Європейська Комісія підтверджує виплату Україні 5-го траншу надзвичайної позики макрофінансової допомоги (MFA) на суму EUR1 млрд в рамках ERA, позики будуе погашено за рахунок заморожених державних активів Росії.
“Це ще більше зміцнює роль ЄС як найбільшого донора України з початку російської агресивної війни, а загальна підтримка наближається до EUR150 млрд”, – повідомляє у п’ятницю Європейська комісія.
Уточнюється, що загалом MFA становить EUR18,1 млрд та є внеском ЄС в ініціативу G7 щодо надзвичайних позик для прискорення зростання доходів (ERA), яка в сукупності має на меті надати Україні фінансову підтримку на суму приблизно EUR45 млрд.
“Ці позики має бути погашено за рахунок коштів від іммобілізованих державних активів Росії, що є в ЄС. З цим останнім платежем загальний обсяг позик Комісії Україні в рамках цієї MFA досягає EUR7 млрд від початку 2025 року”, – зазначили в ЄК.
В пресрелізі також нагадується, що, “як було домовлено європейськими лідерами на Спеціальній Європейській Раді на початку березня та підтверджено президенткою Урсулою фон дер Ляєн, Комісія готова за необхідності виділити внесок ЄС в ініціативу щодо позик ERA”.
“Вона підтримує тісний контакт з українською владою щодо наступних виплат. Якщо Україна подасть запит, Комісія готова швидко відреагувати. Це дозволить ЄС підтримати будь-яке суттєве збільшення військових витрат у найближчі тижні та місяці, допомагаючи забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими потенційними мирними переговорами”, – наголошується в пресрелізі.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.
Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.