Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) оштрафувала на 1,5 млн злотих (приблизно $380 тис.) компанію-імпортера, яка ввезла на ринок Польщі технічний ріпак і кормову пшеницю та реалізувала їх низці місцевих підприємств як продовольчу сільгосппродукцію, повідомляють на сайті відомства.
При цьому уточнюється, що торгова інспекція перевірила 3882 тонни ріпаку і виявила факти зміни заявленого призначення з технічного на споживче використання та заявленої країни походження з України на Польщу.
Аналогічне рішення щодо компанії-імпортера у вигляді накладення штрафу було винесено за поставку 7679 тонн пшениці, в якій також було виявлено невідповідність призначення продукції та країни її походження.
“Агропродовольча продукція, призначена для технічних цілей, як правило, не виробляється, не зберігається і не транспортується відповідно до стандартів безпеки, необхідних для харчових продуктів. Вони конкурентоспроможні за ціною, оскільки не підпадають під дію положень законодавства про харчові продукти, а підприємства, які торгують ними, не несуть витрат, пов’язаних із дотриманням вищих стандартів безпеки”, – зазначили у відомстві.
Торгова інспекція на основі аналізу вилученої документації встановила, що оштрафована компанія вивела на ринок більше ніж 11,5 тис. тонн контрафактних ріпаку та пшениці, імпортованих з України, і перепродала товар шістьом контрагентам із Поморського та Люблінського воєводств.
“Незалежно від винесеного адміністративного рішення справа також є предметом кримінального розгляду під наглядом обласної прокуратури Жешува”, – підкреслили у відомстві.
Штраф, виписаний IJHARS у Любліні, не є поодиноким випадком, наголосили в Торговій інспекції. Протягом останніх кількох місяців було оштрафовано ще 6 компаній за подібні порушення під час поставок пшениці, ячменю, м’яса птиці та за перешкоджання інспекторам в огляді вантажів з України.
За інформацією головного інспектора товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Пшемислава Рзодкевича, 2023 року інспектори перевірили понад 82 тис. партій товару.
“Щоб активізувати діяльність із забезпечення належної якості та позитивного іміджу продуктів харчування в Польщі, ми створили в IJHARS спеціальну групу по боротьбі з шахрайством у сфері харчових продуктів і незабаром разом із численними партнерами запустимо кампанію з протидії дезінформації щодо цієї категорії товарів”, – повідомив він.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у 2023 році збільшився на 41,5% порівняно з 2022 роком – до 162,7 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, обсяг будівельних робіт у житловому будівництві за підсумками 2023 року збільшився на 11,1% порівняно з попереднім роком, до 22,3 млрд грн; у нежитловому – зріс на 38,1%, до 41,5 млрд грн; в інженерному – на 52,6%, до 98,8 млрд грн.
У грудні-2023 обсяг будівельних робіт перевищив показник грудня-2022 на 35,1%, а попереднього місяця – на 85,8%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-грудні 2023 року до аналогічного періоду 2022-го скорочення обсягів будівництва спостерігалося в сегменті житла – на 4,6%. Водночас у нежитловому та інженерному будівництві зафіксовано зростання обсягів – на 20% і 32,9% відповідно.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в грудні-2023 року в житловому будівництві становили 49,4%, у нежитловому – 88,3%, в інженерному – 112,7%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 71,5%, 188% і 273% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 36,3%, ремонту – 42,9%, реконструкції та технічного переоснащення – 20,8%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні 2022 року скоротився у 2,2 раза порівняно з 2021 роком – до 113,8 млрд грн.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.
“Провів телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро. Подякував за його особисту принципову позицію щодо підтримки України та побажав плідної роботи задля процвітання Португалії”, – написав Зеленський у середу в телеграм-каналі.
“Обговорили перебіг виконання попередніх оборонних домовленостей між нашими країнами та доручили командам розпочати роботу над підготовкою двосторонньої безпекової угоди в межах декларації G7. Скоординували майбутні спільні контакти”, – написав також президент.
Фонд держмайна України (ФДМ) реалізував на приватизаційному аукціоні комплекс будівель Уманської виправної колонії за 29 млн грн, що в 194 рази вище за стартову ціну.
