Біофармацевтична компанія «Біофарма» (Biopharma) будує завод у Румунії, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
«Ми вже будуємо завод у Румунії», — сказав він на форумі «Industrial Evolution: Виробництво запускає економіку» у Білій Церкві (Київська обл.) у четвер, не уточнивши терміни реалізації проєкту.
Коментуючи інвестиційну привабливість України, Єфименко зазначив, що «сюди не прийдуть жодні іноземні компанії, якщо тут не буде добре своїм».
Він також підкреслив важливість розвитку освітньої сфери. «НМТ з математики в школі треба залишити, але чому ми не говоримо про те, що математика в школі слабка, що діти закінчують школу, нічого не знаючи. У нас два уроки щастя на тиждень, а хімія — один раз на два тижні. Які технології ми побудуємо?», – сказав він, вказавши на застарілість навчальних баз в університетах.
«Знести їх і забути, їх не можна перебудувати. Потрібно лише створити з нуля», – сказав він.
Єфименко повідомив, що «Біофарма» планує інвестувати $25 млн «у ще одну лабораторію», не уточнивши деталей.
Він також повідомив, що «Біофарма» зареєструвала свій препарат альбумін у Бразилії.
«Нам потрібно створити такі умови, щоб до нас не приходили жодні прокуратури, до нас має приходити лише податкова інспекція. Скажіть мені, яка різниця державі, як я зареєстрував свій альбумін у Бразилії? Я зараз №1 у Бразилії. Бразильці щасливі, я щасливий. Усе, що добре для «Біофарми», добре для України, для Білої Церкви, як мінімум. Навіщо вам регулювати те, що я роблю в Бразилії?», – сказав він.
Як повідомлялося, у 2024 році «Біофарма» заявила про плани побудувати завод у Румунії.
«Біофарма» експортує продукцію в десятки країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці, а також продовжує нарощувати виробничі потужності.
Як повідомляє Сербський Економіст, у сусідній Румунії підписано контракт на проектування та будівництво пішохідного підвісного мосту через долину річки Ребра поблизу комуни Парва в повіті Бістріца-Несеуд, регіон Трансільванія.
Довжина майбутнього мосту становитиме близько 620 м. Він пролягатиме над долиною Ребра та з’єднає два схили в гірській зоні біля входу до національного парку Роднянські гори. Висота споруди, за даними румунських видань, становитиме 200–300 м над долиною.
Проєкт може стати одним із найвищих пішохідних підвісних мостів Європи та однією з нових туристичних пам’яток Румунії.
Проєкт фінансується, зокрема, за рахунок європейських коштів у рамках регіональної програми Nord-Vest 2021–2027.
Окрім самого мосту, проєкт передбачає розвиток туристичної інфраструктури, зокрема доступ до об’єкта та благоустрій території. Зокрема, у румунських публікаціях згадується реконструкція вулиці Dealul Tisei.
https://t.me/relocationrs/3055
Еужен Томак, уродженець півдня Одеської області та депутат Європарламенту від Румунії, зняв свою кандидатуру з виборів на посаду прем’єр-міністра після того, як не зміг сформувати уряд у встановлений законом 10-денний термін. Президент Румунії Нікушор Дан після цього висунув новим кандидатом у прем’єри Адріана Вештю — заступника голови Національної ліберальної партії, колишнього міністра розвитку та голову повітової ради Брашова.
Томак був висунутий 4 червня як незалежний кандидат, який мав сформувати технократичний уряд і вивести країну з політичної кризи. Однак парламентські партії не надали йому достатньої підтримки. За даними Reuters, політичні лідери віддали перевагу варіанту політичного уряду меншості, а не технократичному кабінету.
Політична криза в Румунії почалася після розпаду проєвропейської коаліції та відставки уряду Іліє Боложана. Падіння кабінету ускладнило прийняття економічних рішень, поставило під ризик доступ до європейського фінансування та посилило тиск на національну валюту.
Еужен Томак народився 1981 року в українській частині історичної Бессарабії, на території нинішньої Одеської області. У 17 років він переїхав до Румунії за стипендіальною програмою для етнічних румунів із сусідніх країн. Пізніше закінчив Бухарестський університет, займався історією, журналістикою та політикою.
У Румунії Томак був державним секретарем у Міністерстві закордонних справ, депутатом парламенту, лідером Партії народного руху (PMP), а з 2019 року є депутатом Європейського парламенту. У Європарламенті він представляв Румунію і виступав за проєвропейський курс, підтримку Молдови та зміцнення східного флангу ЄС і НАТО.
Новий кандидат у прем’єри Адріан Вештя тепер повинен за 10 днів сформувати кабінет і отримати вотум довіри в парламенті. Президент Дан назвав його прозахідним політиком, людиною діалогу та управлінцем з досвідом роботи з бюджетами та європейськими фондами.
Румунія залишається однією з найбільших країн Східної Європи, членом ЄС і НАТО, а також важливим сусідом України. Тому затяжна урядова криза в Бухаресті має значення не тільки для внутрішньої політики, але й для регіональної стабільності, економіки та координації східноєвропейської політики ЄС.
Рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармаціє» на українсько-румунському кордоні буде тимчасово призупинено з 8 по 17 червня 2026 року, повідомила Державна митна служба України (ДМС).
Зазначається, що обмеження діятимуть щодня з 9:00 до 16:00.
«За інформацією румунської сторони, перекриття руху пов’язане з проведенням інфраструктурних робіт на історичному мосту через річку Тису», – додали в ДМС.
