Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія готова надати свою територію як майданчик для переговорів між Україною та Росією, якщо обидві сторони вважатимуть таку участь Белграда корисною, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
«Якщо буде потреба у майданчику для діалогу чи переговорів, Сербія готова його запропонувати», — сказав дипломат в інтерв’ю українському виданню «Апостроф», опублікованому 27 серпня.
При цьому посол підкреслив, що Белград не має наміру нав’язувати сторонам власні умови врегулювання і вважає, що рішення про початок переговорів, їхній формат та умови мають ухвалювати безпосередньо Україна та Росія.
Сапунджі також відкинув трактування позиції Белграда як заклику до України відмовитися від частини своєї території заради припинення війни.
За його словами, Сербія послідовно підтримує територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах.
Разом із тим Белград не вважає себе стороною війни і розраховує зберегти можливість підтримувати політичний діалог з обома сторонами.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський відвідав Белград. Це був перший візит президента України до Сербії за вісім років. За словами Сапунджі, під час візиту Зеленський і президент Сербії Олександр Вучич провели три окремі зустрічі менш ніж за добу, включаючи майже чотиригодинну неформальну розмову за вечерею, офіційні переговори та зустріч тет-а-тет.
Ощадбанк та Львівська міськрада уклали кредитний договір на 582,6 млн грн строком на п’ять років для фінансування проєктів із модернізації критичної інфраструктури міста, повідомила фінустанова у п’ятницю.
“Новий кредит у 582,6 млн грн дасть Львову змогу продовжити оновлення житлово-комунальної та дорожньої інфраструктури, модернізацію теплопостачання та посилення енергетичної безпеки”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Сергій Черніков.
Зазначається, що кошти спрямують на дев’ять об’єктів критичної інфраструктури міста.
З урахуванням нової угоди загальний обсяг кредитування Львова Ощадбанком за останні три роки сягнув 2,09 млрд грн: у 2024 році банк надав місту 840,0 млн грн, у 2025 році – 668,0 млн грн.
Від початку повномасштабного вторгнення Ощадбанк уклав кредитні угоди з українськими муніципалітетами загалом на 7,8 млрд грн. На 1 серпня 2026 року на банк припадало понад 64% кредитування муніципалітетів.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
ТОВ СП “Нібулон” влітку 2026 року встановило наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях, повідомила пресслужба компанії.
Таким чином, сонячними електростанціями обладнано вже п’ять елеваторних комплексів, що становить понад 20% потужностей компанії. Кожна СЕС залежно від режиму роботи елеватора покриває від 25% до 50% його потреб в електроенергії, зазначено у повідомленні.
СЕС на трьох філіях мають загальну потужність фотоелектричних модулів до 350 кВт кожна та обладнані 546-566 двосторонніми сонячними панелями потужністю до 620 Вт. Станції можуть працювати як від зовнішньої електромережі, так і разом із дизель-генераторами у разі її відсутності.
У компанії зазначили, що розвиток власної сонячної генерації є частиною її декарбонізаційної стратегії. До 2030 року “Нібулон” планує оснастити СЕС 30% своїх елеваторних комплексів.
Встановлення сонячних електростанцій дає змогу зменшити закупівлі електроенергії на ринку, а надлишки виробленої електроенергії передавати до мереж обленерго. Крім того, спільна робота СЕС із дизель-генераторами знижує споживання дизельного палива під час планових або аварійних знеструмлень.
ТОВ “СП “Нібулон” до війни обробляло 82 тис. га землі у 12 областях України та експортувало сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Наразі “Нібулон” обробляє 52 тис. га землі в чотирьох кластерах. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Вона є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Nova Post у Чехії, що входить до групи Nova, у січні-червні 2026 року опрацювала майже 150 тис. відправлень та масштабувала власну мережу до 45-ти точок сервісу у 27-ми містах країни, йдеться у повідомленні компанії у четвер.
Згідно з релізом Nova Post у Чехії, обсяг сплачених податків склав 6,9 млн чеських крон, а мережа компанії налічує 29 відділень різного формату та 16 пунктів видачі посилок (PUDO).
Зазначається, що за шість місяців 2026 року компанія відкрила у Чехії шість нових відділень та два нові PUDO.
У Nova Post нагадали, що з червня користувачам доступні у Чехії послуги з адресного забору відправлень протягом години, можливість доставки сім днів на тиждень, перевезення великогабаритних і нестандартних вантажів, next day delivery (доставку наступного дня – ІФ-У) по країні та цифрові сервіси для керування доставкою з телефону.
