Президент США Дональд Трамп заявив про намір підвищити мита на ряд товарів з Південної Кореї з 15% до 25%, пов’язавши це рішення з тим, що парламент країни, за його словами, не виконав зобов’язання за раніше узгодженою торговельною угодою. За даними Reuters, Трамп написав у соцмережах, що підвищені ставки поширюватимуться на південнокорейські автомобілі, пиломатеріали, фармацевтичну продукцію та інші товари, що підпадають під режим «взаємних мит». При цьому терміни, коли підвищення має набути чинності, у повідомленні не уточнювалися.
Південнокорейська влада була зненацька захоплена заявою і заявила про прихильність до реалізації домовленостей; в Сеулі проводилися екстрені консультації, а профільні чиновники готуються до контактів з американською стороною.
На тлі новин південнокорейський індекс KOSPI в ході торгів знижувався, потім розвернувся і закрився зростанням, а курс вони ослаб. Акції Hyundai Motor і Kia завершили сесію зниженням після більш помітного просідання протягом дня.
Нагадуємо, що в рамках домовленості, досягнутої в 2025 році, тариф на імпорт корейських автомобілів і автокомпонентів в США раніше був знижений до 15% з 25% і почав діяти з 1 листопада.
IMPORT, МИТО, ПІВДЕННА КОРЕЯ, США, Трамп
Південнокорейські прокурори зажадали призначити колишньому президенту Юн Сок Йолю смертну кару за звинуваченням в організації заколоту у зв’язку з введенням воєнного стану в грудні 2024 року, повідомляють західні ЗМІ.
За даними Reuters, обвинувачення вважає, що дії Юна були неконституційними і підірвали роботу демократичних інститутів. Сам екс-президент відкидає звинувачення. Судове рішення у справі очікується в лютому. У Reuters зазначають, що хоча законодавство Південної Кореї передбачає смертну кару за заколот, в країні діє фактичний мораторій на страти, і остання страта була проведена в 1997 році.
За результатами опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, українці визначили пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Найбільше респондентів — 81,3% — вважають, що Україна насамперед має розвивати економічну співпрацю з країнами Європейського Союзу. Високий рівень підтримки отримала також Велика Британія — 66,5%, а на третьому місці опинилися США з результатом 62,7%.
Суттєву увагу громадяни приділяють і країнам Азії: 36,2% опитаних підтримують розширення відносин з державами Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея тощо), а 31,7% — із Китаєм. Водночас 29,5% вказали на важливість поглиблення співпраці з країнами арабського та мусульманського світу.
Меншою мірою респонденти орієнтуються на партнерство з Африканськими та Південноамериканськими країнами — цей напрям підтримали 14,8% українців. Ще 8,3% опитаних вагалися з відповіддю, а 1,0% вважають, що Україна не має потреби в жодних нових економічних партнерствах.
«Ці дані чітко свідчать про європейську та трансатлантичну орієнтацію українців у питанні економічних пріоритетів. ЄС, Велика Британія та США формують основу зовнішньоекономічної довіри, тоді як Азія та арабський світ сприймаються як перспективні, але другорядні партнери», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
На думку співзасновника Experts Club Максима Уракіна, результати опитування підтверджують реальну економічну структуру торгівлі України.
«ЄС вже сьогодні є головним торговельним партнером України, забезпечуючи понад 40% товарообігу, але якщо аналізувати за окремими країнами – лідером залишається Китай. Високі показники підтримки співпраці з Британією та США відображають довіру суспільства до політико-економічних партнерів України у цей складний період. Водночас інтерес до Азії та арабського світу свідчить про потребу диверсифікації ринків та пошуку нових можливостей у майбутньому», – підкреслив він.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкет серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, арабські країни, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Економіка України, ЄС, КИТАЙ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, ТОРГІВЛЯ, ЯПОНИЯ
Згідно з результатами опитування, проведеного Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, понад половина українців позитивно оцінюють Південну Корею.
