Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

З 1 жовтня Румунія змінює систему дорожніх зборів для вантажівок

У Румунії з 1 жовтня 2026 року починає застосовуватися нова електронна система дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Нова система поширюватиметься на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни. З погляду застосування TollRo транспортні засоби змішаного типу прирівнюватимуться до вантажних.
На відміну від традиційної системи ровіньєт, плата для важкого вантажного транспорту буде пов’язана з фактичним використанням дорожньої інфраструктури.
Розмір збору залежатиме, зокрема, від пройденої відстані, категорії транспортного засобу та його екологічних характеристик. Таким чином, для міжнародних перевізників, які регулярно здійснюють транзит через Румунію, витрати на використання дорожньої мережі дедалі більше залежатимуть від конкретного маршруту та характеристик вантажівки.
Для адміністрування платежів створено румунську електронну систему дорожніх зборів STRR, яка працюватиме через національну платформу SETRE.
Запровадження TollRo має значення і для українських міжнародних автоперевізників, оскільки Румунія є одним із важливих автомобільних маршрутів для українського експорту та імпорту до ЄС, а також транзиту вантажів у напрямку Центральної та Південно-Східної Європи.
Відповідно, транспортним компаніям, які використовують вантажівки масою понад 3,5 тонни на території Румунії, необхідно враховувати нову модель дорожніх платежів під час розрахунку собівартості перевезень після 1 жовтня.
CNAIR уточнює, що 31 серпня 2026 року було кінцевим терміном створення необхідної інфраструктури STRR і TollRo, тоді як безпосереднє стягнення нових тарифів відповідно до законодавства починається саме 1 жовтня.
Наступним етапом стане інтеграція румунської системи з аналогічними системами інших країн Європейського Союзу. Згідно із законодавством Румунії, сумісність через European Electronic Toll Service (EETS) має запрацювати з 15 січня 2027 року.
Перехід на оплату залежно від пройденої відстані відповідає загальній тенденції в ЄС, де дорожні збори для важкого комерційного транспорту дедалі більше прив’язуються до фактичного використання інфраструктури та екологічних характеристик транспортних засобів.
Офіційна інформація про запуск системи та правила її роботи доступна на платформі Національного електронного реєстру SETRE.

, , , ,

Румунія з 1 жовтня змінює систему дорожніх зборів і скасовує плату на низці мостів через Дунай

У Румунії з 1 жовтня 2026 року набуває чинності нова система оплати користування національними дорогами: вартість ровіньєти для легкових автомобілів залежатиме від екологічного стандарту транспортного засобу, а для вантажівок масою понад 3,5 тонни запрацює покілометрова система TollRo.

Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR) підтвердила, що застосування нових тарифів на ровіньєту та TollRo розпочнеться 1 жовтня 2026 року. Нова модель ґрунтується на принципі, за яким більше платять транспортні засоби, що сильніше забруднюють довкілля або інтенсивніше використовують дорожню інфраструктуру.

Для легкових автомобілів та мікроавтобусів до дев’яти місць запроваджуються три тарифні категорії. Електромобілі та автомобілі стандарту Euro VI платитимуть 254 леї на рік, машини Euro IV-V – 292 леї, а Euro III і старіших стандартів – 330 леїв. Одноденна ровіньєта коштуватиме відповідно 22, 26 та 29 леїв. За 10 днів необхідно буде заплатити 30, 35 або 39 леїв, за 30 днів – 48, 55 або 62 леї, а за 60 днів – 76, 87 або 99 леїв залежно від екологічного класу автомобіля.

У результаті для власників нових автомобілів річна плата практично не зміниться і навіть дещо зменшиться порівняно з чинним тарифом, тоді як для старих машин вона помітно зросте. Зокрема, власник автомобіля Euro III або нижчого стандарту платитиме за річну ровіньєту приблизно на 25% більше, ніж за нинішньою системою.

Раніше придбані ровіньєти для легкових автомобілів залишатимуться чинними до завершення терміну їх дії.
Для вантажних транспортних засобів із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни з 1 жовтня запроваджується система TollRo. На відміну від традиційної ровіньєти, тариф розраховуватиметься з урахуванням фактичної відстані, яку проїхала вантажівка, її технічних характеристик та рівня викидів.

CNAIR підтверджує, що нова система поширюватиметься саме на вантажні транспортні засоби понад 3,5 тонни.
Одночасно Румунія скасовує низку окремих зборів за перетин мостів через Дунай. З 1 жовтня більше не стягуватиметься плата на мостовому комплексі Фетешть-Чернаводе, який є одним із головних автомобільних маршрутів у напрямку румунського узбережжя Чорного моря, а також на мосту Джурджень-Ваду-Ой.

