Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 2025 році зріс у 2,3 рази порівняно з 2024 роком – до $1,691 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистикою, найбільшими постачальниками цієї продукції в 2025 році стали Румунія (21,8%, або $369,2 млн), Чехія (17,9%, $301,8 млн) і Польща (11%, $191,4 млн). У 2024 році лідирували Китай (17,7%, або $130 млн), Чехія (16,6%, $121,5 млн) і Туреччина (13,5%, $99 млн).
У грудні 2025 року імпорт електрогенераторів і перетворювачів скоротився на 30,6% порівняно з груднем 2024 року – до $177,5 млн.
Держмитниця також фіксує уповільнення темпів зростання протягом року: у січні 2025 року імпорт перевищував показник січня 2024 року в 8 разів, а високий темп (близько 7-7,5 разів) зберігався до липня, після чого почав знижуватися.
Експорт електрогенераторів з України в 2025 році залишався незначним і склав $3,6 млн (у 2024 році – $1,7 млн). Основними напрямками поставок були Чехія, Латвія і Болгарія; у грудні експорт був відсутній.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита і ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитниці, у 2024 році імпорт електрогенераторів і перетворювачів склав $732,5 млн, що на 3,7% більше, ніж у 2023 році.
Уряд Румунії оголосив про придбання у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 100% акцій компанії Danube Logistics, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти в Республіці Молдова.
Міністерство економіки Молдови підтвердило законність угоди, підкресливши, що вона стосується виключно приватного оператора порту і не зачіпає державні землі. Остаточне затвердження ціни очікується 11 лютого 2026 року.
Румунська сторона планує інвестувати понад 24 млн євро в модернізацію та розвиток інфраструктури Джурджулешт: мета – інтегрувати порт у логістичну мережу Румунії, розширити потужності та посилити роль регіону в транспортних коридорах Дунаю та Чорного моря.
Порт Джурджулешти розташований на короткій ділянці молдавського виходу до Дунаю – біля кордону з Румунією та Україною, і є єдиним портом Молдови з виходом до морсько-річкових маршрутів. ЄБРР раніше відзначав стратегічну значимість порту для зовнішньої торгівлі Молдови (понад 70% водних імпортно-експортних потоків) і його потенціал як вузла, який може бути затребуваний для регіональної логістики, включаючи майбутні проекти з відновлення України.
У Румунії пенітенціарна установа запустила фактично «оголошення-послугу» для приватних осіб і компаній: ув’язнених можна залучати до господарських і сезонних робіт за тарифом близько 27 леїв за годину, на підставі простого договору про надання послуг.
Серед заявлених робіт – колка дров, ручні земляні роботи, прибирання/обрізка дерев, розчищення ділянок, канав і каналів. У повідомленні також зазначено, що харчування та охорона/супровід забезпечуються установою, а транспорт до місця робіт може надаватися окремо приблизно по 2 лея/км.
Йдеться про Penitenciarul Mioveni (Румунія), про що повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на публікацію установи.
Контекст, який наводиться в матеріалі: на тлі дефіциту робочої сили багато компаній в Румунії залучають працівників з країн поза ЄС. За даними, наведеними з посиланням на дослідження Економічної та соціальної ради (CES), із 136 334 громадян третіх країн з дозволами на роботу (станом на кінець серпня) найбільші групи – вихідці з Непалу та Шрі-Ланки.
Перелік країн, громадяни яких згадані в матеріалі як основні групи працівників з третіх країн: Непал, Шрі-Ланка, Туреччина, Молдова, Індія, Бангладеш, Китай, Сирія, Єгипет, Пакистан.
Румунські прикордонники не пропускають багато автомобілів, що прибувають з України, без підтвердження проходження техогляду, повідомляють очевидці.
Для перетину кордону водіям потрібно пред’явити сертифікат технічного огляду, що підтверджує справність транспортного засобу. Також необхідно мати при собі документи для в’їзду і поїздки, в тому числі паспортні документи, папери на автомобіль і страхування, а в окремих випадках – підтвердження мети поїздки і довіреність при керуванні чужим авто.
