Китай готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами, заявив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
«Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин», — сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення Китайської Народної Республіки.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповнюється 15 років від моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році — протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
«Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції», — зазначив Ма Шенкунь.
Говорячи про стан китайської економіки, дипломат повідомив, що ВВП КНР у першому півріччі 2026 року досяг 69,6 трлн юанів, збільшившись на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За його словами, Китай має намір продовжувати розвиток високотехнологічного виробництва, нової енергетики, штучного інтелекту, робототехніки та інноваційної фармацевтики, одночасно розширюючи відкритість своєї економіки для зовнішнього світу.
Ма Шенкунь також зупинився на позиції Пекіна щодо війни в Україні. За його словами, Китай виступає за політичне врегулювання та продовження дипломатичних зусиль.
«Китай і надалі твердо стоятиме на боці миру та підтримуватиме всі зусилля, що сприяють миру. Своєю чергою Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль, сприяючи якнайшвидшому припиненню вогню та бойових дій і, зрештою, досягненню мирної угоди», — заявив посол.
Він зазначив, що майже два роки роботи в Україні переконали його в тому, що українська економіка має значний потенціал для подальшого розвитку та співпраці з Китаєм.
Значна частина виступу посла була присвячена підсумкам 77-річного розвитку КНР. Ма Шенкунь зазначив, що Китай став другою за величиною економікою світу, світовим лідером за обсягом торгівлі товарами та одним із основних торговельних партнерів понад 160 країн і регіонів.
Дипломат також заявив про намір Пекіна продовжувати міжнародну співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», до якої, за його словами, приєдналися понад 150 країн і більше ніж 30 міжнародних організацій, а кількість інфраструктурних та промислових проєктів, що реалізуються, перевищила 4 тис.
Як повідомлялося в дослідженні аналітичного центру Experts Club, Китай за підсумками першого півріччя 2026 року посідав перше місце серед найбільших торговельних партнерів України. Товарообіг між країнами становив близько 14,68 млрд доларів, у тому числі імпорт китайських товарів до України — близько 13,9 млрд доларів, український експорт до Китаю — близько 778 млн доларів. На Китай припало близько 21,9% сукупного товарообігу України з 50 найбільшими торговельними партнерами та 29,4% імпорту в цій групі країн. При цьому торговельний дефіцит України з КНР склав близько $13,12 млрд. Дослідження Experts Club про найбільших торговельних партнерів України у першому півріччі 2026 року
Згідно з даними Державної митної служби, тенденція збереглася й у січні-серпні 2026 року: Китай залишався найбільшим постачальником товарів до України з обсягом імпорту понад $19,6 млрд.
Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 4 січня 1992 року. Посольство КНР у Києві розпочало роботу в 1992 році. Того ж року розпочало діяльність Посольство України в Пекіні. У 2011 році Україна та Китай встановили відносини стратегічного партнерства.
Астана та Пекін підписали 50 комерційних документів на загальну суму 8,2 млрд доларів у ході інвестиційного форуму «Казахстан — Китай» в Алмати, повідомила прес-служба президента Казахстану.
Зокрема, укладено угоду про будівництво заводу з виробництва електролітичного алюмінію та супутньої вітрової електростанції в області Абай (Східний Казахстан), а також про будівництво заводу з виробництва деревно-стружкових плит у Семеї (Семипалатинськ). Документ підписали голова регіону та консорціум компаній Xinjiang Sanbao Industrial Group Co., Ltd. і Inner Mongolia Wanjiang Investment Co., Ltd.
Укладено угоду про спільну розробку проєкту між АТ «Самрук-Енерго», China Energy Overseas Investment Co., Ltd. та SANY Renewable Energy Co., Ltd.
Крім того, підписано документ про основні умови створення на базі Міжнародного фінансового центру «Астана» спеціалізованого інвестиційного фонду, орієнтованого на фінансування перспективних проєктів у Казахстані, між АТ «НК «Kazakh Invest» та Silk Road Finance Corporation.
Угоду про співпрацю у сфері будівництва вітрових електростанцій загальною потужністю 450 МВт в Акмолинській області уклали адміністрація регіону та компанія Sungrow Renewable Development Co., Ltd.
Угоду про наміри щодо реалізації проєкту «Створення високотехнологічного автомобілебудівного комплексу з виробництва легкових та спеціалізованих автомобілів» укладено між адміністрацією Східно-Казахстанської області та казахстансько-китайським СП East Motors Corporation.
Крім того, підписано договори про співпрацю між Туркестанською областю та ТОВ «Туранська хімічна компанія з будівництва заводу з виробництва карбамідних добрив».
Укладено угоду про співпрацю в організації та супроводі випуску облігацій формату dim sum на Гонконгській фондовій біржі (HKEX) між головою Алмати та Guotai Junan Securities (Hong Kong) Limited.
Підписано договір про будівництво багатофункціонального комплексу з готелем міжнародного бренду та бізнес-центром між головою Алмати, Everest Development та SunnyWorld Group.