У компанії зауважили, що завдяки партнерству з мережею автоматизованих поштоматів AlzaBox та OX Point, користувачі мають можливість відправляти й отримувати посилки через мережу з понад 3,5 тис. поштоматів по всій країні.
“За короткий час ми побудували в Чехії не лише власну мережу, а й один із ключових операційних центрів Nova Post у Європі. Саме звідси ми забезпечуємо сортування, митне оформлення та обробку міжнародних відправлень”, – цитуються у релізі слова CEO Nova Post у Чехії Андрія Артеменка.
За його словами, наступним етапом розвитку буде встановлення до кінця року 300 власних поштоматів у найбільших містах Чехії та відкриття ще 20 відділень і десятки PUDO.
Серед іншого, Nova Post у Чехії планує посилювати співпрацю з чеським e-commerce, “щоб ще більше онлайн-магазинів обирали Nova Post як логістичного партнера для доставки по Чехії, Європі та світу”, підкреслив Артеменко.
Як повідомлялось у травні, Nova Post впровадила у Чехії власну кур’єрську доставку, яка вже доступна у Празі та Пльзенському, Південно-Моравському, Моравсько-Сілезькому та Карловарському краях
Cпіввласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень в Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербські автоперевізники спільно з колегами з Чорногорії, Боснії та Герцеговини та Північної Македонії оголосили про намір з 14 вересня 2026 року розпочати блокаду вантажних прикордонних переходів у напрямку Євросоюзу, якщо до цього часу не буде знайдено рішення проблеми перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні.
Про це повідомила сербська асоціація міжнародних перевізників «Međunarodni transport». За її даними, водіїв із країн Західних Балкан продовжують затримувати, депортувати та розвертати на кордонах через перевищення дозволеного терміну перебування в Шенгенській зоні. Асоціація стверджує, що щодня на кордонах повертають кілька десятків сербських водіїв, а лише за останній тиждень таких випадків було понад 50.
Перед початком блокади перевізники мають намір зробити ще одну спробу домовитися з європейською владою. 31 серпня з 12:00 до 14:00 у Белграді відбудеться мирна акція перед представництвом ЄС за адресою Vladimira Popovića 40/V. Аналогічні акції заплановані перед представництвами Євросоюзу в Чорногорії, Боснії та Герцеговині та Північній Македонії.
Крім того, 1 вересня має відбутися чергова зустріч представників перевізників з Єврокомісією. Якщо вона не приведе до конкретного рішення, з 14 вересня перевізники чотирьох країн мають намір перейти до протестів на прикордонних переходах.
Причина конфлікту — чинне в Шенгенській зоні правило 90/180, згідно з яким громадянин третьої країни може перебувати на території Шенгену не більше 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів. Для звичайного туриста цього достатньо, проте міжнародні перевізники стверджують, що професійні водії фізично не можуть виконувати регулярні рейси до ЄС за такого обмеження.
Саме правило існувало й раніше, проте з впровадженням електронної системи Entry/Exit System (EES) контроль став значно суворішим. Система автоматично фіксує в’їзди та виїзди громадян третіх країн і з 10 квітня 2026 року повністю працює на зовнішніх кордонах Шенгенської зони, за винятком Ірландії та Кіпру. Можливість «втратити» частину днів між штампами в паспорті фактично зникла.
При цьому Єврокомісія офіційно визнає існування проблеми. У прийнятій 29 січня 2026 року Стратегії візової політики ЄС зазначено, що низка мобільних професій, зокрема водії вантажівок, які обслуговують європейський бізнес, можуть мати потребу перебувати в кількох країнах Шенгену понад 90 днів протягом 180-денного періоду.
Єврокомісія заявила, що шукатиме рішення, зокрема можливість запровадження на рівні ЄС спеціальних правил щодо подовженого короткострокового перебування. Однак конкретний механізм поки що не затверджено.
Для Сербії ця проблема є особливо гострою через значну залежність експорту від автомобільних перевезень до ЄС. Перевізники попереджають, що частина водіїв уже відмовляється виконувати рейси до країн Союзу.
Це буде вже друга велика регіональна акція перевізників у 2026 році. З 26 січня водії Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини й Північної Македонії одночасно блокували вантажні термінали на кордонах з ЄС. У Сербії акція тривала п’ять днів і була припинена 30 січня після того, як Єврокомісія включила проблему професійних водіїв до нової візової стратегії.
Економічний ефект попередньої блокади був значним. За оцінкою Торгово-промислової палати Сербії, обмеження торкнулися близько 93% експорту чотирьох країн Західних Балкан, а потенційні втрати бізнесу оцінювалися до 92 млн євро на добу.
