Україна найближчим часом може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського біометану на європейському ринку може досягти 20%, наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“В Україні практично ідеальні умови для виробництва біометану. У нас середні і крупні агропідприємства з 3 тис. га в землі (в обробці – ІФ-У). Ми можемо з одних рук отримувати сировину для заводу. У нас досить розвинена газова структура: розподільні мережі та газотранспортна мережа. Маємо найбільшу щільність покриття газовою мережею на території всієї Європи. У нас найбільші площі сільгоспземель, відповідно, найбільший ресурс. Тому для нас нам це дуже перспективна тема”, – розказав він на Українському інвестиційному конгресі у Києві.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа має амбітні плани по виробництву і споживанню біометану і прагне споживати у 2030 році близько 35 млрд куб. м. Натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку альтернативної енергетики, ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і відповідно неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
“І по всім тенденціям вона не встигне виробити 35 млрд куб. м. Ну, десь по трендам за ці п`ять років десь на 20 млрд куб. м вони виходять. Там (в ЄС – ІФ-У) ринок абсолютно інший по сільгосппродукції. Він дефіцитний. І він буде дефіцитним, як мінімум, до 2050 року. А після 2030 року Європа ставить нові плани – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Буде та сама історія. Тобто, вони не встигають, у них не вистачає сировини”, – підкреслив Гелетуха.
Він припустив, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила б все на ура”.
Голова правління БАУ нагадав, що зараз в Україні вже налагодили виробництво біометану три потужні виробники – МХП, Vitagro і “Галс Агро”, з яких дві компанії вже розпочали експорт, а третя накопичує запаси у сховищі і найближчим часом розпочне експорт.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднається ще одне підприємство МХП, “Теофіпольська енергетична компанія” та “Юзефо-Миколаївська біогазова компанія”. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд на рік від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується здійснити першу транзакцію з експортом біометану.
Одним із критеріїв участі в державних програмах із відновлення має стати їхня відповідність новому закону «Про надання будівельної продукції на ринку», він же 305 Регламент ЄС, вважає директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.
«Впровадження вимог 305 Регламенту підвищить якість української будівельної продукції до європейського рівня і створить українським виробникам передумови для участі в міжнародних тендерах на відбудову України та відкриє можливості для експорту будівельних матеріалів на ринок ЄС», – пояснив він під час круглого столу »Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення» у прес-центрі “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Водночас Озейчук наголосив, що держава має сприяти активнішому залученню українських виробників до процесу відновлення і створювати передумови для розвитку будівельної галузі.
За його словами, наразі для повноцінної імплементації 305 Регламенту ще немає призначених органів оцінки відповідності для кількох категорій продукції. Також актуальним питанням є можливість визнання результатів випробувань лабораторій ЄС в Україні, що дасть змогу уникнути процедури отримання сертифіката стабільності показників.
Хронічними проблемами він назвав наявність досі корупційної складової в тендерах, коли технічне завдання прописується під продукцію конкретного виробника.
Водночас критично важливо, на його думку, прибрати неринкове ціноутворення, коли реальна заробітна плата будівельників у рази відрізняється від тієї, яку можуть узгодити контролюючі державні органи; зменшити ризики несплати за виконані роботи та затримки у фінансуванні.
Озейчук зазначив, що до відновлення постраждалої від війни галузі держава має підходити системно. Необхідно підтримувати створення нових виробництв будівельних матеріалів, які в Україні не виробляють, або обсяги їх виготовлення недостатні для потенційного відновлення (сталь європейських марок, товстий листовий прокат, металовироби, скло, утеплювачі, мембрани тощо).
«З боку держави важливо сприяти тому, щоб європейські партнери при фінансуванні відновлення залучали українських виробників, а не завозили конструкції з ЄС, як це інколи відбувається зараз. (Слід – ІФ-У) надавати перевагу українським виробникам без обмеження іноземних постачальників продукції та послуг, за відсутності повноцінної альтернативи в Україні. Особливо це стосується виробів, які за якістю еквівалентні європейським аналогам», – наголосив Озейчук.
Він вказав, що українські виробники металоконструкцій мають достатній потенціал для відновлення і вже перебувають на рівні європейських: проєктують за Єврокодами, працюють за сучасними стандартами EN 1090 і використовують BIM-технології, пояснив експерт.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляє, що Європейський союз і країни-члени надали допомогу Україні на EUR145 млрд.
«Європейський союз і країни-члени підтримували Україну на 145 млрд євро. Це більше ніж хтось іще допомагав», – сказала фон дер Ляєн під час пленарного засідання “Підтримуй Україну” в Києві в понеділок.
За її словами, ЄС допоміг Україні покрити дефіцит бюджету країни на весь 2025 рік.
«Паралельно ми маємо негайно надавати зброю та озброєння. І це буде в центрі нашої роботи наступні кілька тижнів», – наголосила президентка Єврокомісії.
Вона також наголосила, що Європа зміцнить Україну «в цей критичний момент».
«Можу анонсувати, що новий платіж Україні на 3,5 млрд євро надійде вже в березні», – зазначила фон дер Ляєн.
Агрохолдинг KSG Agro викупив 10% власних акцій у свого основного акціонера Olbis Investments Ltd, повідомила пресслужба компанії.
“Метою такого кроку є збільшення ліквідності холдингу, яке дозволить KSG Agro диверсифікувати та розширити інвестиційну діяльність на ринках Євросоюзу”, – пояснили в агрохолдингу.
У KSG Agro зауважили, що хочуть зробити особливий акцент на інвестиціях у біодобрива. Як частину довгострокової стратегії компанії для посилення фінансової стабільності розглядають також інвестиції у нерухомість.
Першим кроком у впровадженні цієї стратегії є зміцнення фінансового становища та ліквідності компанії шляхом придбання 1,5 млн акцій у її основного акціонера – Olbis Investments Ltd. Раніше 64,62% акціонерного капіталу холдингу належали Olbis Investments Ltd S.A., а 35,17% були у вільному обігу.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а прибуток від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-березні 2024 року скоротив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн при зниженні виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротився на 2% – до $1,83 млн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.
Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.
«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
