Сьогодні Дональд Трамп офіційно розпочне свою каденцію як 47-й президент Сполучених Штатів Америки. Його можливі дії та стратегії на міжнародній арені стали головною темою обговорення на зустрічі експертів, організованій Atlantic Council і Experts Club. Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Брайан Меффорд та засновник Experts Club Максим Уракін розглянули ключові питання, які вплинуть на геополітичну ситуацію у світі, зокрема на Україну.
Брайан Меффорд зазначив, що перші місяці Трампа на посаді будуть зосереджені на вирішенні внутрішніх питань, таких як затвердження членів його кабінету в Сенаті. Однак експерт підкреслив, що Україна залишатиметься важливим питанням зовнішньої політики США.
“Україна вже має спеціального посланця – генерала Келлога. Хоча його візит до Києва був відкладений, це свідчить, що Україна залишається серед пріоритетів. Її безпека має вирішальне значення для стабільності в регіоні”, – зауважив Меффорд.
Однією з ключових тем обговорення стало членство України в НАТО, яке було вперше обіцяне ще на саміті в Бухаресті у 2008 році. На думку Брайана Меффорда, це рішення могло б запобігти багатьом нинішнім проблемам.
“Тоді це було серйозною помилкою. Росія використала цю невизначеність: спочатку в Грузії, а потім в Україні. Тепер через війну на власній території питання НАТО для України відкладається на невизначений час. Водночас є необхідність довгострокових гарантій безпеки. Україна потребує сучасної зброї, тому США та європейські партнери повинні залишатися надійними союзниками України”, – пояснив він.
В той же час, за словами експерта, питання фінансування НАТО стало одним із найбільш обговорюваних у період першого президентства Трампа, коли він закликав європейські країни збільшити свої витрати на оборону.
“США витрачають на оборону більше, ніж наступні дев’ять країн разом. Трамп мав рацію, наполягаючи, щоб європейські країни витрачали мінімум 2% ВВП на оборону. І тепер ці вимоги виконуються. Зростання витрат на оборону в Європі – це в інтересах усіх. Союз залишається потужним інструментом для забезпечення стабільності “, – наголосив Меффорд.
За його словами, вихід США з НАТО наразі є малоймовірним сценарієм.
Меффорд припустив, що адміністрація Трампа продовжить жорстку економічну політику щодо Китаю, включаючи торгові війни.
“Китай не дотримується справедливих правил у міжнародній торгівлі. Підтримка Тайваню буде незмінною, оскільки США мають стратегічні інтереси у регіоні. Хоча Китай часто демонструє силу, його економіка на межі рецесії, а військова міць перебільшена”, – пояснив він.
Експерт також торкнувся питання санкцій проти Росії, які залишаються ефективним інструментом міжнародного тиску.
“Трамп за своєї попередньої каденції запровадив більше санкцій проти Росії, ніж Обама. Їхнє пом’якшення можливе лише за умови припинення війни. Це довгостроковий механізм, який не можна ігнорувати”, – підкреслив Меффорд.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на важливості обрання Дональда Трампа для України та світу та нагадав про інші важливі вибори для України та регіону в 2025 році:
“Для України партнерство зі Сполученими Штатами є вирішальним. Проте нам варто бути готовими до різних сценаріїв і посилювати власну економічну стійкість та диверсифікувати закордонну політику з огляду на дуже важливі вибори в цьому році в Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Канаді. Світ стає надалі дуже динамічним”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз експертів показав, що політика Трампа щодо України буде формуватися під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Водночас роль України у глобальній безпеці лише зростатиме, а міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для безпеки на Європейському континенті.
З повною версією відео ви можете ознайомитись за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
Atlantic Council, EXPERTS CLUB, NATO, URAKIN, БЕЗПЕКА, Меффорд, США, Трамп, УКРАЇНА
TikTok більше не доступний для користувачів у США, що є результатом суперечливого закону, який змушує популярну платформу перейти в офлайн, якщо вона не відокремиться від свого китайського власника, компанії ByteDance, повідомляє портал npr.org.
«Коли користувачі спробували відкрити додаток близько 22:35 за східним часом, з’явилося повідомлення: «Вибачте, TikTok зараз недоступний. У США набув чинності закон про заборону TikTok. На жаль, це означає, що зараз ви не можете користуватися TikTok».
Далі в повідомленні йдеться про те, що новообраний президент Дональд Трамп пообіцяв «працювати з нами над рішенням щодо відновлення TikTok, щойно він вступить на посаду. Будь ласка, залишайтеся з нами! »
Приблизно в той самий час TikTok також перестав з’являтися в магазинах додатків Apple і Google Play. Закон, нещодавно підтриманий Верховним судом США, зобов’язав Apple і Google видалити сервіс із магазинів додатків. Він також зобов’язав веб-хостингові компанії, зокрема внутрішній хмарний провайдер TikTok, Oracle, припинити підтримку програми. Інакше до них будуть застосовані штрафні санкції, які можуть досягати мільярдів доларів.
Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
Міністерство внутрішньої безпеки США оголосило про продовження статусу тимчасового захисту (Temporary Protected Status, TPS) для українців на 18 місяців.
«Продовження дає змогу громадянам України, які мають на це право і прибули до 16 серпня 2023 року, зберігати статус TPS і дозвіл на працевлаштування після перевірки», – зазначається в повідомленні Міністерства.
Йдеться про 103 700 українців. Як зазначається, не всі повторно зареєстровані особи можуть отримати новий документ про дозвіл на роботу до спливу терміну дії попереднього, тому автоматично продовжується на 12 місяців термін дії дозволу.
«Продовження статусу тимчасового біженця зумовлено триваючим збройним конфліктом і надзвичайними та тимчасовими умовами в Україні, які не дозволяють громадянам України, які мають на це право, безпечно повернутися», – пояснили там.
Крім того, аналогічне рішення ухвалено для 600 тис. венесуельців, 232 тис. іммігрантів із Сальвадору та близько 1900 суданців.
США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
За весь час війни США виділили Україні $177 млрд, однак ми не отримали половини цих коштів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо ми беремо, наприклад, гроші Сполучених Штатів Америки, за весь цей час цієї війни проголосовано або ухвалено рішення було десь по 177 мільярдів. Давайте будемо чесними. Ми не отримали половини цих грошей», – сказав Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману, опублікованому в неділю на YouTube каналі Офісу президента України.
