Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив аукціон із приватизації готелю “Україна” зі стартовою ціною в 1 млрд 47,6 млн грн. Як повідомила прес-служба Фонду, заявки на участь в аукціоні, призначеному на 18 вересня, прийматимуть до 17 вересня. Гарантійний внесок становить 52,3 млн грн.
До лота увійшли 14 зареєстрованих одиниць нерухомості та інфраструктури, куди входять: будівля готелю; дві будівлі охорони; дві нежитлові будівлі; дві автостоянки тощо. Загальна площа становить 26,3 тис. кв. м.
За підсумками січня-березня 2024 року чистий збиток ДП “Готель “Україна” становить 3,1 млн грн. Крім того, станом на 31 березня має заборгованість із заробітної плати (3,8 млн грн), прострочену кредиторську заборгованість (21 млн грн), заборгованість перед бюджетом, а саме податок на доходи фізосіб (4,7 млн грн), туристичний податок (1,4 млн грн), земельний податок (4,5 млн грн).
Умовами приватизації передбачено збереження основного виду діяльності підприємства (діяльність готелів) протягом п’яти років, погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом шести місяців із дати переходу права власності, надання соціальних гарантій співробітникам згідно із законодавством і недопущення їх звільнення протягом шести місяців, а також дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”. У травні аукціонна комісія визначила стартову ціну приватизації готелю “Україна” 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Готель категорії “4 зірки” на 14 поверхів має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Загальна площа будівлі становить 22,4 тис. кв. м.
У четвертий день ХХХІІІ Олімпійських ігор у Парижі представники національної збірної України змагалися в 9 видах спорту, повідомляє в середу Національний Олімпійський комітет (НОК) України на своїй сторінці у Facebook.
Повідомляється, що в медальному заліку з однією бронзовою нагородою Україна посідає 35-ту позицію.
За підсумками турнірного дня українські спортсмени показали такі результати.
Настільний теніс (одиночний розряд): в 1/16 фіналу Маргарита Песоцька програла в 5 партіях Бернардет Соч із Румунії (1:4) і завершила свої виступи на Іграх.
Бадмінтон (одиночний розряд): Поліна Бугрова у другому турі групового етапу перемогла чешку Терезу Швабікову – 1:2 (21:19, 19:21, 21:18). Однак цього недостатньо, щоб вийти з групи.
Плавання: Денис Кесіль у кваліфікації 200-метрівки батерфляєм став 24-м і не пройшов до півфіналу.
Стрільба з лука: в 1/32 фіналу Михайло Усач поступився лідеру світового рейтингу Маркусу Д’Алмейді з Бразилії (2:6).
Фехтування (шпага, командні): в 1/4 фіналу Джоан Фейбі Бежура, Дар’я Варфоломєєва, Олена Кривицька та Влада Харкова не змогли перемогти команду з Китаю (41:45).
У турнірі за 5-8 місця українська команда перемогла Єгипет (45:31) і поступилася другим номером світового рейтингу – збірній Південної Кореї (38:45). Українські шпажистки завершили свій виступ на Іграх на 6 місці.
Теніс: у третьому раунді Марта Костюк та Еліна Світоліна зіграли виснажливі трисетові матчі. Якщо зустріч Марти з представницею Греції Марією Саккарі завершилася перемогою українки (6:4, 6:7 (5:7), 4:6), то Еліна зазнала поразки від Барбари Крейчикової з Чехії (6:7(5), 6:2 (4:6).
Марта Костюк і Даяна Ястремська знялися з парного турніру на користь одиночного, в якому бере участь Марта.
Гребний слалом (каное-одиночка): Вікторія Ус у кваліфікації стала 9-ю і пройшла до півфіналу.
Футбол (3 тур): Україна поступилася збірній Аргентини (0:2) і завершила свій виступ на Олімпіаді.
Бокс (вагова категорія до 80 кг): в 1/8 фіналу роздільним рішенням суддів Олександр Хижняк переміг екс-українця Філіпа Акілова, який представляє Угорщину.
31 липня українці вийдуть на старт у 8 видах спорту
Найдорожчим містом України за вартістю оренди житла на сьогодні є Ужгород, далі йдуть Львів і Київ, повідомив портал нерухомості «ЛУН».
«У перші два роки війни Львів вважався найдорожчим містом з оренди квартир, зараз ситуація змінилася. Найдорожчим містом у липні став Ужгород – однокімнатна квартира тут коштує в середньому 17,7 тис. грн/міс. Це дорожче, ніж у столиці або у Львові», – ідеться в прес-релізі.
За даними «ЛУН», середня вартість оренди 1-кімнатної квартири у Львові станом на липень становить 16,5 тис. грн/міс., у Києві – 15 тис. грн/міс.
Далі в рейтингу Чернівці – 12,3 тис. грн/міс. у середньому за оренду однокімнатної квартири, Івано-Франківськ, Кропивницький, Полтава, Рівне – по 12 тис. грн/міс., Черкаси – 10 тис. грн/міс., Хмельницький – 9,5 тис. грн/міс., Тернопіль – 9,4 тис. грн/міс.
