Президент Національної асамблеї Республіки Словенія Уршка Клакочар Зупанчич прибула в Україну, повідомило Посольство Словенії в Україні.
«Президент Національної асамблеї Республіки Словенія Уршка Клакочар Зупанчич прибула з візитом в Україну, де візьме участь у парламентському саміті», – йдеться в повідомленні в соцмережі Х у понеділок.
Після прибуття на вокзал у Києві її зустрів голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Ринок офісної нерухомості Белграда у 2024 році демонструє стабільне зростання, зумовлене стійкою економікою та збільшенням потреби в якісних офісних просторах. Попит на сучасні офісні приміщення продовжує перевищувати пропозицію, що стимулює активне будівництво нових бізнес-центрів і реконструкцію наявних будівель.
Ціни на оренду в різних районах Белграда:
Тенденції та прогноз до кінця 2025 року:
Попит на офісні приміщення в Белграді залишається високим, особливо з боку іноземних компаній і банків. У центральних районах і Новому Белграді спостерігається активне будівництво нових бізнес-центрів, проте пропозиція все ще не повністю задовольняє потреби ринку.
Очікується, що до кінця 2025 року орендні ставки залишаться стабільними, з можливими коригуваннями в найбільш затребуваних локаціях. Продовжиться розвиток інфраструктури та введення в експлуатацію нових офісних площ, що може дещо знизити дефіцит пропозиції на ринку.
Джерело: https://t.me/relocationrs/725
Можливість проголосувати на виборах через активну реєстрацію може з’явитися для українців за кордоном після війни, оскільки на консульському обліку перебуває лише мала частина тих, хто виїхав, повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
«Там (за кордоном) зараз мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч. Це явно не відповідає дійсності. Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони повинні позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію про запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість проголосувати – так звана активна реєстрація», – розповів Діденко в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому в понеділок.
Він зазначив, що закордонне голосування і в мирний час – це дуже складне завдання, тому що виборчих дільниць мало і вони віддалені від виборців. «А зараз кількість виборців за кордоном зросла разів у 10, а то й більше. У нас є оцінки, що десь 5-6 мільйонів виборців за кордоном. Ми не розуміємо, звісно, яка буде міграція в післявоєнний період, ця цифра може зменшитися, тому що якась частина громадян повернеться. Але, тим не менш, ми говоримо про мільйони людей. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему», – зазначив голова ЦВК.
Тому, за словами Діденка, створено три групи для напрацювання можливих змін до законодавства і одна з них концентрується саме на голосуванні за кордоном.
«Усі зійшлися на думці про такий варіант як створення додаткових виборчих дільниць за межами посольств і консульств. І з цим пов’язаний якраз інститут так званої активної реєстрації. Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за певний час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично до посольства або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам створити додаткові виборчі дільниці», – розповів він.
Але, за словами очільника ЦВК, це потребує змін у законодавстві, оскільки станом на зараз закон передбачає можливість створювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств.
Щодо внутрішньо переміщених осіб, він зазначив, що вже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. «Цю можливість запровадили з ухваленням Виборчого кодексу, і 2020 року на місцевих виборах вона вже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», – сказав Діденко.
Також, за його словами, Україні потрібно набагато більше часу для підготовки післявоєнних виборів, ніж зараз передбачено, і «чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес, чим менше часу – тим, відповідно, гірше».
«У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни», – додав Діденко.
В Україні активно створюються центри підтримки для військових, які повертаються з фронту. “Архітектура стійкості” стала одним із таких місць, де ветерани отримують комплексну допомогу: від фізичної та психологічної реабілітації до здобуття нових професійних навичок. Бізнес відіграє важливу роль у підтримці цих ініціатив, і Grifon — один із брендів, які допомагають створювати комфортні умови для навчання та розвитку захисників.
Український бренд Grifon нещодавно передав сучасні телевізори для навчальних аудиторій Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку “Архітектура стійкості” при Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА). Телевізори були передані амбасадором бренду, відомим шеф-кухарем Аліком Мкртчяном. Завдяки новому обладнанню ветерани зможуть не лише отримувати доступ до онлайн-лекцій, тренінгів та вебінарів, а й використовувати його для інтерактивних занять та презентацій. Це відкриває нові можливості для навчання, професійного розвитку та адаптації до мирного життя. Підтримка ветеранів — це не просто жест вдячності, а реальна допомога тим, хто захищав країну. Для Grifon це природне продовження філософії компанії “Захист для своїх”.
Інвестиції у їхню освіту та професійне зростання — це інвестиції у стабільне майбутнє України.
Виклики адаптації до мирного життя стають все більш актуальними, оскільки кількість ветеранів в Україні зростає. Важливо не лише підтримувати їх фізично, а й допомагати знаходити себе у нових професіях. Інститут “Архітектура стійкості” надає можливість здобути нові навички, підвищити кваліфікацію, пройти юридичні консультації та отримати підтримку в працевлаштуванні.
