Україна посіла 9-те місце серед країн, громадяни яких найчастіше приїжджали до Грузії 2025 року – 136 826 візитів (зростання на 15,4% до 2024 року), випливає з даних Національної адміністрації туризму Грузії.
Загалом Грузія за 2025 рік зафіксувала 6 856 809 міжнародних візитів (плюс 6,2% до 2024 року). Лідером стала Росія – 1 579 764 візити, або близько 23% загального показника (плюс 11,1%).
У топ-10 країн-джерел турпотоку (міжнародних візитів) також увійшли Туреччина, Вірменія, Ізраїль, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Індія і Китай.
В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.
37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.
86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.
Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.
Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12
Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
Україна і Швейцарія 21 січня в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму підписали Меморандум про взаєморозуміння, який дає старт новій масштабній програмі економічної стійкості «Конкурентоспроможність для відновлення України 2026-2030».
«Загальний обсяг програми 30 млн швейцарських франків. Це інструмент довгострокової підтримки проектів для малого та середнього бізнесу (МСП), який особливо важливий для підтримки МСП в нинішніх складних умовах», – зазначив у Facebook міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Сергій Соболєв.
За його словами, серед пріоритетних напрямків – агробізнес і харчова переробка, стале будівництво, деревообробка, машинобудування, IT.
Як уточнило Мінекономіки, меморандум визначає чотири стратегічні напрямки роботи, серед яких спрощення умов ведення бізнесу (поліпшення нормативно-правової бази, цифровізація державних послуг і зменшення регуляторного тиску на підприємців) і посилення інститутів (підтримка бізнес-об’єднань і регіональних агентств розвитку, які допомагатимуть МСП виходити на нові ринки).
У цьому переліку також модернізація підприємств (пряма технічна допомога бізнесу для впровадження «зелених» технологій, автоматизації та стандартів якості ЄС) і розвиток людського капіталу (спільна робота з Міжнародною організацією праці щодо залучення ветеранів, жінок та внутрішньо переміщених осіб до економічних процесів).
Програма охоплюватиме 10 областей України, де вже активно працюють Регіональні агентства розвитку (РАР), а також ті регіони, які охоплені іншими проектами, що фінансуються Швейцарією. Передбачається, що такий підхід забезпечить рівномірне відновлення громад і створення робочих місць безпосередньо в регіонах.
Програма повністю синхронізована з державними стратегіями та планом Ukraine Facility, додало Мінекономіки.
Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Рада нашій першій офіційній зустрічі з послом Японії в Україні Масаші Накагоме… Японія вже передала Україні понад 2,5 тис. електрогенераторів різної потужності, понад 65 трансформаторів і 10 електрогенераторних установок, інше критично важливе обладнання для підтримки й відновлення енергосистеми”, – написала вона на сторінці Facebook в середу.
Кондратюк також подякувала за виділення близько $149 млн в додатковому бюджеті, який схвалив парламент Японії наприкінці 2025 року, на проєкти Програми екстреного відновлення для України.
Вона зауважила, що загалом фінансова та гуманітарна допомога, надана Японією, вже перевищила $15 млрд.
Крім того, Японія допомагає з реабілітацією українських військових, приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей та голосувала за останні проукраїнські резолюцій в ООН. Японія, зокрема, стала співавтором та підтримала резолюцію “Повернення українських дітей”.
“Важливо, що Японія, як країна G7, чинить санкційний тиск на рф та підтримує притягнення країни-агресора до відповідальності. У тому числі через механізм Спеціального міжнародного трибуналу. Переконана лише спільне посилення санкцій усіма країнам G7, включно із США та Європою здатні примусити росію до мирних переговорів”, – додала Кондратюк.
Щодо самої зустрічі, то сторони обговорили міжпарламентську співпрацю, ситуацію з оголошенням дострокових парламентських виборів в Японії, які заплановані на 8 лютого 2026 року.
Своєю чергою посол Масаші Накагоме зазначив, що абсолютна більшість ключових політичних сил Японії виступають за підтримку України. За його словами, Японія і надалі допомагатиме Україні фінансово та гуманітарно.