Як повідомив голова ФДМ Віталій Коваль у Facebook, у торгах брали участь 42 компанії та підприємці. Стартова ціна лота становила 149,4 тис. грн.
Згідно з результатами аукціону на майданчику “Прозорро.Продажі”, переможцем торгів став Борис Григорович Пахолюк. За даними Clarity Project, він є власником низки сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств у Черкаській та Одеській областях.
До лота увійшли комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 3,1 тис. кв. м і виділена земельна ділянка 0,59 га. Об’єкт не використовувався понад 20 років.
Коваль нагадав, що невикористовувані пенітенціарні установи Міністерство юстиції передає ФДМ для подальшої приватизації.
Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України
Мала приватизація протягом останніх 5 років (з 2019-го до 2023-го) з деякими перервами, зокрема, через повномасштабне вторгнення, системно набирала обертів. Показники минулого року багато в чому перевершили всі попередні результати і продемонстрували ефективність і своєчасність приватизації загалом.
Надходження до бюджету
За підсумками малої приватизації 2019 року, яку проводив Фонд державного майна України, в бюджет надійшло приблизно 561 млн грн. Наступного року ця сума зросла майже в 5 разів і перевищила 2,69 млрд грн. 2021 року бюджет отримав 3,5 млрд грн. 2022-го, коли була перерва в приватизації до вересня, менш ніж за півроку Фонд передав в руки приватних інвесторів активи на суму 1,74 млрд грн.
Минулоріч надходження від приватизації держмайна склали 2,84 млрд грн. Держава повноцінно відновила цей процес і допомагає підтримувати держбюджет коштами, які забезпечують наш захист і оборону від агресора. Загалом за 5 років доходи від приватизації, без урахування об’єктів великої приватизації, становили 11,34 млрд грн.
Щодо ціни проданих Фондом активів, то тут найбільше фінальна вартість майна зросла відносно стартової 2020 року.
Зростання ціни продажу активів відносно початкової вартості
Після падіння цього показника 2021-го, останні два роки він навпаки зростав. Так, 2023 року ціна продажу була більша за початкову загалом у 2,7 рази.
Конкуренція в аукціонах
Підвищення суми надходжень до бюджету та зростання фінальної ціни говорять про важливу річ. Учасники аукціонів, які ФДМУ проводить через систему Prozorro.Продажі, зацікавлені в державних активах та готові за них боротися. Показники конкурентності в торгах за 2023 рік не залишають сумнівів щодо цього.
Середня конкуренція в приватизаційних аукціонах
Протягом 5 років конкуренція в успішних торгах зростала постійно. Та якщо з 2020 до 2022 року її рівень був у діапазоні 3,1-3,6 учасника на один аукціон, то в 2023 році за кожен лот в середньому змагалося вже майже 5 учасників.
Цьогоріч є всі шанси перевищити навіть такі потужні результати: за перший квартал 2024 року в кожному успішному аукціоні в середньому взяли участь уже понад 5 учасників.
Зацікавленість бізнесу в держактивах
Активність бізнесу в приватизаційних торгах зумовлена багатьма факторами. Частина компаній потребують релокації в регіони, віддалені від лінії фронту. Якісь підприємці хочуть побудувати бізнес на готовій матеріальній базі, з інфраструктурою, обладнанням та комунікаціями, які пропонує держава, коли продає, наприклад, єдині майнові комплекси. Хтось потребує нерухомість, склади, цехи, гаражі тощо для розширення своїх поточних потужностей.
Тож підприємництво в Україні розвивається навіть в умовах війни та інших труднощів. І держава прагне надати бізнесу ресурси, які йому в цьому сприятимуть.
Є лоти, в яких ринок бачить настільки великі перспективи та цінність, що конкурують за них одразу десятки учасників. Рекорд належать торгам 2020 року, коли за недобудований гараж в Києві на 50 авто змагалося 48 охочих його придбати. Другий такий лот — нежитлові приміщення в Ужгороді. Цей аукціон, в якому було 47 учасників, відбувся 2023 року.
У результаті такого попиту ціна першого об’єкта в Києві зросла майже в 35 разів (із трохи більше 1 млн до 36 млн грн). А вартість другого лоту в Ужгороді — аж у 818 разів (із 12,2 тис до 10 млн грн).
