ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у 2024 році збільшило чистий збиток на 15,9% у порівнянні з 2023 роком – до 3 млрд 35,966 млн грн з 2 млрд 620,399 млн грн.
Згідно з річним звітом НЗФ, чистий дохід за минулий рік зменшився на 17,7% – до 7 млрд 813,056 млн грн з 9 млрд 493,059 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року досяг 4 млрд 128,280 млн грн.
Як повідомлялось, НЗФ в січні-червні поточного року знизило чистий збиток на 69,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 458,274 млн грн з 1 млрд 505,962 млн грн. НЗФ у першому півріччі-2025 наростив чистий дохід на 11,7% – до 3 млрд 915,368 млн грн з 3 млрд 505,483 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець червня-2025 досяг 3 млрд 778,047 млн грн.
У 2020 році компанія отримала чистий прибуток у розмірі 456 млн 162,764 тис. грн. У 2021 році компанія отримала чистий прибуток у сумі 5 млрд 139 млн 528,911 тис. грн. У 2022 році НЗФ отримав прибуток у розмірі 910 млн 452,147 тис. грн.
Завод завершив 2023 рік із чистим збитком 2 млрд 620 млн 398,599 тис. грн.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації організовував Приватбанк.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
В Україні ціни на ресурс листопада зросли, реалізовано 9,7 млн куб. м. У Європі спотові ціни становили близько 32 євро/МВт.г, волатильність зумовили прогнози погоди, санкції (19‑й пакет ЄС) та зниження видобутку в Норвегії. Заповнення ПСГ ЄС становило 82,82% технічного рівня, Україна накопичила понад 13 млрд куб. м та розпочала сезон відбору.
Минулого тижня тривала торгівля ресурсами жовтня, листопада 2025 року. Загалом позиції на купівлю та продаж природного газу формували такі компанії: Укрнафта, Енерго Збут Транс, Тепла енергетична компанія, СП БНК тощо.
Стартові ціни ресурсів зростали протягом тижня. У підсумку, станом на п’ятницю середня стартова ціна ресурсу листопада в ГТС була вищою за показник понеділка на 3,45% та складала 23425 грн без ПДВ.
Тепла енергетична компанія виходила на торги з пропозицією продажу імпортованого природного газу в однойменній секції з постачанням у листопаді в ГТС.
Протягом минулого тижня були реалізованими позиції виключно на продаж. Загалом продано 9700 тис. куб. м. природного газу (+28% від попереднього тижня). Весь цей обсяг реалізувала Укрнафта – ресурс листопада в ПСГ. Загалом ціни реалізованих позицій минулого тижня перебували у діапазоні 21085-21415 грн/тис. куб. м без ПДВ, що більш ніж на 1000 грн вище, ніж ціни попереднього тижня.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку в ГТС та ПСГ. Загалом було укладено угоди загальним обсягом 396 тис. куб. м. (-25% до попереднього тижня). До 24 жовтня було зафіксовано зростання середньозваженої ціни КСП – +7,3% від показника 17 жовтня.
Минулого тижня геополітика продовжувала давати багато заголовків, але мало впевненості. Якщо на сесії у середу ф’ючерси на найближчий місяць на газових ринках впали на ~ 2% на тлі прогнозів вищих температур у Великій Британії та Європі, що було сигналом стримання попиту на газ у листопаді, то у четвер вони зросли, що співпало із підтвердженням 19-го пакету санкцій ЄС, який заборонить імпорт російського СПГ із 2027 року, що додало невелику премію за геополітичний ризик на європейських хабах. Додатково цей тренд зумовлено зростанням внутрішнього попиту та скороченням видобутку в Норвегії після тимчасового закриття родовища Осеберг.
Британський газовий ринок слідував за підсумками четверга за європейським ринком після оголошення США про санкції проти «Лукойлу» та «Роснафти», двох найбільших російських нафтових компаній. Ціни на газ у США зросли до 3,46 долара за мільйон БТЕ, що на 20% більше за мінімуми, зафіксовані 17 жовтня. Продовження висхідного тренду на американський газ може призвести до зростання цін на СПГ та збільшення вартості поставок протягом зими.
Ціни контрактів з поставкою у відповідний строк, євро/Мвт-год., 24.10.2025
| Інструмент | THE | CEGH | TTF | TGE/POLPX | Середнє значення |
|---|---|---|---|---|---|
| Day1 | 33,31 | 34,83 | 32,42 | 39,68 | 35,06 |
| M+1 | 33,519 | 34,75 | 32,44 | 38,30 | 34,75 |
| Q +1 | 33,94 | 34,99 | 32,78 | 38,58 | 35,07 |
| S +1 | 32,12 | 33,96 | 30,91 | 36,42 | 33,35 |
Контракти на місяць наперед, на всіх проаналізованих хабах мали різну тенденцію щодо спотових цін – здешевлення в середньому на 0,75%. Ціни квартал наперед були вищими за спотові ціни в середньому на 0,17%. Ціни сезон наперед із середнім значенням 33,35 євро/МВт.г. мали тенденцію до зниження у порівнянні зі спотовими у середньому на 4,73%.
Санкції США збігаються з рішенням ЄС ввести в дію 19-й пакет санкцій щодо росії, припиняючи всі короткострокові контракти на постачання СПГ протягом шести місяців і повністю забороняючи російський СПГ з січня 2027 року, на рік раніше строку.
Далі за кривою ціни знизилися в п’ятницю вранці по більшості контрактів, причому зниження спостерігалося з літнього контракту Sum-26 по зимовий контракт Win-28, що вказує на те, що попереднє зростання цін може бути зумовлене, головним чином, короткостроковими фундаментальними факторами.
