У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
– промислових товарів на 213 млн грн;
– транспортних засобів на понад 122 млн грн;
– продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
– валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період. На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
Фонд державного майна оголосив на 13 серпня аукціон з приватизації державного пакета акцій у розмірі 100% статутного капіталу ПрАТ «Вінницябутхім», повідомляє прес-служба ФДМУ.
Згідно з повідомленням, онлайн-торги пройдуть в електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за стартовою ціною 301,4 млн грн. Розмір гарантійного внеску становить 15,07 млн грн, реєстраційного внеску – 80 тис. грн (всі цифри – без ПДВ). Термін подання пропозицій для участі в торгах – до 12 серпня включно (до 20:00).
Майно розташоване у Вінниці, на вул. Академіка Янгеля, 4.
Основним видом діяльності є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Розмір статутного капіталу становить 26 млн 636,7 тис. грн.
Об’єкт складається з 25 одиниць нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо) загальною площею 31 тис. 364,2 кв. м, розташованих на чотирьох земельних ділянках загальною площею 4,1074 га.
ПрАТ «Вінницябитхім» не укладало договорів оренди щодо свого майна.
Згідно з повідомленням, новий власник підприємства повинен зберегти основні види діяльності компанії та не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.
Крім того, він повинен за півроку сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.
«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.
Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницябутхім».
У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницябутхім» були передані в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-Сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницябитімі».
АРМА припинило управління активом у квітні 2025 року і передало його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Як повідомляло раніше агентству «Інтерфакс-Україна» Afina Group, до структури якої входить ТОВ «Крайтекс-Сервіс», компанія розглядає можливість участі в приватизаційному аукціоні з придбання виробничих активів ПрП «Вінницяпобутхім», які протягом останніх двох років працювали у виробничому ланцюжку компанії. При цьому Afina Group не буде боротися за активи за будь-яку ціну, маючи чітке розуміння меж доцільності участі в конкурентних торгах.
Детальніше про ПрВТ «Вінницабутхім» за посиланням: https://is.gd/VZVnkE
Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень 2025 року скоротився на 15,4% – до $3,5 млрд, зокрема чиста оплата праці зменшилася на 18,7%, а обсяг приватних трансфертів – на 11,2%, свідчать дані платіжного балансу Національного банку України (НБУ). Як зазначається у статистиці, за травень обсяги приватних грошових переказів зменшилися на 13,2%, до $0,7 млрд.
«Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 9,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 9,7%», – коментує Нацбанк.
Загалом обсяг переказів через офіційні канали в травні 2025 року був на 9,6% меншим, ніж у травні 2024-го, тоді як надходження через неформальні канали скоротилися на 18% у річному вимірі.
У травні 2025 року сальдо первинних доходів стало від’ємним і становило $45 млн проти профіциту $20 млн у травні 2024-го.
«Скорочення надходжень за статтею »оплата праці” (на 16,9%) відбувалося швидшими темпами, ніж зменшення виплат за доходами від інвестицій6 (на 2,7%). Профіцит балансу вторинних доходів скоротився”, – пояснює регулятор.
Водночас профіцит балансу вторинних доходів зменшився до $0,7 млрд з $1,0 млрд у травні минулого року через скорочення обсягів технічної та гуманітарної допомоги.
У Києві відбувся урочистий дипломатичний прийом з нагоди 34-ї річниці проголошення незалежності Республіки Словенія. Захід зібрав представників українського уряду, дипломатичного корпусу, громадськості та бізнесу, що працює в Україні. З урочистою промовою виступила Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні пані Матея Превольшек.
У своєму зверненні посол наголосила на спільності історичних викликів, які пройшли Словенія та Україна у своїй боротьбі за незалежність, демократію та національну ідентичність.
«Словенія святкує свій 34-й день народження. У цей же час Україна здобула свою незалежність, адже це була епоха, сповнена змін, нових ідей та сподівань щодо свободи, демократії та економічного розвитку», — зазначила Матея Превольшек.
Вона підкреслила, що попри очевидні географічні та демографічні відмінності, дві держави вже понад 30 років підтримують тісні партнерські відносини. Словенія, за її словами, твердо стоїть на позиціях підтримки європейського курсу України та її боротьби за свободу.
«Я мала і маю можливість переконатися в мужності українського народу, його прагненні до кращого майбутнього у власній країні, відвідуючи багато українських регіонів, міст і сіл для підтримки проектів у рамках словенської співпраці в галузі розвитку та гуманітарної допомоги», — додала дипломатка.
Словенія підтримує низку ініціатив в Україні, зокрема у сфері реабілітації ветеранів, підготовки психологів і педагогів для роботи з травмованими дітьми, а також співпраці між українськими та словенськими муніципалітетами.
Особливо тепло гості зустріли повідомлення посла про її особисте рішення вивчати українську мову. Вона наголосила на важливості збереження мовної ідентичності, як для словенців, так і для українців.
«Це було дуже правильне рішення, адже я не лише пізнаю милозвучність вашої мови, але й зможу спілкуватися з людьми та краще розуміти їхні відчуття», — підкреслила пані Превольшек.
На завершення виступу посол висловила вдячність всім словенським компаніям, які працюють в Україні та долучилися до організації прийому, а також дипломатичній команді та своєму чоловіку за підтримку.
Прийом завершився традиційним підняттям келихів на честь дружби між Словенією та Україною, які, за словами Посла, «народилися з важкого минулого, але впевнено рухаються до спільного майбутнього».
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Обсяг надходжень від туристичного збору до місцевих бюджетів за січень-травень 2025 року сягнув 132 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року він становив 98,6 млн грн, повідомляє Державна податкова служба (ДПС).
“Найпривабливіше місто для туристів – Київ. 25% сплаченого туристичного збору припадає на столицю (33 млн грн)”, – констатується в повідомленні на сайті служби в четвер.
За підсумками зазначеного періоду в лідери вийшли також Львівська (24,7 млн грн), Івано-Франківська (21,2 млн грн) та Закарпатська область (10,5 млн грн).
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують податковим агентам громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. Своєю чергою податкові агенти (тобто суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання/ночівлі: готелях, хостелах, будинках відпочинку тощо) перераховують його до місцевого бюджету.
Наголошується, що перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, оприлюднено на сайтах місцевих рад.
Служба також наголосила, що ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання. Вона становить до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України та до 5% – для іноземців
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/909659.html