«ЛУН» зазначає, що раніше дорога для оренди житла Одеса тепер посідає 14 місце з 7 тис. грн/міс. Найнижчі ціни загалом зафіксовано в містах, які наближені до прифронтових зон і потерпають від воєнних дій: Чернігів (5,8 тис. грн/міс.), Запоріжжя, Суми (по 5,5 тис. грн/міс.), Миколаїв (5 тис. грн/міс.), Харків і Херсон (по 4 тис. грн/міс.).
Американська торговельна палата в Україні (AmCham) виступила проти законопроєкту №11416 щодо змін до податкового законодавства, оскільки він дискримінуватиме сумлінних прозорих платників податків, заохочуючи податкових ухильників і збільшуючи тіньову економіку.
«Будь-яка запропонована зміна має відображати виважену податкову політику і прагнення забезпечити дотримання податкового законодавства та дотримання податкової справедливості. На жаль, запропоновані нещодавно зміни податкової політики (проєкт закону №11416) не відповідають цим принципам і призведуть до подальшої дискримінації прозорого бізнесу, посилять спотворення конкуренції між платниками податків і податковими ухилянтами, підірвуть довіру та сприятимуть збільшенню тіньової економіки», – наголошено в заяві асоціації, опублікованій пресслужбою в четвер.
AmCham закликала уряд і правоохоронні органи України активізувати зусилля по боротьбі з тіньовою економікою для забезпечення надходжень до бюджету та чесну конкуренцію.
Зазначається, що за оцінками асоціації, втрати від нелегальних ринків підакцизних товарів тільки за останній рік перевищують $1 млрд.
«Решта прикладів ілюструють серйозність цієї проблеми в багатьох секторах економіки. Приміром, частка тіньового ринку тільки айфонів становить 71%, що призводить до втрат Державного бюджету від несплати ПДВ на суму близько $135 млн, а втрати від ухилення від сплати податків провайдерами фіксованого інтернету наближаються до $100 млн щорічно. У секторі HoReCa тільки п’ять компаній платять 31% усіх податків, що сплачуються в ресторанному бізнесі, в той час як в Україні працює понад 40 000 ресторанів», – стверджують в асоціації.
Підкреслюється, що найбільше занепокоєння в запропонованих податкових змінах викликає податок на прибуток у розмірі 1%, який буде застосовуватися до доходів підприємств.
В AmCham вважають, що такий податок не має бути запроваджено, оскільки це абсолютно новий податок з продажу поряд з наявним режимом оподаткування ПДВ.
«Наскільки нам відомо, жодна країна світу не має податку з продажів і ПДВ одночасно, як це пропонується в Україні», – констатували в асоціації.
В AmCham не сумніваються, що запропоновані зміни суттєво збільшать загальне податкове навантаження на сумлінних платників податків, які звітують про свої доходи у прозорий та законний спосіб, стимулюватимуть учасників тіньової економіки подвоїти свої зусилля з ухилення від сплати податків, оскільки ставки стануть ще вищими, створять значні труднощі для ведення бізнесу в Україні, демотивуватимуть наявний бізнес до подальших інвестицій, а також змусять нових інвесторів переглянути свої бізнес-плани, знизять прямі іноземні інвестиції в економіку України.
Крім того, в асоціації виступили проти дискримінації сумлінних, законних платників податків через запровадження нових податків, як-от запропонований акцизний податок у євро на підсолоджені газовані води, націлений, насамперед, на американські та міжнародні компанії.
Водночас Американська торговельна палата в Україні розуміє нагальну необхідність розширення бази оподаткування шляхом поширення військового збору на всі категорії приватних підприємців, а також юросіб, щоб забезпечити внесок усіх платників податків у фінансування боротьби.
Однак, вважають фахівці асоціації, різке разове підвищення військового збору до 5% може призвести до зниження реальної зарплати та підвищення привабливості неофіційного працевлаштування, тому ми закликаємо до більш поступового підходу до збільшення цього відсотка.
AmCham також вітає рішучість уряду «вирівняти правила гри», запобігаючи недобросовісній конкуренції з боку підприємств, які ухиляються від сплати податків або користуються пільговим режимом.
Для цього пропонується скасувати ліміт у EUR150 на транскордонну електронну комерцію, що робить усі такі посилки об’єктом обкладення ПДВ, оскільки це відповідає європейській та міжнародній практиці та суттєво збільшить надходження податків до бюджету.
Палата переконана, що джерелом додаткових податкових надходжень є боротьба з ухиленням від сплати податків та забезпечення рівних правил для всіх, а не збільшення податків для сумлінних платників податків, які й так несуть найбільший тягар.
Підкреслюється, що дискримінація сумлінних платників податків завдасть шкоди прозорому бізнесу та суттєво збільшить тіньову економіку.
AmCham закликає парламент та уряд за підтримки МВФ, ЄС та країн-членів G7 забезпечити розподіл податків між усіма учасниками ринку, щоб нова податкова політика не була непропорційно спрямована на сумлінних платників податків в Україні на шкоду подальшому економічному зростанню та інвестиціям.