Заповненість газових сховищ ЄС на 22 жовтня знизилася до 82,82%, що на 9% нижче за середнє значення за 5 років. Ситуація із сховищами у ЄС залишається незмінною вже місяць і тримається на рівні 82%. За цим статичним показником стоять два конкуруючі чинники: позаминулого тижня попит на газ у Європі перевищив сезонні очікування більш ніж на 10%, але при цьому постачання СПГ уже досягли рівня першої половини цього року. Європа, швидше за все, вступить до опалювального сезону з найнижчим рівнем заповненості з 2015 року і зафіксувала найраніший тиждень чистого відбору з 2020 року.
Грудневий ф’ючерс на LNG в Азії, індекс JKM Platts Future, встановився 23 жовтня на рівні 403,29 дол. США за тис. куб. м. Ф’ючерс на LNG, що поставляється в Північно-Західну Європу (LNG North West Europe Marker) закрився на рівні 375,36 дол. США/тис. куб. м.
Європейські термінали з прийому LNG працювали 22 жовтня із середньою продуктивністю 51,0%.
Запаси СПГ у ЄС станом на 22 жовтня 2025 р. становили 4,874 млн куб. м LNG, згідно з даними Aggregated LNG Storage Inventors.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі 15 млн куб. м на добу (-8 млн куб. м до попереднього періоду) із суттєвими коливаннями протягом тижня. Імпорт був присутній з Словаччини, Угорщини, Польщі. Імпорт з Польщі мав суттєві коливання через ремонтні роботи. Основу імпорту складав угорський напрямок. Експорт був відсутнім. В сховищах України знаходилось близько 13,1 млрд куб. м природного газу – орієнтовно так само, як і минулого тижня. 22 жовтня з ПСГ було відібрано 1 млн куб. м. природного газу.
Джерело: https://expertsclub.eu/oglyad-czin-na-gaz-v-ukrayini-ta-yevropi/
Виноградарі та винороби Одеської області з 28 жовтня по 17 листопада 2025 року можуть подати заявки на гранти від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у співпраці з
Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України за фінансової підтримки уряду Італії.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, участь у програмі можуть взяти зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР) виноградарі та винороби, які обробляють від 0,5 до 20 га виноградників Одеської області.
Відібрані учасники зможуть отримати грантову підтримку в розмірі від $10 тис. до $25 тис. Сума буде залежати від обсягів виробництва та обґрунтованих потреб.
Нова програма ФАО спрямована на розвиток виноробного сектора України шляхом розширення доступу до сучасного обладнання, якісного посадкового матеріалу та технічної підтримки, а також впровадження ринково орієнтованих підходів, які забезпечать сталий розвиток малих виробників.
За словами керівниці Офісу ФАО в Україні Шахнози Мумінової, наведених у публікації міністерства, ініціатива є кроком у багаторічній співпраці з урядом України для зміцнення сільської економіки та відновлення через агропродовольчі ланцюги доданої вартості.
Програма також передбачає надання технічної підтримки, навчання та консультацій, а також сприяння у впровадженні системи захищених географічних зазначень для підвищення конкурентоспроможності українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Аграрна група Ristone Holdings завершує жнива на площі близько 38 тис. га і паралельно фінішує з сівбою озимих культур, під які відвів 26,8 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook.
“Основною культурою цьогорічних жнив став соняшник. Як і планувалося навесні, цією стратегічно важливою та високорентабельною культурою було засіяно 29 тис. га. На сьогодні збір соняшнику з цих площ повністю завершено”, – констатували в аграрній групі.
Крім того, аграрії холдингу зібрали 5,5 тис. га кукурудзи та 350 га сої, завершивши таким чином збиральну кампанію-2025.
Паралельно зі збором врожаю, господарства Ristone Holding готували грунт для посівної кампанії під урожай 2026 року. На полях проводилась оранка під зяб, що є ключовим агротехнічним заходом для накопичення вологи, покращення структури ґрунту та боротьби з бур’янами і шкідниками. Заключним етапом осінніх робіт стала сівба озимих культур, яка наразі знаходиться на фінальній стадії.
Під урожай 2026 року агрохолдинг засіяв озимою пшеницею 23 тис. га, озимим ріпаком – 3,8 тис. га.
Група компаній Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру львівському бізнесмену і затримали екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами державного підприємства ЕК «Укренерго».
«ДБР під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора повідомило про підозру львівському бізнесмену і затримало екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами »НЕК «Укренерго», – повідомляє ДБР у телеграм-каналі у вівторок.
«Організував схему львівський бізнесмен, якого ДБР вже раніше викрило на закупівлі неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд грн», – зазначили у відомстві.
За інформацією бюро, у 2018 році під час проведення тендерів на реконструкцію зовнішньої огорожі підстанцій Південної та Західної енергосистем чиновник вступив у змову з представниками приватної компанії.
У той час, як уточнюють у ГБР, він обіймав посаду заступника директора з інвестицій ДП «НЕК »Укренерго”.
«Між сторонами було укладено два договори на загальну суму понад 68 млн грн. Після цього держпідприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які зловмисники привласнили», – зазначають у бюро.
У повідомленні ДБР не вказані імена фігурантів. Йдеться про екс-голову «Укренерго» Володимира Кудрицького та львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.
Раніше джерело агентства «Інтерфакс-Україна» в правоохоронних органах повідомило, що співробітники ДБР затримали у Львівській області колишнього главу «Укренерго» Володимира Кудрицького і готували йому підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах.
Співрозмовник агентства уточнив, що йдеться про справу бізнесмена Ігоря Гринкевича і ймовірне заволодіння коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще в 2018 році.
