Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
Делегація Європейського Союзу в Україні оголосила новий набір учасників на онлайн-курси EU Study Days 2026, при цьому з 2026 року програма відкривається також для дорослих. Кінцевий термін подання заявок – до 23:00 7 лютого 2026 року.
Навчання заплановано на період з 16 лютого по 31 березня 2026 року. До участі запрошуються учні 9-11 класів, студенти старших курсів бакалаврату та магістратури українських вишів денної форми навчання, аспіранти, а також представники мереж ЄС в Україні, включаючи євроклуби та інформаційні центри ЄС.
Програма включає 10 модулів про історію ЄС, інституції, цінності та політику Євросоюзу, а також про європейську інтеграцію України. Формат передбачає відеолекції дипломатів та експертів Делегації ЄС, європейських та українських фахівців, вебінари, дискусії та майстер-класи на платформах Zoom та Webex. За підсумками учасники отримують сертифікат із зазначенням тривалості навчання, кількості годин та переліку модулів.
Також повідомляється, що 45 найактивніших та найуспішніших учасників із числа школярів, студентів та дорослих зможуть взяти участь в офлайн-школі.
Для участі необхідно заповнити заявку і в разі успішного відбору пройти онлайн-тестування на платформі проекту.
Угорщина стала лідером Євросоюзу за темпами подорожчання житла: у третьому кварталі 2025 року ціни на житлову нерухомість там зросли на 21,1% у річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
В цілому по ЄС ціни на житло, вимірювані індексом House Price Index, в липні-вересні 2025 року збільшилися на 5,5% до аналогічного кварталу 2024 року, а в єврозоні – на 5,1%. У порівнянні з другим кварталом 2025 року зростання склало 1,6% і в ЄС, і в єврозоні.
Eurostat відзначає, що з країн ЄС, по яких доступні дані, річне зниження цін було зафіксовано тільки у Фінляндії (-3,1%), тоді як у решти спостерігалося зростання. Крім Угорщини, найбільш помітне подорожчання показали Португалія (+17,7%) і Болгарія (+15,4%).
Джерело: http://relocation.com.ua/hungary-showed-the-highest-growth-in-housing-prices-in-the-eu/
Туристи провели загалом 3,08 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, за попередніми даними статистичного управління ЄС.
Це на 2% (на 61,5 млн) вище від показника за 2024 рік і є рекордом. Відносно допандемічного 2019 року зростання становило 7,2%.
При цьому кількість ночівель іноземних гостей в минулому році збільшилася на 46,1 млн, тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 15,4 млн. При цьому на перших припадає 48,6% загального показника, на других – 51,4%.
Підйом туристичної активності спостерігався в усіх державах ЄС, крім двох. Найсуттєвіше зростання туристів було зафіксовано на Мальті (+9,9%) і в Польщі (+7%), тоді як кількість ночівель в Румунії скоротилася на 1,4%, в Ірландії – на 1,8%.
Найпопулярнішими туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (330 млн ночівель), Італія (264 млн), Франція (150 млн) і Греція (131 млн).
Україна істотно скоротила присутність на ринку Євросоюзу з постачання м’якої пшениці в сезоні 2025/26: її частка в імпорті ЄС знизилася до 22,3% з 67,3% роком раніше, повідомляють SPIKE BROKERS.
Згідно з наведеною статистикою, імпорт м’якої пшениці в ЄС скоротився на 52% – з 4,43 млн тонн до 2,15 млн тонн, при цьому частка України впала з 2,98 млн тонн до 479 тис. тонн, що означає втрату лідерства серед постачальників.
На цьому тлі Канада наростила частку в імпорті ЄС до 40% (858 тис. тонн) проти 13% роком раніше, а Молдова і Сербія збільшили присутність до 17,3% і 14,3% відповідно.
SPIKE BROKERS також відзначають, що експорт української пшениці на початку січня був зосереджений переважно на ринках країн Близького Сходу і Північної Африки, тоді як активність на напрямку ЄС залишається мінімальною.
Українські виробники сиру завершують рік без очікуваної передсвяткової активізації продажів, хоча у грудні споживання традиційно зростає, все більше покупців віддавали перевагу європейським сирам через нижчу ціну, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро “.
Аналітики зауважили, що пропозиція недорогого імпортного сиру наприкінці 2025 року на українському ринку суттєво збільшилася. Уже зараз, за оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться.
“Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, що негативно позначилося на маржі. Очікуючи слабшого попиту у січні, виробники наприкінці року скорочували обсяги виробництва, а за підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком”, – зазначили експерти.
За їх інформацією, учасники ринку не очікують зниження імпорту й у наступному році, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. Українські сири навіть у межах акцій часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск.
“Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими”, – констатували аналітики.
В “Інфагро ” підкреслили, що ринок плавлених сирів залишається відносно стабільним, без різких коливань попиту чи виробництва, що робить його однією з небагатьох збалансованих ніш у сирному сегменті.
