Українські банки в червні-жовтні 2024 року профінансували об’єкти генерації 310 МВт у 21 області країни, повідомило Міністерство енергетики з посиланням на результати опитування банків, проведеного Національним банком України.
“Загальний обсяг фактично виданих кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб становить 3,4 млрд грн”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, як повідомляється, банки кредитують і населення. Зокрема, у жовтні громадянам надано 1 тис. кредитів загальним обсягом 176 млн грн. Загальний обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних із енергетичними потребами фізичних осіб, зріс до 366 млн грн.
За даними Нацбанку, загалом із червня до жовтня 2024 року банки отримали 2,927 тис. заявок від бізнесу на кредитування проєктів з встановлення енергетичного обладнання для посилення енергонезалежності загальною сумою 66,2 млрд грн. Із них схвалено заявки на 11,7 млрд грн.
Польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року, заявив старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЄФ) у Києві в четвер.
«Думаю, якщо нам пощастить, то в січні (2025 року – ІФ-У) у нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати (з України – ІФ-У)», – сказав Еллісон.
За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки почнуть літати з аеропорту «Львів», але президент Володимир Зеленський наполягає на тому, щоб першим було відкрито міжнародний аеропорт «Бориспіль».
«Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на «Борисполі», проте початковий фокус – «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі», – сказав старший партнер компанії Marsh McLennan.
Він зазначив, що пасажирські Airbus-320 і Boeing-737 також, як і невеликий пасажирський авіалайнер, потребуватимуть страховки мінімум на три чверті мільярда доларів.
За словами Еллісона, остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента. Воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони, ситуації з безпекою.
«Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу», – сказав він.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній на чолі з АСКОТ в Україні реалізовано програму страхування суден UNITY, завдяки якій судна працюють у «морському коридорі» з чорноморських портів. Загальний обсяг покриття за програмою становить $50 млн.
Засновник групи компаній (ГК) “ТАС” Сергій Тігіпко повідомив про нові напрями бізнесу групи: купівлю насіннєвого заводу та елеватора на 40 тис. т зберігання, будівництво заводів з переробки яблук на коцентрат і вагонобудівного заводу.
“Купуємо насіннєвий завод і елеватор на 40 тис. зберігання. Будуємо завод у Ковелі з вагонобудування для європейського шляху. Будуємо завод із переробки яблук з нуля в яблучний концентрат”, – сказав Сергій Тігіпко на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
“ТАС Агро”, що входить до групи, обробляє 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, де вирощує сою, соняшник, ріпак, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Крім того, агрохолдинг займається молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіє шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. т.
ELEVATOR, TAS, БУДІВНИЦТВО, вагонобудування, насіннєвий завод, переробка яблук
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) протягом 10 років створить виробничі потужності для переробки 3,5 млн літрів плазми, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“За 10 років ми маємо побудувати потужності, здатні переробити 3,5 млн літрів плазми, для того, щоб закрити потребу України, Балкан, Туреччини, Близького сходу. Ми для цього потужно працюємо”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко повідомив, що в березні 2024 року компанія почала будувати завод в Ужгороді.
“Завод в Ужгороді ми запускаємо в першому кварталі 2026 року, ми купили 3,5 га землі в місті Арад, це 200 км від Ужгорода, в Румунії, завод почнемо будувати в березні 2025 року”, – сказав він.
Єфименко зазначив, що 2026 року “Біофарма” планує переробити на заводі в Білій Церкві 700 тис. літрів плазми і досягне обороту $250 млн.
“Нам потрібно масштабуватися. Наш завод в Ужгороді це дві Білі Церкви, наш завод в Аранії – дві Білі Церкви”, – сказав він.
Як повідомлялося, на початку жовтня Єфименко повідомив, що початок будівництва заводу “Біофарма” (Biopharma, Київ) для виробництва препаратів крові в Румунії залежатиме від можливості інвестування компаніями з України. Вартість проєкту становитиме EUR486 тис.
З травня 2025 року компанія планує почати монтаж обладнання на споруджуваному заводі в Ужгороді, пусконалагоджувальні роботи розпочнуться у квітні 2026 року.
Виручка “Біофарми” в першому півріччі 2024 року становила 1,5 млрд грн.
Україна наразі має право доступу на експорт продукції за 340 торговельними напрямами аграрної продукції, у найближчі п’ять років заплановано відкрити ще 240 ринків, повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук.
“Ми одні з ключових відповідальних у державі за процеси відкриття нових ринків: працюємо з більш ніж 60 країнами щодо продукції рослинного та тваринного походження. Маємо намір відкрити 240 нових ринків протягом п’яти років. А паралельно триває процес інтеграції нашої країни в ЄС. І якщо брати главу 12 щодо продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики, то тільки вона становить 19% обсягу вимог, які загалом стоять перед Україною. Отже, роботи чимало, але ми впораємося, адже відповідальні перед нашими захисниками та майбутніми поколіннями”, – процитувала його виступ на Київському міжнародному форумі пресслужба відомства.
Ткачук також нагадав, що служба є одним із ключових гравців стосовно відкриття нових міжнародних ринків для українського бізнесу, адже відповідає за контроль 100% експорту української аграрної продукції.
“Імплементація вимог ЄС для України зараз є одним із пріоритетів. Але водночас для нас важливо відстоювати і власні інтереси – інтереси українського бізнесу, насамперед. Зокрема, серед завдань зараз – підтримка стабільної торгівлі з країнами-партнерами, усунення бар’єрів, що перешкоджають експорту, зняття обмежень на експорт деяких видів продукції та спрощення процедур сертифікації і транзиту”, – додав він.
Голова Держпродспоживслужби також розповів про цифровізацію всіх процесів і послуг відомства. “Перехід у цифру”, за його інформацією, дасть змогу скоротити терміни отримання дозвільних документів з 5-20 днів до 1-5 днів. Також окремі послуги, такі як реєстрація потужностей, відбуватимуться в режимі реального часу, тобто протягом кількох хвилин.
“Звертатися за послугами можна буде онлайн, без зайвих поїздок, черг і стоп-документів, а також бачити статус надання послуги у власному призначеному для користувача кабінеті онлайн; бачити всі перевірки та їхні результати; і оплачувати послуги легко через єдину систему з автоматичним генеруванням платіжних документів”, – уточнив Ткачук.
