26 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва.
Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
«Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.
Документ підготовлено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі на млн, що в 5,1 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вираженні імпорт картоплі зріс у 4,8 раза, до $66,086 млн проти $13,69 млн рік тому. При цьому основний імпорт здійснювався з Польщі (36,9% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,7%) і Нідерландів (11,6%).
Водночас експорт картоплі з України за звітний період зменшився на 13,4%, до 2,14 тис. тонн, тоді як у грошовому вираженні реалізація була вигіднішою і принесла на 2,4% ($521 тис.) виручки більше, ніж минулого року. Основним покупцем української картоплі була Молдова (58,5% всіх експортних поставок), Азербайджан (38,6%) і Сінгапур (0,6%).
У жовтні 2025 року Україна імпортувала картоплі 359 тонн, що в 11,4 рази (4,09 тис. тонн) менше порівняно з минулорічним аналогічним періодом, а експорт збільшився в 4,6 рази (269 тонн).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і нестачу насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький в подкасті Центру економічних стратегій зазначив, що в 2025 році врожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж минулого року, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
За прогнозом 7SDA загальне виробництво молока в Україні 2026 року скоротиться ще більше через зменшення поголів’я корів, проблеми з промисловим виробництвом, пов’язані з війною, та неефективне виробництво домогосподарств. Такий прогноз зробили аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA).
Виробництво молока в Україні 2026 року оцінюється у 6,8 млн т, що на 4% менше показника поточного року (7,1 млн т). Водночас очікується, що споживання молочної продукції в країні наступного року зросте незначно, а зростання доходів українців компенсується відтоком населення.
Прогноз USDA щодо виробництва та торгівлі окремими видами продукції
Сир
виробництво: 139 тис. т (+4 тис. т)
експорт: 20 тис. т (+4 тис. т)
імпорт: 45 тис. т (+2 тис. т)
Вершкове масло
виробництво: 73 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 14 тис. т (+1 тис. т)
зростання пов’язане з прогнозуванням високого попиту на міжнародних ринках та хорошою рентабельністю виробництва.
Сухе знежирене молоко
виробництво: 33 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 24 тис. т (+1 тис. т).
В Україні більше айтівців закривають свої фопи, аніж відкривають нові: -7,5 тисячі підприємців від початку року. Загалом айтіфопи серед довгожителів: майже 4 роки складає медіана життя тих, хто працював у сфері компʼютерного програмування та закрився цього року. Найстаріший підприємець з-поміж тих, хто закрився цьогоріч, пропрацював 34 роки.
18 605 нових фопів у сфері комп’ютерного програмування з’явилось цьогоріч — за рік кількість новачків у сфері майже не змінилась. Натомість чинні бізнеси закриваються все активніше: 26 158 айті-підприємців завершили свою діяльність. Загалом за рік втрати в галузі зросли втричі: – 7 553 фопів лише за десять місяців цьогоріч.
Найбільше нових ІТ-фопів традиційно зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Водночас позитивний баланс — коли відкрилося більше, ніж закрилося — зберігся лише у двох регіонах: на Волині (+19 фопів) та Тернопільщині (+12).
Серед нових ІТ-підприємців переважають чоловіки — 57% реєстрацій, тоді як жінки становлять 43%. І в жодному регіоні кількість жінок-фопів не перевищує чоловічу — це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки.
Медіана життя фопа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — 4 роки. Кожен шостий ІТ-фоп припиняє діяльність уже протягом першого року, ще третина працює від одного до чотирьох років. Найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991-го.
Втім закриття фопів не обов’язково свідчить про кризу у галузі — скоріше, про те, як змінюється формат працевлаштування айтівців. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як фопи. До порівняння, ще рік тому таких було 70%, а 2022-го — 87%.
Водночас за даними Джині кількість вакансій в ІТ-сфері лише за рік лише зросла. Так, якщо за 10 місяців минулого року було розміщено 72 396 пропозицій про роботу для айтівців, за цей самий час цьогоріч таких пропозицій вже на 11% більше: 80 297.
https://opendatabot.ua/analytics/it-foponomics-2025
Перший дилерський центр нового преміального бренду електричних і гібридних автомобілів Avatr, що виходить на ринок України, відкрив на Столичному шосе в Києві офіційний дистриб’ютор нової марки – ТОВ «Атлант Моторз Юкрейн» (входить до групи компаній «Атлант Моторз»), повідомила прес-служба компанії.
Офіційна презентація бренду відбулася 20 листопада. «Атлант Моторз Юкрейн» забезпечуватиме повний цикл – від продажу автомобілів до сервісного обслуговування, гарантії заводу-виробника та продажу оригінальних запчастин.
«Атлант Моторз Юкрейн» повідомляє про плани розширення мережі офіційних дилерських центрів у різних регіонах України. Зокрема, до кінця цього року з’являться офіційні дилери в Одесі, Києві, Харкові, а вже у 2026 році брендові шоуруми AVATR відкриються у Львові та Дніпрі.
На офіційному відкритті було представлено три моделі бренду, зокрема Avatr 07 – міський середньорозмірний гібридний або електричний SUV. Авто пропонується у двох варіантах: повністю електричному (BEV) та послідовному гібриді (REEV). Версія REEV оснащена гібридною установкою на базі 1,5-літрового турбодвигуна та електромоторів загальною потужністю до 492 к.с.
Група компаній «Атлант Моторз» працює на ринку України понад 20 років, представляє, зокрема, бренд Renault у Харкові та Харківській області. До групи також входить «Атлант Моторз Енерджі» (Харків) – один із найбільших постачальників електромобілів із Китаю до України, який, за даними YouControl, у 2024 році отримав чистий дохід 619,9 млн грн, а в січні-вересні 2025 року – 1,28 млрд грн.
Доходи державного бюджету України за січень-жовтень 2025 року склали 2,97 трлн грн, у тому числі доходи загального фонду – 2,11 трлн грн, що відповідно на 26,4% і 26,1% більше показників аналогічного періоду 2024 року, повідомило Міністерство фінансів.
За підсумками 2024 року доходи загального фонду зросли на 513,9 млрд грн, або на 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, тоді як видатки загального фонду збільшилися на 454,5 млрд грн, або на 15% – до 3 трлн 488,8 млрд грн, випливає з даних Мінфіну.
Спочатку держбюджет-2025 був затверджений з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, у тому числі доходами загального фонду 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 3 трлн 591,6 млрд грн.
Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки держбюджету-2025 на 400,5 млрд грн і доходи – на 147,5 млрд грн. У жовтні парламент схвалив додаткове збільшення видатків ще на 324,7 млрд грн для сектора національної безпеки і оборони при одночасному підвищенні доходів на 20 млрд грн.
З урахуванням внесених змін доходи держбюджету-2025 (без урахування грантів) зараз заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, тоді як видатки – 4 трлн 337,5 млрд грн. Для загального фонду передбачені доходи 2 трлн 278,7 млрд грн і видатки 3 трлн 990,1 млрд грн.
Таким чином, формально закладений дефіцит держбюджету-2025 без урахування грантів і міжнародної допомоги становить близько 1,85 трлн грн, а дефіцит загального фонду – близько 1,71 трлн грн, значна частина яких, за даними Мінфіну, спрямовується на фінансування сектора безпеки і оборони.
