Фонд державного майна України (ФДМ) заніс Дрогобицьку солеварню до списку підприємств, що підлягають приватизації, повідомила солеварня у Facebook.
«На жаль, підприємство не може самостійно відновлюватися, оскільки сплачує 80% від чистого прибутку як дивіденди, і в нього не залишається практично жодних коштів для відновлення. Тому важливо знайти ефективні рішення для збереження нашої спадщини», – зазначено в повідомленні.
Керівництво підприємства вважає, що купівля підприємства приватним інвестором або передача в обласну чи міську комунальну власність – це один з ефективних способів збереження та відновлення майна. У такому разі весь дохід можна спрямовувати на розвиток підприємства та залучити кошти ззовні.
«Керівництво готове зробити все можливе, щоб виробництво солі тривало. І так, це реально! Ми дбатимемо про те, щоб в умовах приватизації було включено продовження виробництва дрогобицької солі», – йдеться в повідомленні.
Дрогобицька солеварня – це найстаріше підприємство України, яке розпочало виробництво 1390 року. Сіль на заводі виварюють із ропи, яку добувають у надрах. Нині на підприємстві випускають продукцію двох видів: «Сіль кухонна виварна йодована» і «Сіль кухонна виварна без добавок». Після початку бойових дій на сході це практично єдине підприємство в Україні, яке займається виробництвом солі. З ним налагодили співпрацю провідні торговельні мережі країни. З 2019 року завод активно розвиває туризм.
88% зброї в реєстрі від початку повномасштабної — втрачено
Понад 270 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку повномасштабної війни в Україні. Це 40% від загальної кількості викраденої і втраченої зброї у реєстрі. Понад 78 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку року. Найчастіше втрачають зброю на Донеччині, у Запорізькій області та Києві.
270 945 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 40% від загальної кількості, яка перебуває в реєстрі вкраденої або втраченої зброї.
Цьогоріч кількість втраченої та викраденої зброї зросла: за неповний 2024 зброї вкрали або загубили більше, аніж за весь минулий рік — 78 217 одиниць. Водночас це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше зброї до реєстру потрапило у 2022 році — 116 687 одиниць.
Найчастіше втрачають мисливські рушниці (27.9%), автомати (27.8%) та карабіни (10.8%). А серед моделей лідує автомат АК-74 — 51 008 одиниць (18.8%), а також пістолети ПМ (7.4%) та карабіни СКС (4.4%).
Найбільше втрат у прифронтових Донеччині (19.4%) та Запорізькій області (11.8%), а також у Києві (10%).
Переважна більшість зброї у реєстрі від початку повномасштабної втрачено — 88%. Лише 12% зброї з реєстру було викрадено.
Контекст
Нагадаємо, що у серпні 2024 року Президент підписав законопроект №9538, який надає цивільним особам право декларувати, володіти та використовувати знайдену вогнепальну зброю та боєприпаси для захисту від збройної агресії РФ.
Українці зможуть використовувати задекларовану трофейну зброю протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.
https://opendatabot.ua/analytics/weapon-wanted-2024
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2024 року стали страхові компанії СГ «ТАС» (2,553 млрд грн), «АРКС» (2,371 млрд грн), «Уніка» (2,329 млрд грн), «ІНГО» (1,952 млрд грн) і СК «ВУСО» (1,732 млрд грн), повідомляють на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з 6 міс. -2024 СК «Уніка» опустилася на третю позицію з другої, а СК «АРКС» посіла її місце; СК «УСГ» залишила п’ятірку лідерів з п’ятої позиції, дозволивши СК «ВУСО» увійти в топ-5.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками семи місяців лідирують СГ «ТАС» (775,3 млн грн), «Оранта» (739,3 млн грн), «Княжа ВІГ» (570,6 млн грн), «ПЗУ» (360,4 млн грн) і «ВУСО» (244,4 млн грн).
Лідерами на ринку «Зелена картка» за зібраними преміями за вказаний період є «ТАС» (754,5 млн грн), «УСГ» (405,5 млн грн), «Княжа ВІГ» (372,1 млн грн), «ПЗУ» (310,5 млн грн) і «Оранта» (227 млн грн) (змін не відбулося).
Також без змін на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,256 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,034 млрд грн), «Уніка» (622,6 млн грн), «ВУСО» (531,3 млн грн) і «УСГ» (495,1 млн грн).
Водночас серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше топ-5 у цьому сегменті, є СК «Уніка» (1,018 млрд. грн.), далі йдуть СК «Універсальна» (560 млн грн), СК «ІНГО» (422,7 млн. грн). СК «ВУСО» (328,4 млн грн) піднялася з п’ятої позиції на четверту, а «АРКС» (324,5 млн грн) зайняла її місце.
