50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Наприкінці 2025 року 56,2% українців вважають, що країна рухається виключно або переважно у правильному напрямку, тоді як 30,6% оцінюють цей рух як неправильний, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії “Active Group”, презентованого на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги – 61,4%. Також опитані відзначали організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства довкола підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%).
Водночас ключовим внутрішнім викликом, за оцінками українців, залишається корупція – 79,2% респондентів назвали її головною проблемою країни. Серед інших проблем опитані вказували питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). При цьому 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як 47,3% говорять про її послаблення.
“Кінець року українці зустрічають у поєднанні стриманого оптимізму та запиту на справедливість – і саме тому корупція залишається для суспільства головним внутрішнім викликом”, – наголосив директор дослідницької Компанії “Active Group” Олександр Позній, коментуючи результати дослідження.
Опитування також показало високий рівень підтримки ідеї мирних переговорів: 78,0% українців оцінюють переговори щодо завершення війни дуже або швидше позитивно. Водночас погляди на умови миру залишаються неоднозначними. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, 56,3% вважають припустимою заморозку лінії фронту. Найбільший спротив викликають сценарії стратегічних поступок: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас 76,2% підтримують ідею розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки.
Щодо виборів у воєнний час, сукупно 53,7% опитаних висловили негативне ставлення до проведення виборів до завершення бойових дій, тоді як позитивно цю ідею оцінюють 33,8%.
У моделюванні першого туру президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%), далі – Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%). Водночас 18,4% респондентів не визначилися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень.
Моделювання другого туру демонструє перевагу Валерія Залужного в парі з Володимиром Зеленським – 38,5% проти 26,7%, а також у парі з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%. Найбільш конкурентним, за результатами дослідження, виглядає сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського.
У гіпотетичних парламентських виборах лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Також помітні результати демонструють потенційні партійні проєкти, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%). Частка тих, хто не визначився, становить 17,8%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18+ років. Вибірка – 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних – 21-23 грудня 2025 року.
Учасники пресконференції на тему «Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва» закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
“Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів — можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів — їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом”, — зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Він зазначив, що ключовим чинником розвитку столичної агломерації має стати системна співпраця, заснована на взаємній повазі та відкритості до діалогу. Усачов наголосив, що подальше ігнорування проблеми призведе до втрати часу та інвестицій. Підсумовуючи, модератор зауважив, що питання розвитку агломерації набуде реального руху лише за умови демократичних виборів і відновлення політичної відповідальності місцевої влади.
Голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш заявив, що громада не заперечує предметний діалог щодо майбутнього селища, однак очікує від Києва чітких пропозицій і гарантій.
“Якщо Київ бажає приєднати нас, нашу територію, наших людей — то, мабуть, він має щось запропонувати. Рішення Київради про «приєднання за нуль гривень», не відповідає реаліям і потребам мешканців. Натомість столиця має спершу продемонструвати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру — садочки, школи, дороги — щоб люди самі пішли до Києва завдяки кращим умовам і сервісам”, – підкреслив він.
Даніш також вказав на конфліктні ситуації з державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. За його словами, у кадастрі більшу половину селища внесли як Київ, після чого селищній раді надсилали вимоги сплатити земельний податок «під землею селищної ради».
За словами Даніша, попри те, що Коцюбинська, районна й обласна ради підготували повний пакет документів, начальник кадастру пішов на лікарняний і фактично заблокував рух справи, пославшись на невирішеність питання з Києвом. Як ілюстрацію ризиків приєднання без належних гарантій він навів приклад Жулян, де після входження до столиці немає ні доріг, ні освітлення, ні інфраструктури» а інтереси громади представляються за залишковим принципом.
Начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА Світлана Дахно повідомила, що Київська ОВА співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими прилеглими ОТГ, однак «відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва і пристоличними громадами негативно впливає на розвиток та породжує значну кількість судових спорів. Вона зауважила, що відсутність узгодженої позиції між Києвом і прилеглими громадами вже має відчутні наслідки, зокрема у сфері земельних відносин і планування територій.
“Київська ОВА безпосередньо співпрацює з Коцюбинською громадою. Відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва та пристоличними громадами негативно впливає на розвиток і породжує значну кількість судових спорів. Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у напрацюванні спільної позиції та переведенні питання в законне русло, адже це безпосередньо впливає на розвиток громад і можливість здійснювати ними свої повноваження на відповідних територіях”, — зазначила Дахно.
Заступник начальника Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив на потребі «опустити рівень діалогу» до майданчика громадськості, аби тема агломерації стала суспільно значущою і з’явився «громадський тиск» на ухвалення рішень.
«Якщо робити одні й ті самі речі — буде той самий результат… Необхідно створити майданчик, де громадськість обмінюватиметься думками, вироблятиме конкретні рішення і далі тиснутиме на владу», — сказав він.
Радник Асоціації міст України Іван Фурсенко зазначив, що предметна розмова про київську агломерацію стала можливою з 2020 року після формування довкола столиці спроможних громад із рівними повноваженнями. На його думку, ключем є сталість управлінських рішень і стратегічне планування за європейськими підходами.
«Європа спирається на стратегічні планувальні документи агломераційного рівня. Потрібна сталість влади та політична воля: комусь брати додаткову відповідальність, а комусь — віддавати», — наголосив експерт.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо обговорювалося питання інвестиційної участі приміських громад у спільних інфраструктурних проєктах та можливе коригування повноважень у разі ухвалення спеціального закону про київську агломерацію.
«Міста-супутники мають бути готовими суттєво інвестувати у двосторонню взаємодію; в разі створення агломерації їхні повноваження з питань планування та забудови можуть бути частково перерозподілені», — зазначалося на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація — найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор — голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1118304.html
ACTIVE GROUP, DANISH, Дахно, Єременко, Іваненко, Рева, Усачов, Фурсенко
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Згідно з опитуванням, проведеним компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, Україна демонструє одне з найбільш позитивних ставлень до Японії серед країн світу.
За результатами дослідження, 68,7% українців позитивно оцінюють Японію (33,0% — здебільшого позитивно, 35,7% — повністю позитивно). Негативних оцінок лише 2,7%, тоді як нейтральну позицію займає 26,7% респондентів. Ще 2,0% зізналися, що мало знають про цю країну.
«Японія посідає особливе місце у сприйнятті українців. Її бачать як приклад держави, яка завдяки інноваціям, технологічному розвитку та збереженню традицій змогла досягти високих результатів. Такий рівень довіри може стати основою для подальшого розширення співпраці між нашими країнами», — наголосив керівник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін зробив акцент на економічному вимірі:
«У 2025 році загальний обсяг торгівлі між Україною та Японією перевищив 521 млн доларів. При цьому український експорт до Японії становив лише 18 млн доларів, тоді як імпорт — понад 502 млн доларів. Це сформувало значне від’ємне сальдо у 484 млн доларів. Такий дисбаланс є сигналом для пошуку нових можливостей виходу українських товарів на японський ринок», — підкреслив він.
Дослідження стало частиною регулярного моніторингу ставлення українців до ключових міжнародних партнерів, який проводиться щомісяця.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЯПОНИЯ
