Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в EUR1 млрд у межах програми ERA Loans, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала Свириденко в телеграм-каналі в середу.
Міністерство фінансів нагадало, що загалом у рамках ініціативи ERA вже залучено від Європейського Союзу EUR10 млрд, очікується, що решту EUR8,1 млрд коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
Прем’єр подякувала президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та Єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – наголосила вона.
ERA передбачає спрямування Україні $50 млрд, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає EUR18,1 млрд (EUR20 млрд).
У березні цього року член Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що в цей рік ЄС планує виділити Україні EUR30,5 млрд, зокрема EUR12,5 млрд за програмою Ukraine Facility та EUR18 млрд за механізмом ERA: перші EUR3 млрд було виділено в січні, в березні-листопаді по EUR1 млрд щомісячно та у грудні EUR6 млрд.
Програма розширеного фінансування EFF з МВФ передбачає, що Україна цього року отримає за механізмом ERA $39,4 млрд після $1 млрд в минулому році/
За даними Мінфіну, Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – EUR58,5 млрд на пріоритетні видатки держбюджету, у тому числі за 8 місяців 2025 року – понад EUR16,5 млрд.
За даними спеціального Євробарометра, опублікованого 2 вересня 2025 року, 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення Союзу, тобто прийняття нових країн до складу ЄС.
Особливо висока підтримка проявляється серед молоді: серед респондентів у віці від 15 до 39 років близько двох третин вважають, що нові країни повинні приєднатися до ЄС, як тільки виконають необхідні умови.
Також 56% вважають, що їхня власна країна виграє від розширення; разом з тим 67% визнають, що недостатньо обізнані про політику розширення.
Дослідження проведено в рамках Спеціального Євробарометра та Perception Surveys на замовлення Європейської комісії. У країнах ЄС і країнах-кандидатах було опитано тисячі респондентів методом стандартизованого анкетування віч-на-віч або онлайн, залежно від країни. Метою було виявити рівень підтримки розширення, сприйняття ЄС і ступінь поінформованості громадян.
Ринок кукурудзи поступово зміщує акценти на новий урожай, минулорічне зерно майже втратило ліквідність, а реальних угод із ним практично немає, водночас Європа демонструє стабільний інтерес до української продукції, і попит з боку імпортерів залишається високим, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Новий урожай кукурудзи оцінюється на ринку в широкому діапазоні $197-203 за тонну. Окремі трейдери вже виходять із вищими рівнями — $205-206 на базисі CPT-порт із поставками у жовтні-листопаді. Попит з боку імпортерів активний, зокрема, з Іспанії, Португалії та Нідерландів із поставками в листопаді-грудні. ЄС стикається з серйозними проблемами врожайності. У Франції перші обмолоти показали лише 3-4 тонни/га. Схожі труднощі мають інші виробники кукурудзи — Румунія, Угорщина та Польща, що змушує ЄС збільшувати імпорт із прогнозованих 18-19 млн тонн до 22-23 млн тонн, і Україна тут виглядає ключовим постачальником”, — зазначили аналітики.
За їх інформацією, українські експортери вже реалізували близько 4 млн тонн нового врожаю імпортерам із поставками на листопад-грудень. Але на ринку може виникнути дефіцит через погодні умови, що додатково стимулюватиме зростання закупівельних цін.
“Трейдерам, можливо, доведеться підвищувати ціни, але істотного зростання очікувати не варто. Одним із визначальних чинників буде хід збиральної кампанії. Через затримку вегетації перші значні партії кукурудзи з центру та півночі надійдуть лише у другій половині жовтня. Можна прогнозувати орієнтовні ціни на рівні $220 CPT-порт у жовтні. Однак в цей період на ринок активно вийде американська кукурудза. Її обсяг значно перевищить потреби, і це чинитиме серйозний тиск на ціни у жовтні-грудні. Тож у листопаді-січні ринок, ймовірно, стабілізується на рівні $220–230 CPT-порт за тонну, що відповідає сезонним моделям”, — резюмували у “Пуск”.
СК “Експрес Страхування” у липні 2025 року врегулювала страхові випадки за договорами КАСКО в Болгарії, Іспанії, Італії, Латвії, Молдові, Німеччині, Польщі, Словаччині, Франції та Чехії.
Як повідомляється на сайті компанії, загальна сума виплат сягла 1,883 млн грн.
Уточнються, що в більшості ситуацій йшлося про ДТП або пошкодження внаслідок протиправних дій третіх осіб.
Так, нічна зустріч із диким лосем під час поїздки між населеними пунктами в Польщі призвела до пошкодження капота, переднього бампера, правих передніх дверей, дзеркала, лобового скла та інших елементів передньої частини авто. Компанія виплатила 1,1 млн грн.