Загалом 53,3% респондентів висловили прихильність до цієї країни (32,7% — здебільшого позитивно, 20,7% — повністю позитивно). Нейтральне ставлення зафіксоване у 30,7% опитаних, а негативні оцінки склали 13,3%. Ще 2,7% зазначили, що недостатньо обізнані про цю державу.
«Південна Корея сприймається українцями як сучасна високотехнологічна країна, яка динамічно розвивається і водночас зберігає власну культурну самобутність. Українці бачать у ній потенційного партнера, особливо у сфері технологій, освіти та інновацій», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
Водночас співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір двосторонніх відносин:
«За підсумками першого півріччя 2025 року загальний товарообіг між Україною та Республікою Корея склав понад 518 млн доларів. Експорт українських товарів становив лише 96,9 млн доларів, тоді як імпорт — понад 421 млн доларів. Це призвело до від’ємного торговельного сальдо у 324 млн доларів. Ситуація демонструє потребу в активнішому просуванні українських товарів на корейський ринок, зокрема в аграрній та харчовій сферах», — наголосив він.
Дослідження є частиною системного моніторингу міжнародних відносин України та громадської думки щодо партнерів у світі.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Згідно з результатами опитування, проведеного Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, понад половина українців позитивно оцінюють Південну Корею.
Загалом 53,3% респондентів висловили прихильність до цієї країни (32,7% — здебільшого позитивно, 20,7% — повністю позитивно). Нейтральне ставлення зафіксоване у 30,7% опитаних, а негативні оцінки склали 13,3%. Ще 2,7% зазначили, що недостатньо обізнані про цю державу.
«Південна Корея сприймається українцями як сучасна високотехнологічна країна, яка динамічно розвивається і водночас зберігає власну культурну самобутність. Українці бачать у ній потенційного партнера, особливо у сфері технологій, освіти та інновацій», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
Водночас співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір двосторонніх відносин:
«За підсумками першого півріччя 2025 року загальний товарообіг між Україною та Республікою Корея склав понад 518 млн доларів. Експорт українських товарів становив лише 96,9 млн доларів, тоді як імпорт — понад 421 млн доларів. Це призвело до від’ємного торговельного сальдо у 324 млн доларів. Ситуація демонструє потребу в активнішому просуванні українських товарів на корейський ринок, зокрема в аграрній та харчовій сферах», — наголосив він.
Дослідження є частиною системного моніторингу міжнародних відносин України та громадської думки щодо партнерів у світі.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Україна отримала останні 20 з 200 автомобілів швидкої допомоги KIA BONGO у рамках гуманітарної донації уряду Республіки Корея.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, загальна вартість всіх автомобілів, переданих у співпраці посольства Кореї в Україні та МОЗу, становить понад $12 млн.
Передані автомобілі повністю оснащені сучасним медичним обладнанням, необхідним для порятунку життя пацієнтів на місці події та під час транспортування до медичних закладів. Кожен автомобіль обладнано дефібриляторами-моніторами, системами подачі кисню, травматологічним обладнанням, ношами та медикаментами для надання екстреної допомоги.
МОЗ наголошує, що від початку війни ворог знищив або пошкодив в Україні понад 600 машин швидкої.
Загалом завдяки підтримці міжнародних партнерів Україна вже отримала понад 1500 автомобілів екстреної медичної допомоги, з яких 73 – броньовані.
Оновлення автопарку швидкої допомоги розпочалося у 2020–2021 рр. – ще до повномасштабного вторгнення: за кошти держбюджету було закуплено 895 “швидких”. Саме вони забезпечили стабільну роботу системи у перші найтяжчі місяці війни.
МОЗ нагадує, що нещодавно українські медзаклади в межах гуманітарної допомоги отримали від уряду Республіки Корея 100 сучасних ультразвукових діагностичних систем та 30 мобільних рентгенівських флюороскопічних систем.
