асамблеї Пакистану передбачено 336 місць. На виборах у 2024 році кількість мандатів становила 266. Ще 70 місць у нижній палаті парламенту відведено жінкам і представникам меншин. Ці місця розподіляються між усіма партіями.
Вибори проходили на тлі складної економічної ситуації в країні, а також загострень у прикордонних регіонах.
Раніше інформаційно-аналітичний проєкт Experts Club заніс вибори 2024 року в Пакистані до списку ТОП-10 найважливіших виборів 2024 року для всього світу, докладніше відео про це дивіться за посиланням – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=pMUPbHSYKI8YrDFR
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
У Фінляндії в неділю завершилося голосування на виборах президента, явка виборців становила 74,9%. Оскільки жоден із кандидатів не набрав більше половини голосів виборців, 11 лютого відбудеться другий тур голосування за участю Александра Стубба і Пекка Хаавісто, повідомляє в неділю фінське видання Yle.
Після підрахунку 100% голосів, колишній прем’єр-міністр Александра Стубб набрав 27,2% голосів виборців, ексміністр закордонних справ Пекка Хаавісто 25,8%.
Згідно із законодавством країни, президент обирається на 6 років не більше ніж на два терміни поспіль, тому президент Фінляндії Саулі Нііністьо претендувати на третій посадовий термін уже не зможе, і до влади прийде новий, за рахунком тринадцятий глава держави, термін повноважень якого розпочнеться 1 березня 2024 року.
Раніше інформаційно-аналітичний проєкт Experts Club проаналізував усі основні вибори, намічені 2024 року, детально про світові вибори 2024 року можна дізнатися у відео за посиланням: https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=rAMBZvZ4ozNmSr4v
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2023 року зросло у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $24,351 млрд із $8,570 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Згідно з її даними, експорт товарів із країни за вказаний період скоротився на 18,9% порівняно із січнем-листопадом 2022 року – до $32,978 млрд, тоді як імпорт зріс на 16,5% – до $57,329 млрд.
Держстат уточнив, що в листопаді-2023 порівняно із жовтнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 3,1% – до $2,583 млрд, тоді як імпорт скоротився – на 9,5%, до $4,749 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в листопаді-2023, як і попереднього місяця, було від’ємним і становило $2,166 млрд проти $2,741 млрд до цього.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-листопаді 2023 року становив 0,58 (у січні-листопаді 2022 року – 0,83).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 228 країн світу.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