Для України можлива блокада також має значення, хоча її вплив буде значно меншим, ніж для Сербії та інших країн Західних Балкан. Основні автомобільні потоки між Україною та ЄС проходять безпосередньо через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію, тому блокування сербських кордонів не зупинить українсько-європейську торгівлю.
Однак проблема може безпосередньо торкнутися українських вантажівок, що курсують у напрямках Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Греція, а також перевізників, які використовують Сербію як транзитну країну. Якщо акція відбудеться за січневим сценарієм і будуть перекриті вантажні термінали Батровці на кордоні з Хорватією, Хоргош — з Угорщиною, переходи з Румунією та Градина на кордоні з Болгарією, українські перевізники опиняться в тих самих чергах, що й решта міжнародних вантажівок.
Найбільш вразливими можуть стати маршрути з України через Угорщину або Румунію до Сербії та далі до Чорногорії, Боснії та Північної Македонії, а також транзит у напрямку Адріатики та півдня Балкан. Перенаправлення вантажів через Румунію та Болгарію або інші переходи можливе не в усіх випадках і означає додатковий пробіг, витрати палива та збільшення терміну доставки.
Для української логістики це особливо чутливе питання через високу залежність економіки від наземних транспортних коридорів. За даними Єврокомісії, у липні 2026 року створені після початку повномасштабної війни «Шляхи солідарності» забезпечували близько 90 % українського імпорту та 95 % експорту неаграрної продукції, хоча лише частина цих вантажів пов’язана з балканським напрямком. Тому сам по собі страйк на Західних Балканах не здатний паралізувати українську зовнішню торгівлю, але для компаній, що працюють саме з Балканами, він може суттєво збільшити логістичні витрати.
Окреме питання стосується й самих українських професійних водіїв. Україна має з ЄС спеціальну угоду про автомобільні перевезення, дія якої продовжена до 31 березня 2027 року. Вона лібералізує двосторонні та транзитні вантажні перевезення й дозволяє українським перевізникам працювати з ЄС без частини колишніх дозвільних обмежень.
Однак ця угода регулює насамперед доступ перевізників до ринку, а не тривалість перебування конкретного водія в Шенгенській зоні. Тому український водій, який в’їжджає до Шенгену як громадянин третьої країни в режимі короткострокового перебування та не має довгострокової візи, дозволу на проживання чи іншого відповідного статусу, у загальному випадку також повинен враховувати обмеження у 90 днів протягом 180 днів. Єврокомісія зазначає, що власники довгострокових віз та дозволів на проживання не підпадають під це обмеження.
https://t.me/relocationrs/3545
Як повідомляє Сербський Економіст, влада сербського міста Ніша зробила черговий крок до будівництва нового державного дата-центру вартістю 50 млн євро: міська рада схвалила передачу Республіці Сербія земельної ділянки площею 37,4 тис. кв. м поблизу Нішка-Бані.
Згідно з рішенням міської ради, незабудовану ділянку площею 3,74 га планується передати державі безоплатно. Остаточне рішення має ухвалити міська скупщина Ніша. Ділянка розташована поблизу промислового комплексу IMI у напрямку до Нішка-Бани.
Попередня вартість проєкту оцінюється приблизно в 50 млн євро. Точні технічні параметри майбутнього дата-центру поки що остаточно не опубліковані, проте раніше йшлося про потужність у кілька десятків мегават та використання об’єкта не лише для зберігання державних даних, а й як елемента ширшої цифрової інфраструктури півдня Сербії.
Однією з найцікавіших особливостей проєкту раніше називали можливість використання тепла, що виділяється серверним обладнанням, для системи централізованого опалення Ніша. Влада говорила про потенційне забезпечення теплом до 8 тис. квартир.
Для Ніша проєкт має стратегічне значення. Місто є головним економічним і транспортним центром півдня Сербії, розташоване на шляхах до Північної Македонії та Болгарії і вже має університет, Науково-технологічний парк та помітний кластер електронної та ІТ-промисловості.
Розміщення державного дата-центру в Ніші також дозволить географічно розподілити критично важливу цифрову інфраструктуру країни. Наразі її основним державним вузлом є дата-центр у Крагуєваці.
У квітні 2026 року в Державному дата-центрі Крагуєваца було введено в експлуатацію нові модулі потужністю 8 МВт, після чого сукупна енергетична потужність комплексу сягнула 14 МВт. Там же запущено новий суперкомп’ютер на базі графічних процесорів NVIDIA.
https://t.me/relocationrs/3546
