Румунська компанія Vestmoldtransgaz (ДП “Вестмолдтрансгаз”, яке раніше належало молдовському уряду) отримала в управління газотранспортну систему Молдови терміном на п’ять років.
Як повідомила прес-служба міністерства енергетики Молдови, відповідний договір оренди підписано з Moldovatransgaz (“Молдоватрансгаз”), дочірньою компанією “Молдовагазу”.
За умовами контракту Vestmoldtransgaz також отримає чинні контракти на технічне обслуговування.
Процес передачі зумовлений зобов’язаннями Молдови в рамках третього енергетичного пакета ЄС, що передбачає поділ поставок, транспортування і дистрибуції на газовому ринку.
У червні 2023 року “Молдовагаз” повідомив, що не встигає вчасно завершити процес сертифікації та відділення “Молдоватрансгазу” від головної компанії. У липні уряд країни схвалив законопроєкт, що прописує процедуру відкликання ліцензії оператора ГТС і передання її активів іншій компанії. Законопроєкт у першому читанні затвердив парламент Молдови.
“Молдовагаз” створено 1999 року. У “Газпрому” 50% акцій компаній, в уряду Молдови – 35,33%, у комітету з управління майном Придністров’я – 13,44%.
“Вестмолдтрансгаз” управляє газопроводом Ясси-Унгени-Кишинів між Румунією і Молдовою. Підприємство створено 2014 року, продано Eurotransgaz (дочірня структура румунської держкомпанії Transgaz) 2018 року. Акціонерами наразі є Transgaz – 75% і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 25%.
Український ячмінь у сезоні-2023 буде на 60% експортуватися автомобільними та залізничними шляхами через пункти перетину кордону з Румунією, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Згідно з повідомленням, таке рішення пояснюється зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак Росії по інфраструктурі портів Дунаю.
“Фермери намагаються в більшості своїй самостійно експортувати ячмінь. (…) Трейдери поки що не надто зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює потужні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить надто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-$120/тонна на умовах СРТ, але аграрії не постачатимуть за такою низькою ціною”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, учасники ринку побоюються повторних атак Росії на інфраструктуру дунайських портів. Крім того, аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж у Рені, зокрема, на Чоп, де ціна становить $140/тонна. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії – логістика виходить дешевшою, додали експерти.
Вони також відзначили активність на ринку ячменю переробників. Їхні закупівельні ціни зараз становлять 4500-5200 грн/тонна.
“На першому тижні вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до $195-202/тонна на базисі DAP Констанца, до $142-147/тонна – на базисі СРТ річкові порти”, – прогнозують у ВАР.
Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.
Землетрус магнітудою 4,1 бала за шкалою Ріхтера зафіксували в районі гір Вранча в Румунії в неділю, повідомляє Головний цент спеціального контролю.
“17 червня 2023 року о 13:13:06 (за київським часом) Головним центром спеціального контролю зареєстровано землетрус із території Румунії, в районі гір Вранча, магнітудою 4,1 (за шкалою Ріхтера)”, – ідеться в повідомленні ДЦСК у Фейсбук у суботу.
Як повідомляється, за класифікацією землетрусів цей землетрус належить до ледве відчутних. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах. Цей землетрус не несе загрози для населення України.
Останні потужні землетруси з району гір Вранча були зареєстровані 16 і 17 грудня 2022 року з магнітудами 4,1 і 4,4, (за шкалою Ріхтера) відповідно.
VESCO, один зі світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин, для збереження конкурентних позицій на ринку придбала на додаток до українських активів кар’єри в Іспанії, Польщі, Румунії, Сербії та Боснії, повідомив гендиректор інвесткомпанії umgi, серед активів якої VESCO, Андрій Горохов.
“Ми зробили інвестиції, зокрема, у видобуток корисних копалин, які затребувані для виробництва кераміки, вже в п’яти країнах: … Іспанія є ключовою, … а зараз додали Польщу, Румунію, Сербію і Боснію та дивимося на Туреччину”, – сказав він на нещодавньому українсько-швейцарському бізнес-форумі, що відбувся в Лугано.
Горохов нагадав, що актив в Україні виробляє продукт унікальної якості, і до війни він був №2 у своїй ніші і виходив на перше місце за оцінкою вище $700 млн.
Як зазначив гендиректор umgi, у VESCO була стратегія розширення, зокрема за кордон, а UMGI допомагає команді зі стратегією та її виконанням.
Горохов пояснив, що війна прискорила процес виходу на іноземні ринки, оскільки українська сировина стала дорожчою через логістику, тому з’явилася необхідність мати сировинні виробництва і в інших країнах, щоб зберегти конкурентоспроможність і наявних клієнтів.
Він уточнив, що крім кар’єрів у VESCO є виробничі потужності у двох ключових точках: у Порт-Равенне в Італії та Порт-Кастельон в Іспанії, де команда змішує сировину й отримує кінцевий продукт, гарантуючи своєчасність постачання клієнту.
