Розширення Євросоюзу є геополітичним рішенням, і потрібно діяти щодо змін процесів прийняття нових членів, але поки що держави-члени ЄС не готові назвати конкретну дату вступу України, як на цьому наполягає президент України Володимир Зеленський, сказала високий представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«Нам дійсно потрібно над цим попрацювати. Але, думаю, у мене таке відчуття, що держави-члени не готові назвати конкретну дату», – сказала вона у відповідях на питання на Мюнхенській конференції з безпеки в неділю, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Каллас нагадала, що крім України є також Чорногорія, Албанія, які так довго знаходяться в списку на вступ.
«Думаю, що пріоритет, нагальна необхідність рухатися далі і показувати, що Україна є частиною Європи, існує», – зазначила глава європейської дипломатії.
З неготовністю ЄС сьогодні визначити дату прийняття України погодився і президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
«Коли я розмовляв з багатьма главами держав і урядів Європейського Союзу, у мене виникло відчуття, що на цьому етапі, коли ми говоримо сьогодні тут, у Мюнхені, в лютому, немає готовності прийняти дату», – констатував він.
На його думку, є бажання бачити Україну якомога швидше частиною ЄС.
«ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно необхідно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде», – водночас вважає президент Латвії.
За його словами, в рамках цього рішення потрібно вирішити ще два інших питання: прийняття країн-кандидатів із Західних Балкан, яким давно це було обіцяно, і Молдови.
«Якщо говорити про Україну, не забувайте також про Молдову. Якщо Україна приєднається, ми не можемо виключити Молдову з цього. Так що справа вже не тільки в Україні. Йдеться, мабуть, про найбільше об’єднуюче розширення, але, ймовірно, за іншими правилами», – пояснив Рінкевичс.
На його думку, тоді дійсно доведеться повернутися до дуже серйозного обговорення того, як буде виглядати вся структура прийняття управлінських рішень Європейського Союзу.
Президент Латвії також підкреслив, що дата можливого вступу України до ЄС, подобається це чи ні, зараз дуже пов’язана з мирною угодою з Росією – буде мирна угода чи ні?
«Якщо чесно, я не бачу, щоб Росія була готова до угоди. А якщо Росія не буде рухатися, то у нас не буде угоди», – пояснив він.
На думку Рінкевичса, звернення Зеленського про фіксацію дати вступу потрібно заслухати на засіданні Європейської Ради.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Інформація про те, що глава МЗС КНР Ван Ї заявив про сприйняття України як «друга і партнера», підтверджується офіційними повідомленнями Китаю. Заява прозвучала 15 лютого 2025 року на зустрічі Ван Ї з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою на полях Мюнхенської конференції з безпеки, повідомило агентство Сіньхуа.
Згідно з публікацією Сіньхуа, Ван Ї зазначив, що Китай і Україна зберігають «традиційну дружбу», а двосторонні відносини спираються на стратегічне партнерство, встановлене у 2011 році. Він також заявив про готовність Пекіна працювати з Києвом над просуванням двосторонніх відносин і практичної співпраці, попри «несприятливі чинники».
У 2026 році тема китайсько-українських контактів знову актуалізувалася на нинішній Мюнхенській конференції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив 13 лютого 2026 року, що запросив Ван Ї відвідати Україну і заявив, що Китай міг би допомогти в досягненні закінчення війни.
Україна 2026 року може зіткнутися з критичним дефіцитом сезонних працівників для збирання малини, заявив голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
За його словами, без залучення іноземної робочої сили країна не зможе зібрати врожай малини і зберегти позиції експортера цієї ягоди.
Як зазначається в публікації, площа малинників в Україні 2024 року становила близько 5 тис. га, а потреба в робочій силі оцінюється приблизно в 15 збирачів на 1 га. Таким чином, у сезон потрібно понад 70 тис. працівників тільки для малини. Дефіцит кадрів також зачіпає господарства з вирощування лохини та полуниці, а також яблуневі сади.
Керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій повідомив, що 2026 року українські компанії планують завозити працівників у сади, зокрема з Бангладеш і Непалу, за аналогією з практикою Сербії. При цьому, з урахуванням зростання площ садів, додаткова потреба може скласти не менше 100 тис. збирачів.
