Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
Президент України Володимир Зеленський відвідає наступного тижня з офіційним візитом Румунію, повідомляє в п’ятницю телеканал Digi24 з посиланням на власні джерела.
Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом та іншими офіційними особами країни.
Повідомляється, що це буде перший візит українського президента до Румунії з моменту початку російського вторгнення в Україну. Можливість такого візиту раніше анонсував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі того ж телеканалу.
Йоганніс і Зеленський уже зустрілися в четвер, у Гранаді, Іспанія, на саміті Європейського політичного співтовариства.
Так само раніше про свій візит в Україну заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр і деякі міністри уряду поїдуть на переговори з представниками уряду України до Києва, щоб встановити якомога більше точок співпраці. Йдеться про безпеку, енергетику, сільське господарство та багато інших проблем, які необхідно вирішити двом країнам.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку звернеться до міністрів сільського господарства та економіки країни з проханням затвердити спільне розпорядження про продовження заборони на імпорт української агропродукції на 30 днів, наводить RFI заяву глави румунського уряду.
Чолаку повідомив, що від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля чекає на пропозицію щодо ліцензування експорту зернових, які будуть обговорюватися.
Он добавил, что после решения Европейской комиссии не продлевать запрет на украинскую агропродукцию “ни один килограмм пшеницы не был импортирован в Румынию из Украины”.
“Если будут запросы на экспорт в Румынию, я обязательно попрошу министра аграрной политики и министра экономики принять совместный приказ о том, что сроком на 30 дней, пока все не выяснится, ограничения будут продлены. Повторяю: запросов нет, и хочу заверить аграриев, что такого, как было год назад, уже не будет”, – заверил Чолаку.
Как сообщалось, Европейская комиссия 15 сентября объявила, что не будет продлевать ограничения на импорт сельскохозяйственной продукции из Украины с некоторыми условиями, которые позволят избежать нового скачка зерна.
ЕК 2 мая ввела временное ограничение на импорт украинской сельхозпродукции, в частности, пшеницы, рапса, подсолнечника и кукурузы, в пять государств-членов ЕС – Польшу, Болгарию, Венгрию, Румынию и Словакию. Те утверждали, что украинское зерно бьет по их рынку и вредит фермерам. 5 июня ограничительные меры были пролонгированы до 15 сентября.
После снятия ограничений на импорт украинской агропродукции Польша, Венгрия и Словакия ввели односторонние запреты. Польша расширила список запрещенных к импорту продуктов за счет муки и круп. Венгрия довела этот список до 25 товарных позиций.
Румунія чекає від України подання плану дій щодо ефективних заходів із контролю над експортом зерна, “щоб запобігти спотворенню ринку”, який Україна пообіцяла представити до кінця понеділка, 18 вересня, йдеться в прес-релізі уряду Бухареста, повідомляють локальні ЗМІ в п’ятницю ввечері.
Заява виконавчої влади прозвучала після того, як Європейська комісія в п’ятницю вирішила зняти обмеження на імпорт українського зерна, що діють у п’яти країнах, включно з Румунією, але попросила Київ розробити план ефективних заходів з контролю над транспортом.
“Залежно від Плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи щодо захисту румунських фермерів”, – йдеться в цитованій заяві.
“Уряд перебуває в постійному контакті з Єврокомісією та українською стороною, щоб забезпечити, щоб новий механізм обмеження імпорту української продукції, запропонований ЄК, запобіг спотворенню ринків країн-членів ЄС”, йдеться в заяві.
Румунська компанія Vestmoldtransgaz (ДП “Вестмолдтрансгаз”, яке раніше належало молдовському уряду) отримала в управління газотранспортну систему Молдови терміном на п’ять років.
Як повідомила прес-служба міністерства енергетики Молдови, відповідний договір оренди підписано з Moldovatransgaz (“Молдоватрансгаз”), дочірньою компанією “Молдовагазу”.
За умовами контракту Vestmoldtransgaz також отримає чинні контракти на технічне обслуговування.
Процес передачі зумовлений зобов’язаннями Молдови в рамках третього енергетичного пакета ЄС, що передбачає поділ поставок, транспортування і дистрибуції на газовому ринку.
У червні 2023 року “Молдовагаз” повідомив, що не встигає вчасно завершити процес сертифікації та відділення “Молдоватрансгазу” від головної компанії. У липні уряд країни схвалив законопроєкт, що прописує процедуру відкликання ліцензії оператора ГТС і передання її активів іншій компанії. Законопроєкт у першому читанні затвердив парламент Молдови.
“Молдовагаз” створено 1999 року. У “Газпрому” 50% акцій компаній, в уряду Молдови – 35,33%, у комітету з управління майном Придністров’я – 13,44%.
“Вестмолдтрансгаз” управляє газопроводом Ясси-Унгени-Кишинів між Румунією і Молдовою. Підприємство створено 2014 року, продано Eurotransgaz (дочірня структура румунської держкомпанії Transgaz) 2018 року. Акціонерами наразі є Transgaz – 75% і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 25%.
Український ячмінь у сезоні-2023 буде на 60% експортуватися автомобільними та залізничними шляхами через пункти перетину кордону з Румунією, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Згідно з повідомленням, таке рішення пояснюється зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак Росії по інфраструктурі портів Дунаю.
“Фермери намагаються в більшості своїй самостійно експортувати ячмінь. (…) Трейдери поки що не надто зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює потужні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить надто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-$120/тонна на умовах СРТ, але аграрії не постачатимуть за такою низькою ціною”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, учасники ринку побоюються повторних атак Росії на інфраструктуру дунайських портів. Крім того, аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж у Рені, зокрема, на Чоп, де ціна становить $140/тонна. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії – логістика виходить дешевшою, додали експерти.
Вони також відзначили активність на ринку ячменю переробників. Їхні закупівельні ціни зараз становлять 4500-5200 грн/тонна.
“На першому тижні вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до $195-202/тонна на базисі DAP Констанца, до $142-147/тонна – на базисі СРТ річкові порти”, – прогнозують у ВАР.