Румунська прикордонна поліція раніше вказувала, що при прикордонному контролі водій повинен пред’явити документ, що засвідчує особу, дійсне посвідчення водія, реєстраційні документи на авто і підтвердження дійсного періодичного техогляду, який повинен бути дійсний на момент пред’явлення на пункті пропуску.
Крім того, прикордонники нагадують, що митні обмеження при в’їзді в Румунію поширюються на м’ясо і молочні продукти, мед, а готівка понад 10 тис. євро підлягає декларуванню.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, українська ресторанна мережа «Чорноморка» виходить на ринок Румунії: перший заклад у Бухаресті планують відкрити цієї зими в реконструйованому ТРЦ Unirea (Piata Unirii 1).
Компанія вже набирає команду: шукають адміністраторів, шеф-кухарів, а також офіціантів, продавців риби, кухарів і менеджера з прибирання.
Площа ресторану – 280 кв. м, розрахований він на 98-102 посадочних місця.
ТРЦ Unirea (близько 80 тис. кв. м) проходить оновлення, проект реконцепції супроводжує Colliers Romania. Паралельно йде масштабна реконструкція площі Piata Unirii, роботи розраховані приблизно на два роки.
За даними сайту мережі, в грудні 2025 року у «Черноморки» буде 40 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» придбала у корпорації ArcelorMittal трубний завод у Румунії Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi), який контролюється ArcelorMittal S.A. (Люксембург). Згідно з інформацією компанії в середу, група продовжує синергію металургії України та ЄС.
При цьому уточнюється, що 16 грудня «Метінвест» закрив угоду щодо придбання підприємства ArcelorMittal Tubular Products Iași, розташованого в румунському місті Ясси.
Завод виробляє зварні конструкційні труби для будівництва, машинобудування, інфраструктури та аграрного сектора. Його максимальна потужність – 240 тис. тонн продукції на рік.
“Метінвест ще до великої війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Тому новий завод для нас – це унікальна можливість завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі. Це частина нашого внеску в післявоєнне відновлення. Я впевнений, що продукція заводу буде затребувана не тільки в ЄС, а й буде затребувана при відновленні пошкодженої бойовими діями інфраструктури та промисловості України«, – прокоментував завершення угоди генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Підприємство стало першим виробничим майданчиком »Метінвесту” в Румунії. Переговори про придбання заводу тривали кілька місяців. 24 листопада 2025 року група отримала схвалення Європейської комісії на придбання активу на підставі Регламенту Європейського Союзу про злиття, а наступного дня – національного відомства Румунії з питань конкуренції за результатами процедури скринінгу іноземної інвестиції.
«Підприємства »Метінвесту” в Україні історично виробляють великі обсяги гарячекатаного рулону, призначеного як для внутрішнього ринку, так і для експорту. Розташування активу в Румунії – всього в 600 км від Запоріжжя – дозволяє нам щорічно поставляти до 180 тис. тонн гарячекатаного рулону виробництва «Запоріжсталі». Це забезпечить румунському заводу регулярні замовлення і стабільну роботу«, – зазначив операційний директор »Метінвесту” Олександр Мироненко.
Також повідомляється, що в 2026 році планується інтеграція активу в виробничі та організаційні ланцюги «Метінвесту». Завод має п’ять трубних станів, дві лінії поздовжнього різання і дві лінії нанесення покриття. «Метінвест» дотримуватиметься всіх умов трудових договорів із співробітниками підприємства в Яссах.
При цьому нагадується, що крім України та Румунії у групи є активи в Італії, Болгарії, Великій Британії та США.
AMTP Iasi зареєстровано в Румунії, здійснює активну діяльність у сфері виробництва та постачання малих зварних труб з вуглецевої сталі.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також в країнах Європейського Союзу, Великобританії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метінвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метінвест».