Скасовується також збір на мосту Джурджу-Русе при русі з Румунії до Болгарії. Водночас плата у зворотному напрямку, з Русе до Джурджу, стягується болгарською стороною і зберігається. Продовжить діяти і плата за перетин мосту Калафат-Видин.
CNAIR повідомила, що водії, які заздалегідь придбали право на проїзд мостами, де плату скасовують, зможуть звернутися за поверненням коштів за невикористані проїзди.

Нова система є частиною ширшої реформи дорожніх платежів у Румунії. З 15 січня 2027 року румунська електронна система дорожніх зборів має стати сумісною з European Electronic Toll Service (EETS), що дозволить інтегрувати її з аналогічними системами інших країн ЄС.

, , , ,

Україна та Румунія планують розвивати прикордонну інфраструктуру

Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.

Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.

Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.

Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.

«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.

У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.

, , , ,

Румунія посилює захист порту Констанца від повітряних і морських дронів

Військово-морські сили Румунії розпочали випробування нової системи протидії безпілотникам Black Talon у військовому порту Констанца на Чорному морі. Комплекс, створений у межах багаторічної співпраці з ВМС США, планується ввести в оперативну експлуатацію до кінця жовтня 2026 року.

Black Talon призначений для виявлення, локалізації та супроводження безпілотних апаратів поблизу критичної портової інфраструктури. За даними румунських військових, система включає високопродуктивний 3D-радар, електрооптичне обладнання та пасивні засоби виявлення електромагнітного випромінювання. Комплекс забезпечує круговий огляд на 360 градусів і може спрямовано впливати на виявлену ціль.

Радіус виявлення загроз становить близько 10 км. Одним з основних способів протидії є радіоелектронне придушення – Black Talon здатний порушувати канал зв’язку між безпілотником та його оператором, що дозволяє нейтралізувати загрозу без обов’язкового фізичного знищення апарата.
Наразі румунські військовослужбовці проходять навчання для роботи з новим обладнанням. Після Констанци аналогічними системами планується оснастити військові порти Мангалія, Тулча та Бреїла. Ще три комплекси має надати американська сторона. Таким чином, захист охопить військові порти

Румунії як на Чорному морі, так і на Дунаї, зокрема поблизу українського кордону.

Паралельно ВМС Румунії готують до використання систему Sentinel для контролю загроз з боку моря та з-під води. Вона використовуватиме сонари, здатні виявляти безпілотні підводні апарати, бойових водолазів та мінісубмарини. За словами представників флоту, Black Talon і Sentinel можуть бути інтегровані, сформувавши комплексну систему спостереження за повітряним, надводним та підводним простором навколо військових портів.

Командувач військового порту Констанца контрадмірал флотилії Чіпріан Мандакі повідомив 16 вересня, що програма реалізується спільно з ВМС США вже кілька років і зараз перейшла до стадії практичної експлуатації. Black Talon має насамперед захищати критичну військову інфраструктуру від повітряних безпілотників.

Посилення захисту Констанци відбувається після серйозного інциденту 5 червня 2026 року, коли в цивільній частині порту, біля причалу №78, було виявлено морський безпілотник. Близько 10:30 апарат самодетонував. Постраждалих не було, оскільки район на той момент уже ізолювали румунські спецслужби, берегова охорона та військові. Міністерство оборони Румунії офіційно повідомило, що апарат не належав румунській армії та був типу, який використовується у війні в Україні. Розслідування інциденту було передано прокуратурі.

Після цього інциденту румунське керівництво доручило прискорити заходи із захисту портової інфраструктури. Водночас сама програма Black Talon була започаткована раніше і розвивалася в рамках співпраці Румунії зі США у сфері морської безпеки.
Для України посилення безпеки румунських портів має особливе значення через близькість Констанци та дунайських портів до українського кордону і їхню роль у чорноморській та дунайській транспортній інфраструктурі регіону.

, , , ,

У Румунії відкрили для туристів римську фортецю віком майже 2000 років

У румунському місті Турда, розташованому в Трансільванії неподалік від Клуж-Напоки, 11 вересня 2026 року офіційно відкрили для широкої публіки давньоримський каструм Potaissa — одну з найважливіших військових фортець часів Римської Дакії. До цього, після завершення реставрації, об’єкт був доступний переважно для організованих груп.

Каструм було збудовано приблизно у 168–170 роках н. е. для V Македонського легіону, перекинутого до Дакії за часів імператора Марка Аврелія. Військова база займала близько 23,4 га, мала розміри приблизно 573 на 408 метрів і призначалася для розміщення кількох тисяч римських військовослужбовців.