Укладено угоду про попередні умови фінансування інвестиційних проєктів у пріоритетних галузях економіки між Банком розвитку Казахстану та China Construction Bank Corporation Astana Branch.
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні з групи Nova, планує збільшити мережу сортувальних центрів та шукає підприємців, власників логістичних центрів та складської нерухомості площею від 500 кв. м для довгострокової співпраці.
Згідно із повідомленням “Нової пошти” у телеграм-каналі у вівторок, компанія у пошуках партнерів, які готові приймати, розподіляти за напрямками та відправляти вантажі й посилки.
У свою чергу “Нова пошта” забезпечить вантажопотік, бізнес-модель, стандарти та технологічні рішення, можливість масштабувати обсяги, а також може запропонувати страхування ризиків.
“Умови узгоджуються індивідуально”, – наголосили у компанії та додали, що зацікавлені у пропозиціях з Києва, Київської області та східних регіонів України.
Потреба у площі, працівниках та обладнанні залежить від прогнозованого вантажопотоку конкретної локації, зазначили у компанії.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у січні-червні 2026 року збільшила консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8%, до 39 млрд 127 млн грн.
Станом на 13 липня 2026 року мережа компанії налічувала 54,7 тис. точок сервісу: 16,8 тис. відділень та 37,9 тис. поштоматів по всій Україні.
У 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, її чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн. Кількість доставлених посилок та вантажів зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема, міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
АТ «Укрнафта» та АТ «ОТП Банк» домовились про партнерство щодо підтримки імпорту нафтопродуктів та реалізації стратегічних проєктів компанії.
За підсумками травня 2026 року «Укрнафта» вкотре стала найбільшим імпортером дизельного пального в Україні. Частка компанії склала 13,4% від загального обсягу імпорту дизельного пального до країни.
Розвиток власної логістики, диверсифікація фінансових інструментів та розширення можливостей міжнародних операцій залишаються одними з ключових напрямів розвитку компанії. Саме тому «Укрнафта» послідовно розширює співпрацю з фінансовими установами, залучаючи до співробітництва банки з іноземним капіталом.
Співпраця компанії з групою ОТП в Україні триває вже кілька років. Сторони реалізують спільні програми у сфері фінансування транспорту та спеціалізованої техніки для потреб операційної діяльності.
У 2026 році «Укрнафта» та «ОТП Лізинг» розширили взаємодію та підписали нові договори лізингу для розвитку власного парку техніки, що використовується у логістиці нафтопродуктів.
Окремим напрямом співпраці є банківське фінансування. У квітні 2026 року «Укрнафта» та «ОТП Банк» уклали угоду про відкриття кредитного ліміту обсягом 400 млн грн. Цей інструмент розширює фінансову гнучкість компанії та створює додаткові можливості для реалізації стратегічних проєктів.
«Укрнафта» послідовно зміцнює свої позиції на паливному ринку та розширює можливості для реалізації стратегічних проєктів. Для нас важливо мати доступ до сучасних фінансових інструментів, які дозволяють ефективно управляти ресурсами, розвивати логістику та забезпечувати стабільність постачання. Ми цінуємо партнерство з міжнародними фінансовими установами, які бачать потенціал української економіки та готові підтримувати її розвиток», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
«Ми високо цінуємо партнерство з «Укрнафтою» та раді підтримувати компанію, яка відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної стійкості України. Для ОТП Банку фінансування критично важливих секторів економіки залишається одним із пріоритетів, адже саме такі інвестиції сприяють розвитку бізнесу, зміцненню інфраструктури та економічній стійкості країни», — зазначив Голова Правління АТ «ОТП Банк» Володимир Мудрий.
Під час зустрічі сторони обговорили подальшу реалізацію стратегічних проєктів компанії. Зокрема, йшлося про розвиток логістичної інфраструктури, транспортних активів та інструменти торгового фінансування для підтримки міжнародних операцій.
«Укрнафта» продовжує інвестувати у розвиток інфраструктури, логістики та ланцюгів постачання, послідовно зміцнюючи свої позиції як одного з ключових гравців паливного ринку України.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Україна зацікавлена не тільки у розвитку партнерства з країнами Європи, Північної Америки та Перської затоки, а й з іншими регіонами світу, зокрема з Африкою, Азією та Латинською Америкою, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.
За його словами, унікальні оборонні можливості та досвід України у захисті життя становлять великий інтерес для багатьох країн світу. «Країни світу спостерігають за розвитком подій на Близькому Сході і бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно передовими є українські можливості», — зазначив Сібіга у дописі, опублікованому в соціальній мережі Х.
Міністр підкреслив, що роки жорстокої російської війни принесли українському народу величезні страждання та руйнування, але водночас змусили Україну розвивати власну безпрецедентну силу. Сучасна Україна є гарантом безпеки та надійним партнером для тих, хто поділяє її цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз.
«З цієї нової точки зору також важко зрозуміти, чому хтось із тих, хто приймає рішення в будь-якій країні-члені НАТО, вважає за краще мати українську силу за межами Альянсу, а не інтегровану в нього», — додав міністр.