У липні 2024 року на ринку страхування життя змін за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК «МетЛайф» (1,506 млрд грн), СК «ТАС» (388,4 млн грн), «Граве Життя» (311 млн грн), «Уніка Життя» (230,9 млн грн) і «ПЗУ Життя» (217,1 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець липня 2024 року на страховому ринку України працюють 69 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
Міжнародні резерви України в серпні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), зросли на 13,7%, або на $5 млрд 98,6 млн – до $42 млрд 330,5 млн.
«Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні центробанку на сайті в п’ятницю ввечері.
Водночас чисті міжнародні резерви НБУ в серпні навіть трохи скоротилися – на $2 млн – до $23,301 млрд.
Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Відповідно до опублікованої інформації, Нацбанк продав на валютному ринку $2,696 млрд і викупив у резерви $0,3 млн, чистий продаж валюти НБУ в серпні скоротився з $3,05 млрд до $2,696 млрд.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $8,465 млрд, з яких $4,553 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility і $3,89ША через Світовий банк.
За обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $724,1 млн, з яких $266,0 млн – обслуговування і погашення боргу перед Світовим банком; $239,9 млн – виплати, пов’язані зі здійсненням реструктуризації єврооблігацій, $130,1 млн – виплати за державними деривативами і $88,1 млн – виплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $392,4 млн.
«У серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $443 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяців майбутнього імпорту», – констатував регулятор у релізі.
У Києві в готелі Premier Palace Hotel пройшов урочистий прийом, організований Посольством Республіки Молдова з нагоди 33-ї річниці незалежності країни. Подія зібрала дипломатів, політиків, культурних діячів та представників бізнесу, які мали змогу насолодитися молдавською гостинністю, винами та національними стравами.
Посол Республіки Молдова в Україні пан Валеріу Ківерь виступив з урочистою промовою, у якій відзначив не лише здобутки Молдови за роки незалежності, а й висловив подяку Україні за плідне співробітництво.
Основні тези промови Валерія Чиверія:
“Мені дуже приємно вітати вас на прийомі з нагоди 33-ї річниці незалежності Республіки Молдова. Ми вдячні вам за те, що ви приєдналися до нас у цей святковий день. У нас є два важливих свята: День незалежності, який ми відзначаємо 27 серпня, і День румунської мови, що святкується 31 серпня. Крім того, ми нещодавно відзначили День національної армії, що додає ще одну нагоду для святкування.
Цього року особливо важливі майбутні президентські вибори 20 жовтня, коли громадяни Молдови зможуть обрати європейський шлях розвитку країни. Ми впевнені, що і українці прагнуть того ж для своєї країни, що ще більше зміцнить наші відносини.
Зараз рівень наших двосторонніх відносин на найвищому рівні за всю історію. За останні два роки Україна тричі приймала Президента Молдови, двічі – Прем’єр-міністра, а також відбулися численні візити на рівні міністрів. Наше співробітництво охоплює різні багатосторонні платформи, включно з Формулою миру, Кримською платформою та іншими важливими ініціативами.
Молдова підтримує Україну від самого початку цієї несправедливої війни. Ми відкрили кордони для понад мільйона українців, надали притулок понад ста тисячам. Ми віримо, що лінії солідарності, по яких експортується українське зерно, одного дня стануть лініями, якими будуть повернуті товари для відбудови України.
Обидві наші країни прагнуть стати частиною європейської родини, і ми переконані, що це ще більше зблизить нас. Молдавсько-українське співробітництво ґрунтується на взаємній повазі та розумінні. Ми також вдячні українській владі за відновлення історичної правди, що стосується румунської мови, і вітаємо всіх носіїв румунської мови з їхнім святом.”
Наприкінці своєї промови Валеріу Ківерь висловив подяку українським колегам за їхню відкритість і співпрацю, а також відзначив продуктивні тристоронні зустрічі між Молдовою, Україною та Румунією.
Згадуючи зусилля посольств, консульств і почесних консулів Молдови в різних регіонах України, він подякував їм за сприяння розвитку двосторонніх відносин та організацію заходу, особливо підкресливши їхню роботу під тиском війни.
Молдова визнала незалежність України 10 грудня 1991 року, невдовзі після здобуття Україною незалежності. Дипломатичні стосунки між Республікою Молдова та Україною були встановлені 10 березня 1992 року.
Міністерство аграрної політики та продовольства й учасники зернового ринку в доповненнях до меморандуму про взаєморозуміння зафіксували у 2024/2025 маркетинговому році граничний для експорту обсяг у 16,2 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита (меслин) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
«Метою підписання меморандуму та додатка до нього є забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованого, передбачуваного, гнучкого та стабільного режиму експорту зерна та сталого функціонування ринку зерна в Україні», – процитувала пресслужба слова виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Сторони також домовилися про щомісячний моніторинг обсягів експорту зерна та за необхідності коригування граничного обсягу експорту в січні 2025 року.
Як повідомлялося, Мінагрополітики та учасники зернового ринку в липні 2024 року підписали меморандум про взаєморозуміння на 2024/25 МР. Сторони домовилися співпрацювати щодо узгодження балансових характеристик зернового ринку України для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту зерна та надходження валютної виручки.
