Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся зі своїм колегою главою МЗС Китаю для обговорення розвитку двосторонніх відносин і торгівлі.
“Разом із Андрієм Єрмаком зустрілися з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. Подякували Китаю за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України”, – написав він у соцмережі Х у ніч на четвер.
За словами Сибіги, сторони зосередилися на наступних кроках із розвитку двосторонніх відносин і торгівлі. Також обговорили перспективи подальших контактів.
Сибіга зазначив, що вони поінформували про зусилля України щодо реалізації Формули миру та обмінялися думками щодо принципів досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру для України на основі Статуту ООН.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вивчає можливість створення до кінця 2024 року – початку 2025 року системи страхування військових ризиків для внутрішнього транспорту і товарів, що переміщуються в Україні, повідомив керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіс Маліж.
«Ми розглядаємо можливість страхування військових ризиків для транспорту, внутрішнього транспорту, що має вийти на ринок у якийсь момент, можливо, до кінця року або на початку наступного року», – сказав Маліж на другому щорічному форумі “Український експорт: вікно відкривається”, організованому виданням “Економічна правда”.
Він уточнив, що нова модель страхування від військових ризиків може поширюватися на фури і залізничні вагони. Також, вона слугуватиме для страхування товарів, що переміщуються в країні.
Saab планує створити виробництво в Україні, щоб підтримати розвиток незалежного оборонного потенціалу країни, заявив генеральний директор шведського виробника оборонної техніки в інтерв’ю Reuters.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило сплеск попиту на військову техніку, і кілька західних виробників прагнуть створити виробництво в Україні.
«Ми повинні допомогти Україні розбудовувати суверенний потенціал і можливості, тому нам потрібно мати партнерство з українською промисловістю в Україні, а також з українською промисловістю, яка переїхала за межі України», – сказав генеральний директор Saab Мікаель Йоханссон.
Він додав, що Saab веде переговори з двома або трьома компаніями про те, «як налагодити місцеве виробництво», але угоду ще не укладено.
Saab, який конкурує з такими компаніями, як американський гігант Lockheed Martin, французька Dassault Aviation і британська BAE Systems, переживає бум попиту, викликаний глобальною напруженістю, війною в Україні та нещодавнім вступом Швеції до НАТО.
Йоханссон сказав, що бачить потенціал для співпраці з українськими компаніями у сфері безпілотних літальних апаратів. Він також додав, що Україна може бути постачальником частин для боєприпасів і зробити свій внесок у розвиток сенсорних технологій.
За словами Йоханссона, оборонна промисловість переходить від допомоги на основі пожертвувань до прямих партнерських відносин з Києвом.
«Я думаю, що ми перебуваємо на певному етапі переходу від того, що країни надають допомогу Україні, що, звичайно, триватиме, до того, що ми, як промисловість, постачаємо продукцію безпосередньо Міністерству оборони і збройним силам України, що ще не відбулося повністю, але це починає відбуватися», – сказав він.
Дізнайтеся більше про останні тенденції у сфері ESG, що впливають на компанії та уряди, за допомогою інформаційного бюлетеня Reuters Sustainable Switch. Підпишіться тут.
У вересні 2024 року Україна розпочала імпорт картоплі з Польщі та Литви, повідомляє EastFruit. За офіційною статистикою, з 1 по 23 вересня 2024 року країна вже отримала три вантажівки картоплі: 22 тонни з Литви, вартістю $10,56 тис., і 42 тонни з Польщі, вартістю $20,164 тис.
За даними Державної митної служби (ДМС), у період з січня по серпень 2024 року Україна імпортувала 15 тис. тонн картоплі. Експорт картоплі за цей період становив лише 760 тонн на суму $215 тис., тоді як імпорт – 15,356 тис. тонн на суму $9,324 млн.
