Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Енергоатом» і Holtec домовилися про будівництво в Україні заводу з виробництва малих модульних реакторів

НАЕК «Енергоатом» і Holtec International на полях URC-2025 у Римі підписали угоду, що передбачає будівництво заводу з виробництва малих модульних реакторів (SMR) і контейнерів для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) за технологією Holtec, повідомив глава «Енергоатому» Петро Котін.

“Угода з Holtec – це також перспективна угода. Вона фіксує те, що ми плануємо з ними робити. Це завод із виробництва в Україні SMR за їхньою технологією. Також вони передають нам технологію виробництва контейнерів для ВЯП«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання документа.

Він нагадав, що за технологією Holtec побудовано Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке постійно потребує нових контейнерів для нього.

“Контейнери потрібні постійно під відпрацьоване паливо. Вони зараз виробляються у Сполучених Штатах, а згодом ми будемо виробляти їх в Україні. Це буде дешевше«, – пояснив очільник »Енергоатому”.

Як повідомлялося, «Енергоатом» і Westinghouse на полях URC-2025 у Римі фіналізували домовленості про виробництво в Україні ядерного палива за технологією американської компанії.

“Ми підписали меморандум, який закріплює все, що вже зроблено з Westinghouse (…). І це якраз була резюмувальна частина документів«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання меморандуму.

Україна не закуповує ядерне паливо в Росії з 2020 року, також відмовилася від запчастин для ядерних реакторів.

У червні 2022 року «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива для всіх АЕС України.

ЦСВЯП є автономною ядерною установкою, призначеною для тривалого зберігання ВЯП із Південно-Української, Хмельницької та Рівненської АЕС, яке до 2021 року вивозили на зберігання й переробку в Росію, що обходилося Україні приблизно у $200 млн щорічно. Приймати паливо з цих АЕС ЦСВЯП мав із квітня 2022 року, але війна скоригувала ці плани, і паливо до 2023 року, коли почалася його дослідна експлуатація, зберігалося на самих станціях.

 

, , , ,

Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси – Мелоні

Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.

Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.

Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.

За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.

 

, , ,

Кількість договорів «Зеленої карти» в січні-червні в Україні скоротилася на 8,74% Київ. 10 липня

Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена картка», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-червні 2025 року збільшилися на 1,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 2,617 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період скоротилася на 8,74% – до 654 тис.

При цьому збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,47%, до EUR26,719 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 5,17% до 7,616 тис.

МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

«Зелена картка» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.

Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.

 

,

За перше півріччя 2025 року митні органи України виявили майже 5 тис порушень митних правил на 6 млрд грн

У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:

– промислових товарів на 213 млн грн;
– транспортних засобів на понад 122 млн грн;
– продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
– валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період. На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.

 

, ,

Україна оголосила про приватизацію «Вінницябитхіму»

Фонд державного майна оголосив на 13 серпня аукціон з приватизації державного пакета акцій у розмірі 100% статутного капіталу ПрАТ «Вінницябутхім», повідомляє прес-служба ФДМУ.

Згідно з повідомленням, онлайн-торги пройдуть в електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за стартовою ціною 301,4 млн грн. Розмір гарантійного внеску становить 15,07 млн грн, реєстраційного внеску – 80 тис. грн (всі цифри – без ПДВ). Термін подання пропозицій для участі в торгах – до 12 серпня включно (до 20:00).

Майно розташоване у Вінниці, на вул. Академіка Янгеля, 4.

Основним видом діяльності є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Розмір статутного капіталу становить 26 млн 636,7 тис. грн.

Об’єкт складається з 25 одиниць нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо) загальною площею 31 тис. 364,2 кв. м, розташованих на чотирьох земельних ділянках загальною площею 4,1074 га.

ПрАТ «Вінницябитхім» не укладало договорів оренди щодо свого майна.

Згідно з повідомленням, новий власник підприємства повинен зберегти основні види діяльності компанії та не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.

Крім того, він повинен за півроку сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.

«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.

Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницябутхім».

У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницябутхім» були передані в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-Сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницябитімі».

АРМА припинило управління активом у квітні 2025 року і передало його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.

Як повідомляло раніше агентству «Інтерфакс-Україна» Afina Group, до структури якої входить ТОВ «Крайтекс-Сервіс», компанія розглядає можливість участі в приватизаційному аукціоні з придбання виробничих активів ПрП «Вінницяпобутхім», які протягом останніх двох років працювали у виробничому ланцюжку компанії. При цьому Afina Group не буде боротися за активи за будь-яку ціну, маючи чітке розуміння меж доцільності участі в конкурентних торгах.

Детальніше про ПрВТ «Вінницабутхім» за посиланням: https://is.gd/VZVnkE

 

, ,

Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень скоротився на 15,4% до – $3,5 млрд

Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень 2025 року скоротився на 15,4% – до $3,5 млрд, зокрема чиста оплата праці зменшилася на 18,7%, а обсяг приватних трансфертів – на 11,2%, свідчать дані платіжного балансу Національного банку України (НБУ). Як зазначається у статистиці, за травень обсяги приватних грошових переказів зменшилися на 13,2%, до $0,7 млрд.

«Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 9,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 9,7%», – коментує Нацбанк.

Загалом обсяг переказів через офіційні канали в травні 2025 року був на 9,6% меншим, ніж у травні 2024-го, тоді як надходження через неформальні канали скоротилися на 18% у річному вимірі.

У травні 2025 року сальдо первинних доходів стало від’ємним і становило $45 млн проти профіциту $20 млн у травні 2024-го.

«Скорочення надходжень за статтею »оплата праці” (на 16,9%) відбувалося швидшими темпами, ніж зменшення виплат за доходами від інвестицій6 (на 2,7%). Профіцит балансу вторинних доходів скоротився”, – пояснює регулятор.

Водночас профіцит балансу вторинних доходів зменшився до $0,7 млрд з $1,0 млрд у травні минулого року через скорочення обсягів технічної та гуманітарної допомоги.

 

, ,