Лише 11 із 103 кримінальних проваджень щодо рейдерства, зареєстрованих в Україні у січні–липні 2026 року, були направлені до суду, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Таким чином, судової стадії досягло близько 10,7% проваджень — приблизно кожна дев’ята справа.
Ще в 21 провадженні правоохоронні органи повідомили про підозру. Це відповідає приблизно кожній п’ятій справі, зареєстрованій з початку року.
При цьому всі 11 проваджень, що дійшли до суду, стосуються статті 205-1 Кримінального кодексу України — підробки документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Загалом за цією статтею у січні-липні відкрито 74 справи, або майже 72% усіх проваджень щодо рейдерства.
Значно гірше виглядають судові перспективи щодо категорій, які є більш тяжкими з точки зору бізнесу.
За сім місяців правоохоронці зареєстрували 17 проваджень щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи або організації за статтею 206-2 КК та 12 проваджень щодо протидії законній господарській діяльності за статтею 206.
Жодне з цих 29 проваджень на момент публікації дослідження не було направлено до суду.
При цьому кількість справ про протиправне заволодіння майном підприємств уже за сім місяців 2026 року перевищила результат усього минулого року, а їхня частка в загальній структурі рейдерських проваджень зросла з 7% у 2025 році приблизно до 17% у поточному році.
Загалом кількість зареєстрованих справ про рейдерство продовжує скорочуватися. За січень-липень їх було 103 — на 36% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, і приблизно в п’ять разів менше, ніж до початку повномасштабної війни.
Президент США Дональд Трамп різко посилив тиск на Канаду на тлі загострення торговельного конфлікту між двома країнами, назвавши канадських керівників «клоунами» та попередивши про значно тяжчі економічні наслідки, якщо Оттава не змінить свою позицію.
Відповідну заяву Трамп опублікував 24 серпня 2026 року в Truth Social після нового обміну звинуваченнями з прем’єр-міністром Канади Марком Карні та прем’єром провінції Онтаріо Дагом Фордом.
«Америка десятиліттями тягнула Канаду на собі, але більше цього не буде», — написав президент США. На завершення повідомлення він закликав змусити канадське керівництво «стати в стрій», інакше наслідки для країни будуть «набагато гіршими».
Особливо різко Трамп висловився на адресу Дага Форда, який раніше пригрозив використати постачання електроенергії та критичних мінералів до США як захід у відповідь на американські тарифи.
Американський президент також заявив, що Канада економічно залежить від США, і зазначив, що значна частина електроенергії, нафти й газу, які отримує країна, транспортується через американську територію.
Однак офіційна статистика показує складнішу картину. Енергетичні системи двох країн справді надзвичайно тісно пов’язані, але Канада залишається великим нетто-експортером енергоресурсів до США.
За даними Канадського енергетичного регулятора, у 2025 році Канада експортувала до США нафти, нафтопродуктів, природного газу та газоконденсату на CAD157,5 млрд, тоді як імпортувала зі США аналогічної продукції лише на CAD34,4 млрд.
Близько 90,8% канадського експорту вуглеводнів спрямовувалося саме до США. Зокрема, Канада експортувала 4,3 млн барелів нафти на добу, з яких близько 3,9 млн барелів надходили на американський ринок.
У зворотному напрямку Канада імпортувала близько 0,5 млн барелів нафти на добу, причому близько 76% цих постачань припадало на США. Щодо природного газу Канада також є великим нетто-експортером: у 2025 році вона постачала близько 8,6 млрд куб. футів газу на добу, практично повністю до США, одночасно імпортуючи 2,5 млрд куб. футів на добу, переважно зі США.
Електроенергетичні системи двох країн також інтегровані. У 2025 році Канада експортувала до США 32,7 ТВт·год електроенергії, а імпортувала 22,1 ТВт·год. При цьому вся міжнародна торгівля електроенергією Канади припадає на США.
Таким чином, заяви Трампа мають під собою підстави в частині високої залежності канадської економіки від американської транспортної та енергетичної інфраструктури, однак Канада водночас є одним із найважливіших постачальників енергоресурсів для самих США. У 2025 році вона забезпечувала 63,4% американського імпорту сирої нафти, майже 100% імпорту природного газу та 81,3% електроенергії, яку імпортують США.
Заяви Трампа пролунали після провалу американо-канадських торговельних переговорів.
США вже запровадили 50-відсоткові тарифи приблизно на $20 млрд канадських товарів, а 24 серпня Трамп додатково пригрозив з 1 січня 2027 року підвищити до 50% тарифи на всі імпортовані з Канади автомобілі, вантажівки та автокомпоненти.
Вашингтон раніше пропонував у межах угоди знизити мита на канадські легкові автомобілі та легкі вантажівки з 25% до 15%, а на сталь і алюміній — із 50% до 25%, однак переговори зірвалися через низку розбіжностей.
Канада готує заходи у відповідь. Оттава оголосила про запровадження з 8 вересня тарифів у відповідь на американські товари, а влада провінцій не виключає використання енергетики та критичних мінералів як додаткових інструментів тиску.