13 лютого 2026 року, 11:00
КМДА, Колонний зал
(м. Київ, вул. Хрещатик, 26)
Організатори конкурсу:
Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine» та Італійська асоціація VITAWORLD
13 лютого 2026 року в Колонному залі Київської міської державної адміністрації відбудеться урочистий фінал VIII Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Fashion PRORYV for Freedom and Peace» https://fashionglobusukraine.com/konkurs/ua/fashion-proryv-2026 — масштабної події, що поєднує моду, освіту, культуру та міжнародне партнерство України та Італії. Фінал конкурсу в Києві проходитиме у форматі показу колекцій спортивного та адаптивного одягу й нагородження переможців.
Конкурс Fashion PRORYV, започаткований у 2016 році, став унікальною платформою співпраці між освітянами, виробниками, молодими дизайнерами та майстрами швейної справи. Проєкт, ініційований організацією Fashion Globus Ukraine, створив ефективну модель взаємодії освіти, бізнесу та творчості.
«За роки війни з рф ми створили платформу миротворчої культурної дипломатії, де Україна говорить із світом не мовою жалю, а мовою гідності, творчості й культури, нами створено прецедент: коли конкурс в індустрії моди став наративом про людяність, силу, стійкість і надію», – говорить Президентка конкурсу Голда Виноградська.
За роки існування конкурс проходив під патронатом мерій Львова, Харкова, Хмельницького та Кривого Рогу. У 2025 році проєкт отримав підтримку Посольства США в Україні, а у 2026 році — мерії міста Мілана.
Мода як культурна дипломатія
У час війни Fashion PRORYV набув особливого значення, перетворившись на платформу культурної дипломатії та міжнародного діалогу. Щороку в конкурсі беруть участь від 60 до 100 закладів освіти з усіх регіонів України. У 2025 році колекції переможців були представлені в Парижі, Осло, Мілані та Люксембурзі.
Цьогорічний конкурс присвячений співпраці з Італією та тематиці спорту. У ньому беруть участь студенти 52 українських закладів індустрії моди та 4 університетів Італії (Венеція, Салерно, Мілан, Рим).
Міжнародний фінал у Києві та Мілані
Урочиста міжнародна презентація відбудеться 28 лютого 2026 року в Мілані Milan San Siro Hotel) в межах подій Milano-Cortina 2026 та Milan Fashion Week.
Такі проєкти демонструють інноваційний потенціал України, перспективи молоді та цінність людського капіталу.
Поважні гості та професійне журі
У заході візьмуть участь:
До складу журі входять провідні фахівці у сфері моди, освіти та креативних індустрій України та Італії: Іван Фролов, Катя Сільченко, Олена Голець, Тарас Притула, Катерина Мирошниченко, Галина Єрко, Емілія Аmetrano, Walter Togni, Еlena Каlencani.
Генеральний партнер конкурсу: компанія SOFTORG
Запрошення
Організатори запрошують журналістів та представників ЗМІ розділити свято Fashion PRORYV — подію про сміливість, талант і силу творити майбутнє навіть у найскладніші часи. Такі проєкти демонструють прорив України, перспективи для молоді і перш за все цінність людського капіталу!
Акредитація ЗМІ
Для акредитації та отримання додаткової інформації:
+38 067 220 86 37
Goldafashion.ua@gmail.com
www.fashionglobusukraine.com
Інтерфакс Україна – офаційний інформаційний партнер події.
У Чехії на 31 грудня 2025 року було зареєстровано 1 131 197 іноземців – на 37 108 більше, ніж роком раніше (+3,4%), випливає із даних МВС та статистичного блоку Чеського статистичного управління, які наводить інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За оцінкою МВС, іноземці становлять 10,38% населення країни (для розрахунку використовувалася чисельність населення 10 897 178 осіб станом на 30 вересня 2025 року). Це означає, що «корінне населення» (жителі без іноземного громадянства) становить близько 9,766 млн осіб (оцінка за різницею показників).
Структура легального перебування на кінець 2025 року включала 343 876 осіб із тимчасовим перебуванням, 394 265 — з ПМП і 393 056, зареєстрованих за режимом тимчасового захисту. Найбільша концентрація іноземців фіксується в Празі (32,4% усіх зареєстрованих іноземців) і в Середньочеському краї (14,5%).
Рейтинг: топ-10 громадянств серед іноземців у Чехії (31.12.2025)
| Місце | Країна | Кількість осіб |
|---|---|---|
| 1 | Україна | 612 953 |
| 2 | Словаччина | 125 280 |
| 3 | В’єтнам | 69 685 |
| 4 | Росія | 37 524 |
| 5 | Румунія | 21 287 |
| 6 | Польща | 17 631 |
| 7 | Болгарія | 17 562 |
| 8 | Монголія | 14 908 |
| 9 | Філіппіни | 14 530 |
| 10 | Угорщина | 12 111 |
