Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому скоротився на 20,4% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 171,21 млрд юанів ($23,87 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. На обробну промисловість припало 47,82 млрд юанів, на сферу послуг – 120,49 млрд юанів.
При цьому, ПІІ Великої Британії в КНР зросли на 87,9%, Німеччини – на 54,7%, Південної Кореї – на 45,2%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
При цьому за два місяці в країні було зареєстровано 7,574 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 5,8% перевищує їхню кількість за аналогічний період 2024 року.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і становив 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
Китайський експорт у січні-лютому 2025 року сягнув рекордних $540 млрд, збільшившись на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Bloomberg. Однак імпорт країни несподівано скоротився на 8,4%, що призвело до формування значного торгового профіциту в розмірі $171 млрд.
За даними аналітиків, зростання експорту частково зумовлене прискореними поставками, оскільки китайські компанії прагнуть обійти можливі нові торговельні бар’єри з боку США. Американська адміністрація розглядає введення додаткових тарифів на китайські товари, що може вплинути на конкурентоспроможність продукції з КНР.
Китай залишається найбільшим експортером у світі, постачаючи продукцію в широкий спектр галузей. Серед ключових експортних товарів:
Електроніка та техніка – смартфони, комп’ютери, напівпровідники.
Машинобудування – промислові верстати, автомобілі та комплектуючі.
Товари легкої промисловості – одяг, взуття, побутова техніка.
Метали та хімічна продукція – алюміній, сталь, пластмаси.
Відновлювана енергетика – сонячні панелі, літій-іонні батареї.
Послуги – IT-розробка, цифрові платформи, логістика.
Падіння імпорту може свідчити про слабкий внутрішній попит, а також про прагнення Китаю розвивати самодостатність у стратегічних галузях.
Україна та Китайська Народна Республіка підписали угоду про умови експорту українських водних продуктів і гороху до Китаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Мінагрополітики продовжує працювати над відкриттям нових ринків та масштабуванням вже існуючих. Сьогодні підписали важливу угоду з Китайською Народною Республікою, – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Згідно повідомлення, укладена угода дозволить українським аграріям отримати доступ до одного з найбільших ринків світу, розширити присутність у Китаї, підтримати виробників, особливо в секторі рибальства та зернових. Україна зможе збільшити експорт і валютні надходження, диверсифікувати ринки збуту та інтегруватися у світові торговельні ланцюги.
Ці домовленості стали результатом діалогу між нашими країнами та серії зустрічей на високому рівні. А також активної співпраці між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужбою, асоціаціями, Генеральною митною адміністрацією Китайської Народної Республіки та Послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Упевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже востаннє подібний контракт з Китаєм був підписаний понад 5 років тому, – резюмував міністр.
Китайська компанія Jiangling Group Electric Vehicle (JMEV) планує збудувати завод з виробництва електромобілів у Сремській Митровиці на північному заході Сербії з довгостроковою метою експорту автомобілів до Європейського Союзу без сплати мит. Про це Радіо Вільна Європа повідомила Бранкіца Зяліч, керівниця проєкту JMEV у Сербії.
«Розмір інвестицій буде визначено в найближчі два місяці і залежить від того, чи будемо ми виробляти три тисячі або п’ять тисяч автомобілів на рік», – сказала Зяліч. Вона додала, що вибір Сербії обумовлений її хорошими економічними відносинами як з Китаєм, так і з ЄС. «Сербія є свого роду мостом між Китаєм і Європою в плані збуту електромобілів», – зазначила вона.
У жовтні 2024 року Європейський Союз запровадив високі мита (до 35%) на електромобілі, вироблені в Китаї, терміном на п’ять років, щоб захистити європейських автовиробників від, як стверджується, недобросовісної конкуренції з боку китайських виробників, які користуються державними субсидіями.
Сербія, зі свого боку, уклала з Китаєм Угоду про вільну торгівлю, яка набула чинності 2024 року, що викликало критику з боку ЄС з огляду на статус Сербії як кандидата на вступ до Союзу.
Джерело: https://t.me/relocationrs/542
Китай запровадить додаткові мита на деякі імпортовані зі США товари, повідомив Комітет з митних зборів Держради КНР у вівторок. Тарифи в розмірі 15% буде введено на м’ясо курки, пшеницю, кукурудзу і бавовну, 10% – на сорго, соєві боби, свинину, яловичину, продукти водного промислу, фрукти, овочі та молочні продукти.
Цей крок зроблено після того, як США вирішили запровадити з 4 березня додаткові 10%-ві мита на товари, імпортовані з Китаю.
Одностороннє введення Сполученими Штатами тарифів підриває багатосторонню торговельну систему, збільшує навантаження на американські підприємства і споживачів, а також завдає шкоди основам торговельно-економічного співробітництва між двома країнами, наголошується в заяві комітету, яку цитує агентство «Сіньхуа».
Крім того, Китай вніс 15 американських компаній до списку експортного контролю. До їх числа входять Leidos, Gibbs&Cox, IP Video Market Info, Shield AI, Group W, General Atomics Aeronautical Systems і підрозділ General Dynamics – General Dynamics Land Systems.
Також до списку неблагонадійних суб’єктів занесено 10 американських компаній, що заборонить їм займатися імпортом або експортом, пов’язаним із Китаєм, і робити нові інвестиції в країну. Ними стали TCOM, Stick Rudder Enterprises, Teledyne Brown Engineering (підрозділ Teledyne Technologies), Huntington Ingalls Industries, S3 AeroDefense, Cubic Corp., TextOre, ACT1 Federal, Exovera і Planate Management Group. Минулого місяця до цього переліку потрапили власник модних брендів PVH Corp. і біотехнологічна компанія Illumina Inc.
