Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Українці у жовтні поточного року придбали 3,114 тис. легкових авто, ввезених з Китаю, що у 2,6 раза більше, ніж за той же місяць торік, повідомляє “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Зазначається, здебільшого придбані легкові авто з Китаю були новими – 2,512 тис. од., що у 2,6 раза більше, ніж торік. Попит на вживані авто також зріс більш ніж у 2,6 раза – їх ввезено 602 од.
Абсолютна більшість легковиків з КНР були електромобілі – 92%.
Найпопулярніші моделі нових легковиків китайського походження – Volkswagen ID.UNYX – 441 од.; BYD Song Plus – 391 од.; BYD Leopard 3 – 261 од.; Zeekr 7X – 169 од.; BYD Sea Lion 07 – 150 од.
Найчастіше серед вживаних купували Zeekr 001 – 57 од.; BYD Sea Lion 07 – 45 од.; Volkswagen ID.UNYX – 36 од.; Zeekr 7X – 33 од. та Audi Q4 – 30 од.
Як повідомлялося, у січні-жовтні поточного року Китай увійшов до трійки країн-лідерів, з яких Україна імпортувала легкові авто після Німеччини та США з часткою 13,8% всього імпорту або $663 млн, тоді як у за той же період 2024 року в трійку не входив.
За весь 2024 рік українці придбали близько 14,4 тис. ввезених із Китаю авто – на 18% більше, ніж у 2023 році. Попит на нові авто зріс на 37% – до 11 тис. од., а на вживані скоротився на 20% – до 3,3 тис.
Крім того, за повідомленням “УкрАвтопрому”, у жовтні-2025 українці придбали понад 5,8 тис. вживаних легковиків, ввезених із США – у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найайбільша частка з цієї кількості (49%) – електромобілі, тоді як частка бензинових склала 36%, гібрідних – 8%, дизельних – 4%, авто з ГБО – 3%.
Середній вік “американців” з пробігом, що поповнили український автопарк в жовтні – 5,2 року.
В пятірку найбільш затребуваних вживаних авто, виготовлених в США потрапили Tesla Model Y – 900 од.; Tesla Model 3 – 841 од.; Ford Escape – 408 од.; Nissan Rogue – 273 од.; Tesla Model S – 270 од.
Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
Фактичні закупівлі золота Китаєм у поточному році можуть у рази перевищувати офіційно декларовані обсяги і вже стали одним з ключових драйверів рекордного зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times з посиланням на аналітиків і дані ринку.
Згідно з офіційною статистикою Народного банку Китаю, в 2025 році регулятор придбав лише близько 25 тонн золота, при цьому в окремих місяцях приріст запасів становив приблизно 2 тонни. Однак аналітики Société Générale, оцінюючи торгові потоки великих злитків і дані імпорту, вважають, що реальний обсяг покупок Пекіна може досягти до 250 тонн за рік, тобто більше третини сукупного попиту світових центробанків. За їхніми оцінками, фактичні закупівлі можуть в десять і більше разів перевищувати офіційно розкриті цифри.
Директор Японської асоціації ринку дорогоцінних металів Брюс Ікемізу заявив, що учасники ринку в цьому році «практично не вірять офіційним статистичним даним, особливо по Китаю», і оцінює поточні золоті резерви країни майже в 5 тис. тонн – приблизно вдвічі вище рівня, який китайська влада повідомляє публічно.
За даними FT і експертів, значна частина покупок здійснюється непрозоро – через Державне управління з іноземної валюти (SAFE), суверенний фонд China Investment Corporation та інші структури, які не зобов’язані публікувати деталізовану звітність щодо запасів золота. Це ускладнює оцінку реального масштабу операцій і посилює невизначеність на ринку.
Аналітики відзначають, що приховане нарощування золота пов’язане зі стратегією дедоларизації. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії зниження залежності від долара», – наводить преса слова Джеффа Каррі, стратега Carlyle. Золото розглядається як інструмент хеджування валютних і геополітичних ризиків, в тому числі на тлі напруженості у відносинах з США.
За оцінками Всесвітньої ради з золота, за останнє десятиліття частка золота в міжнародних резервах країн за межами США зросла приблизно з 10 до 26 відсотків, що зробило метал другим за значимістю резервним активом після американського долара. Масштабні покупки центробанків допомогли підняти ціну золота вище 4 300 дол за тройську унцію, відзначають FT і галузеві видання.
Китай при цьому залишається найбільшим у світі виробником і споживачем золота, забезпечуючи близько 10% світового видобутку, що дозволяє Пекіну збільшувати резерви не тільки за рахунок імпорту, але і через внутрішній ринок.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-жовтні 2025 року склав майже $4,82 млрд, що на 32,6% більше за показник аналогічного періоду 2024 року ($3,63 млрд) та на 10% більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками дев’яти місяців він складав 27,4% до аналогічного періоду 2024 року.
У жовтні цього року в Україну ввезено легкових авто на $647,8 млн, що на 81% більше, ніж у жовтні торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну у січні-жовтні поточного року ввійшли Німеччина, США і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 52% – до $841,3 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,45% проти 15,23% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $839,7 млн (на 25,4% більше), а з Китаю – на $663 млн (13,8% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив майже $430 млн (11,8%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,476 млрд проти $1,981 млрд за січень-жовтень-2024.
Водночас за 10 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,17 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,33 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-жовтні 2025 року частка легкових авто становила 7,1% (торік 6,3%), в структурі експорту – 0,02% (0,03%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