Крім того, за пошкодження лобового скла клієнтів компанії, котрі мандрували автошляхами Іспанії, Італії, Німеччини та Польщі, від каміння, що вилітало з-під коліс інших авто, компанія виплатила 271,8 тис. грн.
Під час виїзду з однієї з вулиць у старій частині Барселони клієнт випадково зачепив огорожу і бордюр, унаслідок чого було пошкоджено передній бампер, праве заднє крило та пластикову накладку під правим порогом. Виплата за КАСКО становила понад 40 тис. грн.
СК “Експрес Страхування” засновано в 2008 році. Входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2024 році зменшила виробництво прокату у Великій Британії та ЄС на 13% – до 1,367 млн тонн, що було спричинено несприятливою ринковою кон’юнктурою в ЄС, зокрема наявністю дешевого російського слябу, йдеться у річному звіті групи.
Згідно з ним, виробництво плоского прокату на Metinvest Trametal знизилося на 3% – до 466 тис. тонн, на Ferreira Valsider – на 45%, до 190 тис. тонн та на Spartan UK – на 22% до 153 тис. тонн.
Загалом за минулий рік у загальному обсязі виробництва Великої Британії та ЄС частка Trametal становила 34% (у 2023 році – 31%), Ferreira Valsider – 14% (22%), Promet Steel – 41% (35%), Spartan – 11% (12%).
Як повідомлялося, у 2024 році “Метінвест” знизив продаж готової металургійної продукції на 5% порівняно з попереднім роком, напівфабрикатів на 3%, але наростила реалізацію коксу на 6%, а продаж інших продуктів і послуг збільшився на 33%.
Виторг металургійного сегменту майже не змінився проти 2023 року і становив $4,824 млрд, а частка сегменту в консолідованій виручці знизилася на 6 відсоткових пунктів (в.п.) – до 60%.
При цьому продаж товарного чавуна зменшився на 15% – до $266 млн – через скорочення поставок на 16%, до 558 тис. тонн. Зокрема, скорочення перепродажу та обсягів продукції групи становило 12% та 52% відповідно. Частка перепродажу у загальних обсягах зросла на 4 в.п. – до 95%. Північна Америка та Європа залишилися основними напрямками продажу цього продукту. На них припадало 71% та 23% усіх відвантажень торік проти 70% та 26% у 2023 році.
Продаж заготовки минулого року збільшився на 9% – до $389 млн – завдяки збільшенню обсягів продажу на 16%, до 716 тис. тонн на тлі скорочення запасів. Поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) зросли на 237 тис. тонн, що становило 50% загального обсягу поставок у 2024 році (20% у 2023 році). Натомість відвантаження до Європи скоротилися на 143 тис. тонн і становили 38% усього продажу (у 2023 році – 68%). Середня ціна продажу знизилася слідом за динамікою цін на квадратну заготовку CFR Туреччина (менше на 7% проти 2023 року).
У 2024 році продаж плоского прокату скоротився на 6%, до $2,244 млрд. Це було зумовлено зниженням цін продажу вслід за динамікою відповідного бенчмарку на гарячекатаний рулон CFR Італія, який знизився на 9%. Загальні поставки зросли на 7%, до 3,047 млн тонн, чому сприяло збільшення перепродажу на 26% – до 2,111 млн тонн і збільшило їхню частку в загальному обсязі до 69% (зростання на 10 в.п.). Поставки насамперед були до Європи, на яку припало 72% у загальному обсязі (71% у 2023 році). Продаж в регіоні збільшився на 193 тис. тонн завдяки попиту з боку ключових клієнтів, розширенню клієнтської бази та стабільній роботі чорноморських портів. Постачання всередині України становило 23% від обсягів продажу (25% у 2023 році).
Продаж довгого прокату у 2024 році залишився незмінним і становив $948 млн. Відвантаження збільшилося на 5%, до 1,372 млн тонн, насамперед на тлі збільшення обсягів виробництва на “Каметсталі”. Україна та Європа залишалися основними ринками збуту цієї продукції. На них припадало 45% та 35% загального обсягу продажу відповідно порівняно з 48% та 39% у 2023 році. Група збільшила постачання до Північної Америки, що становило 17% загального обсягу продажу у 2024 році проти 12% рік тому. Середні ціни продажу знизилися услід за бенчмарком на квадратну заготовку CFR Туреччина.
У звіті відзначається, що у 2024 році “Метінвест” досяг значних результатів від операційних покращень. Зокрема, у металургійному сегменті було знижено споживання коксу на “Каметсталі” та покращено продуктивність роботи доменних печей завдяки швидкій адаптації технології пиловугільного впорскування до альтернативних типів вугілля в умовах воєнних обмежень на постачання. Крім того позитивним результатам сприяла оптимізація закупівель сировини.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