За останні шість місяців – з вересня 2024 року по березень 2025 року – заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» («ГарПок») перед виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ), що працюють за «зеленим» тарифом, скоротилася на 37,7% – до 22,3 млрд грн з 35,8 млрд грн.
Про це повідомив голова «ГарПок» Артем Некрасов на засіданні пресексперт-клубу «Ліга енергетичного розвитку» 27 березня.
За його словами, розрахунки держпідприємства з ВДЕ-генерацією з початку 2025 року зросли до 93% проти 86% за результатами минулого року. Своєю чергою, розрахунки НЕК «Укренерго» з «ГарПок» за послугу ВДЕ 2025 року зросли до 85,2% із 72,9% проти 2024 року.
«Є позитивні зрушення. Вперше на моїй пам’яті на цей рік було ухвалено зважений тариф на послуги з передачі електроенергії (для «Укренерго» – ІФ-У). Крім того, ми почали підписувати послуги з «Укренерго» не через 1,5-2 роки, як це було раніше, а, скажімо, січневу вже підписано і за нею розрахунки вже відбулися», – сказав очільник.
Як зазначив Некрасов, розвиток ринку «зеленої» генерації значною мірою залежить від погашення боргів, які історично склалися після 2020 року.
Він нагадав, що 2020 року між урядом та інвесторами в «зелену» енергетику було підписано меморандум, у якому держава підтвердила гарантії платежів. Зокрема, уряд вирішив додавати до тарифу системного оператора додаткову частину коштів, яку держава компенсуватиме з держбюджету. Однак щороку народні депутати під час ухвалення держбюджету викреслюють цю норму з розгляду, внаслідок чого тариф НЕК упродовж кількох років залишався недофінансованим, і борги «ГарПок» перед учасниками ринку дорівнюють боргам «Укренерго» перед «ГарПок».
Некрасов заявив, що «ГарПок» продовжить свою діяльність щодо розв’язання боргової проблеми, з метою чого в діалозі з учасниками ринку буде розроблено спеціальну дорожню карту.
«Щодо боргів попередніх періодів треба розуміти, що ніхто в країні, що воює, одномоментно не витягне 15-20 млрд грн для їх погашення. Але на рівні суб’єктів ВДЕ, «ГарПок», «Укренерго», Міністерства енергетики та НКРЕКП, яка встановлює джерела розрахунків, буде розроблено меморандум або дорожню карту щодо закриття боргів», – резюмував голова. Така карта, за його словами, включатиме розумні періоди погашення і зрозумілі джерела фінансування.
Своєю чергою позитивну динаміку в розрахунках «ГарПок» з учасниками ринку на засіданні також підтвердили керівники профільних асоціацій і власники установок з ВДЕ.
«Розвитку сонячної енергетики сприяє поступове скорочення заборгованості перед ВДЕ, а також те, що сонячне обладнання можна встановлювати доволі швидко та в багатьох випадках це не потребує спеціальних дозволів», – зазначив, зокрема, голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зі свого боку сказав, що вітроенергетика у 2025 році отримає нову хвилю розвитку, що дасть якісні результати вже у 2026-2027 рр.
«Зараз у різних регіонах України на стадії будівництва – шість вітроелектростанцій», – додав він.
Захід відбувся за підтримки інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
АТ “Дніпропетровський завод прокатних валків” (ДЗПВ) завершив 2024 рік зі збитком розміром 58,32 млн грн, що у 2,5 раза перевищує аналогічний показник 2023 року, випливає з інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства, запланованих на 29 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів, отриманий збиток планується покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів.
“Дивіденди за підсумками фінансово-господарської діяльності АТ “ДЗПВ” за 2024 рік не нараховувати та не виплачувати у зв’язку з відсутністю чистого прибутку”, – йдеться у проєкті рішення.
Власниками рівних пакетів акцій АТ “ДЗПВ” (по 49,669%) є великий виробник чавунних виливків ТОВ “Феррум-Стіл” (Новомосковськ Дніпропетровської обл.) та дистриб’ютор запчастин для сільгосптехніки ТОВ “Кьюпарт” (Дніпро).
Як повідомлялося, нещодавно “Кьюпарт” спільно з “Феррум-Стіл” оголосили про намір примусово викупити акції у міноритаріїв за процедурою squeeze-out ціною 18,21 грн за акцію номіналом 1,05 грн
Відповідну публічну безвідкличну вимогу про викуп акцій у міноритаріїв підприємству було направлено 17 березня.
ДЗПВ, заснований наприкінці ХIХ століття, виробляє чавунні прокатні валки для станів гарячої прокатки, неметалургійні валки, чавунні помольні кулі.
Чистий дохід заводу, за даними проєкту Clarity-project, у 2024 році скоротився на 48,6% проти 2023 року – до 58,45 млн грн (у довоєнному 2021 році цей показник становив 288 млн грн).