У 2024 році Потайса увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійного об’єкта «Кордони Римської імперії — Дакія». Весь румунський комплекс об’єднує 277 окремих об’єктів давньоримської оборонної системи протяжністю понад 1 тис. км.

Проєкт реставрації та пристосування каструму для туризму готувався з 2016 року, угода про європейське фінансування була підписана у 2018 році, а основні роботи завершили у 2024-му. За даними мерії Турди, остаточна вартість виконаних реставраційних робіт склала 22,97 млн леїв без ПДВ, а загальний обсяг інвестицій з урахуванням інших витрат оцінювався приблизно в 30 млн леїв, або близько 6 млн євро. Більша частина фінансування надійшла з європейських фондів.

Для відвідувачів відновили та законсервували залишки будівлі командування легіону Principia, римські дороги, бастіони, ворота та терми. Особливо незвично організовано огляд стародавніх лазень: над археологічними залишками споруджено захисну конструкцію з системою підвісних переходів загальною довжиною близько 230 метрів, що дозволяє розглядати руїни зверху, не пошкоджуючи їх.

При цьому значна частина Potaissa ще залишається під землею. Археолог Сорін Неметі повідомив румунському ProTV, що з майже 24 га на сьогодні фактично розкрито близько 1 га. Археологи вже мають уявлення про підземне планування комплексу, але повне дослідження такого об’єкта може зайняти ще багато десятиліть. Під час розкопок було виявлено тисячі предметів, пов’язаних із повсякденним життям римських солдатів.

Для українських туристів Потайса розташована порівняно недалеко. Від румунської сторони прикордонного переходу Порубне — Сірет до Турди близько 338 км автомобільним шляхом. Від Львова відстань становить приблизно 480 км, від Києва — близько 830 км автомобільними маршрутами. Час у дорозі суттєво залежить від черги на кордоні.

Найпрактичніше з України їхати автомобілем через Чернівці та КПП Порубне — Сірет, далі через Сучаву в напрямку Трансільванії та Турди. Без автомобіля можна скористатися автобусом через Сучаву та Клуж-Напоку. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Клуж-Напоці приблизно за 39 км від Турди; від аеропорту до міста курсують автобуси, дорога займає близько 20–40 хвилин. Поки український повітряний простір закритий для цивільної авіації, цей варіант актуальний насамперед для мандрівників, які прилітають до Румунії з інших європейських країн.

, , , ,

Румунія залучила близько 300 млн євро інвестицій у нерухомість у першому півріччі

Румунський ринок комерційної нерухомості залучив близько 300 млн євро інвестицій у першому півріччі 2026 року проти приблизно 400 млн євро за аналогічний період минулого року, йдеться в дослідженні Colliers CEE Investment Scene H1 2026.

На Румунію припало 5,4% загального обсягу інвестицій CEE-6, незважаючи на те, що країна формує близько 18% сукупного ВВП шести розглянутих економік. На думку Colliers, це свідчить про значний потенціал подальшого зростання румунського інвестиційного ринку.

Близько 60 % інвестиційного обсягу Румунії в першому півріччі припало на офіси, що стало найвищою часткою цього сегмента з 2022 року.
При цьому в другому півріччі структура ринку може змінитися за рахунок великих угод у торговому та інших видах нерухомості.

Румунія продовжує пропонувати вищу дохідність, ніж багато більш зрілих ринків Центральної Європи. У Бухаресті prime yield становить близько 7,5% для офісів, 7,75% для промислово-логістичних об’єктів та 7,25% для торгових центрів.
Для порівняння: дохідність високоякісних об’єктів у Варшаві, Празі та інших більш ліквідних столицях регіону перебуває на нижчих рівнях.

Colliers зазначає, що зниження обсягу угод у першому півріччі не обов’язково означає погіршення фундаментального стану ринку. Низка великих транзакцій перебувала на стадії завершення вже після кінця червня.
Зокрема, продаж портфеля торговельної нерухомості MAS компанії AFI Europe було завершено вже в третьому кварталі. Якщо угоди, що перебувають у процесі, будуть завершені, загальний інвестиційний обсяг Румунії за підсумками 2026 року може наблизитися до 1 млрд євро.

Це був би лише другий рік після 2007 року, коли румунський ринок досяг такого рівня, зазначає керівник напрямку Capital Markets Colliers Romania Роберт Мікло.
Colliers працює у понад 70 країнах, має близько 28 тис. фахівців та приблизно $110 млрд активів під управлінням.

, , , ,