“Таким чином, ми намагаємося як компанія, яка має великий досвід, перш за все, в галузі інвестицій в Україні, правильно поєднувати бізнес-моделі, де Україна завжди має місце і є щось, що могло б посилити ці бізнес-моделі за рахунок інвестицій за кордоном”, – зазначив гендиректор umgi.
За його словами, глина – це лише приклад такого підходу, і створення чогось більшого та ефективнішого приносить користь як клієнтам, так і інвесторам, і підвищує вартість активу.
Загалом представляючи інвесткомпанію, яка в березні цього року змінила назву з UMG Investments на umgi, він зазначив, що в гірничодобувному бізнесі вона вже протягом 17 років, інвестувала в нього більше ніж $100 млн і домоглася гарних результатів.
“Рівень повернення – п’ять до одного для наших інвесторів. Для гірничорудного бізнесу більш ніж хороший результат, (який) доводить, що в Україні можна заробляти в цій сфері. Просто ти маєш знати, що робиш, і ти маєш бути професійним гравцем, що є стандартом для всього світу”, – наголосив Горохов.
За його словами, гірничодобувні активи є одними з трьох у портфелі umgi, але істотними: перед війною їхня вартість перевищувала $800 млн.
“Коли почалася війна, ми продовжували шукати проєкти, і зараз у нас близько 10 проєктів, які ми розглядаємо в Україні плюс ми почали розвивати додаткові проєкти в Європі”, – додав Горохов.
За його словами, umgi пропонує сьогодні європейським інвесторам на партнерських засадах інвестувати в Україну.
Голова інвесткомпанії зазначив, що за 17 років роботи в Україні ситуація із законами та підзаконними актами, із прозорістю на ринку значно покращилася, створено інвестиційну карту, забезпечено доступ до баз, здійснюється лібералізація, зокрема у 2023 році з ухваленням законодавства набагато полегшився доступ до купівлі ліцензій. Горохов додав, що, наприклад, в Україні отримання ліцензії легше, ніж у Румунії або Польщі, хоча може піти до двох років, щоб підготувати родовище до робіт.
Водночас залишаються питання з приєднанням до енергетичної та транспортної інфраструктури, визнав Горохов.
Згідно з інформацією на сайті, VESCO Limited – компанія, що є 100% власником акцій групи глинодобувних підприємств VESCO.
VESCO є портфельною компанією umgi, що входить до найбільшої інвестиційної групи України SCM Ріната Ахметова.
Серед українських активів VESCO – ПрАТ “ВЕСКО”, ПрАТ “Дружківське рудоуправління”, ПрАТ “Вогнетривкоруд” і АТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”.
За даними на сайті, виробничі потужності VESCO перевищують 3 млн тонн глини на рік, продукцію поставляють у понад 25 країн світу, виготовляють понад 60 видів продукції для компаній керамічної та вогнетривкої індустрій. Зазначається, що на складах перебуває понад 900 тис. тонн продукції для забезпечення стабільності поставок.
VESCO наприкінці серпня 2022 року повідомила про відновлення поставок продукції до Іспанії, Італії та Туреччини. Зазначалося, що після початку повномасштабної війни з боку Росії група підприємств на кілька місяців призупинила видобуток, проводячи евакуацію людей і частини техніки, проте запасів, які накопичилися, було достатньо. На той момент група вийшла на обсяг відвантаження в 100 тис. тонн на місяць.
Як зазначила umgi в березні цього року, крім бренду було оновлено також дизайн корпоративного стилю.
“З моменту заснування umgi трансформувалася з непрофільної компанії з управління активами, що входила до складу промислового конгломерату, в кептивну компанію прямих інвестицій з диверсифікованим портфелем активів, розташованих спочатку тільки в Україні, а тепер ще й у країнах ЄС і Туреччини”, – зазначалося в релізі.
Згідно з інформацією на березень цього року, umgi має досвід інвестування у створення нових і розвиток операційних компаній у сфері зеленої економіки, промислових послуг і видобутку корисних копалин. Активи umgi розташовані в Україні, Іспанії, Румунії, Польщі, Італії та Туреччині і на 1 січня 2022 року мали вартість понад $1 млрд.
Румунія з понеділка, 24 квітня, розпочне пломбування транспортних засобів, що перевозять українську аграрну продукцію в режимі транзиту, повідомляє “Укртрансбезпека” в неділю в телеграмі за підсумками зустрічі міністра агрополітики України Миколи Сольського і його румунського колеги Петра Деа.
“Встановлювати пломби на вантажний автотранспорт з українським аграрним транзитним товаром будуть митні органи Румунії”, – зазначено в релізі.
Згідно з ним, перевізникам, які прямують через Румунію транзитом, важливо підготувати вантажівку до пломбування і прибувати до кордону тільки після виконання відповідних умов.
Раніше цього тижня подібні вимоги щодо пломбування транзитних українських автомобільних аграрних вантажів запровадила Польща
