Європейський Союз офіційно дозволив імпорт із України садивного матеріалу вишні звичайної (Prunus cerasus), вишні сизої (Prunus canescens) та їхніх гібридів, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно з повідомленням, рішення ухвалене Європейською Комісією (Виконавчий регламент ЄС 2025/1949) після розгляду технічного досьє, підготовленого українською стороною. Документ дозволяє ввезення на територію ЄС нещеплених рослин віком до двох років у стані спокою (без листя).
“Відкриття ринку ЄС для українського садивного матеріалу — це ще один крок до глибшої інтеграції в європейський простір та зміцнення репутації України як надійного торговельного партнера”, — зазначили у відомстві.
У Держпродспоживслужбі наголосили, що експортери мають забезпечити безумовне дотримання фітосанітарних вимог Регламенту (ЄС) 2019/2072. Кожен вантаж повинен супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, а невідповідність нормам країни-імпортера є підставою для відмови у його видачі.
Відомство звернуло увагу на необхідність визнання еквівалентності системи сертифікації України для повноцінного експорту матеріалу, що підпадає під дію Директиви Ради 2008/90/ЄС. У цьому контексті важливим кроком стало Виконавче рішення Комісії (ЄС) 2026/75 від 12 січня 2026 року щодо еквівалентності матеріалу для розмноження плодових рослин, вирощених у третіх країнах.
Україна у липні 2025-лютому 2026 року зберегла за собою позицію провідного постачальника соняшникової олії до Європейського Союзу і забезпечила майже 92% загального обсягу імпорту цієї продукції країнами блоку, повідомило спеціалізоване видання OFI Magazine з посиланням на дані Європейської Комісії.
Згідно зі звітом німецького Союзу сприяння розвитку рослин і білків (UFOP), за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) країни ЄС-27 імпортували загалом трохи менше ніж 1,04 млн тонн соняшникової олії. Попри лідерство, загальний показник імпорту знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 1,28 млн тонн.
За оцінкою UFOP, річний урожай соняшнику в Україні скоротився з 13 млн тонн у 2024 році до 10,5 млн тонн у 2025 році, оскільки зменшення врожаю призвело до скорочення обсягів переробки та обмежило експорт соняшникової олії.
Дослідники Agrarmarkt Informations-Gesellschaft також відзначили суттєвий тиск атак Росії на інфраструктуру та портові споруди, які ускладнили логістику олії.
Ринкові спостерігачі у свою чергу відзначили стабілізацію експортних потоків соняшникової олії попри безпекові ризики.
Друге та третє місця серед постачальників посіли Молдова (5% ринку) та Сербія (менше 2%). При цьому Молдова продемонструвала зростання поставок, тоді як Сербія суттєво відстає від рівня попереднього року.
Виробник засобів пасивного вогнезахисту в Україні “Ковлар Груп” вивчає європейський ринок, але фокусується на створенні продуктів для вітчизняного, зазначив директор ТОВ “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми активно вивчаємо європейський ринок і працюємо над гармонізацією технічної документації та процедур оцінки відповідності. Щодо експорту – це виклик, адже європейський ринок таких нішевих продуктів як наші, вже сформований, споживач у питаннях безпеки віддає перевагу більш сталим рішенням, тому край важко знайти свого замовника”, – повідомив він.
За його словами, основною перешкодою для швидкого виходу на ринки ЄС наразі є складність сертифікаційних процедур в умовах війни – іноземні аудитори та технічні експерти не завжди мають можливість приїхати в Україну для проведення необхідного аудиту та технічної інспекції. Проте стратегічно вихід на європейські ринки залишається у планах компанії.
При цьому продукція “Ковлар Груп” – конкурентна за якісними показниками та вартістю. “Вогнезахист – це високотехнологічна і наукомістка галузь, де вирішальними є підтверджені характеристики. За останні 10 років вимоги до тонкошарових вогнезахисних покриттів зросли через необхідність забезпечити стійкість металевих конструкцій під час пожежі вдвічі – з 90 до 180 хвилин, і ми намагаємося не відставати від цього тренду. За окремими параметрами – ефективністю системи, оптимальною товщиною шару, стабільністю результатів – деякі наші рішення не поступаються, а інколи й перевершують європейські аналоги”, – підкреслив Калафат.
Наразі пріоритетом компанії є внутрішній ринок, особливо враховуючи зростання попиту на українські матеріали у зв’язку з масштабними програмами відновлення та відбудови.
“У цьому контексті наша перевага перед імпортом очевидна: це коротка логістика, оперативність постачання, можливість швидко реагувати на зміни проєктних рішень, миттєво надавати технічні консультації та виїжджати на об’єкти. У воєнний та післявоєнний період швидкість прийняття інженерних рішень і стабільність постачання часто є критично важливими. Маємо надію, що із завершенням воєнних ризиків якість втілених проєктів стане додатковим аргументом ефективної реалізації потенціалу експорту українських систем пасивного вогнезахисту”, – каже він.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Тимчасовий захист в Європейському Союзі поки отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.
«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять ніякої різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.
На запитання, чи варто приймати в ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні і чи дійсно на європейському рівні відбувається дискусія про їх тимчасовий захист, враховуючи те, що відповідне питання підняло уряд Люксембургу і українські влади, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються в силі, і це все, що я можу сказати на даний момент”.
Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, поки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
У соцмережі X у п’ятницю ввечері він знову звинуватив Україну в нібито шантажі Угорщини у вигляді зупинки транзиту нафти в координації з Брюсселем і угорською опозицією, щоб створити перебої з поставками в Угорщині і підвищити ціни на паливо перед виборами.
На думку Сійярто, Україна порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як повідомлялося з посиланням на «Укртранснафту», в результаті цілеспрямованої російської атаки 27 січня було завдано значної шкоди технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу «Дружба».
«В даний час на різних етапах тривають роботи з дефектації, стабілізації технічного стану системи та усунення наслідків ворожого удару. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться із залученням профільних технічних підрозділів і спеціалізованого обладнання», – йшлося в офіційному коментарі компанії на запит агентства «Інтерфакс-Україна» 19 лютого.
Угорщина і Словаччина з 18 лютого припинили постачання дизельного палива в Україну до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Єврокомісія, у свою чергу, скликала на 25 лютого нараду координаційної групи з нафти у зв’язку з припиненням поставок до Угорщини та Словаччини через пошкодження Росією нафтопроводу «Дружба».
Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