Читайте також: Тренди серед топ-10 найбільших країн-експортерів насіннєвої картоплі у світі
На думку аналітиків проекту EastFruit, імпорт картоплі розпочався в зв’язку з підвищеною потребою у продовольчій картоплі серед місцевих оптових компаній та роздрібних мереж, а також спекуляцій щодо потенційного дефіциту якісної картоплі в поточному сезоні. Ціни на картоплю активно зростають через високий попит на продовольчу картоплю, що додатково підживлюється чутками про нестачу якісної картоплі в нинішньому сезоні.
Поганий врожай у 2024 році також сприяв підвищенню цін та зростанню попиту на імпорт картоплі. Експерти EastFruit зазначають, що основними причинами імпорту картоплі стали зростання попиту через потреби армії, міграцію населення, а також скорочення локального виробництва в Україні.
Дефіцит внутрішнього виробництва та великий попит на картоплю сприяли значному збільшенню імпорту.
https://east-fruit.com/uk/novyny/ukrayina-pochala-import-kartopli-v-rozpal-zboru-vrozhayu/
У столичному готелі Fairmont відбувся урочистий прийом нагоди Дня Незалежності Республіки Вірменія. що зібрав представників дипломатичних, культурних та бізнесових кіл. Цей захід не тільки підкреслив історичну вагу свята, але й став нагодою обговорити актуальні виклики та досягнення країни.
“Святкуючи досягнення нашого минулого, ми також повинні протистояти нинішній реальності. Вірменія проходить складний шлях, стикаючись з безпрецедентними викликами регіонального миру і безпеки, які нагадують нам про постійну потребу в силі і єдності,” — наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменія в Україні Владімір Карапетян.
Посол також зупинився на економічних досягненнях Вірменії, підкресливши зростання економіки та збільшення робочих місць, що є свідченням стійкості країни.
“Економіка Вірменії за останні роки зазнала значного зростання. Зростання економіки становить майже 30 відсотків, а доходи державного бюджету збільшилися на понад 90 відсотків. Крім того, було створено близько 200 000 нових робочих місць,” — зазначив він.
Владімір Карапетян висловив оптимізм щодо процесу нормалізації відносин із сусідніми країнами, зокрема з Азербайджаном та Туреччиною. Він відзначив важливість мирних переговорів, наголосивши на важливості взаємного визнання територіальної цілісності.
“Тиждень тому прем’єр-міністр Пашинян зробив чітку заяву щодо готовності Вірменії підписати мирну угоду вже зараз,” — підкреслив він.
Окрім політичних і економічних питань, Владімір Карапетян також приділив увагу ролі діаспори в Україні, назвавши її “надійним мостом” між країнами.
“Вірменська діаспора в Україні вирізняється своєю відданістю та патріотизмом як стосовно історичної Батьківщини, так і України. Понад десять тисяч громадян України вірменського походження сьогодні перебувають на фронті,” — наголосив посол.
Окрему увагу він приділив визнанню внеску відомих вірменських діячів в українську культуру. Зокрема, посол відзначив режисера Романа Балаяна, який був нагороджений Державною премією імені Олександра Довженка.
На завершення свого виступу Владімір Карапетян запросив присутніх відвідати виставку українських вірменських художників, яка відкриється цього тижня у Софійському соборі.
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Вірменія визнала Україну 25 грудня 1991 року. 25 грудня 1991 року між Україною та Вірменією було встановлено дипломатичні відносини.
Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Литовської Республіки в Україні Інги Станітє-Толочкєнє.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, заступник міністра позитивно відзначив рівень двостороннього політичного діалогу між двома державами, зокрема в контексті останніх візитів президента та першої леді Литви, а також міністра закордонних справ. Перебийніс висловив щиру подяку за тверду підтримку Литвою суверенітету та територіальної цілісності України, а також військову, гуманітарну та фінансову допомогу.
“Співрозмовники окремо обговорили подальші практичні кроки з реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського та підтримку України на шляху до повноправного членства в ЄС і НАТО”, – зазначено в повідомленні.
У свою чергу посол Станітє-Толочкєнє запевнила в незмінній підтримці Литвою України, а також наголосила на готовності литовського уряду й надалі посилювати військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.
https://interfax.com.ua/news/diplomats.html