Прем’єр Онтаріо Даг Форд заявив, що в разі подальшого загострення «усе на столі», включно з обмеженням постачання електроенергії та стратегічної сировини. За його словами, електроенергія з Онтаріо забезпечує близько 1,5 млн будинків і підприємств у США.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, зі свого боку, заявив, що Оттава готова повернутися до переговорів лише за умови ставлення до Канади як до суверенного партнера, а не як до залежної від США території.
Торговельні відносини двох держав залишаються одними з найбільших у світі. У 2025 році обіг товарів і послуг між США та Канадою становив близько $872,3 млрд, при цьому приблизно три чверті канадського товарного експорту спрямовувалися на американський ринок.
Водночас ще одне твердження, що пролунало в повідомленні Трампа, не підтверджується офіційною статистикою. Президент США заявив, що безробіття в Канаді досягло 10%, тоді як, за останніми даними Statistics Canada, у липні 2026 року воно становило 6,4% — найнижчий рівень за два роки.
KANADA, США, ТАРИФ, ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА, ТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ, Трамп
За даними Experts.news, Велика Британія у 2027 році може за обсягами закупівель українського курячого м’яса наблизитися до всього ринку Європейського Союзу, тоді як значення країн Близького Сходу для українських експортерів знижуватиметься, прогнозує київський офіс Міністерства сільського господарства США (USDA FAS).
У звіті Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року, Велику Британію названо одним із основних факторів зростання українського виробництва та експорту курячого м’яса у 2026–2027 роках.
Україна та Велика Британія 16 січня 2026 року домовилися продовжити режим безмитної торгівлі курячим м’ясом та низкою інших аграрних товарів до 31 березня 2028 року. При цьому Велика Британія до зазначеного терміну не встановлює тарифну квоту на українську курятину.
За оцінкою USDA, це фактично забезпечує українським виробникам майже два додаткові роки необмеженого доступу до одного з найпривабливіших за ціною ринків світу. У окремі місяці ціни реалізації української курятини у Великій Британії вже були навіть вищими, ніж у ЄС.
У результаті FAS/Kyiv очікує подальшого різкого збільшення поставок до Великої Британії. У 2027 році їхній обсяг може стати порівнянним з усім українським експортом курятини до ЄС.
Європейський Союз водночас залишається найбільшим преміальним ринком для галузі, однак поставки обмежені новою постійною безмитним квотою в 120 тис. тонн на рік.
Нова квота була узгоджена Україною та ЄС у жовтні 2025 року. Вона замінила довоєнну постійну квоту в 90 тис. тонн і тимчасовий режим автономних торговельних заходів, який дозволяв постачати значно більші обсяги. USDA очікує, що у 2026–2027 роках фактичний експорт до ЄС перебуватиме на рівні встановленого ліміту в 120 тис. тонн.
Розширення поставок до Великої Британії та ЄС уже змінює географію українського експорту.
Особливо помітний розворот на Близькому Сході. USDA повідомляє, що у 2026 році повністю припинилися поставки української курятини до Саудівської Аравії, яка раніше була найбільшим окремим експортним ринком України для цієї продукції.
Це сталося попри тривалі відносини МХП із Саудівською Аравією та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company (SALIC), якій належить 13% МХП. При цьому USDA допускає повернення української продукції на саудівський ринок у наступні роки.
Поставки до Іраку, навпаки, тривають. USDA окремо зазначає, що Україна не потрапила під введену Іраком заборону на імпорт курятини з 39 великих країн-постачальників у зв’язку з ризиками високопатогенного пташиного грипу.
Українські виробники також зберігають присутність на ринках Африки та країн колишнього СРСР, однак найбільш прибуткові європейські напрямки поступово перетягують на себе частину продукції.
Експорт через Туреччину має переважно транзитний характер: за інформацією галузевих джерел USDA, більша частина української птиці, що надходить туди, згодом реекспортується до Азії чи Африки. При цьому угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка набере чинності у 2026 році, передбачає окрему безмильну квоту на 2 тис. тонн сирої та переробленої продукції птахівництва.
Загалом експорт курячого м’яса з України, за актуальною оцінкою FAS/Kyiv, збільшиться з близько 450 тис. тонн у 2025 році до 490 тис. тонн у 2026-му та 530 тис. тонн у 2027 році.
Таким чином, однією з головних змін найближчих двох років стане подальша переорієнтація українського птахівництва на Велику Британію та ЄС за рахунок частини традиційних ринків Близького Сходу та Азії.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, UP2026-0022, 19 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, в Україні на тлі загального скорочення кількості кримінальних проваджень щодо рейдерства різко зросла частка справ про протиправне заволодіння майном підприємств: за січень-липень 2026 року зареєстровано вже 17 таких проваджень, що перевищує показник за весь 2025 рік, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Загалом за перші сім місяців поточного року зареєстровано 103 кримінальні провадження, які Opendatabot відносить до рейдерства. Їхня загальна кількість скоротилася на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак структура таких злочинів помітно змінилася.
На справи за статтею 206-2 КК України — протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації — припало 17 проваджень, або близько 16,5% усіх справ про рейдерство.
