Данія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 66,9% респондентів, тоді як негативно — лише 1,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, проте загальна структура ставлення залишається виразно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Данії ставляться 31,3% українців, здебільшого позитивно — 35,6%. Нейтральну позицію займають 28,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили лише 1,4%, повністю негативне — 0,4%, ще 2,5% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 65,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у 37 разів переважають негативні. Данія залишається у групі північноєвропейських держав із дуже високою суспільною прихильністю українців.
У березні 2026 року позитивно до Данії ставилися 69,9% респондентів: 33,3% — повністю позитивно та 36,6% — здебільшого позитивно. Нейтральне ставлення висловлювали 26,8% опитаних, негативне — лише 1,2%, ще 2,1% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3 в.п. — з 69,9% до 66,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 2 в.п. — до 28,8%, тоді як негативне ставлення зросло лише на 0,6 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно знизився з плюс 68,7 до плюс 65,1 в.п.
Помітне й певне зниження інтенсивності позитивного ставлення: частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 33,3% до 31,3%, а здебільшого позитивних — з 36,6% до 35,6%. Водночас збільшення негативного сегмента залишається мінімальним, тому поточна динаміка радше свідчить про перехід частини респондентів до нейтральної позиції, ніж про формування критичного ставлення до Данії.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі показники Данії у попередніх хвилях дослідження, зазначав: «Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена». У ширшому контексті дослідження він також наголошував: «Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них».
Нова хвиля опитування показує, що цей позитивний образ зберігається. Попри зниження показника порівняно з березнем, приблизно дві третини українців продовжують позитивно ставитися до Данії, тоді як частка негативних відповідей не досягає навіть 2%.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ДАНІЯ, Європейський союз, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.
До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.
До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.
Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.
Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ДАНІЯ, ЛАТВИЯ, ЛИТВА, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Український виробник оборонних технологій TAF Industries спільно з данською компанією Upteko підписали меморандум про наміри, що передбачає створення спільного підприємства (СП) у Данії в межах якого планується виготовляти тисячі дронів на місяць, починаючи з початку 2027 року.
Згідно з оприлюдненим релізом, підписання меморандуму відбулося під час DALO Industry Days у Хернінгу (Данія). Відповідна співпраця реалізується в рамках ініціативи Build with Ukraine.
Передбачається, що у межах угоди компанії працюватимуть над масштабуванням виробничих можливостей у сфері FPV-дронів та зміцненням ланцюгів постачання.
“Сьогоднішня угода – це ще один стратегічний крок, який сприятиме подальшому поглибленню співпраці як між нашими компаніями, так і між Україною та Данією”, – цитуютєся у релізі СEO компанії TAF Industries Володимир Зіновський.
У свою чергу засновник компанії Upteko Бенджамін Мейнерц додав, що компанії спільно прагнуть сприяти інноваціям, розробляючи високопродуктивні системи, а також будуючи організацію, що адаптуватиметься до майбутніх викликів.
“Створення виробничого об’єкта та офісу з розробки за межами України створює міцну основу для співпраці у галузі досліджень, інженерії та виробництва”, – зауважив засновник компанії Upteko.
У червні TAF Industries спільно з польською зброярською групою (Polska Grupa Zbrojeniowa) підписали меморандум про наміри щодо подальшої локалізації виробництва на території Польщі та розширення виробничих потужностей.
Данська технологічна компанія Upteko була заснована у 2018 році та спеціалізується на розробці дронових рішень для морського та промислового секторів. Компанія співпрацює з промисловими партнерами, державними структурами та представниками морського сектору.
Український виробник оборонних технологій TAF Industries виробляє понад 30 видів оборонної продукції, зокрема дрони FPV і розвідувальні БпЛА, системи радіоелектронної боротьби, рішення для дистанційного керування та технології для бойових дій на основі штучного інтелекту. Виробництво дронів FPV становить до 80 тис. од. на місяць.
Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Українські ветерани й ветеранки здобули призові місця на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 року у Данії, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“З 23 по 26 липня 2026 року в замку Спьоттруп (Spøttrup Castle) у Данії відбувся Medieval Combat World Championships 2026 – один із найбільших міжнародних турнірів із середньовічного бою, який щороку збирає спортсменів із десятків країн світу… Україну на змаганнях представляла Національна збірна України із середньовічного бою, до складу якої увійшли ветерани й ветеранки та діючі військовослужбовці. Вони вже довели свою відданість Україні, захищаючи її зі зброєю в руках, а тепер гідно представляють нашу державу на міжнародній спортивній арені”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зокрема, українські ветерани здобули одне перше місце, 6 – других місць і 4 третіх місця у різноманітних змаганнях.
Зазначається, що участь української ветеранської збірної в Medieval Combat World Championships 2026 – це не лише спортивне представництво держави, а й яскраве свідчення незламності українських ветеранів і ветеранок, їхньої сили духу та прагнення до нових перемог.
Середньовічний бій – це сучасний міжнародний повноконтактний вид спорту, у якому учасники змагаються в історично відтворених обладунках із використанням безпечних реплік середньовічної зброї. Чемпіонат світу включає як індивідуальні, так і командні дисципліни.
Як повідомляє «Сербський економіст», перша група ув’язнених із Данії має прибути до Косово у квітні 2027 року, повідомив директор Косовської виправної служби Ісмаїл Дібрані в інтерв’ю Ekonomia Online. Йдеться про реалізацію угоди, за якою Данія отримає можливість використовувати до 300 місць у виправній установі в Косово для виконання данських вироків.
Важлива деталь: мова йде не про громадян Данії, а переважно про іноземців, засуджених у Данії та таких, що підлягають висиланню після відбуття терміну. Данські громадяни, засуджені за тероризм або військові злочини, а також ув’язнені з психічними захворюваннями не повинні направлятися до Косово.
Установа працюватиме за моделлю спільного управління: нею керуватимуть данський губернатор та косовський директор.
Фінансова частина угоди побудована за орендною моделлю. Договір передбачає щорічну плату в розмірі 15 млн євро після повної адаптації об’єкта під 300 місць, а також початковий платіж у розмірі 5 млн євро на перехідний період. У публічних повідомленнях загальний обсяг угоди оцінюється приблизно в 210 млн євро на десятирічний період.
Для Данії це спосіб розвантажити переповнену пенітенціарну систему та зменшити навантаження на в’язниці й персонал. Для Косово — джерело бюджетних коштів, можливість модернізувати власну виправну систему та отримати доступ до данських практик управління в’язницями.
При цьому проєкт залишається суперечливим. Правозахисні організації раніше попереджали, що подібні схеми можуть створювати ризик «аутсорсингу» відповідальності за умови утримання.
Така практика в Європі не є цілком новою. Раніше Бельгія та Норвегія орендували місця у в’язницях Нідерландів: Бельгія використовувала в’язницю в Тілбурзі у 2009–2016 роках, Норвегія — місця в Нідерландах у 2015–2018 роках.
Відмінність датсько-косовської моделі полягає в тому, що вона переносить виконання частини вироків за межі ЄС і фактично пов’язує кримінальну політику з міграційною: до Косово мають направлятися ув’язнені-іноземці, які після відбуття терміну не повинні залишатися в Данії. Це робить проєкт не просто технічним рішенням щодо нестачі камер, а політичним сигналом про більш жорсткий підхід Копенгагена до іноземних засуджених.
Правовий статус Косово залишається спірним. Приштина проголосила незалежність від Сербії 17 лютого 2008 року. Міжнародний суд ООН у 2010 році дійшов висновку, що сама декларація незалежності не порушила міжнародне право, однак це не означало автоматичного визнання Косово всіма державами.
Сербія не визнає незалежність Косово і вважає його своєю автономною областю Косово та Метохія. У міжнародних документах ЄС часто використовується формула «Kosovo*» із застереженням, що це позначення не визначає позицію щодо статусу та відповідає резолюції Радбезу ООН № 1244 і висновку Міжнародного суду ООН.
Косово визнали США, більшість країн ЄС та понад 100 держав-членів ООН, однак воно не є членом ООН через опір Сербії та низки інших держав. Серед великих держав, які не визнають незалежність Косово, — Китай, Індія, Росія, Україна, Бразилія, ПАР, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина.
