Український Червоний Хрест (УЧХ) і ДСНС України провели спільні навчання в Рівненській області, повідомив УЧХ у Facebook у суботу.
“Наша співпраця з ДСНС України – це приклад єдності, яка рятує життя. Ми розвиваємо спільні навчальні платформи, зміцнюємо потенціал громад і допомагаємо тим, хто першим реагує на надзвичайні ситуації. Сьогодні Український Червоний Хрест у 20 регіонах інтегрований у територіальні підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту. Ми стали частиною державного механізму реагування і до травня 2026 року плануємо повністю завершити інтеграцію на обласному рівні”, – заявив генеральний директор Українського Червоного Хреста Максим Доценко на відкритті навчань.
За словами заступника голови ДСНС України Володимира Демчука, такі навчання – це не тільки тренування технічних навичок, а й відпрацювання взаємодії між структурами, які в критичний момент діють як єдина команда.
«Ми вдячні Українському Червоному Хресту за підтримку, за обладнання, навчальні можливості та постійну готовність допомагати», – зазначив Демчук.
Під час навчань рятувальники та волонтери загонів швидкого реагування Українського Червоного Хреста з 5 областей відпрацьовували взаємодію в реагуванні на надзвичайні ситуації.
Учасники навчань працювали на чотирьох локаціях, відпрацьовуючи дії з рятування постраждалих під завалами, реагування на наслідки хімічних і радіаційних інцидентів, ліквідації пожеж під час ДТП і на станції деконтамінації постраждалих.
Крім того, Український Червоний Хрест і ДСНС України підписали договір про спільне використання навчально-тренувального полігону ДСНС України в Рівненській області.
В рамках заходу Головне управління ДСНС України в Рівненській області отримало модульний будинок, який стане простором для навчань і координації дій під час тренувань. Крім того, передано 95 комплектів пожежного обладнання для добровільних пожежних команд територіальних громад Рівненської області.
У Сербії в Нові-Саді пройшов фестиваль українського дитячого мистецтва «Веселка», організований за участю посольства України та української діаспори. Захід став майданчиком культурного єднання та підтримки українських сімей, які проживають у Сербії, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Фестиваль «Веселка» зібрав дітей та сім’ї українського походження з різних міст Сербії, запропонувавши їм майстер-класи, концерти та інтерактивні зони. Мета заходу — зберегти зв’язок з українськими коренями, підтримати емоційне благополуччя дітей переселенців та зміцнити культурну інфраструктуру діаспори.
Точні дані про чисельність українських громадян і жителів Сербії варіюються. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з початку війни зареєстровано близько 22 000 українських громадян у країні.
При цьому статистика про кількість українців, які проживають постійно або на тимчасовому захисті, не публікується регулярно.
Звіт компанії Microsoft показав, що в першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце в світі і третє в Європі серед країн, які найчастіше ставали об’єктом кіберактивності, зокрема в Європі майже кожен десятий потерпілий був з України (9,5%).
“Незважаючи на величезні виклики, Україна швидко трансформується і стає лідером у сфері кібербезпеки. Прискорюючи впровадження хмарних технологій, застосовуючи ШІ для захисту критичної інфраструктури та стимулюючи інновації, країна формує цифрову стійкість”, – цитуються слова технологічного директора Microsoft у кластері країн Північної Європи (NTO Europe North Multi-country Cluster) Ренате Страздіна.
У звіті зазначається, що понад 52% кібератак з відомими мотивами обумовлені вимаганням і програмами-вимагачами, тоді як на кібершпигунство припадає лише 4%. У 80% випадків мета нападників – викрадення даних, що підкреслює глобальний характер цієї загрози.
Компанія зазначає, що щодня обробляє понад 100 трлн сигналів систем безпеки, блокує приблизно 4,5 млн нових спроб атак шкідливого ПЗ, аналізує 38 млн випадків виявлення ризиків для облікових записів користувачів і сканує 5 млрд електронних листів на наявність шкідливих програм і фішингових загроз.
Microsoft у звіті зазначив, що все частіше цілями кібератак стають лікарні, школи та місцеві органи влади через зберігання конфіденційних даних та обмежені ресурси на кіберзахист. Таким чином, це призводить до затримок у наданні медичної допомоги, переривання навчального процесу та зупинки транспортних систем.
Microsoft Digital Defense Report 2025 також додає, що на сьогоднішній день застарілі заходи безпеки є неефективними. Тому використання користувачами багатофакторної аутентифікації (MFA), особливо стійкої до фішингу, може запобігти понад 99% атак, пов’язаних з викраденням облікових даних.
Окремо в звіті зазначається, що загроза з боку державних суб’єктів залишається. Зокрема, Росія розширює атаки за межі України, наприклад, на малі підприємства країн НАТО, використовуючи їх як точки входу в більші організації. Китай розширює атаки на різні галузі та неурядові організації, використовуючи вразливі пристрої для прихованого доступу.
Microsoft додав, що Іран атакує логістичні компанії в Європі та Перській затоці, ймовірно, готуючись до зриву комерційних перевезень, а Північна Корея фокусується на фінансовій вигоді та шпигунстві, зокрема через працевлаштування ІТ-фахівців за кордоном, які передають заробітки режиму.
У звіті зазначається, що штучний інтелект (ШІ) прискорює розвиток загроз. Наприклад, кіберзлочинці застосовують ШІ для автоматизації фішингу та створення штучно згенерованого контенту. Фахівці з кібербезпеки, навпаки, – для більшої можливості виявити загрози та підвищити рівень безпеки користувачів.
Кільський інститут світової економіки повідомив у вівторок, що військова допомога Україні в липні та серпні скоротилася на 43% порівняно з першим півріччям.
За даними інституту, більша частина військової допомоги зараз надходить через програму «Пріоритетний перелік потреб України» (PURL). До неї входять союзники НАТО з Бельгії, Канади, Данії, Німеччини, Латвії, Нідерландів, Норвегії та Швеції.
Ініціатива PURL замінила американські пожертви зброї Україні і тепер вимагає від союзників оплачувати поставки американської зброї.
Україна та Словацька Республіка підписали угоду про технічне та фінансове співробітництво і спільну дорожню карту.
З української сторони угоду підписав віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка за результатами спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій у п’ятницю.
Також країни підписали протокол між урядами про пункти пропуску через спільний державний кордон. З української сторони документ підписав віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Крім того, підписано угоду між країнами про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словаччині та диппредставництва Словаччини в Україні. З українського боку документ підписаний міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко і прем’єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо підписали угоду про обмін інформацією про трудову мобільність, а також спільну дорожню карту.
Як повідомлялося, у п’ятницю проходять спільні міжурядові українсько-словацькі консультації за участю прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та прем’єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо.
Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