Для порівняння, у 2025 році частка цієї категорії становила близько 7%.
Таким чином, за рік питома вага проваджень, що найбільш безпосередньо пов’язані із захопленням майна підприємств, збільшилася більш ніж удвічі — приблизно з 7% до 17%.
Ще 12 проваджень у січні-липні було відкрито за статтею 206 КК України про протидію законній господарській діяльності.
При цьому більшість зареєстрованих справ, як і раніше, пов’язана не з безпосереднім захопленням активів, а з документами. За статтею 205-1 КК України про підробку документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, порушено 74 провадження — майже 72% від загальної кількості.
Незважаючи на збільшення кількості справ про протиправне заволодіння майном, жодна з 17 таких справ за січень–липень 2026 року не була направлена до суду. Аналогічна ситуація склалася й зі справами про протидію законній господарській діяльності.
Усі 11 справ про рейдерство, переданих до суду з початку року, стосувалися підробки документів.
Таким чином, офіційна статистика показує дві протилежні тенденції: загальна кількість зареєстрованих справ про рейдерство в Україні скорочується, проте частка проваджень, безпосередньо пов’язаних із протиправним заволодінням активами компаній, помітно зростає.
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, МАЙНО, підприємство, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2026 року скоротилося на 15,9 тис. голів, або на 0,9%, порівняно з 1 липня – до 1,751 млн голів, а чисельність корів – на 8,6 тис. голів, або на 0,9%, до 932,6 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
Порівняно з 1 серпня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 400 тис. голів, або на 19%, а чисельність корів – на 208 тис. голів, або на 18%.
У промисловому секторі утримувалося 953 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів, або на 0,2%, менше, ніж місяцем раніше, але на 29,5 тис. голів, або на 3%, більше, ніж рік тому. Поголів’я корів на сільгосппідприємствах за місяць скоротилося на 3,8 тис. голів, або на 1%, – до 392,8 тис. голів, але за рік зросло на 11,2 тис. голів, або на 3%.
У господарствах населення утримувалося 798,1 тис. голів ВРХ, що на 14 тис. голів, або на 1,7%, менше, ніж місяцем раніше, та на 430 тис. голів, або на 35%, менше, ніж рік тому. Чисельність корів у цьому секторі за місяць зменшилася на 5 тис. голів, або на 0,9%, – до 539,8 тис. голів, а за рік – на 219 тис. голів, або на 29%.
“В Україні триває скорочення поголів’я ВРХ, у тому числі корів, переважно за рахунок присадибного сектору. Промисловий сектор збільшив поголів’я корів відносно минулорічного періоду. Втім фермери позбавилися від частини корів у липні”, – констатували в АВМ.
За даними асоціації, на відновлення поголів’я негативно впливають зростання собівартості виробництва молока-сировини, низькі закупівельні ціни та ймовірне подорожчання кормів. За попередніми даними Держстату, у січні-липні 2026 року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тис. тонн, що на 6% більше, ніж торік.
Найбільше корів у промисловому секторі утримувалося в Полтавській області – 52,4 тис. голів, Черкаській – 46,1 тис., Чернігівській – 38 тис., Київській – 35,4 тис., Хмельницькій та Вінницькій – по 32,5 тис. голів. Загалом у цих шести областях утримується близько 60% корів промислового сектору України.
АВМ, ВРХ, корова, ТВАРИННИЦТВО, ФЕРМА
У Україні в січні–липні 2026 року зареєстровано 103 кримінальні провадження, пов’язані з рейдерством, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Генеральної прокуратури, проаналізовані Opendatabot.
Дослідження опубліковано 25 серпня 2026 року.
Порівняно з періодом до повномасштабної війни кількість таких проваджень скоротилася приблизно в п’ять разів. У середньому у 2026 році правоохоронні органи реєстрували близько 15 справ про рейдерство на місяць.
Найбільша кількість нових проваджень була відкрита в березні — 31 справа.
Основна частина розслідувань пов’язана з використанням підроблених документів під час державної реєстрації бізнесу. За статтею 205-1 Кримінального кодексу України відкрито 74 провадження, або 71,8 % від загальної кількості.
Ще 17 проваджень, або 16,5%, стосуються протиправного заволодіння майном підприємства, установи або організації за статтею 206-2 КК. За статтею 206 про протидію законній господарській діяльності зареєстровано 12 проваджень, або 11,7%.
При цьому результативність розслідувань залишається відносно низькою. Про підозру повідомлено в 21 із 103 проваджень, тобто приблизно в кожному п’ятому.
До суду за сім місяців направлено 11 справ, або близько 11 % від загальної кількості. Таким чином, судової стадії досягло приблизно кожне дев’яте зареєстроване провадження.
Усі справи, направлені до суду, стосуються статті про підробку документів. Жодного провадження щодо протиправного заволодіння майном підприємств або протидії законній господарській діяльності у січні-липні до суду не було направлено.
Першоджерело: Opendatabot, дані Генеральної прокуратури України, дослідження опубліковано 25 серпня 2026 року.
БИЗНЕС, кримінальне провадження, ПРОКУРАТУРА, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