Водночас у зазначений період пропуск пішоходів через пункт пропуску здійснюватиметься у штатному режимі.
ДМС просить громадян та перевізників, які здійснюють пасажирські перевезення, врахувати цю інформацію при плануванні поїздок і за необхідності обирати альтернативні маршрути перетину кордону.
Румунія уклала з німецьким оборонним концерном Rheinmetall пакет контрактів на суму 5,7 млрд євро на постачання бойових машин, систем ППО, боєприпасів і кораблів, повідомила компанія.
Rheinmetall називає це найбільшим міжнародним замовленням у своїй новітній історії.
До пакету входять 298 бойових машин Lynx, системи протиповітряної оборони Skyranger, боєприпаси середнього калібру, компоненти для боєприпасів, а також чотири кораблі — два офшорні патрульні судна та два судна для водолазних операцій. Поставки мають розпочатися у 2028 році та завершитися у 2030 році.
Угода має не тільки військове, а й промислове значення для Румунії. Rheinmetall планує істотно розширити свої потужності в країні та інвестувати кілька сотень мільйонів євро. Понад 50% виробництва має виконуватися в Румунії або у співпраці з місцевими компаніями, а до ланцюжка поставок планується залучити понад 200 субпідрядників.
За словами глави Rheinmetall Арміна Паппергера, компанія разом з румунськими партнерами має намір створити в країні «широку оборонну екосистему». Представник румунської сторони за програмою SAFE Міхай Юрка зазначив, що контракт має не тільки модернізувати оборонні можливості Румунії, а й стати кроком до відновлення національної оборонної промисловості.
Нова угода вписується в ширший процес посилення оборонної промисловості Румунії на східному фланзі НАТО. Раніше Румунія та Rheinmetall домовилися про будівництво заводу з виробництва пороху вартістю 535 млн євро у місті Вікторія в жудеці Брашов. Його будівництво має розпочатися у 2026 році, тривати близько трьох років і створити приблизно 700 робочих місць.
Для регіону це один з найбільших оборонно-промислових проєктів останніх років. Румунія посилює свою роль як військового та промислового вузла НАТО біля Чорного моря, а Rheinmetall закріплює свої позиції як один з головних постачальників техніки, боєприпасів та систем ППО для країн Східної Європи.
Молдова може розглянути об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій, якщо переговори про вступ країни до Європейського Союзу після 2028 року будуть заблоковані або суттєво уповільнені, повідомляє Euractiv з посиланням на віцепрем’єра, міністра економічного розвитку та цифровізації Молдови Еуджена Осмоческу.
За словами Осмоческу, основна мета Кишинева залишається незмінною — підписання договору про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Він підкреслив, що об’єднання з Румунією не є поточним офіційним сценарієм, однак може розглядатися як «план Б», якщо європейська інтеграція Молдови зіткнеться з непереборними політичними перешкодами.
Така заява відображає зростаючу стурбованість у Кишиневі можливим затягуванням процесу розширення ЄС. Молдова отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році разом з Україною, а переговорний процес залежить не тільки від виконання реформ, а й від політичних рішень країн-членів ЄС.
Потенційне об’єднання з Румунією залишається чутливою темою для молдавської політики. Прихильники такого сценарію вказують на спільність мови, історії, культури та наявність у значної частини громадян Молдови румунського громадянства. Противники вважають, що це питання може посилити внутрішні політичні розколи, ускладнити відносини з частиною населення та загострити проблему Придністров’я.
Для Румунії можливе обговорення такого сценарію також має складне політичне та правове значення. Румунія є членом ЄС і НАТО, тому будь-які варіанти зміни кордонів, об’єднання держав або включення нової території вимагали б не тільки рішень Бухареста та Кишинева, а й врахування позиції Євросоюзу, НАТО та міжнародних партнерів.
Особливе значення має придністровський фактор. Лівобережний регіон Дністра де-факто не контролюється центральною владою Молдови з початку 1990-х років, на його території присутній російський військовий контингент, а політичне врегулювання конфлікту залишається замороженим. Будь-який сценарій прискореної інтеграції Молдови до ЄС або об’єднання з Румунією неминуче буде пов’язаний із питанням статусу Придністров’я.
При цьому заяву Осмоческу поки що слід розглядати скоріше як політичний сигнал Брюсселю про необхідність зберегти чітку перспективу членства для Молдови, а не як початок офіційного процесу об’єднання з Румунією. Кишинів таким чином показує, що затягування розширення ЄС може стимулювати пошук альтернативних шляхів європейської інтеграції.
Площа Молдови становить близько 33,8 тис. кв. км, населення — приблизно 2,4–3,0 млн осіб залежно від методики підрахунку та обліку громадян, які проживають за кордоном. Румунія — держава в Південно-Східній Європі, член ЄС і НАТО, площею близько 238,4 тис. кв. км і населенням близько 18,8–19,1 млн осіб.
Придністров’я — невизнане утворення на лівому березі Дністра, яке проголосило незалежність від Молдови на початку 1990-х років і де-факто не контролюється Кишиневом. Жодна держава-член ООН не визнає незалежність Придністров’я. Його визнають лише інші невизнані або частково визнані утворення — Абхазія та Південна Осетія; раніше його також визнавав Нагірний Карабах/Арцах, який припинив існування після подій 2023 року. Міжнародна спільнота розглядає Придністров’я як частину суверенної території Молдови.