Зацікавленість бізнесу спрямована на активи різних масштабів, але беззаперечна більшість лотів, проданих через приватизацію, вартувала до 1 млн грн.
Розподіл успішних аукціонів за фінальною вартістю приватизованого об’єкту
2020 року частка торгів, де ціна продажу активу була до 1 млн грн, досягала максимального показника 86%. При цьому 2022 року помітно збільшилася частка аукціонів з фінальною вартістю об’єкта від 1 до 10 млн грн та навіть в діапазоні 10-100 млн грн. Торік тренд знову пішов у зворотному напрямку: почала зростати кількість активів, проданих за ціною до 1 млн грн.
Варто також розуміти загальний економічний контекст в Україні. Різке падіння курсу гривні, криза багатьох ринків, окупація територій та багато іншого вплинуло на можливості бізнесу вести свою діяльність. Особливо болюче це вдарило по невеликим підприємствам, їхні і так невеликі матеріальні ресурси помітно знецінилися, а інших проблем додалося.
Поверенення попиту на недорогі, невеликі держактиви говорить про те, що малий та середній бізнес після перших потрясінь повномасштабного вторгнення відновлює активність та продовжує розвиватися.
Середня кількість учасників приватизаційних аукціонах, відносно фінальної вартості активів
При цьому великі гравці ринку також мають інтерес до крупних держактивів, коли ті з’являються в продажі. Так, в аукціонах з ціною продажу об’єктів понад 100 млн грн 2023 року в середньому брало участь 14,1 учасник. При цьому середня конкуренція в торгах до 1 млн грн минулоріч склала 3,9 учасників.
Ефективність приватизаційних процесів
Загалом приватизаційні аукціони змогли зацікавити тисячі гравців різних ринків. Найбільше учасників торгів, а саме 2035, було 2023 року. Це в 3,3 рази більше, ніж було 2022 року, та майже вдвічі більше 2021-го. 2020-го цей показник перевищував 1340 учасників. А 2019 року, коли приватизація лише активізувалася, їх було орієнтовно 800.
Законодавчі зміни, активність бізнесу, конкурентність торгів та їхня прозорість і відкритість допомогли збільшити ефективність приватизаційних процесів. Водночас протягом останніх років Фонд державного майна також змінив підходи роботи, покращив процес підготовки об’єктів до продажу. Інформація про наявність державктивів для приватизації розповсюджувалася різними каналами комунікації для привернення уваги до цих лотів. А загалом всі відомості про те, які є актуальні лоти, як взяти участь в аукціоні, які результати приносить приватизації, зібрана на окремому спеціальному ресурсі.
Фонд розробив механізм сортування (тріажу) держактивів, залежно від їхнього стану та потреб ринку. Те майно, що не має цінності чи існує лише на папері піде на ліквідацію чи банкрутство. Ті об’єкти, що можуть працювати на благо економіки в приватних руках — йди на приватизацію.
Ефективні кроки ФДМУ та зацікавленість приватних інвесторів дали результат: протягом 2023 року частка успішних аукціонів зросла в рази в порівнянні з попередніми роками.
Зростання частки успішних аукціонів ФДМУ
Найнижчий показник успішності торгів зафіксований у 2021 – 2022 роках: він був на рівні 17% від всіх оголошених. Тож піковий результат у майже 47% минулого року — це різниця в 2,8 рази.
Приватизація протягом 5 останніх років стає ефективнішим, нарощує показники доходу, привертає увагу все більшої кількості підприємців. Це доводить успішність приватизаційної стратегії України, коли держава замість дотацій збиткових активів дає їм нове життя та допомагає генерувати кошти для держбюджету в час, коли від цих надходжень залежить виживання нашої країни.
Віталій Коваль, ПРИВАТИЗАЦІЯ, УКРАЇНА, Фонду державного майна
Україна з початку 2023/24 маркетингового року і станом на 1 квітня експортувала 34,862 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 5,192 млн тонн відвантажено в березні, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур від початку поточного сезону експортовано 18,765 млн тонн кукурудзи, 13,842 млн тонн пшениці, 1,962 млн тонн ячменю, 1 тис. тонн жита.
Сумарний експорт українського борошна з початку сезону станом на 1 квітня оцінюється в 79,3 тис. тонн, зокрема пшеничного – 75,1 тис. тонн.
